Раимов Мади: Рай древних тюрков – Учмак

Наверное, многим из вас знакомо тюркское слово «uçmaq», которое можно (и я бы даже сказал нужно, но всё же, личный выбор каждого) использовать взамен арабского «cənnət». Оба слова означают Рай. Но откуда вообще происходит это слово? Ответ на данный вопрос кроется опять же в мифологии наших предков-тенгрианцев.

Согласно тюркской мифологии, Учмак – священная страна, где правят боги во главе с Ульгеном (аналогия с греческим Олимпом). Эта страна находится на вершине небес и освещается белым солнцем. Врата Учмака открываются лишь перед душами (tin) мужчин и женщин, погибших на поле брани. 

Именно тогда сформировался то, чего мы называем «Культ смерти». Жажда героической гибели среди тюрков была настолько высока, что спокойная смерть в постели считалась позором. Над юртами правила глубокая вера в то, что те, кто умрут не от вражеского меча уйдут в подземный мир и там их настигнет бог смерти Эрлик. Существовали даже специальные ритуалы для стариков, где устраивали церемонию торжественной смерти и душили их, чтобы те могли попасть к вратам Учмака.

Для древних тюрков смерть не считалась концом. После смерти, кут (душа) превращается в птицу и направляется к священным землям Ульгена. И даже сегодня, среди народа бытует такая фраза: «он улетел, как птица» («bir quş olub uçdu»).

Автор арта Саян Топоев «Наши предки всегда рядом»

Слов'янский Вирій (Ірій) - Поля Іару

Вперше назва слов'янського раю згадується у «Повчанні» Володимира Мономаха: «И сему ся подивуемы, како птица небесныя изъ ирья йдуть». Пізніше Ирій став більш відомий нам під назвою Вирій, рай. Наші предки вірили, що це тепла благодатна країна на заході чи півдні, місце проживання духів предків і душ ще ненароджених людей, зимівлі птахів та інших тварин. Вирій уявлявся як тепла країна, розташована на землях за морем, або на острові. Там панує вічне літо, або ж там літо, коли на інших землях зима і навпаки. Вирій вважався місцем перебування бога Сонця - Хорса (Хора/Гора). У народних віруваннях там також ховається взимку все життя, переховується насіння, посіяне в землю.

Так де ж розташовувався Ирій?

Його локація в мітах давнього Єгипту, адже копти (давні єгиптяни) називали країну мертвих ніяк інакше як - Іару. Іару (Іалу) - заплава небесного Нілу, дослівно, очерети (jar - очерет; .w - множина), «поля очерету» («сехет іару») - місце, в якому праведники, після суду Осіріса, знаходять вічне життя і блаженство.

У 109-му розділі єгипетської Книги Мертвих йдеться, що Іару оточує стіна з бронзи, ячмінь там росте висотою в 4 ліктя, жито висотою в 9 ліктів. Віньєтка 110-го розділу Книги Мертвих зображує поля Іару прорізаними повноводними каналами. За уявленнями єгиптян, померлі виконують в Іару всі сільськогосподарські роботи. Поля Іару - поля раю, ідеал хліборобського народу.