Олег Карелін: Остаточне завершення 200-літньої полеміки між прихільниками походження назви нашої держави етноніму "УКРАЇНА" від слів "окраіна, крайна, краіна, край".

Історичні сенсації від Кареліна. Остаточний крах норманської теорії в Україні. Хто такі УКРИ? 

Остаточне завершення 200-літньої полеміки між прихільниками походження назви нашої держави етноніму "УКРАЇНА" від слів "окраіна, крайна, краіна, край".

   Сотні років історики сперечаються про походження назви нашої держави етноніму "УКРАЇНА" від слів "окраіна, край, країна, крайна".

 Насправді,  етнонім "УКРАЇНА" походить з давнього гідроніму ріки УКРА на півночі Європи, в долині якої колись проживали племена УКРІВ. По-перше - держава Україна знаходиться в центрі Європи (знак геогрфічного центру Європи знаходиться в Рахові на Закарпатті), і не може бути окраіною ні Європи, ні сусідньої держави Росії; по-друге - на Руси ніколи не було ніякіх країв, країн, крайнів, а історичні території Руси називались ЗЕМЛЯМИ.

   Німецькі історики під керівництвом цариці Катерини ІІ (німкені за походженням з Померанії) створюючи норманську теорію в ХVIII ст., " не долго мудрствуя лукаво", організували історично-географічний кульбіт з перенесенням Поморської Руси, про яку існують писемні згадки арабських істориків  в Х ст., з південного узбережжя Варязького (Балтійського моря) на північне - в Швецію. І Русь стала шведською (норманською). Звідси і пішло походження слов'янського єтноніму "Русь" від фінського "Руотсі" - Швеціія. 

З початку ХІХ ст. норманська теорія стала державною і вона поширювалася в європейському науково-історичному бомонді. Прихільники теорії меншовартості східних слов'ян, яка панувала і панує в Європі, століттями шукали і знаходили для них культурних наставників і поводирів, якими виступали сармати, готи, азійські гуни, хозари, нормани. 

Насправді - по-перше, ніякої Шведської (норманської ) Руси не існувало; по-друге, варяги - це не обов'язково нормани; по-третє, новгородські словени не запрошували в 862 р. "княжити і володіти нами" варягів-норманів, яких жорстоко прогнали напередодні. 

У рік 6370 (862) "Вигнали (чудь, словени, кривичі і весь) варягів (варягів- норманів. авт.) за море, і не давали їм данини", - пише Літопис Руський. Про ці неправдиві історичні події, як запрошення і  прихід варягів-норманів на Новгородські землі в 862 р., не має жодних згадок  в скандинавських  сагах і хроніках в ІХ- ХІ ст., і зокрема в історії Швеції. Така епохальна історична подія в історії Швеції  стала б рівноцінною приходу скандинавського бога Одіна з Європи в Скандинавію. Про це лише понад 200 років трублять європейські, російські і українські норманісти, давні і сучасні. 

Коли норманська теорія, заснована на писемних згадках з Бертінських анналів, була  спростована, норманісти висунули свій останній аномастичний   козир, мовляв,  імена варягів Рюрик, Інгвар, Олег. Руальд, Свенельд - норманського походження, і як не крути, не відгукуються, вам, по-слов'янськи. 

Костянтин Рахно: Норманізм як панівна історична концепція в СРСР-РФ

Оскільки Карл Маркс був однозначним норманістом, то в СРСР не було й не могло бути жодної іншої офіційної версії походження русі, крім норманської.

Усі провідні радянські історики й археологи volens nolens були норманістами. Інших теорій походження варягів і русі, крім скандинавської, принципово не розглядалося. Коливатися могла лише оцінка їхнього внеску. Публікувалися перекладні норманістські монографії Мінорського й Ловмянського. За ввесь радянський період не було опубліковано жодної наукової монографії, де б розглядалася якась інша версія.

Кілька статей з альтернативною точкою зору коштували кар'єри Кузьміну та Вілінбахову-старшому й життя Єнговатову.

Антинорманізм критикувався як буржуазно-націоналістична теорія.

Існувала заборона на дослідження балтійських слов'ян та публікацію джерел про них після виходу перекладу Гельмольда. Не було перекладено чи перевидано жодної книги про них. Не було проведено жодного спільного дослідження з вченими з НДР.

Особливий внесок у радянський норманізм зробив Артамонов - особистий друг Жданова, старий большевик, слухач промов Леніна. Він був очільником ленінградського відділення Інституту історії матеріальної культури, потім директором Ермітажу й паралельно до кінця життя завідував кафедрою археології ЛДУ. За норманську теорію його ніхто не кривдив.

Учнем Артамонова був сумнозвісний марксист Клейн - автор книги "Інша любов" і решти подібних. Норманіст. Який відкрито за радянських часів себе так позиціонував і вів окремий семінар зі скандинавського походження Русі. За норманську теорію його ніхто не кривдив (він був засуджений геть за інше й швидко відновився). Клейн зорієнтував на норманізм свого підлеглого й близьку людину Лебедева, який теж спокійно займався норманським питанням. Норманістські книги Лебедева, Дубова, Хабургаєва й решти спокійно друкувалися за СРСР величезними тиражами.

Зараз у РФ норманізм є панівною точкою зору. Школа Клейна-Петрухіна домінує. Популяризатори науки типу Жукова з Кадирою від фонду "Русский мир", з якими відверто співпрацює низка українських реконструкторів, навіть "Святослав" вважають скандинавським іменем Свендіслейф і пропагують це. Історика Сахарова, що мав інакші переконання, було звільнено з роботи й розкритиковано в кращих радянських традиціях. 

Незалежно від того, справедлива норманська теорія чи ні, вона не пов'язана з антирадянщиною ніяк і не залежить від політичних переконань.