Микола Кугутяк, Богдан Томенчук: Космогонія Карпатської Чорногори

Весь петрогліфічний комплекс каменя «Жаба» вказує на його сакрально-космогонічний харак­тер. У в’язку з цим особливої уваги зас­луговують просторові орієнтації зобра­жувальних образів і символів, які розмі­щені в послідовно коловоротному вигля­ді, що нагадує стародавній зодіак. На­прям стопи і великих чаш на схід (ази­мут 90?) свідчить про те, що для будів­ничих святилища точкою весни, почат­ком року було місце сонця в день весня­ного рівнодення. За таким принципом визначався новий рік у більшості індоєв­ропейських народів, у тому числі й у слов’ян. В останніх новий рік відзначав­ся у день появи нового місяця, найближ­чого до весняного рівнодення.

Після весняного рівнодення схід сон­ця піднімався до північного сходу, де є зображення голови бика і жінки, направ­лених на схід сонця в день літнього сон­цестояння. У більшості стародавніх ка­лендарів зодіак очолював Телець, а тому значна частина зображень зодіаку вті­лена у символах Тельця, зокрема голо­ви бика (Гіад). Напрями стопи і голови бика є межовими знаками сходу сонця в день весняного і осіннього рівнодень та літнього сонцестояння. Поєднання го­лови бика і стопи в зодіаку не є одинич­ним випадком. На стелі з Христофорівки, що належить до ямної культури (ран­ня бронза), зображено голову бика на тлі стопи. Між стопою і биком-Тельцем є тісний символічний зв’язок. У вигляді бика зображалось небесне божество — Індра, Зевс чи Перун. Не вдаючись у деталі, слід зазначити, що як би ми не оцінювали знаки й образи на камені «Жаба», об’єктивно вони розміщені в ас­трономічно-просторових орієнтаціях весняно-літнього циклу, що засвідчує їх зодіакально-календарний характер.

Ключове значення стопи на Чорногірському святилищі спонукає детальні­ше зупинитись на цій проблемі, відомій у науковій літературі під назвою «ступні ніг», «камені-слідовики», а в народі—як «Божі стопи».

Перше письмове повідомлення про стопу подав ще Геродот у V ст. до н. е. Розповідаючи про ріку Тірас (Дністер) і грецьку колонію в її пониззі, землю скіфів, неврів і агафірсів, яких розділяла ця ріка, «батько істо­рії» повідомляє про стопу Геракла дов­жиною у два лікті на одній з дністров­ських скель. Розповідь Геродота про сто­пу Геракла має важливе значення в тому розумінні, що вказує на доісторич­ну традицію зображення ступнів ніг у Прикарпатському ареалі. Польські дос­лідники кінця XIX ст. вважали, що стопа Геракла є десь на Покутті, до якого включали й Чорногору як його південно-східну окраїну.

Руслан Корженюк: Місця сили Карпат: скельні святилища, менгіри, дольмени, кромлехи, мегаліти

Частина 1.

Карпатські місця сили, пам'ятки, скельні комплекси і мегалітичні святилища - один із найзахопливіших розділів краєзнавства, що потребує детального вивчення. Численні прадавні, культові, чудернацькі камені і боввани, заховані у різних куточках Карпат, приховують таємниці від подорожніх: Тустань, Підгородці, Ямельниця, Крушельниця, Бубнище, Спас, Розгірче, Терношори, Писаний Камінь, Грегіт та багато-багато інших. Розкидані вони густо по карпатській землі, та як справжні свідки минулих епох, захоплюють істориків, дослідників, археологів та пілігримів своїми дивовижними формами, петрогліфами, походженням. Сакральна географія і метафізика Карпат завжди приваблювала шанувальників езо-туризму і любителів старожитностей. Отож, у цьому розділі будемо ділитися подорожами та дослідженнями природних, сакральних і культурно-історичних пам'яток, місць сили Карпат.

Чорногірське святилище в Карпатах.

«Чорна гора» аль-Масуді й українська Чорногора.

Чорногірський хребет розташований у північно-східній частині 700-кілометрового Карпатського лука, в географічному центрі Європи. Чорна гора, або Піп-Іван (2 028 м), разом з вершинами Смотричем (1894 м) і Вухатим Каменем (1 820 м) становлять у гуцульській традиції первісну, «правдиву» Чорногору, назва якої поширилась на весь хребет. За формою Смотрич і Вухатий Камінь утворюють підкову, спрямовану на північний схід.

До Чорної гори була прикута увага дослідників з давніх-давен. Ще в 30-40-х роках Х століття «арабський Геродот», учений-енциклопедист Абуль-Хасан Алі ібн Хусейн, відомий під іменем аль-Масуді, у своїй праці «Золоті копальні і розсипи самоцвітів», або «Золоті луги» в розділі LXVI «Опис будівель, шанованих слов’янами» повідомляє про три найбільші язичницькі храми слов’янського світу, один з яких був на Чорній горі. Дослівний текст з коментарями передаємо в перекладі А. Гаркаві.

📜 «У слов’янських краях були будівлі, шановані ними. Між іншими була в них одна будівля на горі, про яку писали філософи, що вона одна з найвищих гір у світі. Про цю будівлю існує розповідь про якість її побудови, про розташування різнорідних її каменів і різноманітність їх кольорів, про отвори, зроблені у верхній її частині, про те, що побудовано в цих отворах для спостереження над сходом сонця.., про вставлені туди дорогоцінні камені і знаки, помічені в ній, які вказували на майбутні події і застерігали від подій перед їх здійсненням, про звуки, що лунають у верхній її частині… Друга будівля була споруджена одним з їх царів на Чорній горі; її оточують чудесні води, різнокольорові і різні за смаком, відомі своєю користю. В ній вони мали великого ідола в образі людини, зображеного у вигляді старця з палицею в руці, якою він рухає кості мерців з могил. Під правою його ногою є зображення різнорідних мурашок, а під лівою — зображення пречорних воронів чорних крил… Ще іншу будівлю мали вони на горі, оточеній морським рукавом…».

Отже, у своєму описі аль-Масуді повідомляє про три найзнаменитіші в Південно-Східній Європі сакральні пам’ятки слов’ян Х ст. Для науковців постала проблема їх географічної локалізації. Стосовно Чорної гори слід зауважити, що її завжди виділяли з карпатського масиву картографи ХVII—ХХ століть як окремий географічний об’єкт. Першими висловили думку про тотожність Чорної гори аль-Масуді з карпатською Чорногорою вчені ХIХ ст. Я. Головацький і А. Фомінцин. У 70-х роках ХХ ст. відомі російські сходознавці А. Ковалевський, а згодом В. Бейліс знову переклали цей напівзабутий твір і вказали на можливість реального існування описаних аль-Масуді храмів.