Гагаузская певица Натали Дениз "Ой у лузі червона калина" (на гагаузском языке)

Анатолий Стреляный: "Никода мы не будем братьями" (на русском языке; перевод с украинского)

Після вторгнення росіян до Криму українка Анастасія Дмитрук написала вірш. 

Литовці (Віргіс Пупшис, Єронімас Міліус, Кейстутіс Невуліс, Гінтавтас Літінскас) зробили з нього пісню – навмисно російською, щоб її зрозуміли росіяни.

Патриотические азербайджанские песни

Étienne Roda-Gil: La Makhnovtchina

Слова французької пісні «La Makhnovtchina» на мелодію української народної пісні «Розпрягайте, хлопці, коней» були написані у 1960-их роках Етьєном Рода-Жілем – поетом і письменником, автором пісень й одним із співавторів опери про Велику французьку революцію «Ça ira», близьким до анархо-синдикалістів. Він народився 1941 року в родині республіканських активістів родом із Каталонії, які емігрували до Франції після остаточної перемоги ультраправого режимуФрансіско Франко.

La Makhnovtchina

Makhnovtchina, Makhnovtchina
Tes drapeaux sont noirs dans le vent
Ils sont noirs de notre peine
Ils sont rouges de notre sang

Par les monts et par les plaines
Dans la neige et dans le vent
À travers toute l’Ukraine
Se levaient nos partisans.

Au Printemps les traités de Lénine
Ont livré l’Ukraine aux Allemands
A l’automne la Makhnovtchina
Les avait jeté au vent

L’armée blanche de Denikine
Est entrée en Ukraine en chantant
Mais bientôt la Makhnovtchina
L’a dispersée dans le vent.

Makhnovtchina, Makhnovtchina
Armée noire de nos partisans
Qui combattait en Ukraine
Contre les rouges et les blancs

Makhnovtchina, Makhnovtchina
Armée noire de nos partisans
Qui voulait chasser d’Ukraine
À jamais tous les tyrans.

Щодо мелодії самої пісні та знайомства Етьєна Рода-Жіля з нею, на жаль, не збереглося жодних згадок. Ми можемо лише висунути гіпотези, з огляду на біографію та політичні погляди самого Етьєна і його батьків: чи то знайомство з піснею відбулося вже у Франції через контакти з анархістами-махновцями, емігрантами з України та їх нащадками, чи ще на фронтах Громадянської війни в Іспанії — для прикладу, у 1938 році у кривавих боях на Каталонському (Арагонському) фронті брала участь піхотна добровольча Українська рота інтербригад імені Тараса Шевченка, що складалася з українців і білорусів, громадян Другої Речі Посполитої. Сам підрозділ входив до складу XIII польської інтернаціональної бригади імені Ярослава Домбровського як 4-а рота батальйону імені Хосе Палафокса (2 польські, 1 іспанська, 1 українська і 1 єврейська роти).

За однією з версій, автором слів був Іван Негребицький, вчитель й учасник Махновського руху з Полтавщини. Наприклад, краєзнавець Віктор Яланський у книзі «Нестор і Галина, розповідають фотокартки», виданій у 1999 році, наводить розповідь дружини Нестора Махна Галини Кузьменко про Івана Негребицького.

Махновщина

Махновщина, Махновщина,
Вітер грає в прапорах:
Чорний колір – наші кривди,
Кров червона на полях.

Гей, степами й долинами,
Крізь сніги та буревій,
Ген, по рідній Україні
Партизани йшли у бій.

Як весна прийшла і Ленін
Україну німцям здав,
Восени Махно наш батько
Ворогів та й розігнав.

Махновщина, Махновщина,
Вітер грає в прапорах:
Чорний колір – наші кривди,
Кров червона на полях.

Йшов Денікін на Вкраїну,
Було чути спів панів.
Налетіла Махновщина
Та й побила між степів.

Махновщина, Махновщина,
Чорна армія селян.
Проти білих і червоних
В бій іде наш партизан.

Махновщина, Махновщина,
Чорна армія селян.
Буде гнаний з України
Кожен пан, цар чи тиран.

Махновщина, Махновщина,
Вітер грає в прапорах:
Чорний колір — наші кривди,
Кров червона на полях.

Певица Зара — езидка

Узнали недавно, оказывается российская эстрадная певица Зара не армянка, а езидка. Пишут, что до 2004 года она исповедовала религию своих предков — езидизм, но в 2004 году после того как вышла замуж за украинца — сына экс-губернатора Петербурга Валентины Матвиенко, приняла православие. Напомню, что езиды, традиционно считающиеся дьяволопоклонниками, на самом деле поклоняются Единому Богу.

Каждое утро правоверные езиды произносят такую молитву:

Ya Xwedê, tu derê xêra veke, derê şera wergerîn.
О, Боже, открой пред нами врата блага, и низвергни врата зла.

Однако они считают, что сатана, падший ангел, именуемый у них Малаки Таус (Царь — павлин) в конце времён раскается за свою гордыню и будет прощён Богом (или уже прощён).

«… Около 300 семейств язидов обитают у подошвы Арарата. Они признали владычество русского государя. Начальник их, высокий, уродливый мужчина в красном плаще и черной шапке, приходил иногда с поклоном к генералу Раевскому, начальнику всей конницы. Я старался узнать от язида правду о их вероисповедании. На мои вопросы отвечал он, что молва, будто бы язиды поклоняются сатане, есть пустая баснь; что они веруют в единого бога; что по их закону проклинать дьявола, правда, почитается неприличным и неблагородным, ибо он теперь несчастлив, но со временем может быть прощен, ибо нельзя положить пределов милосердию аллаха. Это объяснение меня успокоило. Я очень рад был за язидов, что они сатане не поклоняются; и заблуждения их показались мне уже гораздо простительнее» (А. С. Пушкин. Путешествие в Арзрум).

В дополнение.

Песня в исполнении Зары Dle Yaman

Это народная армянская песня, обработанная композитором Комитасом. Название песни непереводимо, оно несет в себе стон, плач, крик души. «Delé yaman» была создана как песня о любви, но после геноцида армян в 1915 приобрела иной смысл.

Delé yaman
Arev tibav
Massis sarin,
Delé yaman,
Garot mnatsi
Yess im yarin
Yaman,
yaman, yar.Delé yaman,
Arevn arer
Vana dsovin,
Delé yaman,
Yess kez siri
Achnan hovin,
Yaman, yaman, yar.Délé yaman,
Mon coeur se brise
Achnan hovin
Yaman, yaman, yar.Увы,
Наши дома стоят
Лицом друг к другу,
Увы,
Неужели недостаточно того,
Что глазами я даю тебе знак?
Увы,
Увы, любовь моя.
Увы,
Солнце коснулось
Араратских гор,
Увы,
Я все ещё тоскую
По тебе, любовь моя,
Увы, увы, любовь моя.

Увы,
Мое сердце разбивается,
Я тоскую по тебе,
Увы, увы, любовь моя.

Take My Hand / За руку меня возьми

Aly Michalka — Take My Hand (Hellcats)




Take my hand
I’ll show you how
To get up to the slide
I will be watching
I will be waiting
On the other side

There’ll be time for everything
Let’s sit
And spell just now
Take my hand
Take my hand
I’ll show you how

Everything I’ve ever done
Has brought me back to here
Everything I have I’d give
To see the future clear

Know this time
I’ll face my fear
Say right here right now
Take my hand
Take my hand
Show me how

Twenty times there my heart broke
Might have broke a couple I guess
But when you show up I swear my heart
Popped right through my chest

Here is how you tie a shoelace
Here is how you climb a tree
Here is what you need to do things
Way better than me

Державний Гімн України

Закон України «Про Державний Гімн України»
Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:
«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молоді, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
*
“Ukraynanın himni / şərəf sözləri” haqqında qanunun 1-maddəsi. Ukrayna Dövlətinin şərəf sözləri dövlətin himnidir. Musiqisi M.Verbitskinin, sözləri isə P.Çubinskinindir.

«Hələ ölmədi Ukrayina (!) nə şərəfi, nə azadlığı;
Hələ bəxtimiz güləcəkdir - gənc qardaşlarım, üzümüzə.
Günəş işığındakı şeh tək məhv olacaq düşmənimiz.
Sahibi olacağıq qardaşlar, doğma torpağlarımızın.
Nəqarət
Azadlığımız üçün, fəda edərik cismi-canımızı;
Və göstərərik ki, qardaşlar kozak soyundanız biz».

«Һəлә өлмәди Украјина (!) нә шәрәфи, нә азадлғы;
Һəлә бәхтимиз ҝүләҹәкдир - ҝәнҹ гардашларым, үзүмүзә;
Ҝүнәш ишығында шеһ тәк мәһв олаҹаг дүшмәнимиз.
Саһиби олаҹағыг гардашлар, доғма торпағларымызын.
Нәгарәт
Азадлығымыз үчүн, фәда едәрик ҹисми-ҹанымызы;
Вә ҝөстәрәрик ки, гардашлар козак сојунданыз биз».

Переклад з української
на азербайджанську мову – Фергад Туранли
(Ukrancadan Azərbaycan dilinə tərcümə edən –
Prof. Dr. Fərhad Turanlı)

ПРЕКРАСНОЕ ДАЛЕКО (на латыни)

Mirabile Futurum Тема: Позитив Автор плэйкаста:goutsoullac Создан: 29 марта 2012 года 2:21

Audio vocem de mirabili futuro,
Matutinam vocem, rore humidam.
Audio vocem, et pericula ventura
Turbant mentem, sicut puero cuidam.

R.: Mirabile futurum, ne esto mihi durum,
Ne esto mihi durum, ne esto durum.
Origine ex pura ad optimum futurum,
Ad optimum futurum iam nunc egressus sum.

Audio vocem de mirabili futuro,
Illa vocat me in loca divina.
Audio vocem semper interrogaturam:
Quid iam fecerim pro die crastina?
R.
Iuro me futurum bonum atque castum
Nec amicum relicturum miserum.
Audio vocem et festino hoc vocatu
Via aspera ad illud futurum.
R.

Текст (слова) песни «Прекрасное далеко»:

Андрій Окара. Нова епоха починається сьогодні (Марія Бурмака і її пісня «Хранителі надії»)

Я завжди думав, що Україна – це країна амазонок, що духовний, вертикальний дискурс та мобілізуючий драйв тут створюють жінки.

Маруся Чурай, Леся Українка, Ліна Костенко – без них Україна була б ІНШОЮ.

Коли чоловіки перетворюються на бабів, альтернативи в нації лише дві: або нація щезне – усі просто тупо повиздихають, або жінки мусять щось таке зробити, аби нація збереглася – не розчинилася, а потім відтворилася та розвилася.

Справжня революція – це не міський бунт проти президента-Ірода, не антивладні демонстрації, не барикади.

Справжня революція – це вихід на новий онтологічний рівень, на нову орбіту існування.

Це взаєморозуміння, солідарність з духовно близькими людьми. Це созідання, а не руйнування.

Нинішня Україна позбавлена сучасного (запитайте в московських чи португальських гастарбайтерів); в неї також хочуть забрати і минуле – історію (запитайте в д.і.н. Табачника).

Але головна боротьба – за майбутнє: чи воно прийде? Чи Україна існує в майбутньому? Чи просто тупо розчиниться в сутінках історії?

Внутрішня сила нації вимірюється силою екзистенційних переживань. Якщо їх нема – значить, це нація травоїдних, а то й взагалі – нація овочів.

ВИ ХОЧЕТЕ БУТИ ОВОЧАМИ?

А.О.

Отже, сьогодні, напередодні Дня Незалежності – екзистенційний драйв, створений двома музичними амазонками: Марією Бурмакою (слова, концепт, аранжування, виконання) та Танею Ша (музика, аранжування).

Пісню записано на студии «Кофеїн» – за участі групи «Shopping Hour».

Зверніть увагу, як цікаво на 1’52» кришесносно вступає несподіваний для рок-музики музичний інструмент!

Сама Марія Бурмака ось що хоче сказати слухачам цієї пісні:

До 20-річчя Незалежності України.

«Хранителі надіі».

Україна є, була і буде. Завжди були ті, хто боровся за неї, хто йшов наперекір, хто не мовчав… Бо навіть просто любити Україну ніколи не було легко. Наша Історія і Культура, наш Гімн і наш Прапор, наша Мова – це століттями було ознакою протесту. Це і зараз означає позицію.

Може саме тому любов до України – стоїчна.

Це назавжди.

І якщо навіть не знаєш куди йти і з ким тобі по дорозі, варто озирнутись назад, на покоління тих, хто зберіг Україну у своєму серці…І не дати загасити пломінь віри у своїй душі, бути достойними дітьми свого народу і своєї Вітчизни, зберегти цю, таку ще нетривку, Незалежність. За неї віками боролись наші предки. Нам не можна це втратити.

З Днем Незалежності, Україно!

Я люблю Тебе, моя рідна земле!

Марія Бурмака

Гимн Эзидхана

Уважаемые читатели, представляем вашему вниманию гимн Эзидхана. Проект создан изданием ÊzîdîPress при поддержке главы Езидского Национально-Культурного Центра Челябинской области Аско Алои.

Эзидхан (букв. «дом езидов») некогда означал «страну», в которой проживали езиды. Это были территории расселения езидов, которые сейчас входят в современный Ирак, Турцию, Сирию и Иран. Под таким названием не было государственного образования. Существовало условное деление на области (санджаки, что значит «округ» и «знамя»), и у каждой из них было свое знамя в виде металлического образа павлина «таус». Всего было семь таких областей с густонаселённым езидским населением: Шейхан, Шангал (Синджар), Хаккяри, Халеб (Алеппо), Таврез (Тебриз), Валате Халта (страна Халтов) и Сархад. Все эти территории и назывались Эзидханом.

Текст на езидском диалекте курдского языка и перевод на русский:

Êzîdxan, Êzîdxan, Êzîdxan,
Tucar namire,
Çend biburîn dem û sal,
Ji duoza xwe qet venabe.

Hûn dinê sor kin ji xûnê,
Bikne jehir li me jînê,
Her navê me wê mîne,
Neyar li me şana be.

Berî we em oldarin,
Xwedî nas û kev narin,
Çend firman li me rabin,
Milet her bela nabe.

Em jî xudan Lalişin,
Bi tokê spî û xerqê resin,
Êdî em hilnaweşin,
Heger Ava reş rabî.

Em hinek şêx û pîrin,
Hin mirîd û feqîrin,
Xudan extiyar û mîrin,
Banga me wî Padşa bî.

Çend core bi me bikeşînin
Terqînî ser me bixûnin
Bo aştîyê em hîvîne
Û rastî wê her xuya be.

Перевод на русский язык

Эздихан, Эздихан, Эздихан
Никогда Эздихан не умрёт.
Не забудет чаяний своих,
Сколько эпох и лет не пройдёт.

Мир окрашен вами в красный цвет
Кровью, льющейся везде рекой.
И кровавый над землёй рассвет.
Поражайте ядом наш покой.

Но не радуйся, жестокий враг,
Наше имя будет жить всегда!
Верующие мы — Бога знак
Не оставит во тьме никогда.

Не исчезнет древний наш народ,
Мы переживём вновь геноцид.
Хлынете вы чёрной массой вод,
Но мы устоим, мы будем жить.

У нас есть Лалыш- езидский храм,
И рубашки белые, как снег,
Рубище же чёрное- всё нам
Предназначено из века в век.

Кто-то из нас шех, а кто-то пир,
Есть у нас эмир и ахтийар.
Каждый из нас мрид, кто-то факир.
От Царя Небес нам ценный дар.

Испытаний много мы пройдём,
Но молитвы над нами прочтут.
И надеждой на мир мы живём,
На виду же будет правды суть.