Тарас Чухліб: Гетьмана Сагайдачного порівнювали зі спартанським царем Леонідом

... Хто за Ойчизну не хоче вмирати,

Той потом з Ойчизною мусить погибати.

Зацний Сагайдачний воліл сам рану подняти,

Ніжли би поганину христіан выдати.

От которой рани ото умираєт,

Але слава і мужність єго зоставаєт.

Такъ, як спартанского кроля Леонідеса,

Которий мужньо кроля войовал Ксерксеса.

Шестьсот толко з собою рицеров маючи,

Впал з ними, Ксерксово войско рубаючи,

Которого по пятькроть сто тисячий було,

Леч от шестєх сот двадцять тисяч го убило.

Там же и тиє шестьсот на пляцу зостали,

Але ся живо поймать нікому не дали,

Которих мужність будет так долго слинути,

Поки в своих берегах Ніл будет плинути.

Таким способом рицер слави набиваєт,

Кгди ся з неприятелєм мужньо потикаєт.

(Петр Созонович Балика. 1622 рік)