* ПРИКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕТНОСОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ НАРАТИВНИХ СИСТЕМ
* PRECARPATHIAN INSTITUTE FOR ETHNO-SOCIAL RESEARCH AND STRATEGIC ANALYSIS OF NARRATIVE SYSTEMS
* VORKARPATEN INSTITUT FÜR ETHNO-SOZIALFORSCHUNG UND STRATEGISCHE ANALYSE NARRATIVER SYSTEME
* ПРИКАРПАТСКИЙ ИНСТИТУТ ЭТНОСОЦИАЛЬНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ И СТРАТЕГИЧЕСКОГО АНАЛИЗА НАРРАТИВНЫХ СИСТЕМ

Пошук на сайті / Site search

Показаны сообщения с ярлыком иерархия. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком иерархия. Показать все сообщения

22.09.2025

Тодор Огуз: Тюркская аристократия и социальная иерархия

У булгар, кыпчаков, узов (огузов) хан (каан) занимал высшее положение. К именам занимающих эту должность, традиционно прибавлялось слово хан-«каан», «кааны»-кровь, род, покровитель, правитель. Хан (каан) избирался из самых способных и достойных, независимого от происхождения, но обязательно из своего народа. 

Жена хана (каана) назывались хатун «катун»-госпожа, которая занимала достаточно высокое положение. Жена хана (каана) имела право присутствовать на собраниях знати, а хан (каан) принимал решения в присутствии своей супруги-хатун (катун). 

После шла кочевая аристократия – «бейи», «беки», старейшины «ак-баш»-белая голова (со значением «ак»-благородный), которые управляли племенными объединениями. Среди них были: «олу-бейи»-великие бейи, «тумен-бей»-бей десяти тысяч, «кол-беи»-бей 12 родов, «кёк-бей»-бей рода. Бейи были высшим сословием общины, степной аристократией, по праву происхождения из рода, особый статус которого в руководстве делами племени считался неоспоримым, освященным согласно традиции. Термин «бей» у древнетюрок использовался в значении князь, господин. 

Обязанности судьи выполняли самые авторитетные «беи». «Бей» осуществлял суд на вечной социальной основе, при этом, участники суда доверяя «бею» справедливость, говорили: «У камня нет корня, у судьи нет родни», а судья отвечал за справедливость решения перед Богом «Тенгри». За преступление должно было следовать возмещение ущерба. Тюрки рождались свободными и тюрем у кочевников не было. 

За каждое преступление должен был следовать штраф - «ёдек». Единицей измерения штрафа был скот, допускалась замена дорогой одеждой и украшениями. За средние деяния обычно применяли «ёдек»-«ат-тул»-лошадь и тулуп. Наиболее часто применяли «ёдек» в сакральной для тюрок цифре девять, оттого он назывался «докуз» и их могло быть от одного до девяти «докузов». Для справки: слово «доказательство» у славян возникло от тюркского выражения «докуз», применяемого при решении споров. Если виновный не обладал необходимым количеством скота, то «ёдек» за него платили его родственники. Если родственники оплатили не весь «ёдек», то виновного наказывали от одного до девяти «докузов» «камчи». Если оплаты не было и это уже было не первое его преступление, виновника изгоняли из аула и это было очень позорным и страшным наказанием. 

По завершению любого дела «бей» совершал обряд примирения - «татулык», при котором потерпевший и обидчик держали кусок кожаной узды по концам, «бей» разрезал его ножом пополам говоря: «Этот спор был разрезан на части, как эта узда». После этого спор и претензии уже не возобновлялись. 

Звание «илик» – правитель носили главы крупных племенных объединений. 

Исключительную роль играл «сюр-баши» - предводитель войска. 

Дальше шли «баши» во главе аулов и главы-старшины, возглавлявшие воинов отдельных семей – «оглан», «олан». 

Прочий люд назывался «кара будай»-чёрная пшеница - это служанки, наёмные работники-«чирак» и пастухи-«чёбан». Тех, кто занимался земледелием называли «тарыгчи», «тары» у кыпчаков означало - пшеница, а у узов (огузов) - просо. 

У древних тюрков никогда не было рабства, даже военнопленный в степи уже не раб, а член рода

Не было эксплуатации человека человеком, ибо скот пасётся сам по себе! Один пастух справляется с отарой овец, три табунщика - с табуном коней. Остальные готовились к боевым походам, заботясь лишь «о доблести, о подвигах и славе». 

Поведение и правовые нормы кыпчаков, булгар, узов (огузов) регулировались законом-«йосун», являвшимся носителем традиционности, передававшейся от одного кочевого племени к другому.

28.08.2020

Упирі, вовкулаки та зомбі: чому саме ці персонажі отримали таку шалену популярність в поп-культурі

Упирі, вовкулаки та зомбі давно перестали бути атрибутами лише фільмів жахів, ставши позитивними героями кінематографа, комп'ютерних ігор та реклами.

Але чому саме ці персонажі отримали таку шалену популярність в поп-культурі?

Можливо, річ у тому, що ці герої є певною репрезентацією структури середньовічного суспільства.

Вампіри — це аристократія та духовенство (згадаємо, що найпопулярніший вампір всіх часів має графський титул).

Вовкулаки та інші перевертні — це військові, як і лицарі, так і найманці, що в мирному житті мають образ людини, але виконуючи військову функцію, перетворюються на нещадних хижаків. Цікаво, що український козак-характерник Сученко також народився від собаки.

Зомбі, всупереч екзотичній назві, є доволі традиційним образом нешляхетного живого мерця. Це символ народних мас, страшних своєю бездумною ксенофобією, яка штовхає їх на знищення всіх, хто не є таким як вони. Вдягненні в лахміття зомбі, без магічного контролю влаштовують великі проблеми для всіх інших.

Таким чином, сучасна поп-культура зберігає в собі знання про попередні стани суспільства та життя наших пращурів, використовуючи інтуїтивно зрозумілі сучасній людині символи.

25.05.2020

Софія Дніпровська: Проблема кшатріїв

Жахливим наслідком бездержавності було "зачищення" українського суспільства від прошарку кшатріїв, яких почасти було асимільовано, почасти просто фізично знищено.

А саме кшатрії - воїни і управителі є каркасом держави, бо здатні чинити організоване насильство (тобто державу).

У нас є вайшії-гречкосії, схильні до егалітаризму і горизонтального типу організації.

Є високочолі брахмани - національно-свідома інтелектуальна еліта.

А воїна-державника, здатного формувати ієрархічні вертикальні структури і діяти субординаційно, як ТИПОВОГО явища - нема.

Жадібний, світоглядно обмежений, приземлений вайш'я не слухає брахмана, бо нема на нього кшатрія з мечем, що міг би погамувати його примітивні інстинкти.

Тому нація - як "паралітик на роздорожжі" (Іван Франко). Сигнали від голови не рухають тіло, бо перебитий хребет.

І поношеніє Хмельниччини, яка була спробою створення абсолютної спадкової монархії, продовженням справи Романа Мстиславича і Данила Романовича і наверненням України на європейський, передовий шлях (що у всіх успішних могутніх країн пролягав через концентрацію й централізацію влади), і стигматизація потомственного воїна Скоропадського, затирання його діяльності свавільними й жадібними писарчуками-різночинцями, є превентивними заходами з недопущення відновлення природних функцій національного організму через регенерацію клітин, що забезпечують його рухливість і опірність.

Також кшатрії, які оберігають цих селян від зайд, гамуючи їхню жадібність,  ще більше ненависні визискувачам іншонаціонального походження.

29.12.2019

Кирилл Серебренитский: Об иерархии и как из неё вырваться

... на самом деле антропологическая иерархия совершенно незыблема. Если есть что-то вечное в человеческое измерении, то это - иерархичность. Это беспощадная твердь сосуда, в которую покорно жидкостно вливается любое человеческое сообщество. Иерархия появилась вместе с людьми и исчезнет только после смерти трёх последних людей.

Истинная иерархия - это простая грубая и недобрая триада: Брахман, Кшатрий, Шудра (в России в начале ХХ века, повсеместно, почти в каждой избе, висела такая наивна лубочная картинка: "Сим молитву деет, Яфет власть имеет, Хам пшеницу сеет, Смерть все владеет", - как раз об этом).

Иерархию создают не какие-то зыбко мерцающие в недрах восприятия тайны, а то, что всем изначально очевидно: слово и плата.

Брахман - тот, кому доступно некое знание. И он (а иначе - как узнают?) об этом говорит, облекает знание в слова. За это брахману несут дань, платят.

Кшатрий - тот, кто управляет смертью, кто умеет и имеет право убивать, или ему кажется, что у него есть такое право. И он (иначе - как поймут?) об этом говорит, облекает смерть в слова. За это Кшатрию платят.

Шудра - это тот, кто платит. Шудре кажется, что он платит за сопричастность к знанию и за участие в переговорах со смертью, но на самом деле Шудра платит за слова. И даже не потому, что эти слова для него важны, а потому, что предназначение Шудры - платить.
Шудра на самом деле платит за то, что он Шудра. И потому, что ему это нравится.

.....

А это значит, что на вершину истинной иерархии достаточно легко прорваться. Для этого не нужно каких-то особых способностей, и без стечения обстоятельств вполне можно обойтись. Надо просто перестать платить за слова. Точнее: нужно прекратить почитать рты, извергающие слова (такие же слюнявые, неблаговонные пасти, с такими же больными гниющими зубами, как и у молчаливых). Осознать, что слова принадлежат не тем, кто их произносит громко, ладно и уверенно, а - всем, как солнце (если нужно знание, то - вламываться и брать, хватать и тащить его, расталкивая всех, кто пытается этому помешать, без какого-ибо почтения; и, по возможности, не бояться смерти, по крайней мере - не думать о ней, пока она не встанет перед глазами и не дохнёт прямо в лицо; а лучше и совсем не бояться).
«... Ми стоїмо зараз біля початку гігантського вселюдського процесу, до якого ми всі прилучені. Ми ніколи не досягнемо ідеалу ... про вічний мир у всьому світі, якщо нам ... не вдасться досягти справжнього обміну між чужоземною й нашою європейською культурою» (Ґадамер Г.-Ґ. Батьківщина і мова (1992) // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика: вибрані твори / пер. з нім. - Київ: Юніверс, 2001. - С. 193).
* ИЗНАЧАЛЬНАЯ ТРАДИЦИЯ - ЗАКОН ВРЕМЕНИ - ПРЕДРАССВЕТНЫЕ ЗЕМЛИ - ХАЙБОРИЙСКАЯ ЭРА - МУ - ЛЕМУРИЯ - АТЛАНТИДА - АЦТЛАН - СОЛНЕЧНАЯ ГИПЕРБОРЕЯ - АРЬЯВАРТА - ЛИГА ТУРА - ХУНАБ КУ - ОЛИМПИЙСКИЙ АКРОПОЛЬ - ЧЕРТОГИ АСГАРДА - СВАСТИЧЕСКАЯ КАЙЛАСА - КИММЕРИЙСКАЯ ОСЬ - ВЕЛИКАЯ СКИФИЯ - СВЕРХНОВАЯ САРМАТИЯ - ГЕРОИЧЕСКАЯ ФРАКИЯ - КОРОЛЕВСТВО ГРААЛЯ - ЦАРСТВО ПРЕСВИТЕРА ИОАННА - ГОРОД СОЛНЦА - СИЯЮЩАЯ ШАМБАЛА - НЕПРИСТУПНАЯ АГАРТХА - ЗЕМЛЯ ЙОД - СВЯТОЙ ИЕРУСАЛИМ - ВЕЧНЫЙ РИМ - ВИЗАНТИЙСКИЙ МЕРИДИАН - БОГАТЫРСКАЯ ПАРФИЯ - ЗЕМЛЯ ТРОЯНЯ (КУЯВИЯ, АРТАНИЯ, СЛАВИЯ) - РУСЬ-УКРАИНА - МОКСЕЛЬ-ЗАКРАИНА - ВЕЛИКАНСКИЕ ЗЕМЛИ (СВИТЬОД, БЬЯРМИЯ, ТАРТАРИЯ) - КАЗАЧЬЯ ВОЛЬНИЦА - СВОБОДНЫЙ КАВКАЗ - ВОЛЬГОТНА СИБИРЬ - ИДЕЛЬ-УРАЛ - СВОБОДНЫЙ ТИБЕТ - АЗАД ХИНД - ХАККО ИТИУ - ТЭХАН ЧЕГУК - ВЕЛИКАЯ СФЕРА СОПРОЦВЕТАНИЯ - ИНТЕРМАРИУМ - МЕЗОЕВРАЗИЯ - ОФИЦЕРЫ ДХАРМЫ - ЛИГИ СПРАВЕДЛИВОСТИ - ДВЕНАДЦАТЬ КОЛОНИЙ КОБОЛА - НОВАЯ КАПРИКА - БРАТСТВО ВЕЛИКОГО КОЛЬЦА - ИМПЕРИУМ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА - ГАЛАКТИЧЕСКИЕ КОНВЕРГЕНЦИИ - ГРЯДУЩИЙ ЭСХАТОН *
«Традиция - это передача Огня, а не поклонение пеплу!»

Translate / Перекласти