Мезоевразия, или Месоевразия (лат. Mesoeurasia) — геокультурный регион в Евразии, включая территорию между Сибирью и традиционной Атлантикой (Западной Европой) и в которую входят нынешние страны европейской части бывшего СССР и страны бывшего социалистического лагеря (т. н. «Центрально-Восточная Европа», «Интермариум / Междуморье»), а также страны Закавказья (Грузия, Армения, Азербайджан), Турция, Северный Кавказ, земли бывших государственных образований Донского и Уральского казачества, тюркского Идель-Урала и казахской Букеевской орды. С мезоевразийским геокультурным кругом цивилизаций также предлагается идентифицировать и некоторые безгосударственные народы - русских, крымских татар, караимов, гагаузов, курдов, езидов, евреев-ашкеназов, ромов (цыган), карелов, саамов и др.
Впервые термин «Мезоевразия» по аналогии с термином «Мезоамерика» был предложен в 2005 г. украинским культурфилософом Олегом Гуцуляком во время дискуссии о т. н. Евразийской цивилизации. Поскольку в евразийстве и неоевразийстве доминирует идея центризма «Русского мира», то в противовес этому мезоевразийская идея выдвигает доминанту сохранения идентичности народов, населяющих соответствующую территорию (Мезоевразию) и историческая традиция которых на ней не прерывалась на протяжении веков.
По существу, Мезоевразия предполагает совокупность двух этно-цивилизационных субконтинентов - "Интермариума" ("Вестероса", на западе, вертикального - с севера на юг, "Из варяг в греки", "Кельто-Скифия") и "Интертерриума" ("Эссоса", на востоке, горизонтального - с запада на восток, "Из печенегов до хиновы", "Великий Туран").
По существу, Мезоевразия предполагает совокупность двух этно-цивилизационных субконтинентов - "Интермариума" ("Вестероса", на западе, вертикального - с севера на юг, "Из варяг в греки", "Кельто-Скифия") и "Интертерриума" ("Эссоса", на востоке, горизонтального - с запада на восток, "Из печенегов до хиновы", "Великий Туран").
Кавказ является контактной зоной ("Плексус") этих двух субконтинетов, связывающей весьма различные культуры. Причем взаимный культурный обмен подтвержден как на основании археологических материалов (одежда и головные уборы, погребальные обряды, прическа, предметы утвари), так и на основе найденных лингвистических параллелей. Есть также свидетельства, подтверждающие происхождение казачества в результате взаимодействия славян, алан, тюркских и адыгских племен.
Мезоевразия находится на физическом и метафизическом уровне в пограничном противостоянии Озверазии ("Тартарии", "Мордору") - "внутренней" ("урки", "рашисты") и "внешней" ("орки", Азиопа); географически - Северной Евразии как культурно-политическому монолиту ("глыбе льда-с-дерьмом"), а на юг от Мезоевразии - "лоскутному одеялу" Южной Евразии.
Также сама Мезоевразия является зоной "пересечения" ("конъюнкцией") ценностей Европейского и Евразийского субконтинентов («европейской» и «евразийской» группы суперэтносов). Механистическим будет выводить границы между ними, например, по изотермам (января) или по другим физико-географическим границам, так, как европейская группа суперэтносов представлена в Америке, Австралии, на юге Африки и из этого очевидно, что физико-географические условия здесь были далеко не самое главное значение. Европейскость и евразийство отличаются по предоставлению приоритета индивиду (гражданину, личности) или совокупности людей (государства, орды, класса): приоритет человека над совокупностью - это европейская ценность, а приоритет совокупности людей (государства) над человеком - евразийская ценность. Границей между этими группами суперэтносов (субконтинентов) есть понимание фразы: «Ты что, самый умный?». Но именно мезоевразийство предполагает ценность "Ты и мы - вместе!".
Часть участников геокультурного движения идентаристов определяют мезоевразийство как новую форму движения «прометеизма» и «новый сарматизм».
Синонимы понятия "Мезоевразия": "Европейская (Внутренняя) Сарматия", "Мезогея", "Степная Эллада", "Предрассветные земли".
В использовании понятия "мезо-" мы исходим из позиции, согласно которой "Мезокосмосом" определяется сфера социального, структура и механизм деятельности человеческого общества, и которая есть промежуточной между традиционными сферами - "Макрокосмосом" (природа) и "Микрокосмосом" (человек).
на украинском языке:
Що таке Мезоєвразія
Мезоєвра́зія, або Месоєвра́зія (лат. Mesoeurasia) — геокультурний регіон в Євразії, що включає територію між Сибіром та традиційною Атлантикою (Західною Європою) і до якої входять теперішні країни європейської частини колишнього СРСР та країни колишнього соціалістичного табору (т. зв. «Центрально-Східна Європа», «Інтермаріум/Міжмор'я»), а також країни Закавказзя (Грузія, Вірменія, Азербайджан), Туреччина, Північний Кавказ, землі колишніх державних утворень Донського та Уральського козацтв, тюркського Ідель-Уралу та казахської Букеївської орди. З мезоєвразійським геокультурним колом цивілізацій також пропонується ідентифікувати й деякі бездержавні народи — русьських, кримських татар, караїмів, гагаузів, курдів, єзидів, євреїв-ашкеназів, ромів (циган), карелів, саамів та ін.
Вперше термін Мезоєвразія за аналогією до терміну Мезоамерика запропонований був у 2005 р. українським культурфілософом Олегом Гуцуляком під час дискусії про т. зв. Євразійську цивілізацію. Оскільки у євразійстві та неоєвразійстві домінуючою є ідея центризму «Русского міра», то на противагу цьому мезоєвразійська ідея висуває домінанту збереження ідентичності народів, що населяють відповідну територію (Мезоєвразію) і історична традиція яких на ній не переривалася протягом століть.
Фактично, Мезоєвразія передбачає сукупність двох етно-цивілізаційних субконтинентів - "Інтермаріуму" ("Вестеросу", на заході, вертикального - з півночі на південь, "з варяг у греки", "Кельто-Скіфія") та "Інтертерріуму" ("Ессосу", на сході, горизонтального - із заходу на схід, "від печенігів до хінови", "Великий Туран").
Фактично, Мезоєвразія передбачає сукупність двох етно-цивілізаційних субконтинентів - "Інтермаріуму" ("Вестеросу", на заході, вертикального - з півночі на південь, "з варяг у греки", "Кельто-Скіфія") та "Інтертерріуму" ("Ессосу", на сході, горизонтального - із заходу на схід, "від печенігів до хінови", "Великий Туран").
Кавказ є контактною зоною ("Плексус") цих двох субконтинетів, що зв'язує дуже різні культури. Причому взаємний культурний обмін підтверджений як на підставі археологічних матеріалів (одяг і головні убори, похоронні обряди, зачіска, кухонне начиння), так і на основі знайдених лінгвістичних паралелей. Є також свідоцтва, що підтверджують походження козацтва в результаті взаємодії слов'ян, алан, тюркських та адигських племен.
Мезоевразія знаходиться на фізичному і метафізичному рівні в прикордонному протистоянні Озверазії ("Тартарії", "Мордору") - "внутрішній" ("урки", "рашисти") і "зовнішній" ("орки", Азіопа); географічно - Північній Євразії як культурно-політичному монолітові ("брилі льоду-з-лайном"), а на південь від Мезоевразії - "клаптевій ковдрі" Південної Євразії.
Також сама Мезоевразія є зоною "перетину" ("кон'юнкції") цінностей Європейського та Євразійського субконтиненту («європейської» і «євразійської» групи суперетносів). Механістичним буде виводити кордон між ними, наприклад, за ізотермами (січня) або за іншими фізико-географічними кордонами, бо європейська група суперетносів представлена в Америці, Австралії, на півдні Африки і з цього очевидно, що фізико-географічні умови тут мали далеко не найголовніше значення. Європейськість і євразійство відрізняються за наданням пріоритету індивідові (громадянину, особистості) або сукупності людей (держави, орди, класу): пріоритет людини над сукупністю - це європейська цінність, а пріоритет сукупності людей (держави) над людиною - євразійська цінність. Кордоном між цими групами суперетносів (субконтиненту) є розуміння фрази: «Ти що, найрозумніший?». Але саме мезоевразійство передбачає цінність "Ти і ми - разом!".
Частина учасників геокультурного руху ідентаристів визначають мезоєвразійство як новітню форму руху «прометеїзму» та «новий сарматизм».
Синоніми поняття "Меоєвразія": "Європейська (Внутрішня) Сарматія", "Мезогея", "Степова Еллада", "Передсвітанкові землі".
https://uk.wikipedia.org/wiki/Мезоєвразія
У використанні поняття "мезо-" ми виходимо з позиції, згідно з якою "Мезокосмосом" визначається сфера соціального, структура та механізм діяльності людського суспільства, і яка є проміжною між традиційними сферами - "Макрокосмосом" (природа) та "Мікрокосмосом" (людина).
-------------------
What is Mesoeurasia
Mesoeurasia, or Mezoeurasia (Meso-Eurasia) is a geocultural region in Eurasia, including the territory between Siberia and traditional Atlantic (Western Europe) and which includes the current countries of the European part of the former USSR and the countries of the former socialist camp (the so-called "Central-Eastern Europe", "Intermarium / Between the Seas"), as well as the countries of the Transcaucasus (Georgia, Armenia, Azerbaijan), Turkey, the North Caucasus, the lands of the former state formations of the Don and Ural Cossacks, the Turkic Idel-Ural and the Kazakh Bukeev Horde. It is also proposed to identify some stateless peoples with the Meso-Eurasian geocultural circle of civilizations - Russians, Crimean Tatars, Karaites, Gagauz, Kurds, Yezidis, Ashkenazi Jews, Roma (Gypsies), Karelians, Sami, etc.
For the first time the term "Mesoeurasia" by analogy with the term "Mesoamerica" was proposed in 2005 by the Ukrainian cultural philosopher Oleg Gutsulyak during a discussion about the so-called Eurasian civilization. Since the idea of the centrism of the "Russian World" dominates in Eurasianism and neo-Eurasianism, in contrast to this, the meso-Eurasian idea puts forward the dominant preservation of the identity of the peoples inhabiting the corresponding territory (Meso-Eurasia) and whose historical tradition has not been interrupted on it for centuries.
In essence, Meso-Eurasia presupposes a combination of two ethno-civilizational sub-continents - Intermarium (Westeros, in the west, vertical - from north to south, "from the Varangians to the Greeks", "Celtic-Scythia") and Interterrium (Essos, in the east, horizontal - from west to east, "from Pechenegs to Chinova", "Great Turan").
The Caucasus is the contact zone (Plexus) of these two subcontinents, linking very different cultures. Moreover, the mutual cultural exchange is confirmed both on the basis of archaeological materials (clothes and hats, funeral rites, hairstyles, utensils), and on the basis of the found linguistic parallels. There is also evidence confirming the origin of the Cossacks as a result of the interaction of the Slavs, Alans, Turkic and Adyghe tribes.
Meso-Eurasia is at the physical and metaphysical level in the border opposition of Ozverasia ("Tartaria", "Mordor") - "internal" ("Urks", "Russcists") and "external" ("Orcs", Asiopa); geographically - Northern Eurasia as a cultural and political monolith ("a block of ice-with-shit"), and South of Meso-Eurasia - a "patchwork quilt" of Southern Eurasia.
Meso-Eurasia is also a zone of "intersection" ("conjunction") of the values of the European and Eurasian subcontinent ("European" and "Eurasian" group of superethnoses). It will be mechanistic to deduce the boundaries between them, for example, according to isotherms (January) or along other physical and geographical boundaries, as the European group of super-ethnic groups is represented in America, Australia, Southern Africa, and from this it is obvious that the physical and geographical conditions here were far from the most important value. Europeanness and Eurasianism differ in giving priority to an individual (citizen, personality) or a set of people (state, horde, class): the priority of a person over a set is a European value, and the priority of a set of people (state) over a person is a Eurasian value. The border between these groups of superethnoses (subcontinents) is the understanding of the phrase: "Are you the smartest?". But it is meso-Eurasianism that presupposes the value "You and we are together!".
Part of the participants in the geocultural movement of the identarists define meso-Eurasianism as a new form of the movement of "Prometheism" and "New Sarmatism".
Synonyms for the concept of "Mesoeurasia": "European (Inner) Sarmatia", "Mesogaia", "Steppe Hellas", "Pre-Dawn Lands".
In using the concept of "meso-" we proceed from the position according to which "Mesocosmos" defines the sphere of the social, the structure and mechanism of the activity of human society, and which is intermediate between the traditional spheres - "Macrocosmos" (nature) and "Microcosmos" (man).
-------------------
Мезоевразия как макропространство: «… Наша гипотеза состоит в том, что Александр в результате вторжения в пределы варварских земель организовал принципиально новое для мировой истории пространство. Назвать этот мир только эллинистическим вряд ли справедливо, поскольку значение сложившегося образа Александра Македонского простирается далеко за пределы Средиземноморья... Согласно известным описаниям походов Александра и мусульманской реконструкции его жизнеописания (см., например, описание похода в Китай и в пределы Руси) в границы средиземноморского мира включается вся «обитаемая часть земли» (руб’и маскун)... Александрово пространство — образцовый (и, видимо, первый) пример пространства гетеротопичного, пространства со многими парадоксально сосуществующими измерениями, пространства, нацеленного на воспроизводимость. Именно в нем позднее возникло множество больших и малых идей, прокламирующих необходимость его религиозного или социального единения... Понятие Евразии представляется бледной тенью той виртуальной и бесконечной модели мироустройства, которую создал Александр Великий. В эту саморазвивающуюся модель органично вписываются даже возникшие сравнительно недавно США. С этой точки зрения Америка оказывается всего лишь одной из стран Средиземноморского бассейна, продолжающей историю культуры именно этого макропространства. Мы намного ближе друг другу, нежели нам кажется»
Т.В. Степугина утверждала, что о ханьской эпохе в истории Китая можно говорить как о дальневосточной античности и в отношении не только самого Китая, но и обширной азиатской территории, на которую он оказывал ... влияние" (Степугина Т. В. Империя Хань – завершающий этап развития древнекитайского общества : автореф. дис. … д-ра ист. наук. – М., 1990, с. 36).
Mesoeurasia as macro space:“... Our hypothesis is that Alexander, as a result of the invasion of the barbarian lands, organized a space that was fundamentally new for world history. It is hardly fair to call this world only Hellenistic, since the meaning of the established image of Alexander the Great extends far beyond the Mediterranean... According to the well-known descriptions of Alexander's campaigns and the Muslim reconstruction of his biography (see, for example, the description of the campaign to China and to Russia), the boundaries of the Mediterranean world include the entire "inhabited part of the earth" (rub'i maskan) ... Alexander's space is exemplary (and, apparently, the first) example of a heterotopic space, a space with many paradoxically coexisting dimensions, a space aimed at reproducibility. It was in him that many large and small ideas later arose, proclaiming the need for his religious or social unity... The concept of Eurasia seems to be a pale shadow of that virtual and infinite model of the world order, which was created by Alexander the Great. Even the United States, which has emerged relatively recently, organically fit into this self-developing model. From this point of view, America turns out to be just one of the countries of the Mediterranean basin, continuing the history of the culture of this particular macrospace. We are much closer to each other than we think”
T.V. Stepugina argued that the Han era in the history of China can be spoken of as Far Eastern antiquity and in relation not only to China itself, but also to the vast Asian territory on which it had ... influence "(Stepugina T.V. The Han Empire - the final stage in the development of ancient Chinese society: author. dis. … Dr. Hist. Sciences. - Moscow, 1990, p. 36).
-----------------
Вторжение ирреального мира в мир реальный ;) / The Invasion of the Unreal World into the Real World ;)
Цитати:
XXXII
Розкрийте зіниці, розкрийте серця,
Черпайте криштальне повітря.
Одвіку земля не зазнала-бо ця
такого безкрайого вітру.
Він віє, шалений, над стернями днів
Диханням незламної волі
Від дальніх пікетів, вартових огнів
Імперії Двох Суходолів.
Він віє диханням, солоним, як кров,
Тугих океанових надрів,
Що їх Севастопіль на все розпоров
Кільватерним ладом ескадри.
Над рідним простором Карпати-Памір
Сліпуча і вічна, як слава,
Напружена арка на цоколі гір –
Ясніє Залізна Держава.
(Олег Ольжич-Кандиба, "Незнаному воякові", 1935)
"... Несемо новий лад Східній Європі й підмосковській Азії..." (Маніфест Проводу ОУН до українців та інших народів СРСР, грудень, 1940 [опубл.: Золотий тризуб. - Калуш, 1941. - 10 липн. - Ч.1. - С.3; Українське державотворення: Акт 30 червня 1941: Зб. документів і матеріалів. - Льві-Київ: Піраміда, 2001. - С.3]).
"... і побудувати новий лад на Сході Европи й Азії. Цей лад виключить можливість поневолювання одного народу другим, виключить і всякий імперіялізм, гарантуватиме повну волю розвитку кожного народу. Цей лад мусить бути побудований на системі незалежних держав кожної нації на своїй етнографічній території. Здійснити цей лад можна тільки в безпощадній боротьбі з імперіялістичними правлячими верхівками, тільки шляхом національної революції. ... Поневолені народи Сходи виступили на шлях цієї священної боротьби..." (Звернення 1-ї Конференції Поневолених Народів Сходу Европи й Азії, 23-26 листопада 1943 р. (опубл.: Україна проти Москви (Збірка статтей). - Видання ЗЧ ОУН, 1955. - С. 170. - Бібліотека Українського підпільника, ч. 2)).
"... Ми цю границю між Сходом і Заходом маємо в географічно неозначенім стані на своїй землі, і по нашому живому тілі відбувається весь час пересування цієї рухомої границі, то дальше на Схід, то дальше на Захід" (В'ячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів. - Київ-Філадельфія, 1995. - С.421)
"... Ми в пульсі і ритмі землі, в її космічному круговороті, і вигнати нас звідти нема поки що сили. Ми будемо, і тільки тоді, як ми саме будемо, почнеться нова ера культурного завершення цього моста між Європою та Азією" (Улас Самчук, "Морозів хутір", з трилогії "Ост", 1948, цит.за: Костюк Г. Образотворець "времени лютого" // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. - К.: Рось, 1994. - Кн.2. - С.506).
"... Ми мусимо усвідомлювати, що перебуваємо на межі двох великих культур - візантійської й латинської. Отже, ми і вбираємо позитивні риси з обох боків, і наражаємося на подвійну небезпеку: як на візантійський цезаропапізм, так і на ліберальні тенденції Заходу. Ми - та лабораторія, в якій зустрічаються ці елементи. Якщо будемо мудрі й старанно працюватимемо, то маємо шанс скористатися кращими рисами обох. Бо ми маємо величезну духовну культуру візантійської традиції і дуже поважну традицію суспільного служіння, відпрацьовану на Заході. Якби ми зуміли це поєднати, то стали би великою потугою. Ми недобачаємо своїх колосальних можливостей. Самої місії України" (кардинал Іван Гузар, http://www.zn.kiev.ua/ie/show/482/45603)
"... Шанс України - не в заборольності, а якраз у рубіжності. Сотні років ми плачемо, що ми - чайка при битій дорозі. Прежалісна пісня і справді гарна... Але шанс України якраз у тому, що вона при битій дорозі. Що вона і Європа і Азія. Наша культура вбирала елементи з обох сторін світу. Було багато орієнтальних впливів і зв'язків... Трипілля і Іран. Візантійське защеплення теж було східнє. Шпенглер розглядає візантійську культуру як арабську. Слово о полку Ігоревім зв'язане не тільки з нормандськими сагами і піснею про Ролянда. Воно зв'язане з біблією і епосами Сходу. Злочин Росії не тільки в тому, що вона відірвала нас від Європи. Вона відірвала нас і від Сходу. Вона виховувала не тільки европофобство, а і зневагу до Сходу... Калмики нам теж потрібні. Це знав Хвильовий. Це відчувала Гриневичева... Судилося нам бути не тільки Європою, а і Азією. Судилося бути Україною... Тут приходить на допомогу наш традиціоналізм... Відкритий вітрам історії. Хай гудуть з Заходу і зі Сходу. Хай зустрічаються. В їх зустрічі, на битій дорозі існує Україна... Не провінція, а світ: Україна і світ. Не Европа і не Азія, але і Европа, і Азія. Отже, ще раз: Україна в світі. Не острів серед суходолів - припонтійських і тучних, але щось з того, - осередок двох материків..." (Шерех Ю. Пороги і запоріжжя: Література. Мистецтво. Ідеології. - Харків: Фоліо, 1998. - Т. 1. - С. 593-594).
"... сучасна проблема України виявляється не справою "малого" народу на обмеженій та непевній території Придніпрянської Малоросії, а проблемою "великої нації" - СФІНКСА ЄВРОПИ. Величезна північно-чорноморська просторінь Метрополії України від Карпатів по Кавказ простягається українськими осельчими раменами далеко на Азійський схід аж по Сірий і Зелений Клин", "... історія присудила статися нам спадкоємцем-власником безмежних просторів чорноморських євразійських степів, земель колишніх великих євразійських імперій чингізханів і тамерланів ..." (Тиміш Олесіюк. Соборна Україна.- К.: Укр. Видавнича Спілка, 2004. -С.9, 17).
"... Але можливе ще і третє розуміння: Україна як центр напруги культурно-цивілізаційних устремлінь східноєвропейської Ойкумени, як "серединна земля" Великого Євразійського Простору. Отже, третій шлях розвитку України - це імперський шлях... Український імперіалізм - це не стільки комбінації із суверенітетом України. Це насамперед - самовідчуття еліти і народних мас. Це претензія на духовну, а у віддаленій перспективі, не виключено, - політичну першість у співтоваристві Візантійської Ойкумени, у боротьбі с профанізмом "сучасного світу" (Андрій Окара. "У пошуках імперської перспективи: Чи призначено Києву стати новим центром поствізантійської цивілізації?"// http://thule.primordial.org.ua/mesogaia/okara_imperia.htm).
"... Москалів старатися спрямовувати проти режіму, який їх також економічно гнобить, - отже, не витворювати негативних національних антагонізмів. Тому і їх трактувати нарівні зо всіми поневоленими Сталіном народами і серед них поширювати кличі соціальної і національної перебудови СРСР. Не забувати, що російський нарід дуже часто в історії робив революції, і це його наставлення є збіжне з нашими інтересами. Наш шлях до держави йти буде через революцію проти сталінської кліки, і московський нарід може бути нам в тому помічний. Тому уникати назв: російський імперіалізм і т.п., а замінювати їх сталінським імперіалізмом..." (Роман Шухевич. Інструкції до виконання 1/45 [опубл.: Визвольний шлях. - 2005. - Кн. 9-10. - С.205])