Владимир Видеманн: Катастрофический сценарий «Великий Регресс» (2050-2075 гг.)

Катастрофический сценарий «Великий Регресс» (2050-2075 гг.)

Исходные условия (нарастание кризисов к 2050 году):

Климат: Средняя температура +2.3°C относительно доиндустриального уровня. Учащение экстремальных явлений (мегазасухи, 6-месячные сезоны дождей, гипертайфуны).

Вода: Истощение водоносных горизонтов (Огаллала в США, Северо-Китайский). Таяние гималайских ледников резко сократило сток рек Янцзы, Ганг, Меконг.

Почвы: Деградация 40% пахотных земель планеты, засоление дельт из-за подъёма уровня моря.

Энергия: Пик доступных дешёвых углеводородов пройден, урановые руды требуют слишком много энергии для добычи и обогащения.

Население: 9.8 млрд человек, при этом 65% живёт в зонах острого водного или продовольственного стресса.

Фаза 1: Распад глобальных систем (2050-е годы)

Крах продовольственной безопасности. Массовые неурожаи в «житницах мира» (США, Бразилия, Украина, Австралия) из-за засух и пыльных бурь. Международная торговля зерном сворачивается. Вводятся глобальные эмбарго на экспорт продовольствия. ООН и ВТО теряют функционал.

Олексій Білязе: Економіка Спаду та Спадку

1. Демографія як структурна змінна

Демографічний спад давно перестав бути соціальною темою і став параметром стійкості системи («як падіння тиску в котлі»). Менше людей — це не просто менше споживачів. Це руйнування логіки росту, на якій трималась індустріальна економіка: більше працівників, більше виробництва, більше ринку. Коли людей меншає, ця формула більше не сходиться.

2. Епоха спадку

Демографічний злам породив епоху спадку («гру, де вирішує не швидкість, а стартова позиція»). Для значної частини зумерів майбутнє визначається не кар’єрою, а активами родини: квартири бабусь і дідусів, житло батьків. Одна людина часто успадковує більше, ніж здатна заробити за життя. Це не моральна оцінка — це нова економічна реальність.

3. Столиця як рента

Столиця — це не місто, а структурна рента («квиток у вагон, який дорожчає незалежно від пасажира»). Ті, хто встиг закріпитися у столиці до росту, виграли в лотерею, а їхні діти й внуки — успадкували виграш. Після розпаду СРСР столичне житло стало капіталом, а житло в депресивних містах —  неліквідом. Це універсально працює в усіх країнах і епохах.

4. Локація важливіша за зарплату

Погана робота у столиці майже завжди раціональніша за добру в індустріальному місті («стояти біля джерела води краще, ніж бігати з відрами»). Зарплата — потік, локація — актив. Потік може зникнути, актив — дає опції, ліквідність і резерв часу. Саме тому люди тікають з моногородів і не повертаються.

5. Індустріальна пастка

Індустріальна економіка потребує росту в штуках, а не в грошах («конвеєр, який має крутитися швидше щороку»). За демографічного спаду ця логіка ламається. Навіть якщо зростають ціни і обороти, це не означає зростання добробуту робітника. Без чисельного розширення ринку індустріальний ріст перестає доходити донизу.

6. «Пастка зусиль»

Робітник індустріального міста часто потрапляє в «пастку зусиль» («біжиш з усіх сил, але залишаєшся на місці»). Здоров’я зношується, навантаження зростає, а накопичення не формуються. Порівняно з цим міська дрібна зайнятість або сервіс виглядають не деградацією, а холодним розрахунком.

Олег Короташ: Сценарій одночасно краху Світ-Системи / Oleg Korotash: Scenario of simultaneous collapse of the World-System

Сценарій одночасного нападу на Гренландію, Тайвань та країни Балтії описує момент повного краху світового порядку, встановленого після 1945 року. Спроба структурувати наслідки такого "ідеального шторму" станом на 2026 рік:

1. Військово-стратегічний колапс НАТО

Одночасна агресія РФ проти Сувальського коридору та спроба США анексувати Гренландію (територію Данії, члена НАТО) призведе до юридичного паралічу Альянсу:

• Стаття 5: Якщо США виступають агресором проти одного члена НАТО (Данії) і водночас мають захищати інших (Литву, Польщу) від РФ, система колективної безпеки анігілюється.

• Сувальський коридор: Путін замикає кільце між Білоруссю та Калінінградом, відрізаючи країни Балтії від сухопутної допомоги Європи. Без підтримки США (які зайняті Гренландією та Тайванем) європейські армії опиняються перед загрозою ядерного шантажу РФ.

2. Глобальний конфлікт у Тихому океані

Напад Сі Цзіньпіна на Тайвань у цей же день змушує залишки американського флоту та союзників (Японію, Австралію) вступити у пряме зіткнення з КНР.

• Це означає зупинку 60% світового виробництва напівпровідників та переривання торговельних шляхів через Південнокитайське море.

• Синхронізація: Китай і Росія діятимуть як формальний союз ("Ось"), розтягуючи ресурси Заходу на три фронти.

3. Економічний апокаліпсис

• Гіперінфляція та дефіцит: Одночасна зупинка торгівлі з Китаєм, санкції проти енергоносіїв РФ та розрив відносин між США та ЄС через Гренландію спричинять крах фондових ринків протягом годин.

• Технологічна ізоляція: Втрата Тайваню зупинить розвиток ШІ та електроніки на десятиліття.

4. Геополітичні наслідки (Рівень "Нового світового ладу")

• Кінець ООН: Організація остаточно повторить долю Ліги Націй, оскільки три з п’яти постійних членів Радбезу (США, РФ, КНР) стануть відкритими агресорами в один день.

• Ядерне розповсюдження: Кожна середня держава (Німеччина, Польща, Японія, Південна Корея) почне термінову розробку власної ядерної зброї, оскільки жодні міжнародні гарантії більше не діятимуть.

У цей день світ перестане бути "глобальним селищем" і перетвориться на арену війни всіх проти всіх. Спроба Трампа взяти Гренландію силою зробить США "державою-парією" для Європи, що дозволить Путіну та Сі безкарно поглинати свої цілі, оскільки єдиний фронт демократій буде зруйновано зсередини самим лідером вільного світу. Це сценарій початку Третьої світової війни.

Чому деякі держави змогли

 **Азія інвестувала в виробництво й експорт, а Латинська Америка — в перерозподіл ренти.**

А тепер — розклад по поличках, без магії й культурних міфів.

---

## 1️⃣ Держава: “дисциплінує” vs “умиротворює”

### 🟢 Азійська модель (Корея, Тайвань, Японія, частково Китай)

* держава **жорстка, технократична**

* ставить конкретні цілі: експорт, продуктивність, технології

* підтримка бізнесу **в обмін на результат**

* провалився → втратив пільги

👉 Держава — **тренер**, а не спонсор.

---

### 🟡 Латиноамериканська модель

* держава політично чутлива

* витрачає доходи на:

  * субсидії

  * соціальні програми

  * захист “своїх” галузей

* слабкий контроль результату

👉 Держава — **арбітр і касир**, а не тренер.

---

## 2️⃣ Експорт як примус до ефективності

### Азія

* експорт = виживання

* маленькі внутрішні ринки

* глобальна конкуренція з першого дня

👉 Якщо неякісно — тебе просто не куплять.

---

### Латинська Америка

* великі внутрішні ринки

* захищені митами

* можна роками продавати “посереднє” всередині країни

👉 Конкуренція притуплюється.

---

Релігія як фактор у Світ-Системі

**Релігія має значення, але вона не головний фактор**. Вона радше **підсилює або гальмує те, що вже задано державою, інститутами й геополітикою**. А тепер — по країнах і по логіці.

---

## 1️⃣ Чому Азія така різна, якщо релігії схожі?

Подивись на набір:

* **Індія** — індуїзм

* **Пакистан** — іслам

* **Іран** — іслам (шиїтський)

* **Ірак** — іслам (але розкол)

* **Туреччина** — іслам (сунітський)

І при цьому — **радикально різні траєкторії розвитку**. Це вже натякає, що справа не лише у вірі.

---

## 2️⃣ Ключовий фактор №1: держава (state capacity)

### 🟢 Туреччина

* З 1920-х — **світська держава зверху** (Ататюрк)

* Армія й бюрократія як “сторожі системи”

* Індустріалізація, освіта, інфраструктура

👉 Іслам існує, але **не керує економікою**

---

### 🟡 Іран

* До 1979 — модернізаційна держава

* Після — **теократія + паралельна держава (КВІР)**

* Освіта сильна, інженери є

* Але санкції + ідеологічний контроль

👉 Релігія **не знищила потенціал**, але сильно обмежила реалізацію.

---

### 🔴 Ірак

* Держава зруйнована війнами

* Релігія стала **замінником держави** (шиїтські й сунітські мережі)

👉 Тут релігія — не причина відсталості, а її симптом.

Владимир Видеманн: Три фактора опоры на собственные силы

Главное противоречие современной геополитики - стремление к военно-технической монополии при желании заработать по законам свободного рынка. Логика тотальной войны требует одних действий, тотального рынка - других. Производители стремятся к падению цен на энергоносители за счет увеличения их добычи. Но это ведет к ускорению тенденции исчерпания ископаемых ресурсов, отсюда - к ограничению наращивания стратегического преимущества за счет развития мощностей микроэлектроники. Это же касается растущего дефицита редких металлов. 

В современных условиях глобальные экономические связи подобны "квантовому запутыванию" - все связаны со всеми. Допустить полностью свободный рынок - значит лишиться политической монополии. Отказаться от политической монополии - значит проиграть на свободном рынке. 

Может показаться, что комплексным решением этого противоречия мог бы стать глобальный переход к коммунизму, как он описан его классиками. Но коммунизм - это игрушка только для исторических народов. А что делать с неисторическими, общественная мораль которых противоречит коммунистическим идеалам? Давить их силой нельзя, способствовать медленной эволюции - так они, скорее, сами затопчут ждунов. Такие тенденции. Израиль - зеркало глобального морального конфликта, и даже - антропологического. 

Помимо коммунистического решения проблемы остается еще технократическое. Оно в деталях пока не прописано, системе нужно задать четкие характеристики ожидаемых результатов. А сделать это могут лишь мастера глобального программирования, которые, скорее, встанут на сторону политической монополии, чем свободного рынка. Альянс Трампа и Маска - из этой серии. Хотя Трамп, по ментальности, торгаш, а не политик.  Другой знаковый альянс - Путин и Вайно. Здесь торгашом является Вайно, до Маска он, конечно, не дотягивает. Да и из Путина силовик так себе, что бы там ни пели. 

Про Китай ничего сказать не могу. К этой теме надо приглядеться. Понятны лишь общие тенденции. 

Следует отметить, что современное глобальное противостояние - это не только соревнование политических и экономических моделей управления, но также конкуренция антропологических программ в самом широком смысле слова. Здесь у каждой матрицы свои плюсы и минусы. Но на нынешнем этапе противостояния все замыкается на технологическое лидерство, обеспечить которое может более полный и централизованный контроль над тремя базисными факторами: ресурсами, технологиями, мозгами.

Андрей Шуман: О роли христианства в том, что Европа погрузилась в "тёмное средневековье" с очень низким уровнем жизни

О роли христианства в том, что Европа погрузилась в "тёмное средневековье" с очень низким уровнем жизни. Это, кстати, привело к тому, что средний рост европейца заметно стал меньше, сократилась продолжительность жизни. Почти все хозяйство было натуральным с дефицитом товаров первой необходимости.

Средиземноморье было отлично интегрировано в мировую экономику где-то до V в.н.э. А культурно-религиозно-правовым фундаментом для торговых сетей служил эллинизм, крайне веротерпимый и мультикультурный. Эллинизм давал стандарты торгового права, в частности монеты чеканили по стандартам греческих драхм и в Южной, и в Центральной Азии. Греческий язык был языком торговли вплоть до Кашмира. 

Религиозная реформа Константина Великого с принятием христианства как обязательной религии, в последующем - единственно разрешённой, фактически запретило эллинизм. Тот эллинизм, который был понятен торговцам вплоть до Таримской впадины. 

И археологически мы хорошо видим, как эллинизм стремительно исчезает из Центральной и Южной Азии после 400 г.н.э. Оно и понятно. Не стало метрополии. Эллинизма не стало в самой Европе.

Хотя по торговым сетям было много христианских общин, но они были в основном несторианские ("еретические") и с ними, как проклятыми еретиками, которым гореть в аду, Византия не могла иметь масштабные контакты.

В общем оказалось, что в Азии для христиан нет никакой культурно-правовой базы, облегчающей торговые контакты.

Византия свернула азиатский вектор внешней политики и сконцентрировалась на пути из "варяг в греки", а также европейском векторе.

А торговых мощностей в этих условиях не хватило. И Европа погрузилась в нищее средневековье. 

Конец европейскому нишенству положили мусульмане. Именно им удалось отформатировать мировую торговлю вплоть до Явы. Крохи этого стали перепадать европейцам. Пока итальянские города-государства не сумели выстроить успешные торговые империи.

Андрей Шуман: Единая мир-система сложилась уже в палеолите

 К концу XIX в.господствующие позиции заняла теория, согласно которой сперва появились некие локальные цивилизации, которые затем вступили в контакт между собой. 

Эту теорию в дребезги разбил мир-системный анализ:  в Евразии и Северной Африке не было отдельных цивилизаций. 

Все культуры образовывали единую мир-систему. А сейчас уже говорят, что эта единая мир-система сложилась аж в верхнем палеолите. 

Перед нами карта стоянок Граветтской культуры (31 -- 20 тыс.лет до н.э.). Фактически ЕС времен палеолита. 

Отличительная черта -- Венеры с красивыми формами. Причём из кости Венер бережно закапывали, а цацы* из терракоты сразу же разбивали. 

Одно из мест стоянок этой культуры -- Костенки. Именно в Костенках найдена самая первая игла с ушком в мире. Загадка Костенок в том, что в этом месте были стоянки на протяжении более 20 тыс.лет. Почему их тянуло в одно и то же место, не ясно. Ни ландшафт, ни миграции животных это не объясняют. "Место силы"? 

___

* в буддизме цацы -- глиняные статуэтки для подношений

Максим Розумний: На глобальному рівні виникає вакуум лідерства, що призводить до "багатополярності" в поганому сенсі - відсутності довіри, відсутності кооперації, відсутності розвитку

Новий керівник фундації "Відкрите суспільство" Сорос-молодший анонсував скорочення персоналу мінімум на 40% по всьому світу і зміщення фокусу діяльності на внутрішню політику (в США).

Схоже, що епоха "експорту демократії" відходить у минуле, так само, як свого часу завершилася доба "будівництва соціалізму".

Америка "зосереджується", так само як вже "зосередилась" Росія. Китаю теж не залишається нічого іншого - у контексті очікуваних економічних, демографічних та внутрішньополітичних проблем. Європі, дай Бог, з внутрішніми викликами якось би впоратись: Угорщина, Польща, мігранти, економічна стагнація, зобов'язання перед Україною...

На глобальному рівні виникає вакуум лідерства, що призводить до "багатополярності" в поганому сенсі - відсутності довіри, відсутності кооперації, відсутності розвитку.

Україна входить у цей новий світ з великими очікуваннями і амбіціями, але в дуже поганих кондиціях.

Андрей Шуман: Есть только история форм коммуникации, коммуникации всех со всеми

Реконструируя историю логики на раннем этапе, стал использовать методологию мир-системного анализа. И вот, что там интересного. 

Традиционная история во многом была марксистской. Выделяла исторические этапы в зависимости от форм производства. И была обязательно прогрессистской. Каждое общество в своём историческом развитии проходит близкие этапы, только кто-то быстрее, а кто-то дольше.

А, согласно мир-системному анализу, обществ не существует. Совсем. И никакие этапы они, соответственно, не проходят. И нет истории отдельных народов -- вроде истории Китая или истории Индии. 

Есть история форм коммуникации, коммуникации всех со всеми. Поэтому есть не общества или народы, а разные конгломерации разной степени общности разных форм коммуникации.

А началась мир-система в верхнем палеолите, когда впервые возникают устойчивые формы межплеменной коммуникации на огромных расстояниях. В итоге меняются не формы производства, а формы коммуникации. Поэтому скачки вроде "Осевого времени" происходят вдруг и в разных частях мира одновременно. Коммуникация всех со всеми переходит в новое состояние.

И вот, что здесь интересного. Такая история понимается сквозь призму этернализма. Она уникальна и неповторима. Все события в ней, прошлые, настоящие и будущие есть уже сейчас. У неё нет исторических законов, потому что она нигде больше не повторится. Но она, при этом, детерминистическая. Формы коммуникации сегодня влияют на формы коммуникации завтра. А формы коммуникации вчера определили формы коммуникации сегодня.

Так, исторической нарратив Будды и Иисуса появляется одновременно и имеет, при этом, много общего (2 в н.э.).  И это не случайно и не итог общих законов развития общества долины Ганги и общества Иудеи. Это проявление мир-системы. Этернализм. Мир-система изменилась. Одновременно, в разных местах.