Мечислав Фіглевський: Собор святої Софії в Римі як продовження і розвиток традицій київського сакрального мистецтва

Відомо, що у вітчизняній релігійно-філософській і богословській думці Софія асоціюється з біблійною Премудрістю Божою. Саме Софія давала назву першим християнським храмам в Україні-Русі, знайшла відображення у богослужінні, храмовій архітектурі, іконописі.»Кожен храм,- відзначає один із відомих релігєзнавців,-це величний хорал в архітектурі.Увесь свій творчий геній видатні архітектори світу поклали на те, щоб храми Божі, де славиться Він, Його ім’я, Його діла, були домінуючими з естетичної точки зору будівлями в кожному, хай навіть найменшому населеному пункті. А мистці, у свою чергу, старалися розмалювати ці храми такими творами, яких не знає щонайбагатший музей світу».

До недавна історики вважали, що собор був закладений Ярославом Мудрим у 1037 році. Останнім часом в ряді видань з»явилися припущення /цієї думки, наприклад, дотримується професор  Надія Нікітенко/, що будівництво величного храму розпочав і майже завершив  батько Ярослава- хреститель Русі Володимир Великий. Недавно було виявлено сенсаційну знахідку, завдяки якій аргументів у прихильників «офіційної» теорії  має істотно поменшати. Ледь помітний напис, надряпаний на фресці св. Василя Великого в Георгіївському вівтарі Софії Київської майже тисячу років тому, на думку вчених, дозволяє встановити точну дату будівництва собору — на два десятки років раніше, ніж зазначено в літописах!