Софія Дніпровська: Російське ж суспільство являє собою найнебезпечніший різновид недоцивілізованого варвара, азійця в європейському каптані, до якого важко підібрати "ключ"

От ми сміялися з заліщанських свиноматок із їхніми полоскатєльніцами, а з такими перепадами енергії й ми на ріки прати підемо. І гріх навіть не в тому, що ми з ворогів потішалися, а в тому, що ми сміялися (точніше нас привчають сміятися й легковажити) саме з тих їх рис, що забезпечують йому екстраординарну лютість і силу. 

У державі московській насправді все дуже раціонально влаштовано (з т.з. її геополітичної функції світового хижака й паразита). Там є: 1) тонкий, але міцний прошарок цілком європеїзованих міщуків (Москва, Пітєр і низка густонаселених індустріальних осередків та адміністративних центрів), що підтримує функціонування стратегічних для держави з геополітичними амбіціями підсистем, і 2) абсолютно дика й злиденна "глубінка", що постачає гарматне м'ясо, самородків та хитру на видумки голь.

Така комбінація забезпечує країні унікальну живучість та убойну силу при доволі низькому рівні продуктивності праці.. 

Були б русскіє зовсім дикими, як папуаси чи ескімоси, вони б не становили небезпеки європейській цивілізації через нездоланний технологічний розрив. Були б вони повністю окультурені, то жили б за законами сучасного цивілізованого співтовариства.

Російське ж суспільство являє собою найнебезпечніший різновид недоцивілізованого варвара, азійця в європейському каптані, до якого важко підібрати "ключ". 

Тим паче, що ніхто особливо й не старається, підміняючи ретельне вивчення російського суспільства шаблонними ідеологічними наративами і дурнуватим зубоскальством із сеансами гомеопатичної магії. Що дуже мало сприяє докорінному вирішенню "русского вопроса".