Конференція 2024: "Від спадщини до зобов’язань, Європа наших дітей" / Colloque 2024 : De l’héritage à l’engagement, l’Europe de nos enfants

 Конференція 2024: "Від спадщини до зобов’язань, Європа наших дітей".

Європа — це не просто об’єднання більш-менш детериторіальних економічних і фінансових інтересів, які сприяють дерегуляції транзакцій у «глобальному селі». Це не різнокольоровий конгломерат вигнаного населення, розподіленого відповідно до еволюції «ринку» в просторі без кордонів і без обмежень, відкритому для чотирьох вітрів неконтрольованої міграції...

Субота 6 квітня 2024 року з 10:00 до 19:00 год.

Організатор: Інститут ILIADE (Institut pour la longue mémoire européenne), заснований у 2014 році "з метою популяризації та переданні європейської спадщини новим поколінням, аби допомогти їм знайти орієнтири аби вони могли знову зіткнутися з історією та творити її".

Посилання на конференцію: https://institut-iliade.com/iliade/2024-de-lheritage-a-lengagement-leurope-de-nos-enfants

----

Colloque 2024 : De l’héritage à l’engagement, l’Europe de nos enfants

L’Europe, ce n’est pas un simple syndicat d’intérêts économiques et financiers plus ou moins déterritorialisés, favorisant la dérégulation des transactions au sein du « village global ». Ce n’est pas un conglomérat bigarré de populations déracinées, réparties au gré des évolutions du « marché » sur un espace sans frontières et sans limites, ouvert aux quatre vents des migrations incontrôlées.

Programme

Ouverture des portes : 9h30

Début des interventions : 10h00

Оголошення: VI міжнародна наукова конференція „Станиславів та Станиславівщина”

VI міжнародна наукова конференція „Станиславів та Станиславівщина”

Від імені організаторів маємо честь запросити на VI міжнародну наукову конференцію „Станиславів та Станиславівщина в українському та польському історичному просторі”. Тема, яка обговорюватиметься, дозволить українським та польським науковцям дискутувати про стан досліджень Станиславова та Станиславівщини, які проводяться в українських та польських наукових осередках. Метою заходу є презентація фактичного стану досліджень та окреслення чітко визначених наукових постулатів з тем та питань, які зазвичай обговорюються окремо або не були повністю проаналізовані раніше.

До участі в заході запрошуємо передусім науковців з України та Польщі, які вивчають історію міста в окреслюваний період, тобто з моменту заснування міста і до сьогодення. Основою дискусії має стати аспект співіснування та співпраці між громадами (з точки зору релігії, політики, війська, культури та економіки), що населяли цю територію з XVII до кінця ХХ-го століття.

Репортаж: Конференція «Актульні питання сьогодення: напруга в українсько-російських відносинах»

24 квітня 2021 р. Міжнародна платформа Східноєвропейських досліджень (Platform of International Eastern European Studies) організувала конференцію «Актульні питання сьогодення: напруга в українсько-російських відносинах». 

На заході взяли участь українські вчені: доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олег Петрович Машевський. Тема його доповіді: «Українсько-російські відносини на сучасному етапі» викликала зацікавленість турецьких вчених. Зосібна у доповіді були висвітлені історичний аспект, політичні та економічні причини конфлікту, а також взаємини між Україною та Туреччиною, які мають стратегічний характер. 

Також на конференції виступив з доповіддю доктор історичних наук, професор факультету гуманітарних наук Труранли Фергад Гардашкан Оглу на тему «Кримське питання в українсько-турецьких відносинах». 

Учасники висловили пропозиції щодо розв'язання воєнного конфлікту та ін.  http://www.piees.org

«Перші тюркологічні читання», присвячені 150-річчю з дня народження Агатангела Кримського

5 лютого 2021 року доктор історичних наук, професор Ферхад Туранли у  взяв участь  Всеукраїнській науковій конференції «Перші тюркологічні читання», присвяченої 150-річчю з дня народження Агатангела Кримського. 

За темою доповіді «Репресована  тюркологія: український концепт, дослідження» буде опублікована праця у збірнику конференції. 

Висловлюємо свою щиру вдячність організаторам, зокрема пану Олегові Купчику за запрошення  на цю знаменну подію. 

Ознайомитися програмою названого заходу можна за покликанням: http://www.history.univ.kiev.ua/2021/02/02/turkology-readings

V міжнародна наукова конференція „Станиславів та Станиславівщина як простір міжнародної співпраці в 100-річчя союзу Пілсудський – Петлюра”

Від імені організаторів маємо за честь запросити на V міжнародну наукову конференцію „Станиславів та Станиславівщина як простір міжнародної співпраці в 100-річчя союзу Пілсудський – Петлюра”.

Вибір теми конференції організатори пов’язали зі 100-річчям Варшавської угоди – між Річчю Посполитою та Українською Народною Республікою, укладеної у квітні 1920 року у Варшаві, згідно якої Польща надавала військову допомогу українцям у їхній боротьбі з більшовицькою Росією.  Перша світова війна змінила мапу Європи, і ці зміни закріплювалося рядом міжнародних угод. З осені 1919 р. між українською та польською сторонами тривали перемовини, що завершилися підписанням Варшавської угоди, яка поклала початок політичній і військовій співпраці між двома країнами. Цей союз був шансом зберегти українську державність. Згодом цю угоду було анульовано іншим укладеним договором – Ризьким трактатом – між більшовицькою Росією та Польщею, за яким польська сторона відмовилася від визнання Української Народної Республіки. Програш у війні з „червоною” Росією став жорстоким ударом по українцях, яким не судилося тоді стати одним з європейських народів у межах своєї суверенної держави. І все ж Варшавська угода є прикладом прагматичного мислення, яке могло б втілитися у життя. Тодішня політична і військова ситуація, а передовсім

недостатня економічна міцність польської держави, яка щойно почала відроджуватися, завадили реалізації далекоглядного задуму лідерів польського і українського народів.

Організатори конференції хочуть акцентувати увагу на глибшому вивченні та поширення корисних знань з історії багатонаціонального Станиславова та регіону. Відзначення сторіччя Варшавської угоди 1920 р. – це добра нагода започаткувати міжнародну дискусію про те, що впродовж століть єднало мешканців тодішньої Станиславівщини (Покуття). Це може посприяти створенню платформи для співпраці між нашими народами сьогодні і в майбутньому.

Конференція відбудеться 11-12 вересня 2020 р. у Центрі польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську. До участі в конференції можна долучитися також онлайн. Організатори застерігають, що через епідеміологічну ситуацію, можливо доведеться проводити конференцію тільки в режимі онлайн. Про зміни та вимоги будемо інформувати Вас додатково.

Заявку на участь і тему виступу разом з короткою анотацією просимо надіслати на e-mail: konferencja.stanislawow@gmail.com до 23 серпня 2020 року. Просимо надати таку інформацію:

Турецько-українські союзи в історії

В Інституті ім. Юнуса Емре в Києві відбувся науковий захід «Турецько-українські союзи в історії».

Захід відбувся 27 листопада 2019 р., у середу, о 15.00 в Інституті ім. Юнуса Емре в Києві.

Туреччину й Україну можна вважати сусідами по Чорному морю. Особливо якщо взяти до уваги кордони Османської Імперії, які свого часу простягалися до кордонів Укарїни. Об'єднані спільними інтересами, турки й українці були союзниками в різних історичних подіях. Відомі гетьмани України, Петро Дорошенко, Богдан Хмельницький, Пилип Орлик, Іван Мазепа та Павло Скоропадський співпрацювали з Османською Імперією. Наприклад, перемога у неймовірно важливому для історії Османської Імперії Прутському поході стала можливою завдяки союзу між Падишахом Ахмедом ІІІ та гетьманом Іваном Мазепою.

До заходу, який зібрав велику кількість учасників, долучилися авторитетні представники української наукової спільноти: проректор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Людмила Дяченко, викладачка кафедри тюркології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доц. д-р Тудора Арнаут та викладач Таврійського національного університету доц. д-р Василь Чумак.

У вступному слові директор Інституту ім. Юнуса Емре в Києві д-р Ендер Коркмаз зазначив, що спільна історія України та Туреччини – це історія дружби, скріпленої важливими союзами, і розповів про внесок Інституту ім. Юнуса Емре в Києві у наукове вивчення турецько-українських відносин.

Після вступного слова д-ра Ендера Коркмаза з доповіддю «Дипломатична діяльність гетьмана Петра Дорошенка: турецька ретроспекція» виступив проф. д-р Ферхад Туранли. Він розповів про гетьмана Петра Дорошенка (1627 – 1698), який, опинившись між двома великими тогочасними потугами, відрядив послів до султана Мехмета IV, а також про те, як Османська імперія надала допомогу оточеному з усіх боків Дорошенкові, і обʼєднані війська отримали блискучі перемоги, зокрема, козакам вдалося встановити контроль над Львовом.

Другий доповідач – проф. д-р Сергій Сегеда - зачитав доповідь на тему: «Гетьман Іван Мазепа: турецький вектор зовнішньополітичної діяльності, еміграція, доля могили». Він зосередив увагу на відносинах України та Османської держави напередодні Прутського походу. Проф. д-р Сегеда розповів про гетьмана Мазепу, який, зазнавши невдачі в боротьбі за незалежність України, звернувся до Османській імперії, і та надала притулок уже хворому гетьманові. Герой української історії відійшов у засвіти в 1709 році на османській землі.

Почесний гість заходу, видатний український дипломат і вчений Юрій Кочубей виступив із доповіддю «Взаємовідносини держави Богдана Хмельницького з Османською імперією у дослідженнях В. В. Дубровського». Він торкнувся внеску в дружні османсько-українські відносини, зробленого визначним діячем українсько-турецької історії гетьманом Богданом Хмельницьким (1595–1657), і розповів про наукове вивчення цього питання в працях В.В.Дубровського.

Аудиторія з великим інтересом сприйняла виступи науковців. Наприкінці заходу директор Інституту ім. Юнуса Емре в Києві д-р Ендер Коркмаз на знак пошани вручив доповідачам квіти. На фуршеті, організованому після заходу, гості мали можливість скуштувати страви турецької кухні.

Вшанування пам’яті Олега Лишеги, приурочені до його 70-річчя, – найбільша вдячність за унікальний голос і мелос

На Прикарпатті відбулися заходи, приурочені до 70-річчя поета унікального голосу та мелосу, перекладача, драматурга, скульптора Олега Лишеги, який народився 30 жовтня 1949 року в Тисмениці. На жаль, наш відомий друг і товариш не дожив до цієї дати – 17 грудня 2014 року відійшов у засвіти, але вшанування цих уродин яскраво і шляхетно засвідчило, що найбільшою вдячністю за його багатогранний і яскравий талант може бути наша пам’ять. Презентація книжки спогадів про Олега Лишегу «Полум’я відігріє пам’ять», яка вийшла у львівському видавництві «Піраміда» відбулися в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника та в обласній науковій бібліотеці ім. І Франка за участі письменника Василя Габора, літературознавця Тараса Пастуха, художника-дизайнера Андрія Кіся, художнього подружжя Тетяни та Валерія Шаленків.

Люди, які добре знали Олега ділилися своїми спогадами про нього, починаючи ще зі студентських часів, розгортали перед присутніми сувій минулого, з якого поставали найяскравіші і найтрагічніші віхи життя Олега Лишеги. Зокрема знайомство з таким культовими постатями, як Григорій Чубай та Віктор Морозов, участь у самвидавчому часописі «Скриня», за яку, власне, він і був виключений з Львівського університету, де вчився на англійській філології… Потім служба в армії та вчителювання в Бурятії, повернення до Львова, переїзд до Києва. І хоча приватне та особисте життя налагодилося, але офіційна заборона на публікації протривала до 1988 року. У 1989 році виходить перша книжка Олега Лишеги «Великий міст». Потім були інші книжки, стипендія Фулбрайта, переклади на українську Томаса Стернза Еліота, Езри Паунда, Девіда Герберта Лоуренса, Марка Твена, Генрі Девіда Торо, Сильвії Плат, та інших, премія Нью-Йоркського ПЕН-клубу – міжнародної неурядової організації, яка об'єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів…

Оксана Джус: Міжнародна конференція "Коло Вінценза"

Міжнародна конференція "Коло Вінценза" 14 червня 2019 року в рамках Міжнародного форуму Центральної та Східної Європи Via Carpatia в смт. Верховина Івано-Франківської області, до участі в якій залучені суспільно-політичні діячі та лідери громадської думки з України, Польщі та інших країн Центральної та Східної Європі, вразила тим, що чи не всі доповідачі говорили про освіту.

Навіть обговорюючи найактуальніші суспільно-політичні теми (виборчий процес в Україні та Європі; протидія збройній агресії; підтримка місцевого розвитку в Карпатському регіоні та збереження Карпат; культурні обміни тощо):

"Україна втратила багато СВІТЛА, ДОБРА... Немаємо права на спокій. Треба жити вдівічі більше, і яскравіше: за себе, і за тих, хто не повернувся з бою...", - стверджував о. Андрій Зелінський.

І далі: "Воїн гине не від кулі.
Воїн гине від зупинки на шляху до перемоги.
Нам треба сформувати покоління Воїнів".

А це під силу, насамперед, українському національно свідомому вчительству.

Екатерина Амеян: Взгляд со стороны: конференция имени Юрия Селезнева в Краснодаре

23сентября 2016 г. в Кубанском государственном университете состоялась III Международная научно-практическая конференция «Наследие Юрия Селезнева и актуальные проблемы журналистики, критики, литературоведения, истории». В рамках конференции обсуждались проблемы современной литературы и журналистики.
Юрий Селезнев — советский литературовед и литературный критик, родившийся на Кубани. Поэтому вот уже в третий раз в Краснодаре проходят «Селезневские чтения». Организовал конференцию Юрий Павлов, профессор КубГУ.
Гостями и участниками конференции стали такие известные в литературной сфере фигуры, как Н.И. Осадчий, В.В. Дворцов, Е.А. Золотова, Ю.В. Козлов, А.И. Казинцев, С.С. Куняев, В.И. Лихоносов, Ю.М. Лощиц, С.Н. Макарова, П.Беседин, А.Н. Тимофеев, В.И. Шульженко, Татаринов А.В.
Известные критики, литературоведы и писатели выступили перед студентами и гостями с докладами. Эта конференция играет огромную роль для всех, кто имеет какое-то отношение к литературе и журналистике. Прежде всего  хочу рассказать о своих впечатлениях. Мне, как молодой писательница, было очень интересно слушать критиков, писателей, ученых. Я пыталась уловить каждое их слово, вдуматься в каждую фразу, проникнуть в самую суть высказанных мыслей. А самое главное, хотелось понять, существует ли в России литературный процесс и в каком направлении двигается литература. На эти сложные вопросы, как мне кажется, я услышала ответы, может, недостаточно исчерпывающие, но все же…
Все выступившие писатели, критики, журналисты затронули актуальные проблемы. Всех было интересно слушать. Их пламенные речи, которые исходили из встревоженных душ, их доклады раскрыли все глубину проблем литературы, а через нее-реальности, современности. Но я подробнее остановлюсь на тех выступлениях, которые мне показались особенно яркими и впечатляющими. Не ставлю своей целью «сухую» передачу информации, их дословных речей. Ведь для каждого студента ценность конференции в том, чтобы почерпнуть для себя то, что способно их вдохновить, встревожить для стремления к достижению благих целей.