Підготовка до походу на СхідПідкоривши Грецію, цар Філіп II став готуватися до походу на Персію. Персія була величезною державою, та її послаблювала боротьба, яку вели за незалежність підкорені персами народи. Македоняни та греки сподівалися захопити там родючі землі та рабів, заволодіти казковими багатствами перських царів. Для збіднілих греків служба у війську Філіпа II була єдиним засобом прогодувати себе.
Проте здійснити похід на Схід Філіпу II не вдалося. Незабаром після перемоги при Херонеї відбулось свято з нагоди весілля царської дочки. Філіп II, оточений македонською знаттю, йшов у театр. Раптом один із придворних завдав йому удару кинджалом у спину. Варта зарубала вбивцю, і розкрити причину злочину не вдалося. Серед загального сум’яття та шуму македоняни прямо у театрі проголосили своїм царем двадцятирічного сина Філіпа II – Олександра. Це була енергійна, смілива, але жорстока і запальна людина. Олександр з дитинства любив військові ігри, мріяв про подвиги, славу, вважав своїм предком Ахілла. Він відрізнявся блискучими здібностями та здобув чудову освіту; його учителем був Арістотель.
Олександр звинуватив персів у тому, що вони підкупили вбивцю його батька. Він закликав македонян помститися за смерть Філіпа II, а греків – за спалені колись перським царем Ксерксом Афіни та зруйновані ним грецькі храми.
Завоювання Східного Середземномор’я
Олександр Македонський закінчив підготовку до походу, розпочату його батьком. У 334 році до н. е. греко-македонське військо на чолі з Олександром Македонським переправилося через протоку Геллеспонт і вторглося в Малу Азію.
Перша битва сталася на березі річки Гранік. Македонський цар завжди був попереду своїх воїнів. У розпал бою на Олександра кинувся перський воєначальник. Він завдав йому удару шаблею, зрубавши гребінь шолома, – вістря шаблі торкнулося волосся царя. Перс знову заніс шаблю, але тут наспів друг Олександра Кліт, який пронизав перса списом. У запеклій битві македоняни перемогли.
Ця перемога віддала до рук Олександра Малу Азію. Майже всі області підкорилися йому без бою: всюди влада персів була ненависною.
У місті Гордії Олександру показали старовинний візок. На її дишлі був заплутаний вузол. Говорили, що той, хто його розв’яже, буде володарем Азії. Багато хто намагався, але не зміг його розв’язати. Спробував і Олександр, але також невдало. Тоді він розрубав вузол мечем. Звідси йде вислів «розрубати гордієв вузол» – це означає рішуче покінчити з якимось заплутаним питанням.
Перський цар Дарій III досі ще не розумів, яка страшна загроза нависла над його царством. Він вважав Олександра юнаком, якого треба провчити. З великим військом Дарій III рушив назустріч Олександру. Обидва війська зустрілися у північно-східному кутку Середземномор’я, неподалік морського берега, у битві при місті Іссі. Дарій III не послухався воєначальників, які радили почекати, поки ворог не вийде з гірської ущелини. Він наказав увійти до тіснин, незручних для кінноти, але вигідних для дій нечисленних сил ворога. Олександр не дав оточити своє військо і виявив себе блискучим полководцем. Перси почали тікати. Дарій III поскакав, покинувши військо, матір, дружину та дочок.