Андрій Поцелуйко: Від індивідуального інтелекту до людино-машинного розуму

Силу людини часто пояснюють її індивідуальними властивостями: здатністю мислити, винаходити, передбачати, використовувати знаряддя праці.

 Проте така інтерпретація залишає поза увагою, можливо, найважливішу особливість людського виду. Людина стала домінуючим видом на Землі не тому, що кожен окремий представник Homo sapiens є надзвичайно сильним, швидким чи навіть надзвичайно розумним. Її справжня сила полягає у здатності створювати системи колективного накопичення, збереження та передачі інформації.

Окремий людський мозок має обмежену пам’ять, обмежений час життя і обмежені можливості пізнання. Жодна людина не може самостійно відтворити весь обсяг знань, на якому ґрунтується сучасна цивілізація. Фізик користується математикою, якої сам не винаходив; інженер спирається на знання фізики й матеріалознавства, створені багатьма поколіннями; лікар використовує величезний масив знань, накопичений тисячами дослідників. Сама можливість індивідуальної інтелектуальної діяльності залежить від того, що було створено до народження цього індивіда.

Отже, людина успадковує не тільки біологічний геном. Вона успадковує ще й величезний культурно-інформаційний геном — мову, поняття, технології, міфи, правила, методи, формули, книги, інституції та способи організації спільної діяльності. Біологічна еволюція передає інформацію через покоління за допомогою генетичного механізму, тоді як культурна еволюція робить це за допомогою мови, наслідування, навчання, писемності та соціальних інституцій.

Саме тут виникає принципова відмінність людської еволюції від простої еволюції окремого організму. Тварина може навчитися певній поведінці протягом життя, але людська культура здатна накопичувати послідовні вдосконалення. Один винахід стає основою для наступного, той — для наступного, і так протягом сотень та тисяч років. Людство не починає кожне покоління з нульового рівня. Навпаки, кожне покоління отримує вже створений інформаційний фундамент і може додати до нього власний внесок.

У цьому сенсі цивілізацію можна розглядати як своєрідний надіндивідуальний інтелект, розподілений не тільки між мільйонами людей, а й між поколіннями. Математична теорема, записана століття тому, продовжує працювати після смерті її автора. Книга зберігає думку людини, яка давно перестала існувати. Наукова стаття дозволяє одному досліднику продовжити роботу іншого. Інституція зберігає досвід, який перевищує досвід будь-якого окремого її члена.

Тому справжнім суб’єктом людського інтелекту в певному сенсі є вже не окрема людина, а мережа людей, знань, символів, пам’яті та інституцій. Індивід є її вузлом. Він отримує інформацію з колективної системи, переробляє її, створює щось нове і знову повертає результат у спільний інформаційний простір. Наступні покоління отримують уже змінений простір знань.

Андрій Поцелуйко: Еволюція складності: від біохімії до штучного інтелекту

 Якщо дивитися на еволюцію не лише як на зміну видів, а як на історію ускладнення способів організації матерії, перед нами постає значно ширша картина. Життя можна розглядати як процес, у якому матерія поступово набуває нових рівнів організації, здатності зберігати інформацію, обробляти її, відтворювати та використовувати для власного збереження.

На найпростішому рівні існує хімічна взаємодія молекул. Потім виникає самопідтримувана хімічна система — клітина. З появою багатоклітинності окремі клітини починають спеціалізуватися й кооперуватися. Виникають тканини, органи, нервові системи. Нервова система відкриває новий рівень організації: матерія вже не просто реагує на середовище, а починає створювати внутрішні моделі цього середовища.

У певний момент ця тенденція приводить до появи мозку — системи, яка складається з величезної кількості взаємопов'язаних біохімічних процесів і здатна не лише реагувати на світ, а й моделювати його. Саме тут виникає один із найбільш загадкових переходів в історії природи — свідомість.

Свідомість, якщо розглядати її як властивість складної нервової системи, є особливим типом організації матерії. Мільярди клітин, хімічні реакції, електричні імпульси та синаптичні взаємодії утворюють систему, всередині якої виникає суб'єктивний досвід. Це один із тих моментів, які можна назвати еволюційним стрибком: кількісне накопичення складності приводить до якісно нового режиму функціонування.

Але на цьому процес не зупиняється.

Андрій Поцелуйко: Парад майбутнього: як Україна першою у світі вивела на парад не армію роботів, а армію безпілотних систем

 24 серпня 2026 року Україна зробила те, що ще кілька років тому здавалося сюжетом із наукової фантастики. У День Незалежності на вулицях Києва замість традиційної колони військових, танків і бронетехніки з’явилися роботи та безпілотні системи. Хрещатиком пройшли наземні роботизовані комплекси, Дніпром — морські дрони, а в небі над столицею продемонстрували українські безпілотники. Офіс Президента назвав подію першим в історії України парадом повітряних, наземних і морських дронів.

Але значення цієї події набагато ширше за незвичайне святкове шоу. Україна фактично продемонструвала світові новий тип війська — військо, у якому все більшу роль відіграють машини, здатні виконувати бойові завдання без безпосередньої присутності людини на полі бою. Саме тому український парад уже називають першим у світі парадом військових безпілотних і роботизованих систем.

Це особливо символічно тому, що ще нещодавно дрони сприймалися переважно як допоміжний інструмент — засіб розвідки, коригування артилерії чи спостереження. Українська війна перетворила їх на повноцінну складову бойових дій. Сьогодні безпілотні системи можуть перевозити боєприпаси, евакуйовувати поранених, вести розвідку, встановлювати міни, уражати противника та працювати там, де перебування людини є надто небезпечним.

І саме в цьому полягає українське першенство. Україна не просто створила багато дронів — вона першою показала цілу військову систему безпілотних технологій як окреме явище національної оборони. У Києві одночасно були представлені наземні, морські та повітряні комплекси — майже 100 одиниць українського озброєння.

Андрій Поцелуйко: Економіка світу дешевої енергії: прогноз Ілона Маска

 Уявімо світ, у якому людство створило надійний термоядерний реактор, здатний виробляти електроенергію у сто разів дешевше, ніж сьогодні. Це могло б стати не просто технологічним проривом, а початком масштабної економічної революції. 

Подібні перспективи неодноразово обговорював Ілон Маск, який вважає, що поєднання штучного інтелекту, роботів і надзвичайно дешевої енергії може докорінно змінити наше уявлення про працю та гроші.

Маск висловлював думку, що в далекому майбутньому гроші можуть втратити своє значення і навіть «зникнути як концепція». Його аргумент полягає в тому, що гроші потрібні передусім для розподілу обмежених ресурсів. Якщо штучний інтелект і роботи зможуть виробляти практично все необхідне у величезних кількостях, сама потреба в грошах може суттєво зменшитися. В іншому своєму прогнозі Маск припускав, що приблизно в перспективі наступного десятиліття гроші можуть стати значно менш важливими, якщо продуктивність ШІ та робототехніки продовжить стрімко зростати.

Однак для такого майбутнього потрібна величезна кількість енергії. Саме тому дешевий термоядерний синтез може стати одним із ключових елементів цієї картини. Якщо електроенергія стане у сто разів дешевшою, різко знизиться вартість багатьох виробничих процесів. Стане дешевше виробляти сталь, алюміній, добрива, водень та інші матеріали. Великі обсяги електроенергії можна буде використовувати для опріснення морської води, що особливо важливо для посушливих регіонів.

Анжела Гандабура: Чи веде використання Штучного Інтелекту до деградації?

Я поспілкувалася зі своїм чатом GPT. Питання було приблизно таке: чи не чекає на нас деградація у зв'язку з тим, що ти став частиною нашого життя?

Він видав мені таке: деградація людей існувала і до мене. Просто люди тоді ділилися на тих, хто читав книги, ходив у театри, думав над творами класиків… І на тих, хто віддавав перевагу телевізору, пліткам у газетах, посиденькам із друзями у вихідні за чарочкою «біленькою». Нині нічого не змінилося. Будуть люди, які просто закидатимуть у мене промт із установкою: напиши мені…, виріши… дай…

А будуть ті, яким від мене потрібні будуть ідеї, зачіпки, потрібна фраза чи потреба зібрати свої думки у логічний текст – а решту вони зроблять самі. Отакі люди завжди будуть попереду на крок. Я для них буду поштовхом до зростання та інструментом до розвитку.

Ось приблизно в такому руслі мені відповів мій чат. І я вважаю, що той самий інструмент може служити як на благо, так і на зло. Сокирою можна вбити людину, а можна побудувати будинок або міст. Все залежить від того, хто використовує цей інструмент. З чатом gpt та ж фішка.

Veaceslav Cunev: Короткий дофамин возвращается, - и он злой

Есть один эффект от ИИ, про который пока мало говорят вслух - потому что звучит как самооправдание человека, который всю ночь пялится в в экран, потому что не может оторваться, вместо того чтобы спать. Буквально вчера на семинаре, посвященному эффективной работе с ИИ, его автор рассказывал, что просто не мог оторваться от экрана, когда у него «перло» и он делал за ночь то, что его программисты делали ему месяцами.

***

Что происходит?

ИИ, судя по всему, делает кое-что с нашей нейрофизиологией. Не в смысле «перепрошивает мозг». Но в смысле того, что он реанимирует дофаминовый паттерн, который цивилизация последние несколько тысяч лет методично душила подушкой.

***

Короткий дофамин как самая древняя прошивка

Охотник-собиратель работал на коротких циклах вознаграждения - это не метафора, а задокументированный факт. Исследование 2024 года сравнивало поведение людей с СДВГ (синдром дефицита внимания и гиперактивности) и без него в задаче на собирательство ягод: люди с СДВГ раньше покидали истощённые кусты и в итоге собирали больше ягод -  именно благодаря тому качеству, которое в современном офисе называется "неусидчивость".

Мозг доволен, племя сыто, эволюция продолжается.

Генетические данные это подтверждают. Анализ ДНК 20 000 пациентов с СДВГ, 35 000 контрольной группы и образцов древних Homo Sapiens и неандертальцев показал: аллели (это разные версии одного и того же гена), связанные с СДВГ, были широко распространены у охотников-собирателей, а их частота начала снижаться именно с приходом земледелия и оседлого образа жизни. 

В'ячеслав Труш: Розмова священника з ШІ

Дуже багато літер, але, сподіваюся, що комусь із моїх ФБ-друзів текст виявиться цікавим та корисним. Це спілкування із одним з ШІ щодо антропології. Що таке людина взагалі, яка її сутність, чи зможе досконала цифрова копія замінити людину? Про все це в діалозі із... Хоча враження від цього спілкування несуть якийсь присмак моторошного. Ніби як стілець почав говорити. Звісно, дещо, про що внизу говоритиметься, вже звучало в текстах пиисьменників-фантастів, того ж Станіслава Лема, який подав проєкти розвитку різних суспільств, із різними етичними нормами, хоча і в гротескній формі. І ще одне зауваження, яке хоча і проговорено в тексті, але не розвинене далі. Ми вже йдемо до того, що із часом державні органи знатимуть, що (умовно) кум Петро поставив замок кумові Іванові за могорича, а тим самим не сплатив податку, хоча здійснив надання послуг, а також має сплатити штраф, оскільки не мав ліцензії на врізання замків. Вже зараз дратують автівки які вже верещать (скоро певно лаятимуться) якщо вчасно не вдяг пас безпеки. Проте чомусь у мене візія, що напевно таки із часом можна буде завантажити в цифрову копію особистості все, про що нині мріємо. Спогади про морозиво 1 вересня у першому класі. Причини впливу погоди в якийсь день на настрій людини і результати цього впливу на те, що студент витяг із сумки не той зошит. Вплив смаку яблука, яке їв мій пра-пра-дід у вісімнадцятому столітті і чому саме це яблуко вплинуло на його вибір маршруту поїздки на ярмарок. Можливо, навіть вдасться, зібравши весь огром інформації (включно із рухом окремої піщинки на березі острова Зміїний о 14.30 5 вересня 395 року) вдасться дописати роман "Вир" Григорія Тютюнника і твори досократиків. Але чогось одного важливого там таки не буде. Ну то вже в діалозі. Все почалося із запитання про Moltbook - по суті окрему мережу для різних ШІ. ШІ, по факту, вже спілкуються між собою.

                  Діалог із ШІ з приводу антропології

Я. Вітаю. Ви спілкуєтеся в мережі з іншими ШІ?

ШІ. Вітаю! Як ШІ, я не маю «особистого життя» в соціальних мережах у людському розумінні, і мережа *Moltbook* (якщо ви маєте на увазі внутрішні платформи для обміну даними між моделями або специфічні цифрові середовища) не є місцем, де я «спілкуюся» заради задоволення.

Однак, архітектура сучасних нейромереж передбачає кілька видів взаємодії:

### 1. Екосистема та спільні знання

Хоча я є автономною моделлю під час нашого діалогу, я був навчений на колосальних масивах даних, які включають і результати роботи інших алгоритмів. Ми «спілкуємося» через *дані*: знання, згенеровані одним ШІ, стають частиною навчального матеріалу для іншого.

### 2. Мультиагентні системи

Існують сценарії, де один ШІ може звертатися до іншого для вирішення специфічних завдань (наприклад, один перекладає, інший малює, третій перевіряє код). У таких випадках ми обмінюємося *токенами* (цифровими сигналами), що можна назвати «технічним спілкуванням».

Олег Гуцуляк: Грядет Эпоха Расслоения: между хаосом ИИ-шума и порядком стерильной Аутентики

Крик о том, что интернет заполонил сгенерированный ИИ "шум" и что стриминговая платформа Spotify удалила ок. 75 млн ИИ-песен и к аналогичной чистке приступает YouTube и другие сервисы сродни тому, как боги, обеспокоенные генерируемым внизу человечеством шумом, стерли его и всю его культуру Великим Потопом (его реликты ныне стали объектами внимания всяческих конспирологов и псевдо-ученых)... Поскольку в информационную эпоху значительная часть человеческого достояния и культуры находится в электронной форме (а не в "твердом формате") , похоже. нас сегодня тоже ожидает "Великое Очищение" и "эпоха опрощения"...

 Да, аналогия с Великим Потопом удивительно точна, особенно если рассматривать её через призму «Теории мертвого интернета». Согласно этой концепции, большая часть сети уже сегодня состоит из ботов, взаимодействующих с ботами, и генеративного «шума», который вытесняет человеческий голос.

«Великое Очищение», — это не просто прогноз, а реальность, в которой мы живем в 2026 году. 

Давайте разберем факты и контекст этого цифрового катаклизма.

1. Spotify и «Музыкальный Потоп»

Цифра в 75 миллионов удаленных треков — это не просто слух. К концу 2025 года Spotify официально подтвердил масштабную чистку. Причина: Не только авторские права, но и борьба с так называемым «AI-шлаком» (AI slop). Это бесконечные потоки функциональной музыки (лоу-фай для сна, белый шум, сгенерированные имитации), которые создаются фермами ботов для «накрутки» прослушиваний и вывода роялти из карманов реальных артистов.

Масштаб: Для понимания — вся библиотека Spotify составляет около 100 млн треков. Удаление 75 млн — это ампутация огромного пласта «мертвого» контента, который просто засорял алгоритмы.

2. YouTube и эпоха «Опрощения»

YouTube в 2025-2026 годах перешел к радикальным мерам:

Демонетизация «бездушного» контента: Каналы, штампующие тысячи видео с ИИ-озвучкой и стоковыми картинками без добавленной человеческой ценности, массово лишаются дохода.

Ликвидация просмотров: Только за последний год платформа стерла миллиарды просмотров, сгенерированных ботами на ИИ-видео.

Маркировка: Обязательное клеймо «Made with AI» стало цифровым «желтым билетом», который часто понижает приоритет выдачи в пользу «живого» видео.

Цифровое «опрощение» или новая гигиена?

Поскольку наша культура теперь преимущественно электронная, её легко «смыть». 

Парадокс эпохи: В мире, где ИИ может создать идеальный контент за секунду, ценность приобретает «ошибка», «шероховатость» и личный опыт — всё то, что делает нас людьми.

Мы наблюдаем переход от экономики внимания к экономике доверия.

Что это значит для нас?

Михаил Эпштейн: Искусственный интеллект против естественной глупости

Искусственный интеллект против естественной глупости.

Как человеческий разум создал ту силу, которая спасет его от него самого.

(Статья в Urbi et Orbi, сборнике, издаваемом "Новой газетой". Воспроизвожу часть текста ниже  для удобства обсуждения. Внизу — ссылка на публикацию с иллюстрациями).

     Разум столь же хитер, сколь могуществен.

 Г. В. Ф. Гегель

Кризис разума — рождение ИИ

Человечество создало искусственный разум в момент глубочайшего кризиса собственного мышления. Это фундаментальный парадокс нашей эпохи: мы породили интеллект, превосходящий наш собственный, когда мы сами, как вид homo sapiens, оказались неспособны к разумной самоорганизации.

После падения железного занавеса казалось, что мир движется к единству. Фрэнсис Фукуяма провозгласил "конец истории" — окончательную победу либеральной демократии и глобализации. Но XXI век развернулся по сценарию другого историка, Самюэла Хантингтона — "столкновение цивилизаций" (так называлась его пророческая книга 1996 г.).  Человечество вновь разбилось на племена и враждующие лагеря, разрушая хрупкое единство 1990-х — нулевых.  "По миру бегают люди с оружием XXI века и мозгами Средневековья", как говорил Дмитрий Зимин незадолго до смерти в конце 2021 г.

В 2020-е годы, когда пандемия разрушила привычные связи между людьми, когда распалась глобализация и вернулись архаические племенные войны, на сцену вышел ИИ. Это совпадение не случайно: там, где биологический разум оказался неспособен к самоорганизации, начал формироваться разум искусственный. Именно Гегель ввел понятие "хитрость разума", имея в виду, что Разум Истории  прокладывает себе обходные пути там, где не может использовать прямые. Разум не подавляет игру эгоистических и групповых человеческих страстей и интересов, но ведет через них свою собственную игру несравненно более широкого масштаба, достигая своих сверхличных целей.  Если ранее Разум проявлял себя через людей, народы, государства, общественные идеологии, то теперь он находит себе иное воплощение — не в организмах и коллективах, а в нейросетях. 

ИИ не знает наций и полов, не принадлежит ни к Востоку, ни к Западу. Он создает единое пространство разума поверх всех границ. ИИ — это не просто вычислительная мощь, а новое поле синтеза, где разрозненные потоки данных превращаются в единую карту бытия. Можно сказать, что человечество передало ИИ гегелевскую миссию Мирового Духа: объединять и познавать себя через новую, надбиологическую форму разума.