* ПРИКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕТНОСОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ НАРАТИВНИХ СИСТЕМ
* PRECARPATHIAN INSTITUTE FOR ETHNO-SOCIAL RESEARCH AND STRATEGIC ANALYSIS OF NARRATIVE SYSTEMS
* VORKARPATEN INSTITUT FÜR ETHNO-SOZIALFORSCHUNG UND STRATEGISCHE ANALYSE NARRATIVER SYSTEME
* ПРИКАРПАТСКИЙ ИНСТИТУТ ЭТНОСОЦИАЛЬНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ И СТРАТЕГИЧЕСКОГО АНАЛИЗА НАРРАТИВНЫХ СИСТЕМ

Пошук на сайті / Site search

Показаны сообщения с ярлыком пророчества. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком пророчества. Показать все сообщения

19.02.2025

Софія Дніпровська: Все, що ми можемо — це давати гідні відповіді на виклики долі

Відколи гомо сапієнси навчилися планувати свою діяльність, відтоді їх мучить непозбувна бентега стосовно свого майбуття. Людина розумна вічно прагне зазирнути за горизонт подій, щоб заспокоїтись (якщо попереду щось для неї сприятливе), або соломки підстелити (якщо — несприятливе). 

Існує 2 види осягнення прийдешнього: прогноз і пророцтво. Прогноз — це логічний аналіз доступних спостереженню фактів на основі відомих нам законів. Пророцтво — це інтуїтивне прозріння, спалах підсвідомості, блискавичний контакт із Богом. Прогноз — це OSINT, пророцтво — це inside. Прогноз носить раціональний і варіативний характер: може бути так, а може — ось так, із ось такою долею ймовірності, і ось чому. Пророцтво — туманне й інваріантне. Прогноз — корисний інструмент для оптимізації процесу прийняття рішень. Пророцтвом скористатися неможливо, бо якби можна було зазирнути наперед і щось там перемінити, провидець бачив би якусь іншу картину, або ряд картин, а він бачить тільки одну.

Людство інтуїтивно це розуміло і закарбувало в своїх міфах, казках і легендах. Батьки Едіпа й Паріса, наслухавшись трагічних попереджень, поспішили спекатися проблемних нащадків, але ті все одно приперлися в місто й наробили біди. Фетіда, взнавши, що її син загине під стінами Трої, гартувала його чи то в Стіксі, чи в то окропі, але забула намастити п’яту — от туди і влучив злий Рок. Скільки не міняй коней, а приймеш ти смерть від коня свого, як передбачали волхви, скільки не топи попа у річці, а він один вернеться живим із походу, як пророкували русалки. Скільки не ховай від принцеси веретенце, а вона все одно його десь надибає, вколеться і впаде в анабіоз...

Бо нитка нашої долі міцно вплетена в загальну канву світобуття, і всі події, які з нами відбуваються — від народження до смерті — запускають череду інших подій, і.т.д, і.т.д., і спроба її подовжити чи потягти в інший бік руйнує картину світу, яку окремий індивід своїм обмеженим, суб’єктивним зором не в змозі повністю осягнути.

Уявіть: сходили ви до провидця/ворожки і вони вам навіщували перемогу і добробут. Але перемога одного — це поразка другого, а наш добробут в умовах обмеженості ресурсу стоїть на чиїсь нестачі. І цей хтось теж сходив до ворожки, і взнав своє майбутнє, і підстелив собі соломки. І тоді вже він буде на коні, буде купатися в золоті і славі, а ви — на землі, в пилюці. Як вам такий варіант? Якщо кожен зможе зазирати в майбутнє і смикати прядиво у свій бік, мойри такого наплетуть, що всім буде кепсько.

І в принципі, щоб передбачити, що чекає людину, не треба бути провидцем. Бо в підсумку ми всі помремо. Хтось раніше, хтось пізніше. І бажанням зазирнути в майбутнє рухає потаємне прагнення уникнути біологічної смерті. А це — неможливо. Все, що ми можемо — це давати гідні відповіді на виклики долі. Кожна така відповідь — це сходинка в Небо, де мешкають герої й подвижники, митці і мудреці, які відповіли на всі квести і пройшли всі левели перш, ніж їх уразила стріла часу...

28.01.2024

Амвросий фон Сиверс: Понять время

     Историософия становится безсмысленной, если не понимать феномен самого времени. Перечисление исторических фактов ни к чему не приводит, ибо достаточно любой интерпретации, чтобы менять смысл событий. А уже основываясь на подобных соображениях, моделировать историософию по своему смотрению. Более того, данная историософия превращается в хорошее основание как для актуальной политики, так и для идеологии.

     Концепция Карла Маркса, по своей сути, есть специфическое переосмысление иудео-христисанской историософии — через определнную призму Просвещенцев. Давно подмечено — и совершенно точно, - что марксова концепция заменяет «избранный народ» «избранным классом». Но схема сохраняется прежней. 

     Однако, важно даже не критиковать всякие диковинные и не оправдавшие себя концепции, а вновь посмотреть на то, что нам являет библейская историософия. Оная имеет длинную историю, начирая с Сотворения мiра, с многочисленными и подробными родословиями, не только лиц, но и народов. Нам же стоит ныне обратить внимание к более узкой теме — но не менее важной и востребованной в разсуждениях. Имеется в виду уникальное пророчество Даниила, данное в двух текстах. Там дается толкования образов некого истукана и неких зверей, собою являемых чисто историософский концепт. Именно на основании сих пророчеств христиане и осмысляют всё происходяшее вокруг, что имеет актуальный характер.

 Итак, удивительные сновидения вавилонского царя Навуходоноссара имели место быть дважды. Истолковать их не смогли и вавилонские мудрецы. Только иудейскому пророку Даниилу сие оказалось под силу. В первом привидился некий истукан, во втором — четыре животных.

19.08.2023

Вторжение ирреального в реальность: Пророчество "царьпанковской" Ли Бардуго ("Тень и кость") сбывается ;)

  The invasion of the unreal into reality:The prophecy of "Tsarpunk" Leigh Bardugo ("Shadow and Bone") comes true ;)

 Вторжение ирреального в реальность: Пророчество "царьпанковской" Ли Бардуго ("Тень и кость") сбывается ;)

У Новоросійську сталася пожежа у вантажному терміналі.

There was a fire in the cargo terminal in Novorossiysk.

Столетия назад Теневой Каньон, море чистой тьмы, населенное чудовищными хищными существами, разрезало Равку надвое, когда Черный Еретик создал ее с помощью неконтролируемой испорченной магии. Его также в просторечии называют Неморем, так как это не вода, а отсутствие всего и вся. Это как если бы внутреннее море кромешной тени внезапно выплеснулось из трещины в земле и растеклось по земле.  Это не просто обычная тьма наступающей ночи, а почти разумная, извивающаяся масса тьмы, которая сопротивляется свету и, кажется, немедленно поглощает его.

Никто не знает, как оно началось, и никто не знает, как его уничтожить, и даже можно ли его уничтожить, и его существование медленно высасывало жизнь из Равки. 

Проблема в том, что из-за своего расположения Теневой Каньон отрезает большую часть Равки, включая ее столицу Ос-Альту, от остальной части Равки. Хуже того, она пересекает Ви, гигантскую главную дорогу, которая когда-то соединяла Ос Альту и большую часть Равки с портовыми городами Равки и торговыми путями на побережье Истинного Моря на запад. Без возможности безопасно и регулярно перемещаться по стране туда и обратно трудно доставлять товары и припасы в большую часть страны, отрезанную от ее обычных торговых путей, и Равка медленно задыхается из-за этого. С тех пор большая часть страны была отрезана от портовых городов в Западной Равке, что вынуждает равкианцев совершать опасные маршруты снабжения через Каньон. Поскольку Западная Равка так долго была разделена, некоторые жители Западной Равки хотят отделиться и сформировать независимую нацию - движение, возглавляемое в сериале генералом Златаном. 

Однако даже более опасными, чем сама тьма, являются хищные монстры, скрывающиеся в Каньоне, известные как волькры. Волькры — отвратительные существа, питающиеся человеческой плотью. Они ужасны на вид, с большими кожистыми крыльями, острыми как бритва, грязными когтями, которые разрывают людей в клочья и заражают тех, кого не убивают, и рядами зазубренных зубов. Они жили в Теневом Каньоне так долго, что ослепли от недостатка света, но, подобно акулам в воде, они чуют запах человеческой крови за много миль. Волькры — не единственные чудовищные обитатели Каньона, но они, безусловно, самые ужасные существа, скрывающиеся во тьме.

Понятно, что пересечение Теневого Каньона является чрезвычайно опасным делом, и принимаются многочисленные меры предосторожности, чтобы обеспечить относительно безопасный проход и чтобы все прошли его и вернулись живыми. Для пересечения Каньона используются специальные лодки, называемые скифами. Помесь корабля и саней, песчаные скифы намеренно сделаны в виде больших неглубоких саней с одной мачтой, предназначенных для того, чтобы их приводил в движение шкваллер — гриша, который может использовать воздух и ветер — чтобы беззвучно скользить по песку.


Centuries ago, the Shadow Fold, a sea of pure darkness populated with monstrous, ravenous creatures, cut Ravka in two when the Black Heretic created it with uncontrollable corrupted magic.  It's also colloquially known as the Unsea as, rather than water, it's the absence of it, of everythingIt's as though an inland sea of pitch-black shadow suddenly spilled out of a crack in the ground and spread over the land.  It's not just the normal darkness of night falling, but an almost sentient, writhing mass of darkness that resists light, seeming to swallow it up immediately.

No one knows how it began and no one knows how to destroy it, or even if it can be destroyed, and its existence has slowly been draining the life from Ravka.

The problem is that, due to its location, the Shadow Fold cuts off the majority of Ravka, including its capital, Os Alta, from the rest of Ravka. Worse, it cuts right across the Vy, the giant, main road that once connected Os Alta and most of Ravka to Ravka's port cities and trade routes on the coast of the True Sea to the West. Without the ability to safely and regularly navigate back and forth across the country, it's hard to get goods and supplies to the majority of the country cut off from its normal trade routes and Ravka is slowly strangling because of it. Since then, the majority of the country has been cut off from the port cities in West Ravka, forcing Ravkans to make dangerous supply runs through the Fold. Because West Ravka has been separated for so long, some West Ravkans want to secede and form an independent nation, a movement led by General Zlatan in the show.

Even more dangerous than the darkness itself, however, are the ravenous monsters that lurk within the Fold, known as volcra. The volcra are hideous creatures that feed upon human flesh. They're terrifying in appearance, with large, leathery wings razor-sharp, dirty claws that rend people to shreds and infect the ones they don't kill, and rows of jagged teeth. They've lived in the Shadow Fold for so long that they've gone blind from lack of light, but, much like sharks in water, they can smell human blood miles distant. The volcra aren't the only monstrous denizens of the Fold, but they're by far the worst creatures lurking in the dark.

Understandably, crossing the Shadow Fold is an extremely dangerous affair and numerous precautions are taken to ensure a relatively safe passage and that everyone crosses through and back alive. Special boats called sandskiffs are used to traverse the Fold. A cross between a ship and a sled, sandskiffs are purposely fashioned as large, shallow sleds with a single mast, meant to be propelled by a Squaller - a Grisha who can harness the air and wind - to glide the skiff soundlessly over the sand.

24.03.2023

Сергій Тримбач: Довженкова смерть мені нагадує смерть Фауста - у версії Гьоте

Фінал моєї лекції «Довженко. Пророк і дзеркало». Довженко-центр, 23 березня 2023 р.

Довженкова смерть мені нагадує смерть Фауста - у версії Гьоте

Мефістофель скликає лемурів, злих духів, аби приготувати могилу для Фауста. Сліпий Фауст чує дзвін лопат, йому здається, що це народ будує греблю. Він не розуміє, що насправді риють могилу - і не комусь, а саме йому. Тим часом в його уяві виникає грандіозна картина багатої, процвітаючої країни, де живе вільний щасливий народ. І  Фауст промовляє сокровенне: мить, ти прекрасна! І помирає…  Падаючи в руки лемурів.  Та Мефістофелю не вдалося заволодіти душею Фауста. З’являються янголи і виграють поєдинок у лемурів, потому відносять душу Фауста на небеса: її врятовано. 

Довженко, як відомо, упродовж 1950-х подовгу жив у Новій Каховці, спостерігав за будівництвом ГЕС. Апокаліптичні почуття, пов’язані з жахом втрати, нищення України в роки війни, змінюються на  радісніші, оптимістичніші. «Все, що було зі мною в Каховці,- запише він,- … все було щастям моїм. І людей любив, як ніколи».   І зринають «ліві» мріяння про можливість перемоги комунізму, тотальної справедливості, про замало не ренесансну гармонію людського життя. І вже бачиться перемога добра над злом, коли возсія краса людська над світом.

Він осліп на старість, Довженко, як той Фауст. Одначе ж у підсумку душа його була порятована, вона вознеслась на вищі щаблі духу - і відлетіла. Та недарма на його могилі у землі московитській можна прочитати: «Умер в воскресенье». Він воскресне, а власне - воскресає щораз при зустрічі з ним: екранним, літературним, малярським. 

А  Мефістофель (Сталін з попихачами) програв Довженкові-Фаусту. Сивому, сліпому, якому видавалось в останні роки, що профукав життя, величезний талант свій, профукав, видмухуючи в труби  осанну режиму «великого вождя». Та ба, усе вийшло навпаки - у програній партії знайшлися ходи для перемоги. Перемоги над Мефістофелем і його багатомільйонною армією лемурів. 

От тільки що ж відбувалося насправді, чим були ті звуки, які чув Довженко під час будівництва греблі у Новій Каховці? В якій нині знову повнісінько злих лемурів… То будівничі були, як думав Довженко, чи злі духи, що рили могилу - і Довженкові, й Україні,  а може й цілому світові?

Те, що відбувається нині, коли Мефістофель знову виповз на сонячну сторону буття, щосили прагнучи застувати її своїми тіньовими брилами, не налаштовує на оптимістичну відповідь.

Тільки ж генії, пророки бачать більше - те, що перекрите історичним горизонтом і чого нам, простим смертним, не дано побачити. Повіримо генію Олександру Довженкові.  Повіримо Українському Слову, яке недремно стоїть на сторожі Українського Життя, а власне усього світу.

13.02.2019

Игорь Буккер: Инок Авель, страх царей

Монах Авель (в миру Василий Васильев; 18 марта 1757, Акулово, Алексинский уезд, Тульская губерния — 29 ноября 1841, Суздаль, Владимирская губерния) — монах-предсказатель.

В суздальском Спасо-Ефимьевском мужском монастыре находилась тюрьма для лиц духовного звания. Оставшиеся 15 лет своей жизни монах-предсказатель проведёт в стенах этого узилища. В этом монастыре-музее посетители могут лицезреть стенд, посвящённый знаменитому сидельцу, и место, где он окончил свои скорбные дни.

Русская сторона всегда была богата мистиками. Самыми известными считаются Григорий Распутин и монах-предсказатель Авель. Гибель царской династии первым предсказал инок Авель. Более того, он рассказал о кончине каждого из представителей рода Романовых. За правду его не раз сажали в каменный мешок, но снова выпускали, чтобы услышать пророчества.

Великие мистики всех народов — люди разных сословий. Более обеспеченные сознательно выбирали нищету или, вернее сказать, аскезу. Причём, это касается представителей разных религий, пусть вас не смущает слово из христианского лексикона. Другие не были богатыми людьми, но стремились получить образование, на что требовались деньги. В любой век на это нужны средства, отнюдь не лишние в домашнем хозяйстве. Общим для мистиков всех народов и эпох является образование. Оно тоже было разным: от простейшего умения писать (бывало, что и неграмотно) до энциклопедических знаний.

16.05.2016

Лев Регельсон: Нострадамус – пророк Царства Божия на земле

Святой Дух возвещает наше будущее через Нострадамуса так же, как Он когда-то говорил через его предков – библейских пророков. Впереди приход Утешителя, Мессии из рода Меровингов, который будет царем «золотого века» – Царства Божия на земле.

Основной недостаток толкователей Нострадамуса, включая самых добросовестных – непонимание его стиля мышления, его духовного внутреннего мира. Это – средневековое сознание, для которого все, происходящее в мире, направляется Божьим Промыслом, а каждое слово Священного Писания понимается прежде всего буквально, и лишь во вторую очередь – символически.

Те, кто профессионально занимаются Нострадамусом (НД), таким сознанием не обладают, а те, которые им обладают, заведомо считают НД еретиком и чернокнижником и заниматься его изучением просто не будут. Автор этих строк представляет собой счастливое исключение: я прошел традиционалистскую школу толкования Библии и при этом Нострадамуса еретиком не считаю. А если бы и считал, то уверен, что «еретиков» тоже можно (и нужно) основательно изучать, вовсе не обязательно соглашаясь с ними.

В результате многолетнего вчитывания в Нострадамуса, я пришел к убеждению, что все его тексты (кроме чисто медицинских) являются развернутым пророческим истолкованием св. Писания, главным образом, апокалипсисов (откровений) Иоанна и Даниила. По обстоятельствам времени и по наитию свыше он тщательно зашифровал свой комментарий, в котором указаны места, времена и подробности событий, предсказанных в Писании. Этот комментарий, как и сами пророчества Писания, по обещанию Нострадамуса, будут постепенно проясняться по мере приближения событий, которые в них описаны. По мнению НД, преждевременное знание грядущего, тем более в подробностях, излишне и, более того, вредно. Жить будущим человек не умеет и поэтому всякое знание о будущем он немедленно применяет к текущей жизни, что может приводить лишь к хаосу в мыслях и сумятице в поступках:
«... Ми стоїмо зараз біля початку гігантського вселюдського процесу, до якого ми всі прилучені. Ми ніколи не досягнемо ідеалу ... про вічний мир у всьому світі, якщо нам ... не вдасться досягти справжнього обміну між чужоземною й нашою європейською культурою» (Ґадамер Г.-Ґ. Батьківщина і мова (1992) // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика: вибрані твори / пер. з нім. - Київ: Юніверс, 2001. - С. 193).
* ИЗНАЧАЛЬНАЯ ТРАДИЦИЯ - ЗАКОН ВРЕМЕНИ - ПРЕДРАССВЕТНЫЕ ЗЕМЛИ - ХАЙБОРИЙСКАЯ ЭРА - МУ - ЛЕМУРИЯ - АТЛАНТИДА - АЦТЛАН - СОЛНЕЧНАЯ ГИПЕРБОРЕЯ - АРЬЯВАРТА - ЛИГА ТУРА - ХУНАБ КУ - ОЛИМПИЙСКИЙ АКРОПОЛЬ - ЧЕРТОГИ АСГАРДА - СВАСТИЧЕСКАЯ КАЙЛАСА - КИММЕРИЙСКАЯ ОСЬ - ВЕЛИКАЯ СКИФИЯ - СВЕРХНОВАЯ САРМАТИЯ - ГЕРОИЧЕСКАЯ ФРАКИЯ - КОРОЛЕВСТВО ГРААЛЯ - ЦАРСТВО ПРЕСВИТЕРА ИОАННА - ГОРОД СОЛНЦА - СИЯЮЩАЯ ШАМБАЛА - НЕПРИСТУПНАЯ АГАРТХА - ЗЕМЛЯ ЙОД - СВЯТОЙ ИЕРУСАЛИМ - ВЕЧНЫЙ РИМ - ВИЗАНТИЙСКИЙ МЕРИДИАН - БОГАТЫРСКАЯ ПАРФИЯ - ЗЕМЛЯ ТРОЯНЯ (КУЯВИЯ, АРТАНИЯ, СЛАВИЯ) - РУСЬ-УКРАИНА - МОКСЕЛЬ-ЗАКРАИНА - ВЕЛИКАНСКИЕ ЗЕМЛИ (СВИТЬОД, БЬЯРМИЯ, ТАРТАРИЯ) - КАЗАЧЬЯ ВОЛЬНИЦА - СВОБОДНЫЙ КАВКАЗ - ВОЛЬГОТНА СИБИРЬ - ИДЕЛЬ-УРАЛ - СВОБОДНЫЙ ТИБЕТ - АЗАД ХИНД - ХАККО ИТИУ - ТЭХАН ЧЕГУК - ВЕЛИКАЯ СФЕРА СОПРОЦВЕТАНИЯ - ИНТЕРМАРИУМ - МЕЗОЕВРАЗИЯ - ОФИЦЕРЫ ДХАРМЫ - ЛИГИ СПРАВЕДЛИВОСТИ - ДВЕНАДЦАТЬ КОЛОНИЙ КОБОЛА - НОВАЯ КАПРИКА - БРАТСТВО ВЕЛИКОГО КОЛЬЦА - ИМПЕРИУМ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА - ГАЛАКТИЧЕСКИЕ КОНВЕРГЕНЦИИ - ГРЯДУЩИЙ ЭСХАТОН *
«Традиция - это передача Огня, а не поклонение пеплу!»

Translate / Перекласти