Він стоїть і досі.
Статую знайшли на пагорбі Глауберг, і вона приголомшила археологів. Не лише своїм віком — хоча 2500 років — це чимало. Їх вразила деталізація.
Його зріст становить 1,86 метра, а вага — близько 230 кілограмів. Він тримає щит. При боці в нього висить меч. Шию оперізує торквес — кручена металева гривна, що була ознакою кельтської аристократії. Кожен елемент цього вбрання свідчить про одне: цей чоловік був видатною особою.
Але саме головний убір робить його унікальним, несхожим на жодну іншу відому кельтську фігуру.
З верхівки його голови здіймається корона у формі листка: три заокруглені пелюстки розходяться віялом догори, наче розкрита долоня. Археологи майже одразу впізнали цю форму. Це омела.
Для кельтів залізного віку омела не була різдвяною прикрасою. Вона була священною. Стародавні кельти вірили, що вона має цілющу силу, що вона з’єднує світ живих і світ мертвих, що вона не належить ні дереву, ні землі, бо росте, зависнувши між ними. Згідно з античними джерелами, друїди збирали її золотими серпами.
Витесаний із каменю чоловік у короні з омели був не просто воїном. Це був воїн, який водночас належав до релігійного світу. Боєць і жрець — або хтось, хто поєднував ці дві іпостасі.
Статуя з Глауберга — одна з небагатьох знайдених кельтських кам’яних фігур у повний зріст. Більшість творів кельтського мистецтва того періоду — це невеликі, переносні або декоративні вироби. Повноцінна людська фігура з пісковику, така велика й майстерно виконана, свідчила про надзвичайні зусилля та глибокий задум.
Щодо того, кого саме зображує ця статуя, точаться суперечки. Можливо, це реальний вождь, увічнений після смерті. Або божественний пращур. Чи охоронець укріпленого поселення на пагорбі, де ховали кельтську еліту.
Натомість статуя чітко й однозначно демонструє цінності кельтського суспільства залізного віку: чоловік, здатний битися, і чоловік, здатний звертатися до божественних сил, на найвищому рівні були однією й тією ж особою. Він стоїть уже 2500 років.