Володимир Вятрович: Російський іМИперіалізм

Спосіб існування держави, який полягає у постійному поширенні простору називають імперією. Вона розповзається як пляма з колись малопомітного центру поглинаючи сусідні території.  Її носії завойовують чужі землі, певні власної вищості над їх мешканцями. Відчуття цієї вищості, імперська пиха, яка виливається у віру в глобальну місію переробити цілий світ по своєму, надихає будівничих імперії. 

Російський імперіалізм інший. Тому, що він про завоювання не лише територій, але й людей, що їх населяють.  «Ми забираєм вашу землю, не тому, що ми сильніші, цивілізованіші,  живемо краще, а тому що ви - це ми, а значить ваші землі  завжди були нашими». 

Те, що хтось  із завойованих стає частиною імперської верхівки, долучається до її поширення є не запереченням імперськості  Росії, а її суттю.  Бо усі ці безбородьки ніколи не були якимось іншими, вони завжди були як «ми», лиш через чиїсь інтриги забули про це. Інші, не такі талановиті, теж можуть і мають долучитися до цього «ми», хай не до верхівки, а просто маси, великої, страшної. Але й так зможуть відчути силу приналежності до чогось грізного. 

«Стань як ми, відчуй задоволення від того як нас бояться в світі», - цим спокушає завойованих імперія. «Стань знов сильним і грізним!». 

Тому російський імперіалізм - це не завоювання, а "повернення". Тому йому так важливо апелювати до минулого, яке має пояснити - «тут завжди були і будемо ми».