Важкої долі візіонерська книжка, куди двадцять год підряд плював всякий західний славіст, тобто русіст, на зарплаті у гебья. Але, як бачите, історія розставляє і людей і тексти по правильним місцям. І то русістов в погонах все ближче до параші. Одним словом, наполегливо раджу, хто ще не читав.
Проте богоспасаєме видавництво «Наш формат» виступає в своєму репертуарі. Зекономило на іменному покажчику, який був у попередніх виданнях «Основ». І правильно, нема шо читацьку масу розбещувати, кому треба - сам знайде собі шо де.
Натомість видавництво непожлобилося на наукових, перебачте, редакторів, аж двох. Перший - пісатєль-фантаст, який багато публікувався російською. В принципі – теж правильно. Кому як не лауреату премії «Бронзовая улітка», прісуждаємой за лучшіє фантастіческіє проізвєдєнія, опублікованниє в тєчєніє года на русском язикє, розумітися на колоніальних інтригах московського письменства. Другу - пані з таким самим прізвищем, як у першого – не знаю, стартувати не буду.
Повім одне - мене дуже зворушили мозольні зусилля, прикладені редакторами, аби здаватися мудрішими за Єву Томпсон. Фірмовий стиль жовтого корпусу не ржавіє: «об’єктивний аналіз фактів, розглянутих в контексті…». Коли я таке читаю в 2024 році, рука одразу тягнеться за погаром.
А далі тайга до горизонта: «Томпсон ігнорує се, Томпсон недооцінює то, помилка там, помилка тут». За Толстого в інтерпретації авторки редакторам явно обідно, в примітках півтори сторінки дрібним кеглем вони тлумачать як нам треба розуміти вєлікого пісатєля об’єктивно в контексті, а не так як ото вона там написала.
Я б скромно порадив би творчому колективу «Нашого формату» розібратися краще з різницею між терміном «Польсько-Литовська держава» (Polish Lithuanian Commonwealth) який вживає Томпсон і терміном вжитим в українському перекладі - «Річ Посполита», (Polish Lithuanian Union в англійському еквіваленті).
Справа в тому, що Польсько-Литовська держава виникла в результаті Кревської унії, в 1385 році, українські землі на той момент були її чималою і то легітимною складовою. А Річ Посполита з’явилася у результаті іншої унії, Люблінської, у 1569 р. І тому Томпсон має рацію, коли пише що Україна входила до Polish Lithuanian Commonwealth довше ніж до Московії. А от редактори коли її виправляють і заперечують це, плутаючи терміни, рації не мають. От про еквівалентність англійських та українських термінів варто подискутувати в примітках. А не розсусолювати почерез абзац што імєл в віду Пушкін, а шо нє імєл.
Окремо порадувала у примітці номер 39 заявочка редакторів, шо Україна ввійшла до складу Росії у 1654 році. Прямо із ‘Тезісов о 300-лєтіі воссоєдінєнія Украіни с Россієй 1654-1954 гг: одобрєнних ЦК КПСС’ взято. Ай да редактори, ай да… Пани-гетьмани і їхмошсці крульове криють матом прямо з гробів...
Коротше кажучи, не ясно читачам: чий друг «Наш формат» - Єви Томпсон чи ведмедя?
Колоніалізм підкрався звідки не ждали.
Комментариев нет:
Отправить комментарий