Андрій Поцелуйко: Понтійсько-Каспійський степ як демографічний двигун індоєвропеїзації Євразії

Питання про прабатьківщину індоєвропейців належить до найскладніших проблем доісторії Євразії. Протягом тривалого часу дослідники намагалися визначити територію, на якій сформувалася праіндоєвропейська мова та виникла спільнота її перших носіїв. 

Однією з найвпливовіших залишається степова гіпотеза, що пов’язує цей процес із Понтійсько-Каспійським степом — величезним простором від Північного Причорномор’я через Приазов’я та Прикаспій до Нижнього Поволжя. 

Проте сучасні археологічні й генетичні дослідження дозволяють поставити питання ширше: навіть якщо не вважати цей регіон єдиною і беззаперечною прабатьківщиною всіх індоєвропейських мов, чи не був він головним демографічним вузлом, звідки виходили популяції, що започаткували наймасштабніші хвилі індоєвропеїзації Євразії?

Саме в такому формулюванні полягає одна з найперспективніших інтерпретацій ролі степового світу в доісторії людства. Йдеться не лише про походження мови, а про виникнення особливого історичного середовища, у якому взаємодія населення, господарських практик, соціальних структур і культурних традицій створила передумови для масштабних міграцій.

Степ як простір формування нових популяцій

Понтійсько-Каспійський степ не був ізольованою територією, на якій протягом тисячоліть розвивалося незмінне населення. Навпаки, це була велика контактна зона між Європою, Кавказом, Передньою Азією та внутрішніми районами Євразії. Тут перетиналися різні людські популяції, відбувалися переміщення, змішування та культурні запозичення. Тому формування степових спільнот варто розглядати не як одноразову подію, а як тривалий процес.

Туранли, Ф. Україна і Туреччина можуть бути співзасновниками організації «Балтійсько-Чорноморсько-Каспійська Дуга»

Туранли, Ф. Україна і Туреччина можуть бути співзасновниками організації «Балтійсько-Чорноморсько-Каспійська Дуга» // Екологічна безпека і наслідки війни: виклики, загрози, та шляхи їх подолання. Матеріали круглого столу 30 квітня 2025 року. Тези доповіді. Під загальною редакцією О.В. Березюка. Київ: Інститут глобальної політики, 2025. С. 29–30. 68 с. 

https://igp.org.ua/publikacii/specizdaniya/ekologichna-bezpeka-i-naslidki-vijni-vikliki-zagrozi-ta-shlyaxi-їx-podolannya-anglijskoyu-movoyu-2

Вийшла друком збірка матеріалів круглого столу на тему «Екологічна безпека і наслідки війни: виклики, загрози та шляхи їх подолання» англійською мовою

На запрошення до обговорення надзвичайно важливих для нашої держави подій і їх наслідків відгукнулося чимало фахівців, серед яких були колишні і чинні військовослужбовці. І це зрозуміло, адже в Україні триває російсько-українська війна, що впливає на всіх без винятку українських громадян і, зокрема, позначається на екології українських земель. Ба більше, наслідки такої війни даватимуть про себе знати і після її закінчення. І не лише як результат того, що відбувається сьогодні, але й попередніх років, коли протягом тривалого часу нам не вдалося дати собі раду зі «спадщиною» від СРСР. Це і зброя і боєприпаси, і не використане спеціальне пальне, і утилізована техніка тощо.