Коли ж молитва звучить чужою, незнайомою мовою – вона переважно не торкається душі й серця так, як рідною і зрозумілою, не єднає з іншими вірянами в унікальній соборній молитві, не творить того справжнього духовного дива, на яке здатна лише молитва мовою рідною.
Тому для нас так важливо, щоби в Українській Церкві линули молитви українською мовою! Бо завдяки цьому наша Церква є зрозумілою, відкритою і близькою до своїх вірних.
Адже без рідної мови у богослужінні, проповіді, спілкуванні Церква для народу часто стає відстороненою, незрозумілою і чужою. І хоч вона й промовлятиме до людей «незнайомою мовою», але ті слова не відгукуватимуться у їхніх серцях, не торкатимуться душі, не спонукатимуть до змін, покаяння, а тому залишатимуться безплідними. Тож правдива Церква має говорити зі своїми вірними зрозумілою, близькою їхньому серцю, рідною мовою!
Сьогодні, в День української писемності та мови, подякуймо Богові за те, що маємо можливість в нашій рідній Українській Церкві підносити молитви до Бога рідною українською мовою. Бережімо і плекаймо наш дорогоцінний скарб, нашу рідну мову!


