«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Конференція 2024: "Від спадщини до зобов’язань, Європа наших дітей".
Європа — це не просто об’єднання більш-менш детериторіальних економічних і фінансових інтересів, які сприяють дерегуляції транзакцій у «глобальному селі». Це не різнокольоровий конгломерат вигнаного населення, розподіленого відповідно до еволюції «ринку» в просторі без кордонів і без обмежень, відкритому для чотирьох вітрів неконтрольованої міграції...
Субота 6 квітня 2024 року з 10:00 до 19:00 год.
Організатор: Інститут ILIADE (Institut pour la longue mémoire européenne), заснований у 2014 році "з метою популяризації та переданні європейської спадщини новим поколінням, аби допомогти їм знайти орієнтири аби вони могли знову зіткнутися з історією та творити її".
Посилання на конференцію: https://institut-iliade.com/iliade/2024-de-lheritage-a-lengagement-leurope-de-nos-enfants
----
Colloque 2024 : De l’héritage à l’engagement, l’Europe de nos enfants
L’Europe, ce n’est pas un simple syndicat d’intérêts économiques et financiers plus ou moins déterritorialisés, favorisant la dérégulation des transactions au sein du « village global ». Ce n’est pas un conglomérat bigarré de populations déracinées, réparties au gré des évolutions du « marché » sur un espace sans frontières et sans limites, ouvert aux quatre vents des migrations incontrôlées.
Programme
Ouverture des portes : 9h30
Début des interventions : 10h00
MATIN – Aux sources pérennes de l’Europe
Notre héritage commun
Philippe Conrad
L’Europe ? Un mythe et un destin. Des Indo-Européens à l’accomplissement de l’Europe.
Pierluigi Locchi
Europe ou Occident ? Aux sources de notre identité
Olivier Battistini
Généalogie critique de l’Union Européenne
Christophe Réveillard
« Et nous serons Européens ». D’une chose simple, pas si simple à faire
Benedikt Kaiser
Frontières en Europe, frontières de l’Europe
Olivier Eichenlaub
L’Européen et les autres peuples
Bernard Lugan
APRES-MIDI – L’Europe que nous voulons
Contre la société libérale : retrouver la communauté des Européens
Pierre Gentillet
Europe, civilisation des libertés !
Jean-Yves Le Gallou
L’Europe, Terre du Milieu
Lionel Rondouin
L’empire européen : du désastre organisé à l’horizon nécessaire
Thibaud Gibelin
Pour une Révolution européenne !
Marion du Faouët
Fin des interventions : 18h30
Fermeture des portes : 19h00
Комментариев нет:
Отправить комментарий