«Недобровільне приєднання: історія визвольної боротьби поневолених росією народів»

Книга, яку обовʼязково треба мати в своїй бібліотеці: «Недобровільне приєднання: історія визвольної боротьби поневолених росією народів»

Чим унікальна ця книга?

Це перше в Україні комплексне видання, яке знайомить з багатосторічною історією визвольної боротьби поневолених росією народів, жоден з яких добровільно не хотів ставати частиною імперії та використовував найменший шанс для спроби здобути незалежність і волю від свого поневолювача і колонізатора.

Книга включає розділи:

1. Початок імперій і спротив удільних князівств

2. Історія визвольної боротьби народів Волзько-Уральського регіону

3. Фіно-угорські народи: історія визвольних рухів

4. Північний Кавказ: національно-визвольні рухи

5. Козацькі антимосковські рухи 

6. Сибір та Далекий Схід: нариси визвольних рухів 

7. Боротьба з імперією і перспективи майбутнього

Замовляйте книгу, оскільки тираж обмежений.

Замовити книгу можна тут: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfVAiLfKR-BlgLHvc4s09HOTsIlmTVlLnVN8uuJtOGrVb1HHA/viewform?fbclid=IwY2xjawKmOHdleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFnSUZTZ3ZSdmxiTTNGNzFJAR6V7BmEhkJ-qoZ6TFnLtezOF67ObVEktKiFP39TtpQHZfb2RDB1Eo74W1MzGA_aem_-xpM4GSjK05wZJCycTMXOQ

Проєкт реалізовано Українські студії стратегічних досліджень 

У лютому 2025 року Бандерівські читання відбулися на тему: "Свобода народам! Свобода людині! - історія та перспективи боротьби поневолених росією народів"

Відео з заходу:

https://youtu.be/jWzjCv3xqus?si=Z-LOwCQ-K8yl5tr8

Гай-Нижник, Павло. Український націонал-консерватизм: Гетьманський Рух: у двох книгах

Гай-Нижник П. Український націонал-консерватизм: Гетьманський Рух.  К.: Саміт-книга, 2023. Кн. І. 1900–1936 рр. 544 с., іл.

https://sbook.com.ua/uk/home/1020-ukrayinskij-nacional-konservatizm-getmanskij-rukh.html

Гай-Нижник П. Український націонал-консерватизм: Гетьманський Рух. К.: Саміт-книга, 2024. Кн. ІІ. 1937–1945 рр.  588 с., іл.

https://sbook.com.ua/uk/home/1083-ukrayinskij-nacional-konservatizm-getmanskij-rukh-kniga-ii-19371945.html

Михаэль Эпштейна "Перед концом истории? Грани русского антимира"

Издательство Freedom Letters, смелость и размах которого впечатляют, выпустило  книгу Михаэля Эпштейна "Перед концом истории? Грани русского антимира". Теперь она доступна и в бумажной, и в электронной версиях.  

Издательская аннотация:

Что заставляет Россию упрямо прокладывать пути к концу истории? Поздно, лишь в XVIII веке, явившись на европейскую сцену и не найдя на ней своего особого конструктивного призвания, она торопится первой опустить занавес, угрожая погрузить мир во тьму. Книга рассматривает тектонические сдвиги нашего времени, когда оптимистичный сценарий «конца истории», предложенный Френсисом Фукуямой, сталкивается с новой, катастрофической реальностью. Война России с Украиной и Западом — цивилизационный раскол, который освещается здесь в широкой культурно-исторической перспективе. Прослеживаются пути трансформации «русского мира» в антимир, раскрываются его основные грани: антибытие, антивремя, антисоциум, антимораль, антиязык... Исследуется природа шизофренического фашизма и новой апокалиптики, вобравшей в себя государственное православие, архаический культ почвы, войны и смерти, евразийскую ненависть к Западу, черты нацистской идеологии. Политические события служат предметом философского, культурологического и лингвистического анализа, опирающегося на обширный материал СМИ, наследие русской литературы и интеллектуальную историю.

Писатель Михаил Шишкин об этой книге: «Эта поразительная книга не только объясняет метафизику политической чумы, природу «антимира» и цивилизационной катастрофы, в которую Россия может втянуть человечество. Эта книга даёт надежду русской речи, возвращает достоинство русскому слову».

Купить - https://www.amazon.com/Перед-концом-истории-русского-антимира-ebook/dp/B0DTJCZKHJ

Наталка Поклад: Все, що додаэ нам сил...

В один із сумних безпросвітних днів рука сама потяглась до полиці - за цією книжкою. 

Знала автора: тоді, на межі 80-90-х, ми шукали однодумців, і нас зводили акції протесту чи спілчанські імпрези...

Олексій Андрійович Братко-Кутинський (1926-1993) - український філософ, психолог, кандидат філософських наук, учасник Руху опору. Досліджував проблеми та методи модифікації психіки. Стверджував, що світоглядна ідеологія українського етносу, в основі якої лежить образ триєдності, відповідає найвищому рівневі знань про світобудову, а українська нація є не лише тим, чим є зараз, а й тим, що було - і що має настати...

Ті, хто з усіх сил намагався тримати нас у меншовартості й незнанні, передчасно обірвали його дорогу...

Віталій Карпенко в 1996 р. потроху друкував цю важливу працю у "Вечірньому Києві". А 2008 р. вона вийшла окремою книжкою. Десь під враженням від її прочитання й написалась тоді ця моя поезія.

Мрія

Яріли зорі, волхв молився до голубих отав,

Дзижчали стріли, звіра гнали, 

                                                будили перше рало…

В твої пахучі чорноземи 

                                       сам Бог зерно кидав, 

Аби ти зачала епоху – як пісню зачинала.

Від мізинського сонцезбору і до нових часів

Несла ти заповідь небесну, 

                                             свій світлий храм творила,

Й не меч кривавий – хліб святий народам розповів,

Яка в тобі любов клекоче, 

                                           яка нуртує сила.

Ти – ломикамінь тонкостанний, 

                                                  прийшла твоя пора

Розґрунтати страшну темницю – й пробитися до світла;

Ти – загадковий добрий фенікс 

                                                 із берегів Дніпра,

Пронизливо й невідворотно звучить твоя молитва.

Встаєш, державо, корінь стогне, 

                                                   жирує вороння –

І кличе Кодню, Берестечко, 

                                            і знову хоче крові…

Та ти з'єднаєш Схід і Захід 

                                            і до нового дня

Внесеш свої дзвінкі клейноди 

                                             і хліб на рушникові…

«Вогонь Традиції»: виходить книга філософа Едуарда Юрченко

 «Вогонь Традиції»: виходить книга філософа Едуарда Юрченко в суперобкладинці.

Наклад обмежений.

Збірка поєднує статі автора на різноманітну тематику: від дослідження традиційної релігійності до геополітики, від осмислення шляхів історії Європейської цивілізації до футурологічних студій.

Спільним є тверда вкоріненість в традиціоналістичному світоглядному фундаменті та україноцентричному баченні проблематики, що має не останнє значення в періоді зростаючої інфільтрації сфери гуманітарного знання неомарксистськими ідеологемами і елементами.

Автор Едуард Юрченко – філософ-традиціоналіст та військовослужбовець бригади АЗОВ.

Передзамовити можна за посиланням:

https://rainshouse.com/edyurchenko-book

Більше шукайте на RAINSHOUSE.com

Фергад Туранли: Вийшла друком монографія "Doğu Avrupa Tarihi: Yeni Bulgular ve Yaklaşımlar (Історія Східної Європи: нові знахідки та підходи)"

Маю честь повідомити,  що Міжнародна платформа східноєвропейських досліджень (PIEES https://www.piees.org/ciees-2023-sinop/program-kitapcigi/), котра, охоплює ряд країн Європейського Союзу: Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії, Албанії та ін., на виконання наукового проекту країни-співзасновника «Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР / Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) 

опублікувала колективну монографію "ІСТОРІЯ СХІДНОЇ ЄВРОПИ: нові знахідки та підходи / DOĞU AVRUPA TARİHİ: Yeni Bulgular ve Yaklasımlar".  

Цей проект за назвою «Міста та цивілізацій» був ухвалений згідно із рішенням VI Міжнародного конгресу східноєвропейських досліджень за участю науковців УКРАЇНИ.

Примітка: "Міжнародна платформа східноєвропейських досліджень" заснована за рішенням Міжнародної наукової конференції "УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКИХ ВІДНОСИН: ІСТОРІЯ, ДЖЕРЕЛА, МЕТОДОЛОГІЯ" в Кам'янець-Подільському національному  університеті імені Івана Огієнка у 2017 році.

Зокрема, в монографії наявна стаття:

Turanly, Ferhad, Naval Campaigns of the Ukrainian Cossack Flee to the Fortress of Sinop // Doğu Avrupa Tarihi: Yeni Bulgular ve Yaklaşımlar, Editörler: Mualla Uydu Yücel, Nuri Kavak, Sema Aktaş, “İdeal” Kültür Yayıncılık, 1. Baskıю - İstanbul, 2023ю - S. 123–141. - https://www.academia.edu/114979557

МОРСЬКІ ПОХОДИ УКРАЇНСЬКО-КОЗАЦЬКОЇ ФЛОТИЛІЇ ДО ФОРТЕЦІ СІНОП

АНОТАЦІЯ

Мета дослідження ­– розглянути проблеми морських походів українсько-козацької флотилії до турецьких володінь в Причорномор’ї, зосібна до фортеці Синоп. На основі османсько-турецьких та українських достовірних писемних джерел зазначаються причини посилення морської сили Запорозького Війська, яке тривалий час здійснювало вдалі походи на міста та фортеці Османської держави. У цьому контексті з’ясовуються причини, встановлюється хронологія означених подій, а також їх наслідки.

Окреслюється географічний ареал і шляхи, що стали важливими для налагодження торговельних відносин. Крім цього, в межах вищезазначеної проблеми заторкається питання щодо обставин формування політичного та воєнного альянсу між Військом Запорозьким і Кримським ханством.

Факт утворення та посилення Українсько-козацьких збройних сил на початку XVII ст. уможливив їхню участь в різних воєнних кампаніях, зокрема у війні між Австрійською та Османською імперіями. Зосібна, стосовно цього питання йдеться про козацький чинник у зовнішній політиці Габсбурґів не тільки як про допоміжну військову силу, а й про його  стратегічне значення та вплив на зовнішню та внутрішню політику Речі Посполитої у боротьбі за отримання польського трону. Методологія дослідження базується на дотриманні засад історизму та  історичного джерелознавства, забезпечення наукової об’єктивності та конкретно-історичної системності, а також на принципах міждисциплінарності та норми встановлення  достовірності та інформаційної цінності виявлених відомостей і фактів. Наукова новизна дослідження полягає у цивілізаційному осмисленні розвитку в Україні орієнталістичних студій, зосібна історіографії, джерелознавче опрацювання османсько-турецьких писемних джерел з історії козацької доби України із застосуванням належної методології [1].

Ключові слова: морський похід, козак, турецьке володіння, Причорномор’я, Синоп, Османська держава, Військо Запорозьке, Кримське ханство, польський трон

[1] Turanly, F. (2023). Persecuted Turkology: the Ukrainian Context. Shidnoyevropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 27, p. 140.

 NAVAL CAMPAIGNS OF THE UKRAINIAN COSSACK FLEET TO THE FORTRESS OF SINOP

ABSTRACT

The goal of the Study is to consider the problem of naval campaigns of Ukrainian Cossack Fleet to Turkish possessions in the Black Sea Area, and particularly to the Fortress of Sinop. On the ground of authentic Turkic-Osman and Ukrainian written sources, the author explains the reasons for strengthening of naval forces of the Zaporozhian Host that for a long period of time carried out successful campaigns against towns and fortresses of the Ottoman Empire. In this context, there have been identified the chronology of the mentioned events, as well as their consequences. The author clarifies the areal and the routes that occurred to be important for establishing trade relations. The research also concerns the issue and circumstances of establiching political and military unions between the Zaporozhian Host and the Crimean Khanate. Formation and strengthening of Ukrainian Cossack Army at the beginning of the 17th century enabled them to participate in different military campaigns, particularly in the war between Austrian and Osman Empires. In this relation, the paper reveals that the Cossack factor was not an additional military support in the external policy of the Habsburgs, but the factor of strategic significance and influence on the external and internal policies of the Polish-Lithuanian Commonwealth in the struggle for gaining the Polish throne. The Study was conducted observing the principles of the historism and historic source-studying systematics. The principles of interdisciplinary approach and the norm of authenticity identification of informational value of the data and facts were also identified. The Academic Novelty of the study is a civilisational comprehension of the development of Oriental Studies in Ukraine, primarily that of Historiography and Studies of Sources related to the Turkish-Ottoman written documents concerning the Cossack Period of Ukraine, used for that purpose an adequate methodology [1].  

Key words: a naval campaign, Cossacks, Turkish possessions, the Black Sea Area, Sinop, Osman Empire, the Zaporozhian Host, the Crimean Khanate, the Polish throne

[1] Turanly, F. (2023). Persecuted Turkology: the Ukrainian Context. Shidnoyevropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 27, p. 140.

Юрій Сиротюк: «Ліквідація російської імперії»

«Ліквідація російської імперії»: сигнальники вже у мене в руках. Отож, крах москви неминучий. Зворотній відлік запущено

10 лютого 2024 року відбудуться 11 Бандерівські читання: ліквідація російської імперії у формі засідання тіньового генштабу і воєнного кабінету по розчленуванню Росії:)

За участі дослідників імперського простору і поневолених Москвою народів і звісно Держдепу США.

Захід організовує недержавний аналітичний центр Українські студії стратегічних досліджень.

Учасники події обговорять неминучий крах росії та передумови, що роблять його реальним майбутнім.  Фокус «Бандерівських читань» зосереджено на трьох напрямках:

-    Перспективи самовизначення поневолених росією народів

-    Російсько-українська війна як головний поштовх до знищення імперії

-    Наслідки розвалу росії для України, сусідніх держав і всього світу

Трансляція заходу розпочнеться о 18:30 на Ютуб-сторінці НАЦ «УССД»: https://www.youtube.com/live/iWcQt9hw168

Учасники:

Януш Бугайський, старший науковий співробітник Джеймстаунського фонду у Вашингтоні, голова програми вивчення Південної та Центральної Європи в Інституті дипломатичної служби Державного департаменту США, автор бестселера «Неспроможна держава. Інструкція з розшматування росії»;

Юрій Сиротюк, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат України VII скликання, молодший сержант-гранатометник 5-ої окремої штурмової Київської бригади ЗСУ;

Юрій Олійник, політолог-міжнародник, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень»;

Ростислав Мартинюк, публіцист, тележурналіст, дослідник східних фіно-угорських ідентичностей, заступник голови Київського товариства «Ерзянь Вал»;

Олександр Чупак, фінансовий аналітик, керівник економічних програм НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень».

«Розміри росії, здобуті століттями імперських завоювань і колонізації, – це фундаментальна структурна слабкість. Замість побудови стабільної, правової і продуктивної держави, усі російські режими зосереджували увагу на розширенні меж московії і поневоленні різноманітних регіонів і народностей у межах кордонів імперії»,  – наголошує американський дослідник розшматування росії  Януш Бугайський.

Він також переконаний, що Росія не може виграти війну проти України: «Я вірю, що режим вичерпає свою могутність, утримуючи країну від розвалу. Внутрішній тиск буде наростати. Ми побачимо боротьбу між кремлем і його опонентами в армії та у спецслужбах. Між націоналістичними та імперськими групами, що ворогують. Між москвою і кількома невдоволеними республіками, навіть регіонами, населених русскімі. Ми вже бачили це під час бунту прігожина минулого літа. А також на прикладах смертей олігархів і високих чиновників, частих армійських чисток, перестановок і відкритих суперечок у військових структурах».

Детально про це в окремих виступах та дискусії мовців.

Окрім того, на Бандерівських читаннях «Ліквідація російської імперії» презентують однойменну книгу, куди увійшли статті науковців, ветеранів, чинних військовослужбовців, представників поневолених народів. Також буде оголошено імена переможців конкурсу есе для молоді «Світ без росії – нові виклики та перспективи». Найкращі роботи конкурсантів ви зможете прочитати у книзі. Передзамовити книгу можна тут: https://forms.gle/v2SGG6FuFoBG3NJR8

Книги до речі, по передзамовленню розбігаються як гарячі пиріжки. Встигнуть отримати книгу з першого накладу.

@читачі, До зустрічі на руїнах Кремля:)

Володимир Гуцул: Колоніалізм підкрався звідки не ждали

Читаю цьогорічне перевидання «Трубадурів імперії» Єви Томпсон (Маєвської). Про «велікую русскую літєратуру» як рупор московського колоніалізму та інструмент поневолення сусідів.

Важкої долі візіонерська книжка, куди двадцять год підряд плював всякий західний славіст, тобто русіст, на зарплаті у гебья. Але, як бачите, історія розставляє і людей і тексти по правильним місцям. І то русістов в погонах все ближче до параші. Одним словом, наполегливо раджу, хто ще не читав.

Проте богоспасаєме видавництво «Наш формат» виступає в своєму репертуарі. Зекономило на іменному покажчику, який був у попередніх виданнях «Основ». І правильно, нема шо читацьку масу розбещувати, кому треба - сам знайде собі шо де.

Натомість видавництво непожлобилося на наукових, перебачте, редакторів, аж двох. Перший - пісатєль-фантаст, який багато публікувався російською. В принципі – теж правильно. Кому як не лауреату премії «Бронзовая улітка», прісуждаємой за лучшіє фантастіческіє проізвєдєнія, опублікованниє в тєчєніє года на русском язикє, розумітися на колоніальних інтригах московського письменства. Другу - пані з таким самим прізвищем, як у першого – не знаю, стартувати не буду.

Повім одне - мене дуже зворушили мозольні зусилля, прикладені редакторами, аби здаватися мудрішими за Єву Томпсон. Фірмовий стиль жовтого корпусу не ржавіє: «об’єктивний аналіз фактів, розглянутих в контексті…».  Коли я таке читаю в 2024 році, рука одразу тягнеться за погаром.

А далі тайга до горизонта: «Томпсон ігнорує се, Томпсон недооцінює то, помилка там, помилка тут». За Толстого в інтерпретації авторки редакторам явно обідно, в примітках півтори сторінки дрібним кеглем вони тлумачать як нам треба розуміти вєлікого пісатєля об’єктивно в контексті, а не так як ото вона там написала.

Я б скромно порадив би творчому колективу «Нашого формату» розібратися краще з різницею між терміном «Польсько-Литовська держава» (Polish Lithuanian Commonwealth) який вживає Томпсон і терміном вжитим в українському перекладі - «Річ Посполита», (Polish Lithuanian Union в англійському еквіваленті). 

Справа в тому, що Польсько-Литовська держава виникла в результаті Кревської унії, в 1385 році, українські землі на той момент були її чималою і то легітимною складовою. А Річ Посполита з’явилася у результаті іншої унії, Люблінської, у 1569 р. І тому Томпсон має рацію, коли пише що Україна входила до Polish Lithuanian Commonwealth довше ніж до Московії. А от редактори коли її виправляють і заперечують це, плутаючи терміни, рації не мають. От про еквівалентність англійських та українських  термінів варто подискутувати в примітках. А не розсусолювати почерез абзац што імєл в віду Пушкін, а шо нє імєл.

Окремо порадувала у примітці номер 39 заявочка редакторів, шо Україна ввійшла до складу Росії у 1654 році. Прямо із ‘Тезісов о 300-лєтіі воссоєдінєнія Украіни с Россієй 1654-1954 гг: одобрєнних ЦК КПСС’ взято. Ай да редактори, ай да… Пани-гетьмани і їхмошсці крульове криють матом прямо з гробів...

Коротше кажучи, не ясно читачам: чий друг «Наш формат» - Єви Томпсон чи ведмедя? 

Колоніалізм підкрався звідки не ждали.

Популярно про величне і переможне

Побачила світ книга Олега Багана «Чин націоналізму: Історичні та ідейні джерела»(Тернопіль, 2023, 256 с.). Це лаконічний виклад історичного процесу визрівання українського вольового націоналізму як унікального явища з пришвидшеної мобілізації нації. Книга адресована насамперед молоді для ідеологічного вишколу. Автор вибудовує струнку лінію оповіді, з якої стає зрозумілим кожен новий етап націоналістичної боротьби. Відтак у змісті книги ідеально поєднані нанизування історичних фактів з розмислами про світоглядні основи націоналізму. Тож читач мимовільно ідейно зростає з кожною новою сторінкою книжки, пізнаючи через конкретні приклади принципи правдивого національногот змагання.

Автор простежує, як почалися процеси зародження націоналістичної свідомості в ширших верствах українства 1920-х років, як прийшло до зрозуміння потреби єдиної організації орденського типу, яка б зуміла мобілізувати націю на велику політичну боротьбу особливо напруженого йгероїчного типу. Такою організацією стала ОУН. З великою емоційною силою змальована в книзі підпільна боротьба ОУН, ситуації зростання нового покоління фанатичних борців, фантастичних ідеалістів типу Зенона Косака та Михайла Колодзинського, Стапана Охримовича й Дмитра Мирона.

Захопливі оповіді в книзі помережані історіософськими роздумами, які допомагають зрозуміти процеси формування виняткових особистостей, складні етапи діяльності ОУН і їхнє сучасне прочитання, логіку розвитку УПА та закономірності її неймовірної героїки.

Книга буде цікавою для різних категорій читачів, бо охоплює різноманітну проблематику патріотичного змісту, багато ілюстрована й сповнена цікавого й добре структурованого фактажу.

Богдан Червак: Побачили світ книжки з творами визначних діячів ОУН – Олега Ольжича і Олени Теліги

У видавництві «Фоліо» побачили світ книжки з творами визначних діячів ОУН – Олега Ольжича і Олени Теліги.

Складно знайти актуальніших авторів під час московсько-української війни.

Розкрийте зіниці, розкрийте серця,
Черпайте криштальне повітря!
Одвіку земля не зазнала-бо ця
Такого безкрайого вітру.

Він віє, шалений, над стернями днів
Диханням нестримної волі
Від дальніх пікетів, вартових огнів
Імперії двох суходолів.

Він віє диханням солоним, як кров
П’янких океанових надрів,
Що їх Севастопіль навсе розпоров
Кільватерним ладом ескадри.

Над диким простором Карпати — Памір,
Дзвінка і сліпуча, як слава,
Напруженим луком на цоколі гір
Ясніє Залізна Держава.

Олег Ольжич

Книги: Ю. О. Шилов. Ноосферна теорія історії і проблеми сучасності

Ю. О. Шилов.

Ноосферна теорія історії і проблеми сучасності. - Київ: Археолого-етнологічний музей «Аратта – Україна»; Науково-дослідна лабораторія з вивчення і розроблення гуманітарних ідей академіка В. І. Вернадського, 2023. - 117 с.

ISBN 978-966-1557-52-8 URL :  скачати pdf >>>

Збірник містить статті кандидата історичних наук, почесного доктора історичних наук, почесного професора, почесного академіка кількох наукових установ і університетів України та світу Ю. О. Шилова – присвячені основам цивілізації індоєвропейців, європейців, слов’ян, а також перспективам історичної науки ноосферного напрямку. Для науковців, освітян і широкого кола читачів.

З М І С Т

Замість передмови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Основа ноосферного вчення В. І. Вернадського

та ведичні пам’ятки Кременчуччини . . . . . . . . . . . . . . 7

Ноосферна теорія історичного розвитку :

стан і перспективи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

Ноосферна теорія історії

у освітянській конкретиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

Ноосферна теорія історії

і проблеми сучасності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40

Р е з ю м е . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109

Р е з ю м е . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110

S u m m а r y . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111

Замість заключення

ЗВЕРНЕННЯ до вчених, освітян, урядовців,

до всіх народів Світу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113

Пинхас Полонский: Аудиокнига "Рав Авраам-Ицхак Кук - личность и учение"

Михаил Польский за создание аудиокниги по моей "Рав А.И. Кук - личность и учение".

На Ютюбе здесь https://www.youtube.com/playlist?list=PLbtVK7gJKfkuuHq5vn36FlP7GbpqQd1O3

На диске здесь https://dl.orangedox.com/GtpuYq

Саму книгу можно скачать на моем сайте https://pinchaspolonsky.org/religioznyj-sionizm-rav-a-i-kuk-lichnost-i-uchenie/

Мессиански ориентированное учение р. Кука представляло собой сочетание твердой религиозной позиции с мистическим вдохновением, приверженностью идее прогресса и тем упорным практическим «активизмом», который воспринимался в начале XX века как формула решительного отказа от традиционной еврейской пассивности. Оно не просто определяло необходимость сотрудничества с нерелигиозной частью народа в деле реализации сионистского проекта, но также и наделяло это сотрудничество глубоким теологическим смыслом.

Вместе с сильнейшим обаянием личности самого р. Кука, это учение оказало значительное влияние на идеологию религиозного сионизма.

Про електронну книгу «Як зруйнувати русскій мір» від автора Вадим Денисенко: опис, факти, цитати

Про електронну книгу «Як зруйнувати русскій мір» від автора Вадим Денисенко: опис, факти, цитати

Що об’єднує ідеологів русского міра і як цього позбутись

https://nashformat.ua/products/ebook-yak-zrujnuvaty-russkij-mir-629001

Автор досліджує виникнення, розвиток та функціонування цього самого русского міра від часів Івана Грозного до сучасності. Це чи не найперше настільки широке дослідження механізмів самовідтворення русского міра. Як змінити ідеологію русского міра? Як розвалити символічні структури? Чи потрібна росіянам свобода?

Ця книга для тих, хто хоче зрозуміти, чому росіяни саме такі, які вони є. І головне — ця книга про те, як можна зруйнувати «русскій мір».

На відміну від більшості досліджень про Росію, у цьому виданні автор звертає увагу передусім на утворення та функціонування механізмів управління російською імперією, які залишаються практично незмінними останні 400 років.

Вадим Денисенко — виконавчий директор Українського інституту майбутнього, народний депутат VIII скликання. Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича), співзасновник Еспресо TV, співавтор книги про наріжні закони функціонування політики «Політики не брешуть».

ІНШІ КНИЖКИ АВТОРА

«Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців», Вадим Денисенко, «Наш Формат», 2020 рік

ЦИТАТИ

Коли з’явився русскій мір

Глибинна помилка більшості людей, які в силу різних обставин займаються Росією, полягає в тому, що вони вважають, що русскій мір — це якесь новітнє явище, створене групою ідеологів, які зібралися навколо Путіна. Справа в тому, що і русскій мір, і система управління державою, де-факто були створені ще за часів Івана Грозного, а остаточно зацементувалися в часи Петра І і з певними косметичними змінами дійшли до наших днів.

Царебог-лжеюродивий

Чим відрізняється новітнє юродство Путіна від юродства його «великих попередників»? Лише одним — зашкальним рівнем брехні на всіх рівнях. Жоден попередник Путіна стільки не брехав, щоправда, ніхто й не творив паралельну реальність для своїх громадян, а паралельна реальність — це і є абсолютна брехня. Образ, який прибрала путінська Росія, — ображена невинна жінка, яку всі хочуть зґвалтувати, а вона змушена захищатися. Путін весь час репродукує цей образ, лякаючи своїх підданих, що їх хтось зґвалтує, і тому вони погоджуються, щоб їх ґвалтувала держава. Нічого наднового, крім тотального віртуального світу для підданих, Путін не вигадав. Щоб підтримувати режим, підтримувати лад у цьому віртуальному світі-монастирі, йому треба залишатися царебогом-лжеюродивим і юродствувати на всіх фронтах.

Robert Steuckers: De Zwarte Poolster Een Archeo-Futuristische Aftelling in Vijftien Opstellen

De Zwarte Poolster

Een Archeo-Futuristische Aftelling in Vijftien Opstellen

By

Alexander Wolfheze

Bestellingen: https://www.lulu.com/shop/alexander-wolfheze/de-zwarte-poolster/paperback/product-em72ev.html

De Zwarte Poolster biedt een Archeo-Futuristische diagnose van de zich steeds duidelijker aftekenende Val van het Westen. Van ‘groot naar klein’ telt De Zwarte Poolster af van de recente mondiale crises en de globale geopolitiek, via sociaal-antropologische deel-analyses en meta-politieke strategie-overwegingen, naar detail-inzicht in collectieve psycho-sociale trauma’s.

Tegelijkertijd telt De Zwarte Poolster op van ‘klein naar groot’ door te laten zien dat zelfs de grootste (mondiale) overheersingsplannen, de ‘hardste’ (geopolitieke) machtsstructuren en de meest ‘vrij gewilde’ sociaal-antropologische allianties afhangen van voor-liggende (psycho-historisch verklaarbare) conditioneringen — en dat deze conditioneringen uiteindelijk aanpasbaar zijn door zowel teruggrijpende als zelfovertreffende toekomstvisies. In die zin biedt het ‘zwarte gat’ achter de snel naderende ‘waarnemingshorizon’ van de Westerse beschaving een unieke gelegenheid voor een Nieuw Rechtse revolutie met beide elementen: de Archeo-Futuristische Revolutie. 

Door te wijzen op de numineuze macht van Nieuw Rechtse sleutelbegrippen, waaronder Carl Schmitt’s Decionistische versnelling, Aleksandr Doegin’s Eurazianistische multi-polariteit en Jason Jorjani’s Promethiaanse waarheidsaanbidding, leidt De Zwarte Poolster jonge Westerse mensen naar een radicale herbronning — en naar een bevrijdende toekomstvisie.

Михаил Эпштейн: Русский антимир. Политика на грани апокалипсиса

"Русский антимир. Политика на грани апокалипсиса".

Уже почти год идет русско-украинская война, политически бессмысленная и самоубийственная, а потому метафизически загадочная, обращенная к каким-то еще не раскрытым тайнам духа и общества. Этому и посвящена книга, только что вышедшая в издательстве FrancTireurUSA.  В наше время политика перестает быть только политикой, поскольку задевает философско-религиозный нерв существования страны и мира, начальные и последние смыслы: отчего, куда, зачем?  Если пристальнее рассмотреть черты "русского мира", каким он видится его идеологам и реализуется нашествием на Запад, то он весь состоит из "анти": антивремя, антипространство, антижизнь, антисоциум, антимораль, антихристианство, антиязык... антимир, который грозит миру апокалипсисом.  

Книга доступна как в бумажном виде, так и в электронном формате epub.  250 стр.

Выход к книге через платформу Lulu:

www.lulu.com -- Bookstore  -- поисковик (увелич. стекло) --  (набрать:) Русский антимир

Или прямой — через витрину издательства Franc-Tireur USA: https://www.lulu.com/spotlight/franctireurusa/

В этом словаре кратко объясняются термины, связанные с понятием "анти", ничто, негации, которые определяют нынешнее состояние "русского мира". Если понятие трактуется в данной книге более подробно, в конце статьи указана соответствующая глава. Курсивом даются характерные примеры употребления термина.

антимир (политический, исторический) — общество, которое строится по принципу антитезы, противостояния окружающему миру, отрицания его законов. ("Русский антимир").

гоп- (от слова гопник) — первая часть сложных слов, обозначающая уголовный, бандитский элемент данного общественного явления: гоп-политика, гоп-дипломатия, гоп-журналистика, гоп-экономика, гоп-религия, гоп-армия, гоп-спорт, гоп-Дума и т.д. ("Стиль "гоппи". Как гопота овладевает государством").

зедизм (от названия буквы Z, "зед", как символа военной спецоперации) —милитаристское направление российской политики и идеологии, возникшее в феврале-марте 2022 г. В отличие от коммунизма или нацизма, зедизм не строит образов будущего, зато, обладая ядерным оружием, может превратить в прошлое всю цивилизацию. Зедизм — идеология конца, последней буквы алфавита. ("Мысли по ходу событий").

какофилия (от греч. kakos, плохой, злой, от индоевропейского kakka- "испражняться")) — влечение к плохому, уродливому, отвратительному. Еще в 17-ом веке возникло понятие "какократия", буквально "власть худших", негодяев и подлецов. Какофилия — это общественное умонастроение, социальный инстинкт, который отдает предпочтение худшему перед лучшим; завороженность злом, духом небытия ("Какофилия. О выгодах и провалах зловластия").

некрократия (греч. nekros, мертвый + греч. kratos - власть) — власть мертвого, мертвечины; политический режим, основанный на культе смерти, войны, оружия массового поражения ("Антижизнь. Некрократия")

ничтоведение, нигилогия (от лат. nihil, ничто) — наука о ничто, об уничтожении, опустошении, о превращении всего в ничто ("Русистика и ничтоведение").

рушизм,  рушистика  — идеология и практика разрушения всего, включая самого разрушителя. Рушистика — идеология подрывных действий по всему миру, сознательного внесения хаоса в мировой порядок ("Ночь языка").

святобесие — одержимость своей святостью или святостью своих принципов и убеждений. Святобесие ищет повсюду ереси и еретиков, использует любые поводы для  демонстрации "оскорбленных религиозных чувств" и разжигает в обществе дух злобы и нетерпимости ("Святобесие. Братский народ и каинов грех").

соворность — круговая порука в воровстве, коррупции, насилии, сообщность в беззаконии; принцип сплочения общества на основе сoвместного нарушения законов ("Антисоциум. Соборность и соворность")

социоделики, социоделические средства (sociodelics; ср. психоделики) — социальные факторы, выступающие в роли психотропных средств, наркотиков, стимулирующие иллюзорные, измененные состояния сознания.  К социоделикам относятся:  революции, войны, митинги, тюрьма, концлагерь, служба в армии, уличные толпы, очереди, коммунальные квартиры и прочие социальные факторы, приводящие личность в состояние аффекта или эйфории и сходные по воздействию с психоактивными веществами.

Социоделики особенно сильно действуют в тоталитарных обществах, где увеличивается зависимость личности от "коллективной души". При этом самo социоделическое средство выступает субстратом и абстрактом социальности как таковой, имеющей цель в себе — в достижении наибольшей сплочённости и однородности. Социоделики притупляют метафизический страх одиночества, болезни, смерти. Государство и массовая пропаганда, зомбируя граждан, "охраняют" их от экзистенциальных бездн, от свободы и одиночества. Вместе с тем люди постоянно пребывают в социоделическом "плавающем" сознании, в социотрансе (sociotrance), не чувствуют реальности, не воспринимают фактов и логики, теряют сознание личной ответственности. 

танатализация  (от thanatos, греческий бог, олицетворяющий смерть) — усиление инстинкта смерти в обществе. Танатализация проявляется в его милитаризации, культе силы, оружия и смерти, умножении запретов, росте цензуры, в страхе перед всем живым, самостоятельным, в ненависти к свободе и стремлении все уравнять и стабилизировать ("Русский антимир. Некрократия"; "Утащит ли 'Мертвая рука' живых в царство мертвых?", "Русская хтонь и фашизм").

Павло Казарін: Чим прорадянська людина небезпечніша за радянську

Прорадянська людина небезпечніша, ніж радянська. Тому що не прикидається порядною.

Радянська людина могла бути щиро переконана в тому, що масових репресій у 30-ті роки не було. Що Катинь — діло рук вермахту, а не радянських розстрільних команд. Що каральна психіатрія — це наклепи Заходу. Що компартія щиро будує державу загального процвітання.

Врешті-решт, що ми хочемо від радянського обивателя? Затиснутого між роботою та домівкою, між чергою за гарнітуром та спробою дістати продуктовий дефіцит? Інформаційна залізна завіса була щільна й застила будь-яку альтернативну картину світу. Навколишня реальність була вибудована до його народження, система пропаганди відлагоджена задовго до того, як він почав перейматися якимись запитаннями. У нього просто не було іншої реальності, крім тієї, в якій він існував. Але щойно герметичний купол взявся тріщинами — Радянський Союз почав розповзатися по швах.

Пострадянська людина, що ностальгує за СРСР, — це явище геть іншого ґатунку.

Бо в багажі нового обивателя — дев’яності роки. Час, коли відкривалися архіви. Коли з’являлися інтерв’ю дисидентів. Коли було оприлюднено інформацію про масштаби репресій. Коли жодних ілюзій щодо радянської системи придушення інакодумців вже не лишилося.

Пострадянській людині навіть не доводилося шукати інформацію про ту систему, що була вибудована в СРСР. У дев’яності ці дані стали мейнстримом — вони лунали з усіх екранів і з усіх газетних шпальт. Вони були головним змістом виборчих кампаній і нового порядку денного.

Радянська людина могла виправдовувати радянський лад через незнання. Але пострадянський прибічник СРСР робить це свідомо. Радянська людина заперечувала звинувачення на адресу режиму, тому що могла в них не вірити. Пострадянська — виступає у ролі адвоката диявола.

Пострадянський обиватель уже не може послатися на те, що чогось не знає. Що йому недоступні дані про реальні масштаби. Навпаки, він про це знає, але ховається за лукаве «зате». «Зате космічні кораблі». «Зате всі боялись». «Зате стабільність».

Усі його «зате» — це тільки спроба виправдати персональним комфортом репресії проти інших. Він переконав себе, що йому особисто було затишно у старій реальності — і він без тіні сумнівів готовий виміняти її на долі інших. Цинізм замість наївності. Підлість замість незнання.

Пострадянський прорадянський — це той, хто свідомо відмовився від правди. Той, хто добровільно вдів на себе шори. Той, хто ладен виносити в одну частину рівняння персональний комфорт, а в іншу — долі всіх інших.

І якщо це не підлість, то що таке підлість? 

Це уривок з книги, яку я встиг написати до війни. Український наклад вже був розпроданий, але видавництво змогло трохи додрукувати. Тому тримайте посилання: 

«Дикий Захід Східної Європи»:

https://vivat-book.com.ua/dikiy-zakhid-skhidnoi-vropi.html 

А за цим посиланням можна придбати російськомовну версію: 

https://vivat-book.com.ua/dikiy-zapad-vostochnoy-evropy.html

Кирилл Сухоцкий: Сбывающиеся предсказания Фридмана

Я давно всем говорил об этой книге - и сегодня утром снял ее с полки и читал ее за кофе утром на террасе.

Эта книга была издана (и куплена мной) в 2009 году. Ее написал Джордж Фридман - глава Стратфора, крупнейшей в мире консалтинговой конторы по политическим рискам, и соответственно человек с огромным именем и репутацией.

Книга называется "Следующие 100 лет". В ней Фридман предсказывает, что произойдет в ближайшее столетие. Книга издана в 2009-м и читалась тогда как безумнейшая фантастика. Фридман сразу в предисловии говорит, что предсказывать на сто лет вперед - это значит анализировать тренды и смотреть, какие у них будут последствия. 

Он пишет, что главная ошибка предсказателей политического будущего - это то, что они думают, что мир будет примерно таким же, как сейчас, только в будущем. Фридман отмечает, что если бы в 1909 году кто-то правильно предсказал будущее на сто лет вперед, его бы посчитали безумцем: во время расцвета Британской империи предсказать ее коллапс, две мировые войны, США как мирового лидера, холодную войну с Россией - это все в 1909 году казалось бы фантастикой, пишет Фридман, хотя это можно было бы предсказать, анализируя тренды.

Точно так же его книга 2009-го казалась безумием. Это был расцвет войны с исламским фундаментализмом, и все были уверены, что следующие сто лет - это про противостояние христианского запада и мусульманского востока.

Фридман же писал, что это очень временно и быстро закончится. Дальше он писал, что очень быстро на смену этому ближневосточному кризису придет кризис российский, и ко второй половине 2010-х годов Россия станет главной проблемой международной политики и США будут вплотную заниматься российской проблемой. (В 2009-м в это поверить было невозможно. Три года спустя после выхода книги, на выборах 2012-го года у соперника Обамы республиканца Митта Ромни спросили, кого он считает геополитическим противником Америки номер 1 - и когда Ромни назвал Россию, это крутили безостановочно по всем каналам как огромную глупость Ромни, показывающую что он живет в каменном веке и забыл что на дворе 2012 год - все смеялись с Ромни тогда. Это было 10 лет назад.)

Сегодня я перечитывал главу из книги Фридмана, к которой возвращался часто за последние 13 лет, которые эта книга стоит на моей полке. Глава называется "Россия 2020: реванш". Фридман писал в 2009-м, что развязанная Россией война в Восточной Европе в начале 2020-х годов станет первым геополитическим потрясением 21-го века в мире и приведет к окончательному распаду России несколько лет спустя в первой половине 2020-х годов.

После усиления России и ее реваншистских амбиций после 2015 года, писал Фридман, и превращения России в главную мировую проблему, на фоне возрастающих внутренних массовых протестов в стране, Россия предпримет попытку реванша за поражение в холодной войне, постаравшись восстановить свою сферу влияния и пойдя на новую конфронтацию с США.

Россия, писал Фридман, сначала полностью подчинит Беларусь и интегрирует беларусскую армию со своей, а потом развяжет войну в Украине. Россия захватит Крым и восточную Украину, и в итоге Украина будет разделена на две части примерно по Днепру, где восточная часть окажется под влиянием России, а западная под влиянием Польши. Россия также постарается затем подчинить Молдову и, эскалируя дальше, страны Балтии, пытаясь играть на разногласиях в НАТО и в Евросоюзе, где Франция и Германия не будут согласны занять жесткую позицию в отношении России, на которой будут настаивать Польша, Чехия и страны Балтии.

Но в итоге разрушительной войны, бедности, коллапса инфраструктуры, усилий США по изоляции России, и нарастающих внутренних протестов, Россия в итоге распадется на некоторое количество государств в первой половине 2020-х годов - и больше не вернется уже в сферу мировой политики и истории, как не вернулась после поражения сто лет назад и распада Оттоманская империя.

Все это читалось как безумный комикс, когда я купил эту книгу в 2009 году. Сейчас это просто читается как обзор новостей. Фридману это все было очевидно еще тогда - и зная о его еще более фантастических предсказаниях из этой книги на 2030-е и 2040-е, я давно уже больше не готов иронизировать по поводу этой книги, как тогда когда ее купил и прочитал впервые.

"The Russians can't avoid trying to reassert power, and the United States can't avoid trying to resist. But in the end Russia can't win. Its deep internal problems, massively declining population, and poor infrastructure ultimately make Russia's long-term survival prospects bleak. And the second cold war, less frightening and much less global than the first, will end as the first did, with the collapse of Russia."

Нізамі Ґенджеві – 880

 8 липня 2021 р. в Національному музеї літератури України відбулася знаменна поді - презентація книги “Лейлі та Меджнун” азербайджанського поета-мислителя Нізамі Ґенджеві (1141-1209) з нагоди відзначення Його 880-річчя від дня народження.

На заході були численні українські інтелектуали, зокрема Павло Гриценко — доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови Національної академії наук України; доктор філологічних наук, професор-тюрколог Гриць Халимоненко;  доктор історичних наук, професор факультету гуманітарних наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” Фергад Туранли;  директор Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського НАН України, доктор філологічних наук Олександр Богомолов;  український письменник, перекладач, дипломат Сергій Борщевський;  кандидат  історичних  наук, доцент  історичного  факультету  Київського  національного  університету  імені  Тараса  Шевченка  Олег Купчик та ін.

Поема "Лейлі та Меджнун" є однією з поетичних вершин світової класичної поезії, котра видана з нагоди 880-річчя поета-мислителя українською з передмовою видатного ученого-сходознавця Агатангела Кримського (відзначається 150-ліття з дня народження). Українські читачі з любов'ю її читатимуть і насолоджуватимуться.

На фото - доктор історичних наук, професор факультету гуманітарних наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” Фергад Туранли.

Книга українського єврея Аліка Гомельського про українсько-єврейські стосунки у ХХ столітті

Книга українського єврея Аліка Гомельського про українсько-єврейські стосунки у ХХ столітті написана базуючись на розсекречених архівних документах українського та радянського КДБ. А також — Рейху, ЦРУ США, ОУН(Б), архівах Володимира Буковського та Василя Митрохина, матеріалах Конгресу та Сенату США, мемуарах та багатьох інших документальних джерелах. Вона всебічно поборює міфи та дезінформаційні вкидання, що протягом десятиліть активно застосовувались совєтською пропагандою. 

В ній він:

— руйнує брехливі міфи про системний антисемітизм та ксенофобію УПА

— пише про те, хто ж насправді влаштував різанину євреїв у Львові 1941 року 

— перелічує найбільш відомі провокації КДБ та пропагандистів СРСР щодо народів України та Ізраїлю

— розповідає про врятовану від голокосту родиною командира УПА Романа Шухевича єврейську дівчинку Ірину Райхенберг, про десятки врятованих євреїв братами Шептицькими

— пише про участь євреїв в загонах УПА 

— наводяться прізвища й світлини євреїв, які разом з українцями сиділи в катівнях ГУЛАГУ за ... "український буржуазний націоналізм (!)"

— Розвінчує міф про антисемітизм Петлюри, міф про його вбивцю Шварбарда як про "героя-месника", який насправді був КГБшною шісткою!

Ця книга однозначний Український пріоритет.

➡️ Ціна: 130 грн

Назіп Хамітов, Сергій Пирожков: Цивілізаційна суб'єктність України

Друзі й колеги!

Маю надію, що вам буде цікавою книга «ЦИВІЛІЗАЦІЙНА СУБ’ЄКТНІСТЬ УКРАЇНИ: від потенцій до нового світогляду і буття людини», яку ми написали у співавторстві з академіком НАН України С.І. Пирожковим (К.: Наукова думка, 2020. 255 с.). В книзі сконцентрований досвід нашої співтворчої праці за останні п’ять років. 

Пропоную коротку анотацію: 

Здійснено осмислення цивілізаційної суб’єктності України — такого стану розвитку, коли наша країна сама обирає проєкт розвитку, ідентичність і партнерів. Ставиться і вирішується проблема ефективної методології осягнення країни як суб’єкта історії та геополітики, яка дозволяє зрозуміти її реальні можливості у створенні гуманістичного цивілізаційного проєкту, який сприятиме гідній самореалізації людини. 

В книзі обґрунтовано необхідність формування нової системи безпеки в умовах гібридної війни, а також євроатлантичний вектор як каталізатор суб’єктності України,  проаналізована роль суспільної консолідації як засобу досягнення суб’єктності та осмислено світоглядний вимір суб’єктності. 

Це дало змогу визначити перспективи України як цивілізаційного суб’єкта у ХХI столітті.

Повний текст монографії - http://ivinas.gov.ua/uk/publikatsiji/novi-vydannia-instytutu/si-pyrozhkov-nv-khamitov-tsyvilizatsiina-subiektnist-ukrainy-vid-potentsii-do-novoho-svitohliadu-i-buttia-liudyny.html