Олена Семеняка: "Християнська мораль і традиціоналізм серед українців та росіян - у чому саме проявляється відмінність між двома народами"

27 листопада 2025 р., в стінах Червоного корпусу Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, я мала нагоду виступити на семінарі, присвяченому розробці методології для порівняльного дослідження реалій України та РФ у розрізі консервативних цінностей. Його тема звучала так: "Християнська мораль і традиціоналізм серед українців та росіян - у чому саме проявляється відмінність між двома народами". 

Відкрили захід Віктор Єленський, релігієзнавець, д-р філос. наук, нардеп України VIII-го скликання, голова Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті, розкривши контраст російських реалій та дипломатичної репрезентації на Заході, та Сергій Квіт, Президент НАУКМА, екс-міністр освіти і науки (2014-16), докладно пояснивши, чому російський імперіалізм і шовінізм не має жодного стосунку до консерватизму. 

Як відзначив модератор заходу Ярослав Божко, голова Центру політичних студій "Доктрина", російське суспільство перебуває в стані атомізації та розпаду, що завжди і є зворотним боком тоталітарного експерименту.

Не секрет, що більшість західних та українських медіа, спираючись на проросійські позиції низки правопопулістських партій Заходу, тенденційно прирівнюють консерватизм як явище до російських "скрєп". Чим, своєю чергою, користується РФ для збільшення впливу серед діячів правого спектру, апелюючи до цих помітних і за океаном реалій українського публічного простору. "Мирні плани" республіканської адміністрації Дональда Трампа - не єдиний, але найяскравіший прояв цієї небезпечної тенденції, що спонукає долучитися до нашої роботи активних українців і союзників незалежно від політичних преференцій. А наголос РФ - країни, яка знищує не те що культові споруди, а цілі християнські спільноти на окупованих територіях і давно перетворила церкву на відділ КГБ-ФСБ - на "переслідуванні" Україною "християн" (МП) пояснює увагу до цієї теми в наших студіях. 

Не кажучи про образ берегині православ'я, монополізованого і спотвореного Росією як наступницею Візантії і "Третім Римом", чия система освіти й релігійних інституцій і навіть архітектоніка "русского мира" не відбулися би без посередництва їхньої колиски - Києво-Могилянської академії і самого Києва. Д-р філос. наук, викладач кафедри філософії і релігієзнавства сучасної НаУКМА Юрій Завгородній слушно наголосив на тому, що концепт/метафора Святої Русі і Києва як Другого Єрусалиму розвивалися на наших теренах уже з 12 ст., переживши ренесанс у 16-17 ст., коли їх і почала адаптувати до власних претензій Росія.

У своєму виступі я закликала визначити поняття й горизонт консерватизму і традиціоналізму, почавши з самоописів російських інтелектуалів. Адже, як уточнив к. філос. наук, релігієзнавець, видавець, військовослужбовець НГУ Руслан Халіков, існує велика відмінність між реаліями російського суспільства та вторинними квазітрадиціоналістичними наративами, які вони продають на Заході, часто конкуруючи між собою. Точкою відліку для таких наративів, не рахучи вже згаданої міфології в основі Російської імперії і її самодєржавія, можна вважати дискусію між слов'янофілами і західниками. До першого табору в його зрілий період примикає Фьодор Достоєвський: належачи й до українського культурного спадку як автор релігійно-філософської літератури, чиї предки жили на Поділлі і Волині, на політичному рівні він, безумовно, сповідував великороські погляди. 

У цьому контексті я привітала заснування сертифікатної програми з російських студій у НаУКМА за підтримки ГУР. На мою думку, це скандал, що науковці не можуть цитувати й де-факто досліджувати ворога, адже украй мало першоджерел наявні в перекладах із історико-критичними коментарями. Приклад - багатотомні "Дневники писателя" Достоєвського, де він і виражає свої політичні погляди. Знаменно, що він там не тільки обґрунтовує правомірність претензій Росії як "ревнительки православ'я" і наступниці Царгорода-Константинополя на першість серед слов'янських націй, а й визнає, що російським "революціонерам із консерватизму" ближчі європейські ліві, а не праві, адже Європу вже нічого не врятує, там треба не зберігати, а знищувати все під корінь. Тобто російський месіанізм на Заході проявляв себе передусім як нігілізм, у зв'язку з чим такі західні теоретики, як Освальд Шпенґлер і його наступник Вальтер Шубарт вважали Росію з петринських часів псевдоморфозом - тема, яку чітко розкрив Юрій Кисельов, професор кафедри геодезії, картографії і кадастру Уманського національного університету садівництва, д-р географічних наук. Як він слушно роз'яснив, Росія, немов порода, яка не є тим, чим здається ззовні, за своїм мінеральним складом, будує свою ідентичність та трьох спотворених і вкрадених китах: назва Русь; претензії на слов'янство як свій основний етнічний субстрат; імітація православ'я.

Невіддільне від нашої теми й вивчення праць євразійців і неоєвразійців, починаючи з Костянтина Леонтьєва ("Візантизм і слов'янство") і Миколи Данилевського ("Росія і Європа"). Важливі їхнє позиціонування Росії як окремої цивілізації та обґрунтування її спадкоємності із Золотою Ордою, що набуває актуальності у світлі боротьби за глобальне домінування з 20 ст. і відповідного курсу РФ як наступниці СССР, союзниці Китаю та інших народів Сходу й Глобального Півдня, до слова, з усе виразнішою присутністю та експансією в Африці. Про це, зокрема, розповів Андрій Рудик, доктор філософії з галузі соціальних та поведінкових наук, військовослужбовець ЗСУ.

Почесна нагорода професору Богдану Петровичу Томенчуку - медаль «За заслуги перед університетом»

26.05.2025 на черговому засіданні Вченої ради Прикарпатського (Карпатського) національного університету імені Василя Стефаника в.о. ректора, професор Ігор Цепенда вручив почесну нагороду професору кафедри Богдану Петровичу Томенчуку  - медаль «За заслуги перед університетом»  за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, організаторську діяльність, особистий внесок у розвиток закладу вищої освіти та з нагоди 85-річчя університету. 

Колектив кафедри етнології і археології висловлює слова вдячності за плідну працю в галузі археології і організацію кафедри впродовж 2014-2024 рр. в  якості її завідувача! 

Щиро вітаємо Богдана Петровича з високою нагородою і бажаємо подальших спільних наукових здобутків в археології України!

Фергад Туранли: Відбувся круглий стіл на тему «Екологічна безпека і наслідки війни: виклики, загрози та шляхи їх подолання» організованим Інститутом глобальної політики

30 квітня 2025 р. в агентстві Укрінформ відбувся круглий стіл на тему «Екологічна безпека і наслідки війни: виклики, загрози та шляхи їх подолання» організованим Інститутом глобальної політики (https://igp.org.ua/publikacii/treningi-seminary/kruglij-stil-ekologichya/). 

Висловлюю щиру вдячність Президенту цього інституту пану Олегу БЕРЕЗЮКУ за запрошення мене на цей надзвичайно серйозний захід. 

Учасники поважного зібрання обговорювали проблеми щодо екологічної небезпеки, спричиненою московитсько-російським загарбанням української території, зосібна Кримського півострова, Донбасу, а також захоплення енергетичних об’єктів, зокрема атомних, зруйнування російськими окупантами Каховської ГЕС на Дніпрі та ін. 

Крім того, у порядку денному було питання щодо «Нових контурів європейської безпеки», і в цьому контексті необхідність створення нової міжнародної організації під назвою «БАЛТІЙСЬКО-ЧОРНОМОРСЬКО-КАСПІЙСЬКА ДУГА» на основі ВОЄННОГО СОЮЗУ МІЖ УКРАЇНОЮ Й ТУРЕЧЧИНОЮ з урахування історичного, геополітичного та кримськотатарського чинників. Вважаємо, що така воєнна корпорація безсумнівно може здобути перемогу над ворогами, забезпечити відновлення територіальної цілісності УКРАЇНИ й поверненню кримських татар до рідних домівок. 

У зв’язку із цим заслуговує на увагу матеріал, опублікований Інститутом глобальної політики (https://igp.org.ua/publikacii/osnovnim-partnerom-i-soyuznikom-ukraїni-mozhe-stati-turechchina). 

Примітка: пропонуємо до Вашої уваги наукове дослідження щодо історії означеної проблеми: "Чигиринський похід турецької армії на Правобережну Україну: причини та його історичні наслідки" https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/24485

«Інтелігент духу» Іван Макаровський: до 85-річчя вченого

День народження Івана Петровича Макаровського  (1 лютого 1939 р. н.), історика, поета, доцента кафедри політології Івано-Франківського університету нафти і газу та Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника – особлива подія.

Активний учасник клубу «Люди золотого віку», дослідник, наполегливий та сумлінний, він щоразу відкриває нові горизонти українських класиків, досліджуючи творчість Шевченка, Франка, а тепер ще й Сковороди.

В Івано-Франківській міській бібліотеці відбулося урочисте відзначення ювелею вченого.

Привітати іменника з його 85-річчям прийшли солісти Центру культури та мистецтв територіальної громади міста Івано-Франківська (Леся Мельник та Михайло Морикін), які подарували автору свої неперевершені композиції. 

Із вітальним словом виступила головна спеціалістка Департаменту культури Леся Геник. 

Завідувачка бібліотеки, очільниця клубу «Люди золотого віку» Ірина Тарнавецька-Мороз наголосила, що день народження Івана Петровича відбулось напередодні дня Стрітення за новим стилем. «Стрітення – це зустріч людини з Богом і один з одним, – доповнила модераторка заходу Марія Федорів. – Бо в кожному з людей ми маємо бачити Господа. Зустрічі з Іваном Петровичем завжди знакові, бо він вміє запалювати іскру у серцях людей!».

На заході були представлені три збірки Івана Петровича: «Слово Шевченка остерігає», «Золотий засів Франкових слів», «З любові всі служімо доброті» та колективна збірка «Поетичне сузір’я на небосхилі Прикарпаття». 

Із авторськими віршами-присвятами виступили учасниці клубу «Люди золотого віку» Світлана Пілецька та Мирослава Доміна, а також студентка Івана Петровича Таня Нємцева. 

Ліричним доповненням стали композиції учасника клубу Івана Кухара. 

Бажаємо Івану Петровичу ще довго тішити і надихати нас своєю творчістю!

Інститут етносоціальних досліджень, ГО "Український шлях" та Наукова бібліотека Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника приєднуються до привітань ювілярові!

Олена Семеняка: Знакова зустріч з батьком великого українського філософа і геостратега Олександра Маслака

Приємна і знакова зустріч українських і польських друзів Олександра Маслака з його батьком - Олександром Івановичем Маслаком, під час якої ми запланували спільні кроки і формати для продовження спадку цього великого українського філософа і геостратега, що так передчасно загинув у автокатастрофі в 2017 р. разом із чотирма іншими громадськими діячами, повертаючись із конференції у Варшаві на тему солідарної протидії країн Інтермаріуму гібридній агресії Кремля.

Говорили про те, наскільки невипадкова ця "ДТП", адже більше за все рф боїться ось таких архітекторів Інтермаріуму, які працюють на примирення й співпрацю польського та українського народів, а також про абсолютну непотрібність наших конфліктів минулого століття, що виснажили український спротив червоній загрозі (до 100 000 українських військовополонених у польських таборах станом на 1919-20 рр.) напередодні успішного, але не остаточного звільнення Києва від більшовиків об'єднаною армією Петлюри і Пілсудського і мають назавжди відійти в минуле. 

Власне, програма заснованої азовськими ветеранами ГО Intermarium Support Group під моїм керівництвом ніколи й не пропонувала нічого іншого, якими би неоднозначними не були фази сучасних польсько-українських відносин, а намір вивести нашу геополітичну синергію через актуалізацію ідей Олександра я озвучила щонайменше торік і запрошую всіх зацікавлених до його втілення тут і зараз.

Невипадково й те, що, попри належність до різних інтелектуальних традицій, консервативної і ліберальної, наші польські гості реалізують цю саму лінію. Так, однойменну збірку творів Олександра тримає Маріуш Патей, багаторічний учасник наших конференцій, економіст, добре знаний своєю якісною аналітикою та конструктивними ідеями, в т.ч. як подолати нинішню експортну кризу в стосунках України й Польщі. Як він пожартував, "Польща все одно продовжила би поставляти зброю Україні проти рф, навіть якби її очолив сам Степан Бандера".

А Казімєж Вуйціцький, відомий польський історик і публіцист, професор Варшавського університету, подарував присутнім примірники своєї праці "Коротка історія УПА для поляків. Чи примирять нас історики?", на тему конкретних шляхів цього взаєморозуміння і примирення.

Дякуємо Олександру Івановичу за теплий прийом, що так припав до душі нашим гостям ❤️ А також за регулярну підтримку фронту, зокрема, азовських підрозділів.

Глибока подяка й Польщі і польським добровольцям за допомогу українському народу в нашій спільній боротьбі проти російського агресора, плодом якої має стати Міжмор'я.

Tamara Hundorova: Жадання теорії

Слухала в Princeton University Gayatri Chakravorty Spivak.  Ця жінка викликає  лише захоплення! Попри те, що їй важко ходити і вік бере своє, вона така ж гостра, активна і тримає аудиторію, як візниця коней. 

Дискусія була присвячена формуванню локального знання і йшлося про англомовний переклад книги латиноамериканського філософа-марксиста  Luis Tapia, в якій він аналізує і відкриває світові ім'я болівійського соціолога Rene Zavaleta Marcado.  Зокрема, всі учасники дискусії і зала намагалися перекласти англійською поняття  "motley society", яке запропонував Завалета. 

І притягальним центром виявилася саме Співак. Вона традиційно підриває усталене та замкнене академічне середовище,  апелюючи до вироблення нових інтелектуальних дискурсів. 

Вона говорила про творення локального знання і його революційне значення для західного інтелектуального середовища. Колись вона ввела Жака Деріда в американський інтелектуальний світ, і це стало поштовхом для нових методологій (і нової моди) на деконструкцію. Її поняття "субальтерна" і його права говорити важко переоцінити для гедерних і постколоніальних студій. Вона фактично підривала західне знання  теоріями, поняттями та іменами, беручи їх із іншого культурного і національного середовища і тим самим розширюючи  епістемологічний горизонт знання. Як вона підкреслювала, важливо  підривати тотальність, продукувати протилежності, відкриватися зовнішньому, щоб народилося нове знання. 

Мене особливо зачепили її міркування про роль іншого / локального / геокультурного / інонаціонального в цих процесах. Цього разу дискусія була організована департаментом  латиноамериканських студій і на ній було мало слухачів. Співак прямо сказала, що якби це була дискусія навколо англомовних авторів чи ідей, то зацікавлення було б більше і людей було б більше. Тим важливіше проштовхувати інакші ідеї, імена, дискурси, взяти з інонаціонального грунту. 

Коли йдеться про дискусії на українську тематику, то по великому рахунку слухати приходять самі українці, або публіка, переважно повязана з Україною. Звичайно, якщо це політичні дискусії, ситуація трохи краща. Безперечно і те, що в ситуації нинішньої російсько-української війни інтерес є значно ширший. Але яке українське ім'я (не політика, а філософа, мислителя, вченого) може викликати зацікавлення західної інтелектуальної публіки, тим більше якось революціонізувати його? Думаю, це зробили слова і явища, пов'язані з Україною, як наприклад Чорнобиль, Голодомор, Євромайдан. 

Але чи можемо ми знайти ідеї, імена, які можна було б "вкинути" в західний дискурс, щоб розпочати дискусію, діалог, відкрити новий епістемологічний горизонт? Звичайно, це питання риторичне. Причому справа не лише в тому, чи є достойні. Але це мусить бути так запакована ідея і бути запропонованою такою людиною, відомою у світі,  щоб бути почутою - притягальною/екзотичною/актуальною.  Я говорю саме про знання, теорію, методологію. Оце жадання теорії, про яке говорила Співак, продукування знання, його циркулювання та трансфер є надзвичайно цікавими процесами. Зрештою, це також питання деколонізації, яка мусить заторкувати і нашу неприсутність у західному інтелектуальному дискурсі.

Фергад Туранли: Відбулася конференція «Об’єднаної діаспори азербайджанців України» на тему «Розвиток українсько-азербайджанських відносин в умовах війн»

З хроніки актуальних подій. Шановні друзі, колеги!  21 вересня 2022 року відбулася конференція «Об’єднаної діаспори азербайджанців України» на тему  «Розвиток українсько-азербайджанських відносин в умовах війн»  за участю депутатів Верховної Ради України Людмили Марченко, Валерія Колюха, Володимира Городецького, які зазначили про динамічний розвиток відносин між нашими державами в умовах національно-визвольних війн обох народів. Мав честь виступити з доповіддю про історію загарбницької політики Росії проти Азербайджану та України, яка супроводжується з жахливими наслідками, зосібна для мирних людей. У цьому заході, також взяли участь боєць Відаді Ісрафілов – керівник Громадської організації «Українське-азербайджанське братерство патріотів та учасників бойових дій» з іншими воїнами, котрі героїчно звільняють окупованих українських земель, а також поважний лікар Еміль Алібейлі https://www.facebook.com/dr.alibeili та ін. З результатом доповідей учасників заходу було ухвалено документ-рішення. Висловлюю вдячність керівнику  організації, доктору юридичних наук  Хікмату Джаваду  за запрошення.

       ОБ`ЄДНАНА ДІАСПОРА АЗЕРБАЙДЖАНЦІВ УКРАЇНИ

м. Київ

21 вересня 2022 року відбулася конференція за участю депутатів Верховної Ради України, військовослужбовців та представників інтелігенції діаспори на тему «Розвиток відносин між Україною та Азербайджаном в умовах війн». З результатом доповідей учасників заходу було ухвалено документ. 

РІШЕННЯ

1.Московитська загарбницька політика проти України та Азербайджану має давньою історію, й така політика є віддзеркаленням суттю російської державності.

2. Після Кючук-Кайнарджійського мирного договору з Османською державою 1774 року Російська імперія (РІ) анексувала Кримський півострів, спричинила депортацію кримських татар і заселення територію півострова росіянами.

3. Вдруге анексія  відбулася, майже за 240 років у 2014 році,  а з 24 лютого 2022 року російська армія чинила широкомасштабне вторгнення в Україну з жахливими наслідками, яке триває.   

4. Після Гюлістанського 1813 року і Туркменчайського 1828 року мирних договорів РІ з Іраном Азербайджан був розділеній на південну та північну територій. 

5. Історичні північні азербайджанські землі Карабахського і Іреванського ханств були заселені вірменами з території Ірану та інших країн Близького Сходу. 

6. РІ на загарбаних північних територіях Азербайджану створила вірменську область, яка перетворилась на теперішню Республіку Вірменія. 

7. Решти частинах північної території Азербайджану в 1918 році було проголошено «Азербайджанську Народну Республіку» (АНР), яка встановила дипломатичні відносини з Українською Народною Республіко (УНР). Відтоді проти названої новопроголошеної держави (АНР) продовжувалася російсько-більшовицько-комуністична агресія, що згодом спільно з Вірменією, котра фактично є московською колонією тривала проти Азербайджанської Республіки до 2021 року.

8. ІІ національно-визвольна Карабахська війна азербайджанців фактично завершилася перемогою ЗСУ Азербайджану й капітуляцією Вірменії. Остання грубо порушує усіх умов домовленостей, ухиляється від укладання мирного договору, натомість заново чинить військово-терористичні напади на землі Азербайджану, зосібна 12-13 вересня 2022 року.

9. Притягнення до відповідальності правоохоронними установами до відповідальності осіб та ЗМІ, котрі передають не об’єктивну інформацію про зазначені події. 

10. Ми, українці та азербайджанці,  засаджуємо російську агресію проти України та вірменську проти Азербайджану й вимагаємо від держав, міжнародних організацій, знаних політків відповідного покарання зазначених держав-агресорів.

СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА АЗЕРБАЙДЖАНУ! 

Jandos Temirgali: Великий и могучий Тюркский Мир объединяется!

Türk dünyası yaşasın! Türki älemi jasasın! 

Великий и могучий Тюркский Мир объединяется!

VIII саммит Совета сотрудничества тюркоязычных государств состоялся на Острове демократии и свободы в Мраморном море, расположенном к юго-востоку от Стамбула. 

По итогам Саммита были приняты следующие документы:

1. Решение об изменении наименования Совета сотрудничества тюркоязычных государств на «Организацию тюркских государств».

2. Декларация Восьмого саммита Организации тюркских государств.

3. Решение о предоставлении Туркменистану статуса наблюдателя при Организации тюркских государств.

4. Решение о «Видении Тюркского мира-2040».

5. Решение о Международной премии Организации тюркских государств имени Алишера Навои за вклад в единство Тюркского мира.

6. Решение об учреждении статуса партнера при Организации тюркских государств.

7. Решение о Положении о Почетном Председателе Организации тюркских государств. 

8. Решение о продлении срока полномочий Генерального Секретаря и назначении Заместителей Генерального Секретаря.

9. Решение о завершении учреждения Тюркского инвестиционного фонда Организации тюркских государств.

10. Решение о Положении о статусе наблюдателя при Организации тюркских государств.

11. Решение о награждении Президента Республики Азербайджан, Его Превосходительства Ильхама Алиева «Высшим орденом Тюркского мира».

---------------

Комментарий Салмана Севера:

УДВОЕННОЕ МЕЖДУМОРЬЕ

Карта вновь учреждённой Организации Тюркских Государств (ОТГ)  - геополитического блока, принявшего доктрину "Тюркское глобальное видение 2040".

Турция, Азербайджан, Узбекистан, Казахстан, Киргизия, Туркменистан, Венгрия и изъявившая желание присоединиться к союзу в статусе государства-наблюдателя Украина.

Мысленно проведём поле зелёного от границ Китая до Центральной Европы сквозь Украину, Карабах и (когда-нибудь) Джавахетию месхетинских репатриантов и увидим Второй Интермариум.

Это уже другие моря, Чёрное и Каспийское, но Украине будет некуда деваться, кроме как соответствовать задаче узловой державы, смычке I и II Интермариумов, трансмиссии восточноевропейского стандарта на юг и восток.

Юрий Каннер: Фестиваль «Кавказ обетованный»

 Почти месяц прошел после закрытия фестиваля «Кавказ обетованный», который Российский еврейский конгресс провел в Дербенте. Вроде бы пора успокоиться и приступить к новым проектам. Но как-то не получается. Потому что 6 дней в Дербенте и 3 месяца бешеной подготовки (пандемические ограничения, проблемы с въездом иностранных участников из трех стран, меняющийся прогноз погоды, сложные переговоры) - все это стало таким уникальным опытом, осмыслять который мы, наверное, будем до следующего фестиваля, и дальше - пока проект будет жить. Конечно, все мы устали. Но усталость компенсируется более четким, чем до фестиваля, пониманием многих важных вещей - не только таких специальных, как взаимодействие традиционного уклада и современности или снятие межэтнических конфликтов, но и того, как вообще устроена жизнь и как повысить ее качество не деньгами, а культурой.

Мы придумали этнокультурный еврейский фестиваль несколько лет назад, но решение о месте его проведения пришло не сразу. Ясно было одно: не в столицах и не в мегаполисах. Успех и долгий международный резонанс проекта «Открывая синагогу Темир-Хан-Шура», победившего на Первом грантовом конкурсе музейно-выставочных проектов Российского еврейского конгресса, привел к однозначному выводу: фестиваль пройдет в Дагестане, и его содержательным центром станет горско-еврейская культура и традиция - необыкновенно богатая и интересная, но «герметичная», мало кому известная в мире. В конце 2018-го на музыкально-художественный перформанс/выставку, представленную звездами современного искусства, в Буйнакск приехали гости со всего Дагестана. Летом 2020 года перформанс был представлен в Москве на престижном фестивале THEATRUM, посвященном лучшим театрально-музейным проектам России. Тогда стало понятно, что типичный фестивальный формат - бережная и в то же время свободная интерпретация замкнутой, герметичной традиции выдающимися художниками и музыкантами - может найти отклик даже у неподготовленных зрителей, например, у жителей Буйнакска - города, которому явно не хватает культурных площадок. Синагога горских евреев, простоявшая запертой почти 30 лет, стала образцовой фестивальной площадкой, способной пробудить культурно-историческую память буйнакцев.

Где как не в Дербенте устраивать большой этнокультурный - тем более горско-еврейский - фестиваль?

Ферхад Туранли: Виступ на Круглому столі, присвяченому 30-й річниці відновлення Незалежності Азербайджанської Республіки та встановлення азербайджансько-українських дипломатичних відносин

Ферхад Туранли - доктор історичних наук, професор, Національний університет “Києво-Могилянська академія”, керівник «Асамблеї української та азербайджанської інтелігенції»

 Шановні колеги  та друзі! 18 жовтня 2021 р. в УКРІНФОРМІ відбулася важлива подія історичної ваги! До Вашої уваги пропоную анотований текст своєї доповіді в Круглому столі, присвяченому 30-й річниці відновлення Незалежності Азербайджанської Республіки та встановлення азербайджансько-українських дипломатичних відносин.

"Високодостойні учасники конференції, представники засобів інформації!

Перш за все, дозвольте привітати Вас із зазначеною знаменною подією й висловити свої міркування із цього приводу.

Проголошення у 1991 році  відновлення державних незалежностей Азербайджану та України передувало установленню відновлення дипломатичних відносин про, що свідчать договірна-правова база, котра складається з 141 (ста сорока одного) документа.  Цей 30-ти літний період в історичному вимірі не є таким тривалим, але його можна  уважати суттєвим проміжком часу у розвитку взаємин між названими країнами. 

У 2001 році з нагоди 10-річчя вищезазначеної події, мабуть, тоді   було вперше організовано міжнародну конференцію, де наголошували про період розвитку та становлення дипломатичних відносин. А ця книга тієї конференції нині є одним з важливих джерел інформації щодо вивчення історії українсько-азербайджанських дипломатичних відносин. 

Наступний період у 30-ти літньому проміжку часу відносин між зазначеними державами на нашу думку можна охарактеризувати як інтенсивний, котрий у 2021 році досяг свого вищого рівня стратегічного партнерства. Це партнерство регламентує взаємодію, засновану на визнанні спільних цінностей та їх бачення, високого рівня співробітництва, обопільній підтримці у загальної зовнішньої політики цих названих двох країн.  

Доречно відзначити, що в цьому відношенні співпраця між нашими народами має ґрунтуватися на прагматичних принципах, а саме: реалізації масштабних міждержавних проектів, зокрема, в економічній, транспортно-інфраструктурній, політичній, безпековій і, зокрема, в галузі освіти та науки.  

Дякую за увагу!

Репортаж про захід: 18 жовтня, 11:00 - круглий стіл на тему: “30-та річниця відновлення Незалежності Азербайджанської Республіки та 30-та річниця встановлення азербайджансько-українських дипломатичних відносин”. Організатор: Посольство Азербайджанської Республіки в Україні. Детальніше за посиланням - https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3331549-30ta-ricnica-nezaleznosti-azerbajdzanskoi-respubliki-ta-30ta-ricnica-vstanovlenna-azerbajdzanoukrainskih-diplomaticnih-vidnosin.html

Міністр закордонних справ Турецької Республіки Мевлют Чавушоглу перебував з офіційним візитом на Прикарпатті

 7 жовтня 2021 р. міністр закордонних справ Турецької Республіки Мевлют Чавушоглу перебував з офіційним візитом на Прикарпатті. Про це повідомляють на сайті Івано-Франківської облдержадміністрації.

Мевлют Чавушоглу разом з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою та головою ОДА Світланою Онищук поклали квіти до Меморіалу турецьким воїнам у селі Лопушня Рогатинської територіальної громади, а також хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих у роки першої світової війни.

Як йдеться у повідомленні, Меморіал спорудили за сприяння посольства Туреччини у 2016 році. Там поховані понад дві сотні вояків Османської держави.

Під час відвідин Рогатинського історико-краєзнавчого музею "Опілля" міністри закордонних справ Турецької Республіки та України ознайомилися з експозицією історичних документів про перебування османських військ, зокрема 15 корпусу 19 та 20 дивізій, на території Рогатинщини під час Першої світової війни.

"Це — моя перша поїздка на Івано-Франківщину, під час якої я мав змогу побувати на місці поховання турецьких воїнів та відвідати музей, в якому продемонстрована спільна історія України та Туреччини. Також разом з керівником відомства Дмитром Кулебою ми досягли домовленостей про співпрацю у різних галузях", — розповів міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу.

Первая Национальная финно-угорская конференция имени Анатолия Рябова "Украина и финно-угорский Мир"

 В Украине в Университете города Нежин прошла Первая Национальная финно-угорская конференция имени Анатолия Рябова "Украина и финно-угорский Мир". 

Открытие конференции состоялось при участии  посла Эстонии Каймо Кууск, председателя Государственной службы по вопросам этнополитики и свободы совести Елены Богдан, председателя Украинского института национальной памяти Антона Дробовича и патриарха всемирного финно-угорского движения, эстонского писателя Арво Валтона.

Наиболее интересен доклад Александра Палия, посвященный теме гражданских войн на территории В.К. Московского в контексте мерянской истории. 

На фото: известный украинский финно-угровед Rostyslav Martynyuk рассказывает про мерянский язык и, не побоюсь сказать, нашего патриарха, Ореста Борисовича Ткаченко.

Другі індоарійські читання (28 вересня 2021) / Second Indo-Aryan Readings (September 28, 2021)

В останній вівторок вересня у Науково-дослідному інституті українознавства відбулися Другі індоарійські читання. 

 Неймовірно змістовний захід. Від досліджень індоарійської  ономастики Східної Європи до «арійської» тематики у міфотворенні сьогодення, від праіндоєвропейського образу воїна-звіра до сучасного військово-патріотичного виховання та формування національної свідомості. І що найголовніше у заході - використання виключно наукових інструментів та методології. Тут немає "викопаних давніми украми морів". Інститут українознавства показав справді високий науковий рівень. На жаль, неадекватно низький рівень має державне фінансування цієї установи, що має будувати і справді будує наукове підгрунтя для фундаменту національної ідентичності. Це не гендерні студії, тут працюють справжні науковці. Але державі вони, на превеликий жаль, не цікаві. 

Серед учасників заходу – К. Рахно, Е. Юрченко, Г. Казакевич, О. Гуцуляк, С. Червінський, А. Поцелуйко, А. Бондаренко, П. Гай-Нижник, С. Наливайко, В. Лакизюк, Ю. Фігурний, О. Трачук, О. Ілларіонов, С. Губерначук, гості та співробітники НДІУ. 

Щиро вдячні усім, хто знайшов час і можливість представити результати власних наукових досліджень у цікавій і перспективній розмові про найдавніший період вітчизняної та східноєвропейської історії, обговорити актуальний стан і перспективи індоєвропейських студій, намітити шляхи переконливого розв’язання проблеми походження українського народу. 

Далі буде!

ДРУГІ ІНДОАРІЙСЬКІ ЧИТАННЯ

28 вересня 2021 року, початок об 11.00

м. Київ, вул. Ісаакяна 18, актова зала (к. 404)

Модератори читань: д. і. н., заступник директора НДІУ Гай-Нижник П. П., к. і. н., директор НДІУ Наливайко С. С.

Посилання для підключення в режимі відеоконференції:

Платформа Google Meet, https://meet.google.com/iim-mayd-bra

Програма роботи Других індоарійських читань

Вітальне слово директора НДІУ С. С. Наливайка учасникам Других індоа-рійських читань

Доповіді:

Бондаренко Антон Олександрович, к. і. н., науковий співробітник відділу військово-патріотичного виховання Науково-дослідного інституту україно-знавства МОН України (м. Київ)

• Сучасний стан досліджень військових тотемних звичаїв давніх індоєвро-пейських народів

Губерначук Станіслав Сергійович (м. Брусилів)

• Подніпровська Батьківщина аріїв

Гуцуляк Олег Борисович, к. філос. н., доц., вчений секретар наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ)

• Родоначальник скіфів Колаксай і його Золоте царство: пошук індоєвропейських паралелей

Ілларіонов Олександр Олександрович (м. Київ)

• Індійський легіон СС «Вільна Індія» та дивізія СС «Галичина»: спільні й відмінні риси вимушених союзників

Казакевич Геннадій Михайлович, д. і. н., професор кафедри історії мис-тецтв історичного факультету Київського національного університету імені Та-раса Шевченка

• Кельтські топоніми Східної Європи: проблема ідентифікації

Лакизюк Віктор Петрович, науковий співробітник відділу військово-патріотичного виховання Науково-дослідного інституту українознавства МОН України (м. Київ)

• Походження та семантика давньослов’янського язичницького терміна "крада"

Наливайко Сергій Степанович, к. і. н., директор Науково-дослідного ін-ституту українознавства МОН України (м. Київ)

• З теорії і практики індоарійських ономастичних студій, або Деякі неоче-видні сенси східноєвропейської ономастики

Поцелуйко Андрій Богданович, к. філос. н., доцент кафедри гуманітарної та соціально-економічної підготовки Львівської філії Дніпропетровського наці-онального університету залізничного транспорту ім. акад. Лазаряна (м. Львів)

• Загальноіндоєвропейська міфоепічна тема війни між станами в українсь-ких народних переказах

Рахно Костянтин Юрійович, д. і. н., старший дослідник, провідний нау-ковий співробітник Науково-дослідного сектору етнографічної (антропологіч-ної) керамології Науково-дослідного інституту керамології Національного му-зею-заповідника українського гончарства в Опішному, старший науковий спів-робітник Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України (смт Опішне)

• Чучупи – індоарійський етнонім в українській ономастиці

Трачук Олексій Васильович, к. і. н. (м. Київ)

• До дискусії про взаємини індоєвропейських скотарів та староєвропейсь-ких хліборобів (за даними археологічних досліджень)

Фігурний Юрій Степанович, к. і. н., завідувач відділу української етно-логії Науково-дослідного інституту українознавства (м. Київ)

• Індоєвропейські студії Л. Л. Залізняка

Червінський Сергій, засновник історико-культурного проекту «Скіфський Воїн», дослідник-реконструктор ближнього бою на клинковій зброї Скіфського і ранньо-середньовічного періодів (м. Київ)

• Культ меча та сакральний образ денного хижого птаха в Скіфії

Юрченко Едуард Анатолійович, к. філос. н., доцент кафедри філософії та педагогіки Національного транспортного університету (м. Київ)

•  «Індоєвропейська проблема в контексті осмислення ідентичності сучасної України

Кирилл Серебренитский: Впечатление о пресс-конференции Дмитрия Дёмушкина

... Дмитрий Дëмушкин: что мне запомнилось. 

1. Демушкин - по чертам и повадкам мало изменился за десять лет (тогда мы с ним встречались и долго беседовали, раза два-три). 

Но - уже совсем не тот дюжий рыжеватообородый прихохатывающий здоровяк, который мне запомнился.

Демушкин недавно из клиники, после операции,  и это, увы, заметно. 

Операция - последствия жизни  в тюрьме и на зоне. 

2. "Навальный не просто в той зоне, где я был, но и в моем отряде, и спит на моей шконке".

В отряде должно проживать 160 человек, после появления Навального живёт четырнадцать. 

То есть Навальный и тринадцать активистов-стукачей. 

" Эти люди будут делать все, что им прикажут. Приказано создавать информационную блокаду - создают".

Ну, то есть Навальный, по уверению Д., действительно сидит. Половина моих читателей в этом сомневается, насколько я знаю. 

3. "Любая попытка создать любую легальную организацию националистов сейчас будет задушена. Всех посадят в течение полугода. Я могу, конечно, сказать - а, ладно, сяду опять, - но Я также должен сказать всем, кто пойдет за мной: вы тоже сядете, ты, ты, и ты тоже - пойдете в зону". 

" Амбиции сейчас у меня очень скромные: не сесть. В ближайшее время, по крайней мере".

4. "Мигранты - не дешёвая рабочая сила. В среднем из Москвы мигрант отправляет на родину 48 000 рублей, не считая того, что тратит на себя. 

Средняя зарплата по России - 30 - 33 000".

" Но, конечно, то, что трудно найти кого-то для работы на стройке, кроме мигрантов - эта проблема есть. Мой брат строитель, и он никак не мог найти крановщика из местных'. 

5. "Мой дядя долго возглавлял один из районов Костромской области. Я там часто бывал, хорошо знаю, как там живут".

6. "СССР развалился не потому, что какие-то иностранные агенты, заговоры или что-то ещё. Он развалился потому, что стал не функциональным. Российская Федерация сейчас намного менее функциональна, чем СССР тогда".

Ферхад Туранли: Події в рамках фестивалю кримськотатарської культури «Qırımğa hoş keldiñiz! / Ласкаво просимо до Криму!»

28 червня 2021 р. в мальовничому місті Фастів, котре є одне з найбагатших міст України за своїми культурними традиціями, відбувалися знаменні події в рамках фестивалю кримськотатарської культури «Qırımğa hoş keldiñiz! / Ласкаво просимо до Криму!»:

- святкування Дня Конституції України, що має давню історію свого творення. Ще ХІ –ХІІ ст. правителі Київської Русі-України створили збірку законів – «Руську Правду», яка служила основним джерелом юриспруденції названої держави. У 1710 р. гетьман Пилип Орлик написав конституцію для Української козацької держави й цей процес розвитку нашої національної Конституції тривав надалі. Варто зазначити, що сучасна Конституція України затверджена у 1996 р. є однією з найкращих у світі.

- того самого дня ще продовжувалось святкування Дня Кримськотарського прапора, відомого також завдяки своїй багатолітній уславленій історії. Цей блакитний стяг із зображенням печатки у вигляді гребінця («Tarak Tamgalı Gökbayrak») золотистого кольору правителів Кримського ханства, які володарювали упродовж 372 років, є також символом давньої та багатої духовної, національної, політичної культури, миру та єдності кримськотатарського народу і його невтомної боротьби за свою свободу та за повернення на свою рідну землю.

Слава Україні! Нехай живе та процвітає Кримськотатарський народ!

Принагідно висловлюю свою особисту щиру вдячність Народному депутатові Верховної Ради України пану О. Дунді за запрошення мене на зазначене святкування.       

В Тарту открывается Всемирный конгресс финно-угорских народов

 В среду, 16 июня 2021 г., в Эстонском национальном музее в Тарту начнет свою работу VIII Всемирный конгресс финно-угорских народов, который из-за ситуации, вызванной коронавирусом, пройдет в гибридном формате. Большинство делегаций примут участие в мероприятии посредством видеосвязи.

Во Всемирном конгрессе примут участие представители 14 финно-угорских народов. Конгресс является правомочным если участвует не менее 11 финно-угорских народов, сообщили организаторы.

"Всего в работе конгресса примут участие почти 400 человек, в том числе 124 делегата и 229 наблюдателей, а также гости и журналисты", - сказала руководитель оргкомитета конгресса Хелле Хеллена Пуусепп.

В среду с приветствием к участникам обратятся президенты Финляндии, Венгрии, Латвии и Эстонии. К присутствующим обратятся также заместитель государственного секретаря Министерства человеческих ресурсов Венгрии и министры культуры Эстонии, Финляндии и России.

Церемонию открытия можно будет увидеть на трех языках через порталы ERR. Трансляция на rus.err.ee начнется в 14:00.

"Мир имеет тенденцию развиваться в сторону единообразия, но различия в культурах, мировоззрениях и образах жизни представляют собой большое богатство. Вместе мы хотим сделать финно-угорский мир более заметным, чтобы он просуществовал еще долгие века. Мы можем дать друг другу надежду и веру в то, что мы останемся, и сделаем это благодаря сотрудничеству, поддержке и доверию. Без малых народов мир и наше культурное пространство были бы намного скучнее и беднее", - сказала министр культуры Эстонии Аннели Отт.

По словам главного организатора конгресса, представителя эстонцев в Консультативном комитете финно-угорских народов Тыну Сейленталя, конгресс, который проходит в чрезвычайных обстоятельствах, дает уникальную возможность заглянуть в будущее.

Историческая цель Всемирного конгресса — развивать и защищать национальное самосознание, культуру и языки финно-угорских народов, содействовать сотрудничеству между финно-угорскими народами, рассматривать актуальные проблемы, искать решения этих проблем и осуществлять право всех финно-угорских народов на самоопределение в соответствии с международными нормами и принципами.

Репортаж: Конференція «Актульні питання сьогодення: напруга в українсько-російських відносинах»

24 квітня 2021 р. Міжнародна платформа Східноєвропейських досліджень (Platform of International Eastern European Studies) організувала конференцію «Актульні питання сьогодення: напруга в українсько-російських відносинах». 

На заході взяли участь українські вчені: доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олег Петрович Машевський. Тема його доповіді: «Українсько-російські відносини на сучасному етапі» викликала зацікавленість турецьких вчених. Зосібна у доповіді були висвітлені історичний аспект, політичні та економічні причини конфлікту, а також взаємини між Україною та Туреччиною, які мають стратегічний характер. 

Також на конференції виступив з доповіддю доктор історичних наук, професор факультету гуманітарних наук Труранли Фергад Гардашкан Оглу на тему «Кримське питання в українсько-турецьких відносинах». 

Учасники висловили пропозиції щодо розв'язання воєнного конфлікту та ін.  http://www.piees.org

PRESS RELEASE / ПРЕС-ПОВІДОМЛЕННЯ

PRESS RELEASE

On 22 February 2020 the Council of Azerbaijanians in Ukraine, with participation of political, public and scientific leaders and young people, holds the International Scientific Conference “Khojaly Tragedy: its historic preconditions, causes, results and the legal assessment” to commemorate the Day of Genocide of Azerbaijanians in Khojaly Town. The history of this tragic event originated at the beginning of the 19th century, when Azerbaijanians started to be subjected to physical termination and tortures by Armenian chauvinistic military forces, who acted under a stupid motto of establishing its own country through invasion onto territories of other countries located in the Southern Caucasus and through lustration of the local population there from Azerbaijanians; the said chauvinistic forces were supported in that by the Russian Empire, particularly by the tsarist regime of that one.

Aiming at the implementation of this plan and resulting from the actions pf the Armenian chauvinistic and terrorist forces, 2 million Azerbaijanians people were deported and 1.5 million were killed, while their homes were ruined and a lot of historical monuments and cultural values were destructed.

Володимир Стецюк: Урочистості з нагоди чергової річниці від дня народження Головного отамана Холодного Яру Костя Пестушка (Степового-Блакитного)

Урочистості з нагоди чергової річниці від дня народження Головного отамана Холодного Яру Костя Пестушка (Степового-Блакитного), що в патріотичних колах Криворіжжя вже стали традиційними, цьогоріч уперше пройшли й у 17-й окремій танковій бригаді, якій торік було присвоєне почесне ім’я видатного повстанського отамана. І в тому, що це сталося, значною мірою маємо завдячувати офіцерові відділу МПЗ лейтенанту Тимуру Стецькому та заступнику командира бригади з морально-психологічного забезпечення Олегу Терещенку, які зупинили свій вибір саме на героїчній постаті видатного земляка й переконали в доцільності цього вибору особовий склад і командування.

В урочистому зібранні, яке відбулося в Гарнізонному будинку офіцерів, взяли участь і представники Історичного клубу «Холодний Яр», Громадського клубу «Український час» та оргкомітету з відкриття в Кривому Розі меморіального комплексу на честь Костя Пестушка та його соратників по повстанському руху. Про героїчний шлях видатного отамана, традиції з вшанування його пам’яті, що склалися на Криворіжжі протягом останнього десятиріччя, а також про проєкт меморіального комплексу розповіли військовослужбовцям бригади голова Громадського клубу «Український час» Володимир Стецюк, офіцер Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ полковник Петро Лисенко, скульптор Олександр Канібор, архітектор Євген Головін. Про духовну складову героїчного чину захисників України розповів протоієрей і військовий капелан отець Роман Бацвін.

Володимир Стецюк передав заступнику командира 17-ї окремої танкової бригади полковнику Олегу Терещенку для бригадної бібліотеки книгу криворізького історика Олександра Мельника «Антибільшовицький рух опору на Криворіжжі (1919-1923) та свою власну поетичну збірку «Повстання», присвячені темі повстанського визвольного руху.

У своєму завершальному слові Олег Терещенко наголосив на цілковитій важливості таких спільних військово-патріотичних заходів. Адже, на його думку, вони відіграють особливу роль у піднятті бойового духу і вихованні особового складу бригади на особистому прикладі легендарного повстанського отамана, про який досить цікаво й ґрунтовно розповіли криворізьким танкістам їхні гості.

Полковник Терещенко повідомив про плани створити бойову кімнату 17-ї окремої танкової бригади, у якій, за його словами, обов’язково буде окремий куток, присвячений Костю Пестушку (Степовому-Блакитному). Він висловив надію на подальшу співпрацю з Громадським клубом «Український час» та Історичним клубом «Холодний Яр» у царині відновлення пам’яті про видатного провідника повстанського руху та його соратників і заявив про підтримку громадської ініціативи щодо встановлення на їхню честь у Кривому Розі меморіального комплексу.

VII Бандерівські читання

У Києві відбуваються VII Бандерівські читання. Темою заходу, який проводять уже сьомий рік поспіль, є "Націоналізм VS глобалізм: нові виклики". Організовує подію Недержавний аналітичний центр "Українські студії стратегічних досліджень (УССД)".

На Бандерівських читаннях виступлять близько 20 науковців, політологів, політиків та громадських діячів. Послухати лекторів зібралося близько трьохсот відвідувачів.

Організатор заходу, директор НАЦ "Українські студії стратегічних досліджень" Юрій Сиротюк наголошує, що це найбільший в Україні майданчик для націоналістичних інтелектуальних дискусій. Бандерівські читання-2020 присвячені темі ресурсного націоналізму та актуальності націоналістичної ідеї в глобалізованому світі.

Цьогоріч захід відвідав Степан Бандера - внук Провідника Організації Українських Націоналістів. Водночас організатори представили ростову фігур і самого Провідника.
Подію приурочили 80-ій річниці створення Революційного Проводу ОУН та 111-ій річниці з дня народження Степана Бандери. Відтак розпочали читання публічною лекцію історика Івана Патриляка "Степан Бандера: людина на тлі епохи".

Про епоху ж сучасну говоритимуть на чотирьох експертних дискусіях:

- націоналізм і глобалізм;
- глобалізм та ідентичність;
- ресурси в умовах глобалізму;
- нові виклики глобалізму.

Серед доповідачів:

- економісти Йосиф Ситник, Костянтин Денисов;
- історики Василь Деревінський, Андрій Холявка, Ростислав Мартинюк;
- мовознавці Ірина Фаріон, Петро Іванишин, Олег Баган;
- політологи Андрій Іллєнко, Юрій Олійник;
- віцепрем'єрміністр України 2014 р., голова Івано-франківської обласної ради Олександр Сич;
- суддя Конституційного Суду України у відставці, перший Генпрокурор України Віктор Шишкін;
- доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний Посол України Володимир Василенко;
- представник Руху Салідарнасці "Разам", очільник білоруського представництва Informnapalm Дзяніс Івашьін.

Привітати учасників прийшли лідери Правого Сектора та ВО "Свобода" Андрій Тарасенко та Олег Тягнибок, а також представник ОУН (б), головний редактор газети "Шлях перемоги" Віктор Рог.