* ПРИКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕТНОСОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ НАРАТИВНИХ СИСТЕМ
Історія Почаївської чудотворної ікони Пречистої Богоматері починається наприкінці ХVІ ст. - у 1597 році. Саме в цьому році, ікона Почаївської Богоматері прославилася першим чудом.
ІСТОРІЯ ЧУДОТВОРНОЇ ІКОНИ
Досліджуючи історію цього чудотворного образу, слід зазначити, що невідомо ким і коли вона була намальована. Знаємо лише те, що в 1559 році цю ікону подарував грецький митрополит Неофіт великій землевласниці Анні Гойській. Митрополит Неофіт прибув на Русь-Україну з Константинополя, щоб збирати пожертви на церковні потреби. Можливо, що він був навіть слов'янського походження, на що вказують написи слов'янськими буквами на іконі. Очевидно, що дідичка пані Гойська, як жінка глибоко побожна, дала щедру пожертву митрополитові. За це він подарував їй ікону Божої Матері та одразу ж поблагословив її. З відходом митрополита Гойська помістила цю ікону в своїй приватній молитовній каплиці. Не один раз після того вона зауважувала, що з неї виходить часом якась неземна ясність. Також Матір Божа з Дитятком на руках декілька разів їй снилася. Появлення світла з ікони підтверджували і слуги п. Гойської. Роздумуючи над всім цим Гойська здогадалася, що це є чудотворна ікона. Вона порадила своєму братові Пилипові Козинському, котрий був сліпий від народження, щоб він молився перед іконою і просив про повернення йому зору. Він довго молився і сталося чудо! Пилип прозрів! Тоді п. Гойська вирішує віддати цю ікону найближчому монастиреві, при якому була церква Успіння Пречистої Богородиці.
На знак подяки за оздоровлення брата, меценатка наділила монастир землею та великою сумою грошей на розбудову монастиря. Перенесення чудотворної ікони з домашньої каплиці п. Гойської відбулося дуже урочисто. У цій події брав участь Луцький єпископ, багато священників та незчисленний набожний народ. 14 листопада 1597 року п. Гойська зробила запис, згідно з яким вона віддала «для отців Василіян гору, ліс, багато полів та сіножаття», та призначила давати на монастир десяту частину усього врожаю в Почаєві. До речі це непоодинокий випадок в історії українського християнства, коли князі та заможні люди жертвували десяту частину своїх доходів на церкву. Це підтверджує здогад про те, що вже в ті далекі часи жертводавці добре знали зміст Святого Письма, в якому написано, що кожний повинен віддати десяту частину від своїх заробітків на церкву.
Чудотворна ікона Почаївської Матері Божої намальована оливною фарбою на червоній, смоляній, грубій, кипарисовій дошці. Такі кипариси ростуть на Балканах, у Палестині та в Італії. Розміри ікони: висота – 29 см., ширина – 24 см.. Малюнок зображує Богородицю, що тримає на правій руці Сина. Ліва рука утримує хустину, якою прикриває ногу і плечі Дитятка. Голова Матері нахилена до Сина. Ліва рука Спасителя покладена на плече Матері, а правою - благословляє світ. Лице Матері надзвичайно гарне, але затінене смутком.