Є суспільства, часи, епохи, де домінує зваба; є ті, де домінує насильство
Зваба проти насильства: ось одне з головних протиставлень.
Зваба - це створення полів бажання. Коли ти сам хочеш. Зваба може бути інтелектуальною, емоційною, акустичною, поведінковою, кулінарною - і ще будь-якою. Гуманізм - це суспільства складної зваби, складного переплетення бажань. Коли в тебе є вибір між бажаннями, між цілями, між мріями.
Насильство - це знищення полів бажання. Головна мета насильства - знищити волю. Пекло - це відсутність бажань (вибач, Буддо), тому мета насильства - це пустка бажань, це апатія, смерть і рабство. Рабство - це смерть, яка працює. Це смерть, яка виборола собі «життєвий простір», яка захопила собою «засоби виробництва»
Антирабовласницька література (а українська література великою мірою саме така, у різних проявах) - це дуже часто література, яка рятує бажання від гегемонії смерті. Яка показує озерця зваби посеред вʼязниці рабства
Тому, наприклад, у Шевченка окрім його воїнської іпостасі є ще вимір ніжності та любові, який не менш цінний, ніж вимір боротьби
Бо боротися проти насильства - це зокрема і захищати поля бажання. Озерця зваби.
Комментариев нет:
Отправить комментарий