* ПРИКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕТНОСОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ НАРАТИВНИХ СИСТЕМ
* PRECARPATHIAN INSTITUTE FOR ETHNO-SOCIAL RESEARCH AND STRATEGIC ANALYSIS OF NARRATIVE SYSTEMS
* VORKARPATEN INSTITUT FÜR ETHNO-SOZIALFORSCHUNG UND STRATEGISCHE ANALYSE NARRATIVER SYSTEME
* ПРИКАРПАТСКИЙ ИНСТИТУТ ЭТНОСОЦИАЛЬНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ И СТРАТЕГИЧЕСКОГО АНАЛИЗА НАРРАТИВНЫХ СИСТЕМ

Пошук на сайті / Site search

Показаны сообщения с ярлыком Василина Семочко. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Василина Семочко. Показать все сообщения

06.04.2023

Василина Семочко: Історія етноніму "українці"

          ... Українці є досить унікальним народом, який за свою історію з певних причин декілька разів змінював назву своєї національності. Взагалі ж випадки зміни народом самоназви у той час, коли сам народ продовжує існувати, трапляються досить рідко.

     ... Уперше термін «українці» фіксується наприкінці XVI ст. у документах, присвячених повстанню Григорія Лободи та Северина Наливайка, а також боротьбі з татарами.           В першій половині XVII ст. «українцями» називали на сеймах Речі Посполитої послів від Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств.           Це був ще не етнонім, і тим більше не самоназва, а лише територіальна назва всіх жителів прикордоння — «України», незалежно від національності.

          Спричинили ж перетворення терміну «українці» на самоназву події Козацької революції середини XVII ст. і виникнення на території власне України Гетьманської держави.           Саме відтоді термін «українці» поступово утверджується як етнічна назва жителів цих теренів, зокрема Середньої Наддніпрянщини і Лівобережжя (але не всієї України в сучасному розумінні).    В універсалах Богдана Хмельницького та інших гетьманів з’являються назви «народ украйно-малоросійський», «народ український».           Натомість термін «українці» в етнічному розумінні зустрічаємо у листі невідомої особи до Івана Виговського 1657 р., в листі архімандрита Новгород-Сіверського монастиря Михайла Лежайського до боярина Артамона Матвєєва 1675 р.

          Наприкінці XVII — на початку XVIII ст. етнонім «українці» використовують у своїх літописах, поряд із термінами «русь»/«русин», Григорій Граб’янка і Самійло Величко. У XVIII—XIX ст. термін «українці» поширюється серед населення як етнонім, проте тільки як регіональний.           Зокрема Яків Маркович у «Записках про Малоросію» (1798 р.) вказує, що Україною вважається територія «між реками Остром, Супоєм, Дніпром і Ворсклою», «від чего й тамошніх жителів називають українцами».

          Починаючи з першої половини ХІХ ст., українська інтелігенція (Михайло Максимович, Микола Костомаров, Ізмаїл Срезневський, Осип Бодянський, Михайло Драгоманов та ін.) починає використовувати назву «українці» як загальноукраїнський етнонім, на противагу витісненому на Наддніпрянщині і Лівобережжі дією російських офіційних властей етноніму «русини». Її зусиллями етнонім «українці» поступово поширюється по всій території України.           Однією з вагомих причин прийняття українською інтелігенцією нового етноніма була монополізація Росією (Московією) давньоруської спадщини і неможливість ефективно протистояти цьому в умовах відсутності на той час в українців своєї державності.

          Тим часом етнонімічна назва «українці» була дуже вдалою, оскільки поєднувалася зі славним козацьким минулим і вже побутувала як один із регіональних етнонімів.

11.11.2020

Василина Семочко: Чи правда, що вільні народи живуть наукою і винаходами, а колонізовані – більш традиціями і не можуть конкурувати...»?

Найбільш ідіотична цитата - що «вільні народи живуть наукою і винаходами, а колонізовані – більш традиціями і не можуть конкурувати...».

Виразно засвідчує космополітизм, ідіотичний прогресизм і універсалізм тієї загальнолюдини, яка це «мекнула».

Зрозуміло, що на початку ХХ століття існувала ейфорія від усепоглинаючого технічного прогресу, що захопила навіть найконсервативніші прошарки.

Історія ХХ століття показала її повну абсурдність. З точністю до навпаки. 

Якраз вільні люди можуть дозволити собі жити за своїми традиціями, святкувати стародавні свята, вдягати національний одяг, шанувати свої старовинні будівлі. 

А поневоленим треба було дурнякувато радіти з факту, що на їхній землі спорудили черговий заводище, навезли чужинських робітників, над ними поставили чужинських інженерів, а зверху посадили директора-чужинця, що жбурнули кошти на техновинахідництво для чужинського військово-промислового комплексу в очолюваних немісцевими вченими інститутах.

Культ всемогутньої науки з її винаходами завершився отруєнням природи та Чорнобилем, який зламав життя мільйонів людей. У гонитві за технічним розвитком Україна втратила мову й етнічне обличчя.

----------------------------------------------

Vasylyna Semochko: Is it true that free peoples live by science and inventions, and colonized peoples live by more traditions and cannot compete ... ”?

The most idiotic quote is that "free peoples live by science and inventions, and colonized peoples live by more traditions and cannot compete ...".

It clearly testifies to the cosmopolitanism, idiotic progressivism and universalism of the common man who "softened" it.

It is clear that in the early twentieth century there was euphoria from the all-consuming technological progress, which captured even the most conservative strata.

The history of the twentieth century has shown its complete absurdity. Quite the opposite.

Just free people can afford to live according to their traditions, celebrate ancient holidays, wear national clothes, honor their ancient buildings.

And the enslaved had to foolishly rejoice at the fact that another factory was built on their land, foreign workers were brought in, foreign engineers were placed over them, and a foreign director was placed on top, who threw funds for technological invention for a foreign military-industrial complex headed by .

The cult of omnipotent science with its inventions ended with the poisoning of nature and Chernobyl, which broke the lives of millions of people. In the pursuit of technical development, Ukraine has lost its language and ethnic identity.

10.11.2020

Василина Семочко: Найдена бронзовая корона древней Швеции

В болоте обнаружили странный бронзовый артефакт, предназначение которого невозможно выяснить. Так, находка была сделана в далеком 1847 году около деревни Балькокр (к югу от Сконе, Швеция).

Сельский учитель передал предмет Музею национальных древностей Стокгольма. Никто точно не знает, что именно обнаружили.  Похожий предмет нашли в 1913-м году на севере Венгрии.

Высота этих объектов составляет 28 см, а вес – 4,7 кг. Не исключено, что их сделал один и тот же мастер, мастерская которого находилась в Центральной Европе. Каждый объект имеет чашеобразный диск с линиями в виде зигзага. Этот диск присоединен к ажурной раме, которая заканчивается колесными символами. Они обозначают движение, а диски – символ солнца. Возможно, объект использовался в ритуальных целях.

Как определили ученые, объекты были сделаны в 1500 году до н.э. Другие ученые называют 1000-800 года до н.э.

По сей день эксперты не могут точно сказать, для чего создавались предметы.

Василина Семочко: Найдены древние петроглифы в Швеции, изображающие людей, приплывших на своих кораблях из далеких краев на западное побережье современной Швеции

В Швеции ученые при помощи новой технологии сканирования обнаружили в местечке Тумлехед невидимые человеческому глазу изображения рыб, животных и лодок, нанесенные на скалу людьми каменного века. Об этом сообщает сайт Гетеборгского университета.

Передовую технологию, разработанную американским космическим агентством NASA, исследователи применили на археологическом участке, где ранее уже были обнаружены древние петроглифы. "Новые" изображения относятся к позднему каменному веку. Они стерлись от времени и уже не видны невооруженным глазом. Сканер помог идентифицировать целый ряд пиктограмм. Древние авторы изобразили на скале фигурки охотников, рыб и лося, а также ряд изломанных линий. В этих пиктограммах археологи разглядели доисторические корабли. Они говорят, что изображения древних судов, носы которых были украшены лосиными головами, на территории Швеции раньше не встречались, но такие рисунки находили в Финляндии.

По мнению ученых, наскальные изображения доказывают, что люди каменного века были мореплавателями и хорошо знали законы навигации. При помощи лодок они рыбачили и охотились, причем, судя по всему, преодолевали по морю очень большие расстояния. Датировать пиктограммы также помогли новые технологии. Исследователи считают, что рисунки были созданы между 4200-2500 годами до нашей эры. По их мнению, в целом картина изображает людей, приплывших на своих кораблях из далеких краев на западное побережье современной Швеции, чтобы охотиться на тюленей.

16.07.2019

Василина Семочко: В ожидании скорого Судного дня

Всё человечество может погибнуть к 2290 году. Такие данные приводят экономисты исследовательской канадской компании BCA Research, специализирующейся на инвестиционных исследованиях. В разосланном клиентам на прошлой неделе обзоре под названием «Риск Судного дня» главный стратег BCA Research Питер Березин, бывший экономист Goldman Sachs, задается нетривиальным для инвестиционного анализа вопросом: может ли наступить конец света и какова вероятность тотальной гибели человеческой цивилизации. Хотя такое гипотетическое событие, как считается, относится к так называемым «хвостовым рискам» (tail risk), подразумевающим чрезвычайно малую вероятность, недооценивать ее все же нельзя. «Самое неутешительное, что наш анализ предполагает высокую вероятность исчезновения людей на горизонте нескольких столетий, а возможно, и намного раньше», — говорится в обзоре. «Человечеству, возможно, осталось жить не более 700 лет — крайне малый срок в масштабах истории существования человека, которая насчитывает около 3 млн лет», — говорится в докладе канадской «Риск Судного дня» компании BCA Research.

В обзоре также говорится, что анализ предполагает высокую вероятность исчезновения людей на горизонте нескольких столетий, а возможно, и намного раньше. Вероятность гибели эксперты оценивают в 50%, и на 95%, что это произойдет к 2710 году.

16.07.2012

Василина Семочко: Битва чемпионов

В 546 году до нашей эры недалеко от города Фирей, в долине с названием Кинурия сошлись два войска извечных соперников – Спарты и Аргоса. Когда-то Аргосу удалось победить Спарту и диктовать ей условия мира, но с тех пор прошло уже более ста лет, и спартанцы были полны решимости отомстить за то давнее поражение. Спартанцы не сомневались в своей победе. Войско Аргоса не уступало спартанцам по численности, но превосходство спартанцев в воинской выучке и дисциплине не вызывало сомнения. Но все же воины Аргоса готовы были сражаться за свою родину, в то время как спартанцы пришли на чужую землю.

Битва обещала быть упорной и кровопролитной. Тогда руководители Аргоса выдвинули предложение – пусть бьются 300 лучших воинов с каждой стороны. Битва должна была длиться до полного уничтожения противника, раненых с поля боя ни той, ни другой стороне выносить не разрешалось. Победители получают все. Спартанцы посчитали эти условия выгодными для себя – еще бы с малой кровью одержать победу в этой долгой изнурительной войне, ведь в победе своих воинов у них не было сомнений. Не учли они одного, 300 лучших воинов Аргоса, закаленные ветераны многих битв не уступали спартанцам ни в умении сражаться, ни в храбрости.

Жестокая битва длилась целый день. Раненных добивали безжалостно. Никто не просил пощады. К исходу дня осталось всего два воина. И оба были воинами Аргоса. Они ушли с поля битвы, уверенные в своей победе.
«... Ми стоїмо зараз біля початку гігантського вселюдського процесу, до якого ми всі прилучені. Ми ніколи не досягнемо ідеалу ... про вічний мир у всьому світі, якщо нам ... не вдасться досягти справжнього обміну між чужоземною й нашою європейською культурою» (Ґадамер Г.-Ґ. Батьківщина і мова (1992) // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика: вибрані твори / пер. з нім. - Київ: Юніверс, 2001. - С. 193).
* ИЗНАЧАЛЬНАЯ ТРАДИЦИЯ - ЗАКОН ВРЕМЕНИ - ПРЕДРАССВЕТНЫЕ ЗЕМЛИ - ХАЙБОРИЙСКАЯ ЭРА - МУ - ЛЕМУРИЯ - АТЛАНТИДА - АЦТЛАН - СОЛНЕЧНАЯ ГИПЕРБОРЕЯ - АРЬЯВАРТА - ЛИГА ТУРА - ХУНАБ КУ - ОЛИМПИЙСКИЙ АКРОПОЛЬ - ЧЕРТОГИ АСГАРДА - СВАСТИЧЕСКАЯ КАЙЛАСА - КИММЕРИЙСКАЯ ОСЬ - ВЕЛИКАЯ СКИФИЯ - СВЕРХНОВАЯ САРМАТИЯ - ГЕРОИЧЕСКАЯ ФРАКИЯ - КОРОЛЕВСТВО ГРААЛЯ - ЦАРСТВО ПРЕСВИТЕРА ИОАННА - ГОРОД СОЛНЦА - СИЯЮЩАЯ ШАМБАЛА - НЕПРИСТУПНАЯ АГАРТХА - ЗЕМЛЯ ЙОД - СВЯТОЙ ИЕРУСАЛИМ - ВЕЧНЫЙ РИМ - ВИЗАНТИЙСКИЙ МЕРИДИАН - БОГАТЫРСКАЯ ПАРФИЯ - ЗЕМЛЯ ТРОЯНЯ (КУЯВИЯ, АРТАНИЯ, СЛАВИЯ) - РУСЬ-УКРАИНА - МОКСЕЛЬ-ЗАКРАИНА - ВЕЛИКАНСКИЕ ЗЕМЛИ (СВИТЬОД, БЬЯРМИЯ, ТАРТАРИЯ) - КАЗАЧЬЯ ВОЛЬНИЦА - СВОБОДНЫЙ КАВКАЗ - ВОЛЬГОТНА СИБИРЬ - ИДЕЛЬ-УРАЛ - СВОБОДНЫЙ ТИБЕТ - АЗАД ХИНД - ХАККО ИТИУ - ТЭХАН ЧЕГУК - ВЕЛИКАЯ СФЕРА СОПРОЦВЕТАНИЯ - ИНТЕРМАРИУМ - МЕЗОЕВРАЗИЯ - ОФИЦЕРЫ ДХАРМЫ - ЛИГИ СПРАВЕДЛИВОСТИ - ДВЕНАДЦАТЬ КОЛОНИЙ КОБОЛА - НОВАЯ КАПРИКА - БРАТСТВО ВЕЛИКОГО КОЛЬЦА - ИМПЕРИУМ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА - ГАЛАКТИЧЕСКИЕ КОНВЕРГЕНЦИИ - ГРЯДУЩИЙ ЭСХАТОН *
«Традиция - это передача Огня, а не поклонение пеплу!»

Translate / Перекласти