Наливайко С. І. Ексампей: дві загадки скіфської святині

Опубліковано в Мовознавство. - 1988.- № 5. - С. 61-66.

Понад два з половиною тисячоліття тому вперше згадав про Ексампей Геродот у своїй славнозвісній «Історії». І ось уже два з половиною століття дослідників хвилюють дві не розгадані досі загадки скіфської святині: де все ж таки вона знаходиться і що означає її звучна назва?

Геродот пише: «Третя ж ріка — Гіпаніс — бере початок у Скіфії. А витікає вона також з великого озера, біля якого пасуться дикі білі коні. Озеро це слушно називають матір’ю Гіпаніса. Ріка Гіпаніс, що витікає з нього, лише на п’ять днів плавання лишається прісною, а далі, за чотири дні плавання до моря, вода її стає гірко-солоною. Адже в неї впадає настільки гірке джерело, що, хоч воно й невелике, але робить воду ріки зовсім гіркою (а Гіпаніс більший від багатьох рік). Джерело це міститься в межах країни скіфів-орачів та алізонів. Назва джерела й місця, звідки воно витікає, по-скіфському називається Ексампей, мовою ж еллінів — Священні Шляхи...». В іншому місці історик ще раз згадує Ексампей: «...Місцеві жителі, проте, показували мені ось що: між ріками Борисфеном і Гіпанісом існує місцевість, яка називається Ексампей. ... У цій місцевості стоїть мідний казан... Хто не бачив того казана, тому я його опишу: він вільно вміщає 600 амфор, а товщина того скіфського казана — шість пальців» (1).

Зрозуміло, що Геродот сам побував в Ексампеї, що де — і місцевість, і притока Гіпанісу (Північного Бугу), і що саме для Ексампея скіфський цар відлив величезний мідний казан тощо.

Дослідники небезпідставно вважають, що Ексампей був загальноскіфським релігійним центром, хоч Геродот і не дає прямої вказівки щодо цього. Проте переклад назви Ексампей грецькою мовою як Священні Шляхи красномовно свідчить на користь такого припущення. Відомий дослідник С. О. Жебелєв відзначає, що місцезнаходження тут величезного казана вказує на існування в Ексампеї скіфських святилищ (2). Б. М. Граков убачав у розповіді античного автора вказівку на загальноскіфський характер цієї святині й погоджувався, що саме тут могли відбуватися скіфські торжества; небачені ж розміри казана не викликають сумніву в його ритуальному призначенні (3). Ще один дослідник скіфської теми, Д. С. Раєвський, також схильний вважати, що Ексампей був центром скіфського організованого світу; такий центр характерний тим, що через нього, згідно з первісними уявленнями, пролягає найкоротший шлях, який зв’язує Землю і Небо. Тому є підстави вважати, що скіфські свята відбувалися саме в урочищі Ексампей; та й недарма, на думку дослідника, Геродот тлумачить назву його як Священні Шляхи (4).