МЕЗОЄВРАЗІЯ: ГІПЕРБОРЕЯ: АРАТТА: АРЙАНА: КІММЕРІЯ: СКІФІЯ: САРМАТІЯ: БОСПОР: ВАНАХЕЙМ: ВЕНЕДІЯ: ТРОЯНЬ (КУЯВІЯ-АРТАНІЯ-СКЛАВІЯ): РУСЬ (РУТЕНІЯ): УКРАЇНА
MESOEURASIA: HYPERBOREA: ARATTA: ARYANA: CIMMERIA: SCYTHIA: SARMATIA: BOSPHORUS: VANACHEIM: VENEDIA: TROYAN (KUYAVIA-ARTANIA-SKLAVIA): RUS (RUTHENIA): UKRAINE


"...Над рідним простором Карпати – Памір, Сліпуча і вічна, як слава, Напружена арка на цоколі гір – Ясніє Залізна Держава!" (Олег Ольжич)
"...Живім же в радісній відраді: Наш край повстане і зросте, Бо Риму історичний радій Сягає і на Скитський степ!" (Євген Маланюк)
"... Я – дух, я – цар, я – лицар Бористе́ну. Німого переляку ворогів Причина – я. Вступив, мов у стремено, В історію. І в ярий бою гнів" (Олег Гуцуляк)

*Ми — спадкоємці історичних цивілізацій Понтійського степу, духовної вертикалі Візантії та державотворчої спадщини Русі-України.

Пошук на сайті / Site search

Показаны сообщения с ярлыком цивилизация. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком цивилизация. Показать все сообщения

09.03.2026

Анжела Гандабура: Чи веде використання Штучного Інтелекту до деградації?

Я поспілкувалася зі своїм чатом GPT. Питання було приблизно таке: чи не чекає на нас деградація у зв'язку з тим, що ти став частиною нашого життя?

Він видав мені таке: деградація людей існувала і до мене. Просто люди тоді ділилися на тих, хто читав книги, ходив у театри, думав над творами класиків… І на тих, хто віддавав перевагу телевізору, пліткам у газетах, посиденькам із друзями у вихідні за чарочкою «біленькою». Нині нічого не змінилося. Будуть люди, які просто закидатимуть у мене промт із установкою: напиши мені…, виріши… дай…

А будуть ті, яким від мене потрібні будуть ідеї, зачіпки, потрібна фраза чи потреба зібрати свої думки у логічний текст – а решту вони зроблять самі. Отакі люди завжди будуть попереду на крок. Я для них буду поштовхом до зростання та інструментом до розвитку.

Ось приблизно в такому руслі мені відповів мій чат. І я вважаю, що той самий інструмент може служити як на благо, так і на зло. Сокирою можна вбити людину, а можна побудувати будинок або міст. Все залежить від того, хто використовує цей інструмент. З чатом gpt та ж фішка.

03.03.2026

Александр Волынский: Свободный мир находится лицом к лицу перед варваром с ядерной бомбой

В  последнем  своем  интервью  Витьков  рассказал, как  Аракчи  в  самом  начале  переговоров  заявил, что  у  Ирана  есть  возможность  произвести  11  ядерных  зарядов  и  есть  полное  право  продолжать  обогащать  уран. Аракчи  так  и  сказал – это  наша  стартовая  позиция, теперь  будем  обсуждать, что  может  Трамп  предложить  Ирану.

Я  лично  уверен, что  Иран  мог  иметь  ядерное  оружие  и  раньше, но  оно  только  связывало  бы  ему  руки,  ибо  Иран  вел  агрессивную  политику, грозить  атомной  бомбой  при  наступательных  действиях  до  2022  года  было  не  принято

После  того,  как  Путин  придумал, что  ядерный  потенциал  можно  пускать  в  ход  и  при  наступлении, даже   в  качестве    шантажа,  ситуация  поменялась. Все арабские  соседи  Ирана  поняли, что    гонка  ядерных  вооружений  входит  в  решающую  фазу. Еще  Обама  хотел  заморозить  эту  гонку, однако  Трамп, еще  в  первую  свою  каденцию, разорвал  договор и  усилил  санкции  против  Ирана. Израиль  начал  убивать  иранских  физиков  и  Иран    форсировал  свою  ядерную  программу, сжимая  «огненное  кольцо»  вокруг  сионистского  государства.

Нападением  на  Украину  Путин  не  только  изменил  отношение  к  ядерному  оружию, но  и  показал  насколько  Россия  реально   слаба  для  конкуренции  с  Западом  на  равных. Героическое  сопротивление  украинского  народа   освободило  и  Израиль  от  страха. Трамп  тоже  понял, что  имеет  дело  не  с  обычными  мотивациями  расчета  прибыли  и  убытка, но  с   мышлением  варваров. 

Основное  противоречие  в  эволюции  человечества  - это  противоречие  между  формами  социального  и   материального  бытия. Разрешаются  эти  противоречия  по  разному, точно,  как  в  живой  природе, в  которой  формы  жизни  должны  приспосабливаться  друг  к  другу  и к  среде.  Переселения  народов, новые  религии, новые  государства, разрушение  старых  государств, реформы, революции  и  войны  - это  всегда  ответы  социума, на  вызовы  среды, как  показал  еще  Тойнби. В  этих  изменениях  нет  четких  правил  и  однозначных  ответов,  чем  ближе  к  событию, тем  выше  неопределенность, отсюда  глупость  всех  политических  аналитиков, которые  могут  все  пояснить  задним  числом  и  ничего  не  могут  предсказать.

Эпоха  Средних  Веков  была  важнейшей  эпохой  поиска той системы, которая  сможет  обуздать  варварство,  погубившее  античную  цивилизацию. Христианство, Ислам, Буддизм  стали  ответом  на  вызов. Тут  можно  вспомнить, что  языческие  религии  были  призваны  обуздывать  родовую дикость, консолидируя  отдельные  роды  в   храмовые  конфедерации. 

Модернизация  подорвала    основы  средневековых  религий  и  варварство  вместе  с  дикостью  стали    усиливаться. Римская  Империя  тоже  подорвала  основы  племенной  солидарности  и  не  смогла  заменить  ее  гражданской. Варвары,  перенявшие  лучшие  достижения  Рима, Китая, Ирана,  разрушили  Империи  и  погрузили   мир  в  темные  века

Однако  на  протяжении  всех  этих  веков  шел  процесс  усиления  религий, пока  океанский  флот, огнестрельное  оружие   и  печатный  станок  не  изменили  материальный  базис. 

Идеологии  Модерна  не  смогли  заменить  религии,  Постмодерн  превратил  и  религии  и  идеологии  в  карнавал  масок  и  симуляций. На  этом  фоне  варварство  уже  не  сдерживается    и  прет  из  всех  щелей, нет  никакого  права, кроме  права  сильного. Ужас  в  том, что  теперь  варвары  уже  не  просто  вооружены  мечами  и  катапультами, они  все  хотят  иметь  термоядерное  оружие.  Если  после  1945  года  ядерную  войну   тормозило  равновесие  страха, страха воевавших  перед  новой  войной, то  сегодня  поколения, родившиеся  после  Второй  Мировой  Войны  страх  потеряли.

Человеческая  природа  несет  в  себе  мощное  животное  начало. Обуздать  его  может только  культура. Когда  я  наблюдаю  людей, которые  прославляют  войну, которые  считают, что  война    очищает  кровь  социума, делает  людей  чище, сплачивает, уравнивает, то я  понимаю, что  они  рассуждают  в  рамках  варварской  культуры. Но  что  может быть  страшнее  макаки  у  ядерной кнопки?

Я  не  люблю  Такера  Карлсона, за  его  вранье. Одако, я  уважаю  главную  мысль  Карлсона.  Такер  Карлсон    руководствуется  естественным  страхом  перед  варварством, для  него  Израиль  - это  воплощенное  племенное  варварство, а  США  - это  последняя  цитадель  белого  либерального  христианства. 

Почему  Трамп  пошел  за  фашистом  Натаниягу, а  не  за  Такером  Карлсоном?  Я  думаю, Трамп  понял, что  спрятаться  за  двумя  океанами  у  США  не  получится. Китай  захватит  с  помощью  России  Европу, с  помощью  Ирана - Ближний  Восток, изолирует  с  помощью Пакистана  Индию  и  взорвет  Латинскую  Америку. Захватывать  США  никто  не  будет, но  утратив  импульс  экспансии,  США  погрузятся в  пучину  гражданских  войн. Такер  Карлсон  вполне  сознательно  предпочитает  Гражданскую  Войну, но  прикрывает  это  враньем.

Успеет  ли  человечество  создать  материальную  базу  и  выработать  идею   для  создания  более  устойчивой   глобальной  системы? Я  не  знаю. Я  знаю, что  надо  понять  в  каком  мире  мы  живем  и  куда  надо  идти, вопреки  той  лжи  и глупости, которая  нас  всех  окружает.

24.02.2026

Віктор Ягун: Війна в Україні - це перехід цивілізації в іншу військово-політичну епоху

Якщо звести виступ Валерій Залужний у Chatham House до стратегічної формули - це не просто аналіз війни росії проти України, а опис переходу цивілізації в іншу військово-політичну епоху. І головний висновок тут жорсткий, але абсолютно логічний з точки зору військової теорії, економіки війни і того, що ми вже бачимо на фронті й у тилу.

Головний висновок такий: майбутні війни виграватимуть не армії, а системи.

Не чисельність, не навіть окремі технології, а здатність держави синхронно керувати п’ятьма контурами - військовим, економічним, технологічним, демографічним і союзницьким. Це класична логіка тотальної війни ХХ століття, але не на цифровому рівні ХХІ.

Україна вже воює у війні наступного покоління. Те, що Залужний назвав robotized kill zone, ми бачимо щодня: тотальна прозорість поля бою, сенсорні мережі, дешеві БПЛА, алгоритмічні удари по логістиці. Це той самий процес, про який я не раз писали у своїх аналізах щодо Replicator, swarm-warfare і ролі економічної мобілізації - фронт стає лише вузькою ділянкою ширшої системної війни.

Звідси випливає перший стратегічний висновок: перемога - це функція економічної витривалості плюс технологічної швидкості адаптації. Росія це зрозуміла раніше - мілітаризувала економіку, перевела промисловість у воєнний режим, використовує дешеві засоби виснаження. Україна відповідає інноваціями і союзами. Хто швидше масштабуватиме рішення - той виграє.

Другий висновок: людський ресурс стає найдефіцитнішим фактором війни. Це переворот у військовій історії. Якщо у ХХ столітті переважала логіка масових армій, то тепер виживання залежить від того, наскільки держава може зберегти людей, автоматизуючи бій. Це пояснює і фокус на дронах, і на автономних системах, і на розподіленій енергетиці. Людина стає стратегічним активом, а не витратним матеріалом.

Третій висновок: енергетика і логістика - це новий фронт. Тут мої постійні аналізи щодо "Дружби", Adria, атак по підстанціях і ролі розподіленої генерації повністю збігаються з логікою Залужного. Централізовані системи - вразливі. Децентралізація - це не модернізація, а оборона держави.

Четвертий висновок: альянси стають технологічними, а не лише політичними. Україна як лабораторія війни створює новий тип партнерства - кооперація виробництво NASAMS, об’єднані дрон-програми, супутникові мережі, санкційні коаліції. Це нова архітектура безпеки, де союзник - це той, з ким у тебе інтегровані алгоритми і ланцюги виробництва.

І нарешті головне політичне попередження Залужного - ризик "Мюнхена XXI століття". Світ стоїть перед вибором: або зупинити агресію так, щоб вона не повторилася, або отримати більшу війну через кілька років. Це класичний урок історії, від Мюнхенської угоди до сьогодення. 

Тому якщо сформулювати одним реченням: Війну XXI століття виграє не той, у кого більше танків і солдатів, а той, хто швидше перетворить державу на інтегровану систему технологій, економіки й союзів, здатну воювати довго і адаптуватися швидше за противника.

Україна вже в цій реальності. І саме тому наш досвід уважно читають від Лондона до Джакарти - бо це не лише наша війна, це прототип майбутніх конфліктів.

11.02.2026

Андрій Сошніков: Доктрина Безперервного Управління: Світ як Машина та Текст

Суть філософії історії зводиться до розвінчання гуманістичних міфів. Перед нами постає холодний, інженерний погляд на людство як на «біологічну сировину», що протягом епох незмінно обробляється технологічними інструментами. У рамках цієї концепції історія виглядає не як шлях до прогресу чи свободи, а як еволюція методів прихованого контролю. Культура, релігія й ідеологія стають не полем духовного пошуку, а функціональним «софтом», тоді як піраміди, храми, заводи та соціальні мережі виконують роль «заліза». Рушійною силою історичного процесу виступають не ідеї, а трансформація операційних систем, покликаних управляти суспільними масами. 

Світова структура ніколи не ґрунтувалася на рівності між народами. Це завжди була замкнена система «гравців» (акціонерів) з одного боку та широкого простору «філій» (прихованих колоній) з іншого. Реальні рішення ухвалюються в «лондонському тумані» чи «вашингтонських дата-центрах», тоді як решті світу демонструють спектакль демократії, виборів і патріотизму. 

Основним завданням будь-якої держави, починаючи від Нармера і завершуючи Цукербергом, є контроль і облік. Сама суть влади — це здатність позначати реальність: вести реєстри земель, худоби, пергаментів, а тепер навіть цифрових лайків. Хто володіє реєстрами — той визначає долю світу. Людина в контексті цієї парадигми постає не як «вінець творіння», а як біоробот, чиї реакції запрограмовані за допомогою освіти, засобів масової інформації та соціальних умовностей. Свобода ж виявляється лише тимчасовим проміжком у довжині повідка, що регулюється Глобальним Оператором у відповідності до його економічних інтересів. 

Насправді ми ніколи не покидали межі Нільської Соціальної Машини. Змінювалися тільки її зовнішні прояви: в давнину нами керували за допомогою каменю та страху смерті (Єгипет); далі все перейшло під контроль паперу і права (Рим); потім настала доба ідеологічного гіпнозу (Візантія та Церква); її змінили ритм виробничих станків і дисципліна часу (індустріальна епоха); нині ж настала черга цифрових кодів і дофамінових пасток (інформаційна епоха).

Історія є тотальним Глобальним Симулякром — ілюзією, яка служить прикриттям, аби відволікати маси від усвідомлення того, що за кулісами кілька могутніх родинних династій і елітарних орденів продовжують тримати у своїх руках ресурси планети. Світ функціонує як комп’ютерна система, де людина є лише даними. 

І єдиним способом уникнути видалення з цього цифрового ландшафту стає прагнення осягнути мову, якою написаний код реальності.

21.09.2025

Андрій Богданович: Латинська християнська цивілізація та її еволюція

 🏛️ 1. **Римська цивілізація: на індоєвропейській основі**

* Рим був спадкоємцем **індоєвропейської культури** — тієї ж, що породила грецьких арістоїв, індійських кшатріїв, германських вождів.

* Його структура трималась на:

  * **військовій доблесті** (virtus, disciplina),

  * **честі та обов’язку** (fides, pietas),

  * **ієрархії та патріархаті**,

  * **пошані до предків і закону**.

* Це були **традиційні цінності "аристократичного індоєвропейського світу"**.

Коли Римська імперія занепала (V ст.), вона вже втратила цілісність цих цінностей — **замість вірності й мужності з’явились бюрократія, страх, економічна залежність**, а війська часто складались із найманців.

---

## ⚔️ 2. **Варвари приходять — і приносять ті самі цінності**

* Германці (готські, франкські, вандальські племена) мали дуже схожий **етос честі, сили, вірності вождю** — майже "освіжений варіант" того, що Рим втратив.

* Вони **не хотіли знищити цивілізацію**, вони прагнули **стати її спадкоємцями**.

  * Теодоріх (остготи), Аларіх, Хлодвіг (франки) — усі намагались **вписатись у римську спадщину**.

* Але вони **не мали бюрократії, права, адміністративної традиції**, і не могли відтворити складну державну машину імперії.

👉 Тож спершу настав **час зменшення масштабів**: локальні королівства, фрагментація влади, нестача грамотності.

---

## ✝️ 3. **Церква — міст між Римом і варварами**

* **Християнська Церква (особливо Західна)** зберегла римську культуру, латину, книги, освіту.

* Варвари прийняли християнство — спочатку аріанське (готські племена), а потім католицьке (франки).

* Це був **цивілізаційний компроміс**: воїни з племінним етосом + духовна структура Риму.

👉 Саме через цей синтез виникла **латинська середньовічна Європа**:

* феодальна,

* войовнича,

* релігійна,

* правова (на основі римського права),

* але вже інша за суттю.

03.08.2025

Алекс Репин: Мотивации зернового хозяйства

Роль освоение зернового земледелия, которое привело к Первой Неолитической Революции,  до  сих пор является предметом дискуссий. 

Скептики говорят, что урожайность зерновых уступает корнеплодам, орехам и желудям. Труд земледельца очень трудный и крайне неблагодарный – в случае неурожая земледелец теряет всё! 

Оптимисты указывают на явные преимущества зернового хозяйства. Оно во первых создает общество через распределение труда: одни зерно собирают, другие его охраняют и распределяют, третьи делают из него муку, четвертые пекут из него хлеб. Всё это создает настоящее общество людей с разными профессиями! Потом, зерно позволяет создавать долгосрочные запасы еды - при необходимости его также можно обменять на мясо у охотников.   

Альтернативная точка зрения считает, что из зерна ранее всего научились делать пиво, которое и собирало первобытных собирателей  на праздничные фиесты, организованные жрецами.

С самого начала освоения зернового хозяйства, которое было организовано собирателями первобытного времени, образовалась устойчивая связь  между зерном и производством изделий из кремня и обсидиана для жатвы зерна.  Уже во времена Гебекли Тепе установилась устойчивая коммерция между сборщиками зерна и производителями таких изделий, где жрецы были торговыми посредниками. Это была коммерческая синергетика Зерна и Обсидиана.  Известно, что обсидиан с глубокой древности  был «золотом Неолита». Но и Зерно оказалось крайне удобной валютой – не случайно древние монеты Ближнего Востока назывались «шекель», «зерно». Это тоже аналог золота: зерно как пищевой продукт нужно всем и всегда, из него можно делать не только еду, но и пиво.  Оно хорошо хранится в подходящих условиях: оно сохраняет всхожесть до 12 лет, а пищевую ценность даже до 100 лет (!) Сыпучее зерно  что позволяет удобно  расплачиваться любыми нужными порциями – полный аналог  монет из металла. Но если металл для монет, медь, золото и серебро нужно добывать  из горных руд, то зерно можно просто выращивать!  Это своеобразный майнинг Неолита, производящий, правда, не  условные единицы, но настоящий полезный продукт. Волшебным образом, Зерно не просто создает Общество в микроколлективах, но и создает Цивилизацию через межплеменную торговлю.   

Возможно здесь кроется ответ на вопрос, почему Неолитическая Революция не произошла на Дальнем Востоке, где Амурская Цивилизация айнов освоила керамику за 20 тыс.лет до Передней Азии, и создала глобальные торговые «обсидиановые» сети. Они не смогли освоить зерновое хозяйство, несмотря на наличие там безглютеновых риса и просо, и просто не захотели заняться тяжелым трудом. Так как местная природа кормила их в изобилии (в том числе успешный лососевый промысел), а густые леса  и не думали уступать свое место степям… Таким образом, получается достаточно  неожиданный вывод. Неолитическая революция на Дальнем Востоке могла не состоятся по причине «недостаточной монетизации», ведь торговля это двигатель прогресса.

11.06.2025

Амвросий фон Сиверс: AmeriKKKa

MAGA?

    Определение будущего практически невозможно без понимания прошлого. Не обязательно, что всё из прошлого объяснит будещее. Но причинно-следственные связи сущестуют, и оные определяют долгосрочные линии. Имеется много толкований цивилизационных типов, присутствующих ныне. Далеко не всегда они адекватно описывают феномены. Более того, нечто давно изчезнувшее из прошлого, из мiрового тренда, вовсе не обязательно окончательно мертво. Оно может как бы «законсервироваться», но м.б. просто сокращено до минимума, пребывая в ничтожном состоянии. Но оно всегда может прорасти заново: необязательно возстановиться в прежнем объеме, но оказать значительное влияние. Собственно, нечто новое, на самом деле, не есть абсолютно новое без какого-либо предшествования, без своего актуального фундамента, без чего-то подлинно живого. Цивилизационные типы – не есть просто досужие конструкты, но проявления форм самой жизни.

       Посему уже достатоно долгое время имеется вопрос: четь есть США? Как их идентифицировать? К какой цивилизации они принадлежат? В европейской ( и не только) политике и воззрении принято считать, что США есть продолжение европейства и принадлежат к т.н. англо-саксонскому мiру. Так ли сие на самом деле? Принадлежность к последнему определяется в первую очередь языком. Но не только: институционально США есть сумма колоний Британской Короны, ставших независимыми. Достаточно ли сего для вышеуказанного утверждения? И да, и нет. Еще при образовании США серьезно обсуждался вопрос об официальном языке, ибо большинство колонистов говорило… по-немецки. Культурный выбор определили Отцы-Основатели, подчеркнув англо-саксонскую идентичность. Но данная идентичность имела ярко выраженный анти-британский характер, что уже указывало на особый феномен США.

    Определение того, что есть Запад или Восток, имеет отчасти весьма спекулятивный характер, заметно колебавшееся время от времени. Определенно сие связано с банальным фактом, что нулевой меридиан проходит через Гринвич, и таким образом Британия чисто географически считается нормой установления. С такой точки зрения, США есть несомненный Запад. Однако, возникает много вопросов. Например, сама Британия никогда не определялась, как центр, но именно как Запад. И сие восходит к античному понимания, что центр европейской цивилизации, в политическом смысле, есть Рим, а в культурном – Афины. Данный конфуз никак не м.б. преодолен чисто географически. Он возникает исключительно в предъявляемых объяснениях. По отношению к европейскому Западу США выступают как финальный Запад. Даже более того, как Запад Истинный, ибо далее оный граничит с географическим Востоком. Но вполне логично поменять точку зрения, и тогда США становятся из тихоокеанской зоны Востоком!

05.05.2025

Андрей Сошников: Чинники Великої дивергенції Європи

Одним із головних чинників Великої дивергенції (стрімкого збагачення Європи) був майже одночасний приліт на Північний Захід Європи (спочатку до Нідерландів, потім у Велику Британію) «чорного лебедя» у вигляді чотирьох R, що викликали появу п'ятої R:

1. Reading. Після винаходу Йогана Гутенберга у Європі почалося поширення знань на паперових носіях. З'явився клас інтелігенції.

2. Reformation. Однією з ідей протестантства була настанова догодити Богові своєю старанною працею заради особистого збагачення. Причому під працею розумілася праця як самої людини, так і її грошей, які вона інвестує в подальший розвиток бізнесу.

3. Riot. Революція Кромвеля.

4. Revolution. «Славна революція» 1688 р., під час якої «непатріотичне» населення Англії закликало штатгальтера буржуазних Нідерландів Вільгельма Оранського, щоб скинути з престолу короля Якова II. Вільгельм скинув, став королем сам і добровільно пішов на значні обмеження королівської влади. У 1689 р. було прийнято Білль про права- «Акт, що проголошує правничий та свободи підданих і встановлює порядок успадкування корони».

У жодної з «чотирьох R» не було глибоких європейських причин. Всі вони були химерні та непередбачувані. З цього збігу чотирьох R зросло п'яте R. 

5. Reassessment. Суспільство прийняло клас винахідників-підприємців-торгівців, поставило їх на більш високу щабель, ніж колишній вищий клас — аристократію. Суспільство стало усвідомлювати, що діяльність цих людей сприяє збагаченню всіх. З цієї переоцінки почалося Велике збагачення людства, результатом якого є факт, що сьогоднішньому жителю чорної Африки є величезна кількість джерел приємних емоцій, що були недоступні Королю Сонце Людовіку XIV та його придворним. І розпочалася Промислова революція, що призвела до Великого збагачення людства.

28.01.2025

Гійом Фай: Суть археофутуризму


 «Суть футуризму полягає в тому, щоб будувати майбутнє...; думати про цивілізацію – у цьому випадку європейську – як про роботу в русі, згідно з концепцією музики Вагнера; розглядати політику не лише як обмежувальне «позначення ворога» (у розумінні Карла Шмітта), але як позначення друга (хто є частиною спільноти людей?) і, перш за все, як формування людей у ​​майбутньому, з постійними турботами про амбіції, незалежність, креативність і владу…»

Гійом Фай. Археофутуризм. Технонаука та повернення до цінностей предків 

Guillaume Fayeю L’Archéofuturisme. Techno-science et retour aux valeurs ancestrales

23.11.2024

Володимир Єрмоленко: Кілька думок про наше спілкування зі світом зараз

Кілька думок про наше спілкування зі світом зараз. 

- нам дуже важливо шукати нових союзників і зберігати старих. Бо кількість союзників меншає. На рівні урядів, на рівні суспільств, на рівні індивідів. Цей пошук непростий і буде ще складнішим. Важливо памʼятати, що знаходити союзників - складна і довга робота, а створювати собі ворогів - річ дуже проста і часом миттєва. 

- думаю, важливо позбуватися з наївного враження, що "весь світ за нас". Більшість людей у світі до наших страждань і звитяг в гіршому випадку а) байдужі б) ворожі, в кращому випадку в) нам співчувають чи г) нами захоплюються, але не готові робити щось принаймні мале, щоб допомогти. Це реальність, і вона досить цинічна. Ми теж ведемо себе не краще, коли йдеться про страждання інших. Варто про це памʼятати - і розуміти, що кожен новий союзник, якого ми здобудемо, кожна нова дія підтримка - це коштовність. 

- важливо також забути  казку про "весь цивілізований світ", який зараз трохи натисне, і росія розвалиться. Світ давно змінився, це суміш великих і менших агресивних гравців, в якому наші союзники поки (короткозоро) не дуже відчувають себе в небезпеці. І парадокс у тому що ми дивимося з надією на них, а вони на нас. Ми зараз у хвилі слабшання демократій, сильнішання автократій, тому роль України сьогодні для вільного світу - справді величезна.

- часом зі своїми союзниками варто agree to disagree, погоджуватися на незгоду. Будуть питання, в яких ми будемо розходитися. Головне, щоб ми сходилися в питанні захисту України.

- нас ще довго буде травмувати питання російської культури і російської academia на Заході. ми ще будемо довго доводити нашу позицію, на яку маємо право. Але, мені здається, важливо памʼятати, що наш пріоритет - це розповідати про себе, виводити з темряви українську культуру, показувати, яка вона класна, цікава та значуща. Так, ми (і ще багато інших колонізованих росією націй), можливо, найбільш достовірні критики російської культури, бо бачимо ситуації з іншого боку барикад - але важливо, щоб нас сприймали як носіїв розмаїтої, багатої і цікавезної української культури, а не (тільки) як самотніх воїнів проти культури російської. Я тут передусім про розстановку пріоритетів і концентрацію зусиль. 

- культура - це завжди переклад досвідів, а досвіди завжди  неперекладні. В цьому парадокс. Це постійно пошук мови про те, що мови уникає. Нам важливо вчитися говорити мовами різних досвідів і шукати ці шляхи перекладу. Бо здебільшого ми живемо в своїй мові і своєму досвіді, який, зрозуміло, затьмарює все інше - і інакше бути не може сьогодні; але дуже часто цього мало. Дуже часто, щоб говорити зі світом, ми маємо намагатися зрозуміти цей світ, до якого ми говоримо - а не лише вимагати розуміння нас. 

такі думки. Суперечливі, я знаю. Багато хто не погодиться. І це добре

27.08.2024

Борис Межуев: О неизбежности наступления цивлизационной фазы мировой истории

1.

Цивилизации, конечно, были всегда. Китай, Европа, Япония, Россия издавна развивались параллельными путями, и их история никогда не была единой

Сегодня цивилизационная идея предполагает не указание на это всем очевидное обстоятельство, а гораздо радикальную гипотезу, что в ближайшем будущем произойдет не объединение цивилизаций в некоем едином глобальном общежитии, а напротив их более жесткое размежевание и обособление. Тем не менее это ровно то, что и происходит сегодня.

Два события, которые имеют прямое отношение к России, безусловно, обозначают собой ту подспудную или же вполне осознаваемую решимость ключевых государств коллективного Запада покончить с тем, чему ранее не обнаруживалось альтернативы — процесса глобализации

Речь о замораживании российских суверенных активов на Западе и аресте основателя Telegram Павла Дурова. Обе эти акции, имеющие, конечно, неодинаковую подоплеку, в глубине своей мотивированы одним фактором — готовностью элит Запада покончить с теми иллюзиями, которые порождала глобализационная фаза истории. 

В обоих случаях у тех россиян, которые держали активы на Западе и которые использовали неподконтрольный российским властям мессенджер для чувствительных с политической точки зрения переговоров, присутствовало одно стремление — обеспечить сохранность финансовых средств или свободу информации за счет фактора экстерриториальности. Все, что находилось вовне, было независимо от суверенной власти и тем самым относительно сохранно, объективно и неуязвимо.

Забавно, что при таком вполне отчетливом ударе по самой идее либеральной глобализации со стороны элит, которые мы по традиции продолжаем называть «глобалистскими», российские западники продолжают говорить, что цивилизационная идея есть не более, чем идеологема российской власти, необходимая для легитимации ее господства. 

Между тем, все что мы видим, свидетельствует только о том, что мир закрывается, и Западный мир закрывается гораздо более быстрыми темпами, чем его так называемые авторитарные противники. 

Что же лежит в основе новой закрытости? Безусловно, главным фактором «новой закрытости» является соперничество с Китаем, который стал одолевать Запад как раз на поле глобализации, и для борьбы с которым потребовалось использование ранее отвергаемых протекционистских мер. Западный мир не захотел китаизироваться, точно также можно сказать, что он не захотел и русифицироваться, и отуречиваться. Эта тенденция будет развиваться в сторону усиления, кто бы ни стал хозяином Белого дома в 2025 году, кто бы ни возглавил ЕС, выбран премьером Великобритании или президентом Франции. Это четкое осознание Западом своих границ, границ своей идентичности при отдалении от России, Турции и в недалеком будущем — от Китая, и есть знамение наступления цивилизационной фазы мировой истории.

2. 

Главным фактором социального развития Запада стал процесс секуляризации. Этот процесс, начавшийся с освобождения науки, экономики и затем политики из-под власти религиозных норм и табу, в конце концов коснулся семейного уклада и всего того, что британский социолог Энтони Гидденс называет сферой интимности. На неизбежность этого события еще в XIX веке указывали проницательные консерваторы, в России наиболее определенно — Николай Данилевский в «России и Европе». В итоге, возникла политическая развилка — следовать или не следовать Западу в легализации нетрадиционных форм сексуального сожительства, дать отмашку на принятие допустимости сексуальных перверсий или же сделать жесткий акцент на то, что в России чаще всего называется «традиционными ценностями». 

Прежние волны вестернизации проходили под лозунгом модернизации - это означало, что западники других цивилизаций обосновывали рецепцию западных институтов Нового времени и секуляризацию образования и политики приоритетами конкуренции с Западом. Но реформацию сферы интимности очень сложно обосновать аналогичным образом. Поэтому выбор — следовать или не следовать Западу — не инструментальный, но ценностный, в конечном счете религиозный. Любопытным образом, именно процесс секуляризации сделал цивилизационную фазу истории с характерной для нее постсекулярностью неизбежной. 

Россия к наступлению этой цивилизационной фазы оказалась не вполне готова. Она до самого конца, до 2022 года, цеплялась за идею своей европейскости, своей цивилизационной близости той Европе, которая должна будет пробудиться ото сна и сбросить иго некоего чуждого ей Запада — либерального, англо-саксонского, глобалистского и т. д. Это желание «освободить Европу», «похитить Европу» приобрело в России характер некоей мании, почти национальной идеи, хотя ее тупиковость была ясна проницательным аналитикам типа Вадима Цымбурского еще в 1990-е годы. Все кончилось нашей реакцией на Минские соглашения, когда мы ожидали от наших континентальных партнеров содействия по геополитической нейтрализации лимитрофной Украины, а они умело тянули время, видя в этих соглашениях исключительно договоренность о прекращении Россией своего военного натиска. Мы просто продолжали пребывать в иллюзорных представлениях о шансе на некий континентальный пакт России с Францией и Германией, о котором мечтал еще Витте и на пропаганду которого положил так много сил Александр Дугин. 

Теперь факт «цивилизационного» отчуждения встал перед нами со всей его очевидной реальностью. Причем, признаемся, реальностью настолько отвратительной, что возникает естественное желание обратиться к доцивилизационным паттернам социальности как единственному возможному основанию свободы и человеческого достоинства. 

Отсюда все эти разговоры о борьбе человека и Левиафана при обсуждении «дела Дурова», как будто у человека в современном мире есть хоть какая-то возможность противодействовать Левиафану кроме как при содействии его прямого конкурента — то есть другого Левиафана. 

Задача сейчас отнюдь не в том, чтобы найти нейтральное пространство «вне Левиафанов» - смеем утверждать, что такого пространства в ближайшее время просто не будет — а в том, чтобы не допустить смертельной схватки этих Левиафанов, чтобы они не уничтожили друг друга. И вот именно на решение этой задачи и должна быть нацелена партия консервативного Просвещения, которая может спасти человечество от цивилизационных войн, как старое рациональное Просвещение спасло Европу от войн религиозных в XVII веке.

23.06.2024

Ігор Селецький: Сьогодні існує лише одна класифікація: за варварів чи проти

Едвард Гіббон у своїй класичній праці чому впала західноримська імперія визначив дві причини: зовнішній тиск варварів та християнство

Варварам було треба якось жити, а для цього грабувати. А пацифістське християнство казало, що земне життя - це просто спосіб добігти до життя на небесах і тому хай варвари грабують. Римські легіони цього не зрозуміли. 

Не знаю як у кого, але в мене чітка асоціація з західною цивілізацією сьогодні. З варварами все очевидно. Просто, замість християнства зараз лівий глобалізм. Замість того, щоби знищити варварів, західний світ з ними торгується. Так було і в Римі. Спочатку готам платили гроші аби вони захищали імперію. Потім вони її знищили. 

Мені не подобається націоналістичний ультраправий поворот в Європі. Просто тому, що це глобально шлях в нікуди. Наше майбутнє - це глобальний світ. 

Але, як на мене, націоналістичний ультраправий поворот - це зараз єдиний спосіб розвернути західну цивілізацію у боротьбі з варварами. Бо наступний глобальний світ - це точно не світ, де в університетах плюшевої ліги виступають за хамас.

І ще дві речі. 

Перша. Риторика ультраправих не означає, що вони саме так і будуть робити. І ми це вже бачимо. 

І друге. Я взагалі вважаю, що класифікація ліві, праві і т.д. втратила сенс. І не тільки тому, що вони вже всі насправді однакові та їх цікавить лише влада. 

А тому, що сьогодні існує лише одна класифікація: за варварів чи проти.


08.04.2024

Дмитрий Некрасов: Эксплуатация и прогресс

1. Исследования антропологов, свидетельствуют, что охотники-собиратели примитивных племен тратят на то, что мы бы назвали «работой» (охота, рыбалка производство орудий) 3-4 часа в день. Впрочем, немногие сегодня считают рыбалку «работой».

Основной причиной завоза рабов из Африки в Америку были трудности с использованием индейцев-охотников для сельскохозяйственных работ. В тех областях Америки, где до Колумба существовали земледельческие культуры, индейцы вполне себе работали на плантациях и даже на рудниках колонизаторов. А индейцы-охотники – в романтической традиции считавшиеся «слишком гордыми для рабства», в реальности физически не выдерживали регулярного трудового дня земледельца. Африканских рабов также отлавливали преимущественно среди земледельческих народов. Не только потому, что земледельцев проще захватить, но и потому, что рабы из племен охотников считались «плохими рабами». 

Зафиксировано несколько историй о неудачных попытках привлечь на работу за зарплату, например, австралийских аборигенов. Что характерно: данные аборигены начинали помогать колонизаторам в их работе по собственной инициативе, «из интереса», однако попытки привлечь за вознаграждение тех же самых аборигенов к той же самой деятельности на регулярной многочасовой основе, как правило, проваливались. Даже мотивированные вознаграждением охотники-собиратели не были способны заставить себя выполнять регулярную «работу» по много часов в день. 

Из данных фактов можно сделать обоснованное предположение, что за много поколений земледельческой деятельности у земледельцев постепенно вырабатывается отсутствующий в обществах охотников-собирателей навык самодисциплины, позволяющий много и регулярно «работать». Для нашего дальнейшего рассуждения не важно является ли указанный эффект результатом воздействия культуры или генетики.  Думаю, что комбинацией обеих. Недаром носители моего любимого «гена авантюризма» DRD4*7R (подробно в отдельной статье) составляют менее 2% в популяциях, сформированных тысячелетиями максимально трудоемкого рисового земледелия (Китай, ЮВА), от 10% до 25% в Европе, но могут достигать 70% в некоторых племенах охотников-собирателей Амазонии. Однако, не будем уходить в сторону.

2. Марксисты, (и не только), утверждали, что после перехода к земледелию сначала формируются некие излишки, которые можно изъять, а потом возникает расслоение, эксплуатация и аппарат принуждения.  

А ведь можно предположить, что последовательность событий была ровно обратной. 

Первобытный человек, начавший параллельно с охотой высаживать какие-то злаки (переход к земледелию очень длинный и плавный процесс) не изменял своим привычкам бездельничать большую часть дня. Ему не нужно было производить больше еды ровно до тех пор, пока у его сильного и агрессивного соседа не возникла мысль отбирать часть урожая. Хранящиеся значительно дольше мяса, зерновые просто повысили техническую эффективность подобного изъятия. 

25.10.2023

Dr. Mykola Karpytskyi: "Axis of Evil" unites hatred for the modern way of life / Микола Карпицький: "Вісь зла" об'єднує ненависть до сучасного способу життя

The current confrontation between Israelis and Arabs can no longer be explained only by religious conflict. A united front against modern civilization is being formed, which unites communist dictators, Islamic extremists, Russian necro-imperialists, and all kinds of populist currents in the West: from the extreme left to the extreme right. All of them are united by hatred of the modern way of life.

We are sliding into World War III. After Russia's attack on Ukraine, the foundation of world stability crumbled, and after Hamas's attack on Israel, local wars began to merge into one global war. Carl Gustav Jung also warned about this danger. when the traditional symbols and rituals that supported the usual way of life lose their power, the mass of people do not have time to adapt to the new society. During these periods, a pandemic of fear and hatred arises, the world is perceived hostilely as something inherently evil. We are now moving into the information society, experiencing the most extensive transformation in history.

Previously, the conflict between the Arabs and the Israelis had a local character, and was related to a specific religious and political issue. Today, it has become part of a global conflict associated with the denial of modern civilization in general. Therefore, it is no longer enough to overcome the differences between Judaism and Islam, between Israelis and Palestinians. We need an interreligious dialogue to find a priori principles of distinguishing good from evil for any religion. This will make it possible to prevent the victory of those demonic forces that are already penetrating the mass religious consciousness. Because if they win, there will be no civilization, neither in the modern sense, nor in the traditional Islamic sense.

------------

Нинішнє протистояння ізраїльтян і арабів уже не можна пояснити тільки релігійним конфліктом. Формується єдиний фронт проти сучасної цивілізації, який об'єднує і комуністичних диктаторів, і ісламських екстремістів, і російських некроімперіалістів, і всілякі популістські течії на Заході: від крайніх лівих і до крайніх правих. Усіх їх об'єднує ненависть до сучасного способу життя.

Ми сповзаємо в Третю світову війну. Після нападу Росії на Україну розсипався фундамент стабільності світу, а після нападу ХАМАС на Ізраїль почалося злиття локальних воєн в одну глобальну війну. Про цю небезпеку попереджав ще Карл Густав Юнг. коли втрачають силу традиційні символи й ритуали, на яких тримався звичний уклад життя, маса людей не встигає адаптуватися до нового суспільства. У ці періоди виникає пандемія страху й ненависті, світ сприймається вороже як щось зле за своєю сутністю. Зараз ми переходимо до інформаційного суспільства, переживаючи наймасштабнішу за всю історію трансформацію.

Раніше конфлікт між арабами та ізраїльтянами мав локальний характер, і був пов'язаний з конкретним релігійним і політичним питанням. Нині ж він став частиною глобального конфлікту, пов'язаного із запереченням сучасної цивілізації загалом. Тому тепер недостатньо подолати розбіжності між юдаїзмом та ісламом, між ізраїльтянами та палестинцями. Нам необхідний міжрелігійний діалог, щоб знайти апріорні для будь-якої релігії принципи розрізнення добра і зла. Це дасть змогу не допустити перемоги тих демонічних сил, які вже зараз проникають у масову релігійну свідомість. Бо якщо вони переможуть, то не буде жодної цивілізації, ні в сучасному розумінні, ні в традиційному ісламському.

23.10.2023

Margarita Dudka-Bulyha: Мають з‘явитися нації та держави, які готові брати відповідальність за долю людства з позиції не рівності, але цілісного взаємоіснування народів Землі

Щодо скандального виступу Славоя Жижека (Slavoj Žižek) на церемонії відкриття Франкфуртського книжкового ярмарку 18 жовтня 2023 року. - https://politcom.org.ua/potribno-borotysya-na-oboh-storonah-odnochasno

Зрозумілий підхід. Але він все одне веде до урівняння.

Ми також можемо зрозуміти розпач німців після поразки у перший світовій. І розуміємо їхній захват ідеями нацизму. Як реванш за програш. Але зрозуміти винищення мільйонів людей в газових камерах не зможемо.

Ми можемо співчувати мільйонам німців, що загинули під час бомбардування Берлину в 45м. Але не можемо спростувати необхідність в той час припинити існування нацистскої держави. І необхідність Нюрнберга також.

Жижек не туди спрямовує увагу. І його опоненти не тим засмучені. Він не виказує антисемітизму. Він виказує дитячу хворобу лівацькості - пошук з постраждалих, хто більше постраждалий. Це повна відсутність здорового соціального імунітету.

Зараз питання не в тому, хто більш постраждалий, а в тому, як за кілька десятків років купа розвинених країн вигодували спільноту людоїдів, з якою не знають, що робити. Це маленьке, але болюче питання. Так хочеться скинути його на Ізраїль, нехай вони розберуться, тільки так, щоб світові не страждати від занепокоєння.

Але за цим питанням можна побачити більше. Як так званий цивілізований світ спокійно співіснував останні десятиліття зі світом диктаторських режимів, які не бентежили його, доки тим режимам не стало тісно в їхніх кордонах? Маємо очевидний провал усієї сучасної цивілізації. І культура відміни зараз - це як температура при загостренні хронічної хвороби. Вона не є здоров‘ям, але вона лише прояв давно запущеного в поганому сенсі процесу.

Зараз не культурні досягнення треба обговорювати, а безсилість усього, що вважалося досягненнями цивілізації. І усвідомити, що потрібні кризові міри і новий рівень обговорення у світі.

Мають з‘явитися нації та держави, які готові брати відповідальність за долю людства з позиції не рівності, але цілісного взаємоіснування народів Землі.

З такої точки зору я сприймаю цей виступ як запит дитини до дорослих, які мають урегулювати світоустрій. Питання: хто ті дорослі?

Судячи з останньої промови Байдена США мають намір лідерства у дорослішанні землян. Подивимося на їхні дії.

14.10.2023

Сергій Чаплигін: Сьогоднішні «цивилізовані» люди просто на іншому рівні повторюють архетипи поведінки та ціннісні системи «дикунів»

«Стародавнє суспільство або дослідження ліній людського прогресу від дикості через варварство до цивілізації» - книга американського антрополога, етнографа та соціолога Льюїса Генрі Моргана (1818-1881 рр.).

В ній Морган визначає «цивілізацію» як стадію в яку вступає людство після стадії «варварства», яке,  у свою чергу,  змінює собою стадію «дикості». 

За Морганом «дикість» характеризує племена, що займаються збиранням та примітивними видами полювання.

«Варварство» - племена зайняті найпростішими видами сільського господарства та скотарства – без чіткого поділу праці та розвитку соціально-політичних інститутів

А «цивілізація» вже знаменує собою стадію появи письма, соціально-політичних інститутів, міст, ремесел, технологічних удосконалень, розшарування суспільства на класи, появу розвинених релігійних систем.

Навіть найшвидший огляд значення термінів «дикість-варварство-цивілізація» показує, що в ньому ми маємо справу з концептами епохи Просвітництва (прогресизму та історицизму) в їх некритичній стадії.

Адже віра у поступальний розвиток історії («теорія прогресу») та  односпрямований характер  універсального шляху людства за загальною логікою розвитку від дикості до цивілізації була характерною рисою ХІХ століття.

До речі таке тлумачення цивілізації цілком прийняли марксисти, вписавши її у свою теорію зміни економічних формацій.  Робота Моргана «Стародавнє суспільство» була покладена в основу одної з базових марксистських праць — книги Ф. Енгельса «Походження родини, приватної власності та держави».

Але вже в ХХ столітті ці аксіоми історичного оптимізму, універсалізму та історицизму постали під сумнівом - виявляється, що на працю розуму якраз найбільш суттєво впливає несвідоме (міфи, архетипи, етнотравми та ін.). 

І хоча зовні здається, що шлях людини прямо веде від полону несвідомого до царства розумуце і є прогрес та зміст історії), насправді з'ясовується, що несвідоме  виявляється набагато сильнішим і як і раніше багато в чому визначає роботу розуму. 

За К. Юнґом, свідомість людей є змінною ("сучасною"), а позасвідоме завжди залишається незміним та самототожнім ("архетипом"). 

Відповідно зміна раціональності, соціальних моделей чи культурних кліше зачипає лише поверховий рівень людської думки, в той час як глибинні архетипи ж завжди залишаються незмінними.

Тому об'єктивна реальність архетипів є незрівнянно більш сталою, ніж структури людської свідомості і ключ до свідомості завжди лежить в сфері позасвідомого, а не навпаки.

Отже, сьогодні ми говоримо про «цивілізацію», яка приходить не замість і після «дикості» та «варварства», а продовжує разом з ними  співіснувати.

В такому розумінні «цивілізація» не знімає «дикість» і «варварство», долаючи їх, а й сама будується саме на «диких» та «варварських» засадах, які просто переходять у область несвідомого.  

Але вони від цього не лише нікуди не зникають, але, навпаки, набувають над людством необмежену владу – оскільки вважаються «подоланими» і «неіснуючими». 

Відповідно претензії на подолання колишніх фаз - омана, а насправді сьогоднішні «цивилізовані» люди просто на іншому рівні повторюють архетипи поведінки та ціннісні системи «дикунів». 

Цим і пояснюється та разюча різниця між претензіями людського розуму на гармонійне, мирне і освічене існування під покровом прогресу і розвитку та історичною практикою життя народів і суспільств, повної воєн, насильства, жорстокості, геноциду цілих рас та народів,  розгулу збочень та психічних розладів, що постійно посилюються.

І сьогоднішній час не просто не виняток, а вершина загострення.

31.08.2023

Борис Межуев и Олег Гуцуляк: Дискусия на тему будещего (государства-цивилизации или нации-цивилизации)

Некоторые аналитики считают, что время наций-государств прошло и наступило время государств-цивилизаций. 

То есть "коллективный Запад" идет на смену США, Франции, Германии. 

В какой-то мере "русский мир" идет на смену России, но пока непонятно, в какой форме это будет происходить, но будет происходить точно. 

Рано или поздно возникнет китайский цивилизационный блок с Северной Кореей, вероятно, Тайванем и, возможно, другими государствами, которые примут китайскую гегемонию. 

В этом смысле Байден олицетворяет тот вектор истории, за которым будущее, а Трамп с его неприятием всей этой атлантистской элиты, которая стоит за проектом "коллективного Запада", силу деструкции. 

Силы деструкции могут победить и отдалить этот проект на долгое время, и для России это было бы хорошо. Но едва ли они удержатся надолго. "Коллективный Запад" рано или поздно воспроизведется.

Комментарий Олега Гуцуляка: 

все же, думаю, будущее за "нациями-цивилизациями". Так как государство - это бюрократия, "посредник". А Новая геополитическая и политэкономическая Реформация состоит именно в отказе от "посредника"

Государства-цивилизации на этом пути - лишь промежуточный этап, и да, Китай будет именно держаться за него до последнего

"Интермаиум" под эгидой Польши и Украины - это тоже такой "гос-цив", но затем неприменно придет доминанта "нац-цив" "Мезоевразии" (в форме симфонии-синергии этносов в нацию-цивилизацию, а внутри неё будут свои разновидности, как вот в Мусульманской Умме есть Арабский, Туранский, Иранский, Малайский и др. этно-сегменты).

Александр Волынский: В России есть только судорожная тотальная симуляция цивилизационных ценностей / Alexander Volynsky:In Russia there is only convulsive total simulation of civilizational values

Проблема СССР была в абсолютном несоответствии заявляемых ценностей с поведением элит

Это привело к торжеству цинизма. 

Собственно глубинный смысл т. н. "СВО" - это опора на единственную ценность остававшуюся в СССР - Победа над Германией. 

Однако, в одну реку нельзя войти дважды: нельзя представить реваншистскую, циничную, имперско-фашистскую Россию на месте СССР, даже при всех усилиях пропаганды и самоопрадания самих русских.

Я лично наблюдал, как русские разваливали СССР с вполне конкретной целью - зачем делить нефтяные доходы (тогда они упали) с узбеками и украинцами. И надо сказать, что неоколониальная модель, когда никакой ответственности, а эксплуатация и рынки ростут, очень хорошо заработала. 

Проблема оказалась в том, что кроме России на постсоветском пространстве оказались Европа и Китай. Причем и у Европы, и у Китая, и у Турции есть свои цивилизационные ценности. 

А у России нету, есть тотальная симуляция. Она судорожно пытается симулировать советскость, Дугин симулирует православие, Гиркин фашизм, а Путин - все вместе. 

В реальности такая ситуация порождает САТАНИЗМ, когда главной ценностью становится СМЕРТЬ. В России хорошим объявляют любого погибшего за ВЕЛИКУЮ РОССИЮ - это единственный критерий Добра и Зла. Поэтому Россия таит в себе страшную угрозу именно для русского народа.

---------------------

Alexander Volynsky: In Russia, there is only convulsive total simulation of civilizational values

The problem of the USSR was in the absolute discrepancy between the declared values and the behavior of the elites.

This led to the triumph of cynicism.

Actually the deep meaning of the so-called. "SVO" is a reliance on the only value remaining in the USSR - Victory over Germany.

However, one cannot enter the same river twice: one cannot imagine a revanchist, cynical, imperial-fascist Russia in the place of the USSR, even with all the efforts of propaganda and self-justification of the Russians themselves.

I personally watched how the Russians destroyed the USSR with a very specific goal - why share oil revenues (then they fell) with Uzbeks and Ukrainians. And I must say that the neo-colonial model, when there is no responsibility, and exploitation and markets are growing, has worked very well.

The problem turned out to be that in addition to Russia, Europe and China ended up in the post-Soviet space. Moreover, Europe, China, and Turkey have their own civilizational values.

But Russia does not, there is a total simulation. She frantically tries to feign Sovietness, Dugin feigns Orthodoxy, Girkin fascism, and Putin - all together.

In reality, such a situation gives rise to SATANISM, when DEATH becomes the main value. In Russia, anyone who died for GREAT RUSSIA is declared good - this is the only criterion for Good and Evil. Therefore, Russia is fraught with a terrible threat specifically for the Russian people.

28.08.2023

Андрей Шуман: Цивилизация верхнего палеолита

В одном фильме по книге "Дети капитана Гранта" была одна интересная история. Рассеянный учёный Паганель попал в Южной Америке в передрягу и заслужил большой респект вождя местного племени. В качестве награды, вождь посвятил его в тайный высший шаманский ритуал и лично выбил татуировку на его груди. Было больно. Паганель благополучно покинул Южную Америку и очутился в Австралии. Он, как крайне рассеянный человек, попал в передрягу и там. Но местное племя собиралось его уже убить. И тут они увидели татуировку на груди Паганеля и поняли, что перед ними человек очень высокого социального статуса с высшим шаманским посвящением. Такие люди неприкосновенны. И они не просто его отпустили, но одарили подарками и дали охрану.

История вроде шутки сценариста. Но она правдива относительно верхнего палеолита. По всей Евразии была общая система приписывания социальных статусов и общая система их распознавания. Люди, поэтому, могли перемещаться на огромные расстояния с сохранением статусов. Фактически вся Евразия была одним децентрализованным государством. Идеал ЕС.

 Это будоражит воображения. Кто-то же придумал эту технологию?

Но это рассредоточенное государство ждал страшный коллапс. Климатические изменения 12 тыс лет назад затронули флору и фауну и изменили тип ведения хозяйства. Начался климатический оптимум. Это позволило начать производящее хозяйство. Но это изменило радикально культуру и форму мир-системы.

Другой такой оптимум называется Римский климатический оптимум -- краткий отрезок субатлантического периода, охватывающий время с 250 года до н. э. до примерно 400 года н. э. Мягкий климат способствовал процветанию крупных империй в Евразии: Селевкиды, Парфяне, Римляне, Кушане, Цинь, Хань. Это было время колоссальной мир-экономики с тесными контактами от Египта до Индии и Китая.

Но в 400 году гибнет Цзинь, остатки двух кушанских династий, Кшатрапы, Римская империя. Все одновременно. И мир-экономика восстановится только уже в рамках культуры ислама где-то к 10 веку...

«... Ми стоїмо зараз біля початку гігантського вселюдського процесу, до якого ми всі прилучені. Ми ніколи не досягнемо ідеалу ... про вічний мир у всьому світі, якщо нам ... не вдасться досягти справжнього обміну між чужоземною й нашою європейською культурою» (Ґадамер Г.-Ґ. Батьківщина і мова (1992) // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика: вибрані твори / пер. з нім. - Київ: Юніверс, 2001. - С. 193).
* ИЗНАЧАЛЬНАЯ ТРАДИЦИЯ - ЗАКОН ВРЕМЕНИ - ПРЕДРАССВЕТНЫЕ ЗЕМЛИ - ХАЙБОРИЙСКАЯ ЭРА - МУ - ЛЕМУРИЯ - АТЛАНТИДА - АЦТЛАН - СОЛНЕЧНАЯ ГИПЕРБОРЕЯ - АРЬЯВАРТА - ЛИГА ТУРА - ХУНАБ КУ - ОЛИМПИЙСКИЙ АКРОПОЛЬ - ЧЕРТОГИ АСГАРДА - СВАСТИЧЕСКАЯ КАЙЛАСА - КИММЕРИЙСКАЯ ОСЬ - ВЕЛИКАЯ СКИФИЯ - СВЕРХНОВАЯ САРМАТИЯ - ГЕРОИЧЕСКАЯ ФРАКИЯ - КОРОЛЕВСТВО ГРААЛЯ - ЦАРСТВО ПРЕСВИТЕРА ИОАННА - ГОРОД СОЛНЦА - СИЯЮЩАЯ ШАМБАЛА - НЕПРИСТУПНАЯ АГАРТХА - ЗЕМЛЯ ЙОД - СВЯТОЙ ИЕРУСАЛИМ - ВЕЧНЫЙ РИМ - ВИЗАНТИЙСКИЙ МЕРИДИАН - БОГАТЫРСКАЯ ПАРФИЯ - ЗЕМЛЯ ТРОЯНЯ (КУЯВИЯ, АРТАНИЯ, СЛАВИЯ) - РУСЬ-УКРАИНА - МОКСЕЛЬ-ЗАКРАИНА - ВЕЛИКАНСКИЕ ЗЕМЛИ (СВИТЬОД, БЬЯРМИЯ, ТАРТАРИЯ) - КАЗАЧЬЯ ВОЛЬНИЦА - СВОБОДНЫЙ КАВКАЗ - ВОЛЬГОТНА СИБИРЬ - ИДЕЛЬ-УРАЛ - СВОБОДНЫЙ ТИБЕТ - АЗАД ХИНД - ХАККО ИТИУ - ТЭХАН ЧЕГУК - ВЕЛИКАЯ СФЕРА СОПРОЦВЕТАНИЯ - ИНТЕРМАРИУМ - МЕЗОЕВРАЗИЯ - ОФИЦЕРЫ ДХАРМЫ - ЛИГИ СПРАВЕДЛИВОСТИ - ДВЕНАДЦАТЬ КОЛОНИЙ КОБОЛА - НОВАЯ КАПРИКА - БРАТСТВО ВЕЛИКОГО КОЛЬЦА - ИМПЕРИУМ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА - ГАЛАКТИЧЕСКИЕ КОНВЕРГЕНЦИИ - ГРЯДУЩИЙ ЭСХАТОН *
«Традиция - это передача Огня, а не поклонение пеплу!»

Translate / Перекласти