«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
В современных условиях глобальные экономические связи подобны "квантовому запутыванию" - все связаны со всеми. Допустить полностью свободный рынок - значит лишиться политической монополии. Отказаться от политической монополии - значит проиграть на свободном рынке.
Может показаться, что комплексным решением этого противоречия мог бы стать глобальный переход к коммунизму, как он описан его классиками. Но коммунизм - это игрушка только для исторических народов. А что делать с неисторическими, общественная мораль которых противоречит коммунистическим идеалам? Давить их силой нельзя, способствовать медленной эволюции - так они, скорее, сами затопчут ждунов. Такие тенденции. Израиль - зеркало глобального морального конфликта, и даже - антропологического.
Помимо коммунистического решения проблемы остается еще технократическое. Оно в деталях пока не прописано, системе нужно задать четкие характеристики ожидаемых результатов. А сделать это могут лишь мастера глобального программирования, которые, скорее, встанут на сторону политической монополии, чем свободного рынка. Альянс Трампа и Маска - из этой серии. Хотя Трамп, по ментальности, торгаш, а не политик. Другой знаковый альянс - Путин и Вайно. Здесь торгашом является Вайно, до Маска он, конечно, не дотягивает. Да и из Путина силовик так себе, что бы там ни пели.
Про Китай ничего сказать не могу. К этой теме надо приглядеться. Понятны лишь общие тенденции.
Следует отметить, что современное глобальное противостояние - это не только соревнование политических и экономических моделей управления, но также конкуренция антропологических программ в самом широком смысле слова. Здесь у каждой матрицы свои плюсы и минусы. Но на нынешнем этапе противостояния все замыкается на технологическое лидерство, обеспечить которое может более полный и централизованный контроль над тремя базисными факторами: ресурсами, технологиями, мозгами.
Комментариев нет:
Отправить комментарий