Коли на початку 80-х я вперше читав "І цзін" у перекладі Щуцького, мене вразили такі слова: "Драконы бьются на окраине. Их кровь - синя и желта". У мене всередині все похололо. Невже це про Україну?! Звідки давньокитайські мудреці могли знати про синьо-жовтий прапор?
Значно пізніше я познайомився з оригіналом: 龍戰于野，其血玄黃. Дослівно, виходить, не "на окраїні" , й не "на межі" (як у виданні "Фоліо"), а "в полі", а 玄 - не зовсім "синій", радше "чорно-синій", - Леґґ взагалі переклав "purple". "Вень янь чжуань" пояснює, що це - колір Неба, а жовтий - колір Землі.
Отже, постає питання: чому Юліан Щуцький переклав саме так? Невже він у 1937 році (!) навмисне вставив у свою дисертацію натяк на події Громадянської війни в Україні? Не схоже. То, може, це просто випадковий збіг? Не вірю я в такі збіги...
Хай там як, а тоді я це сприйняв як пророцтво. І ось це пророцтво здійснилося: дракони б'ються в полі, на окраїні, на межі, і тече кров - синьо-жовта. У своєму коментарі Щуцький це тлумачить як боротьбу світла і пітьми. Що ж, і це правда. "Книга Змін" каже, що у цій боротьбі "сприятлива вічна стійкість".
Вітаю з Днем Прапора тих, у чиїх жилах тече синьо-жовта кров! Дай Боже усім нам вічної стійкості!
Комментариев нет:
Отправить комментарий