Фергад Туранли: Султанша Хасекі Гюррем (Роксолана)

 Turanly F. (2022). Sultana Haseki Hiurrem: Her Status In Topcapy Palace and Role in the Policy of the Ottoman Porte. Shidnoyevropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 24, 24–35. doi: 10.24919/2519-058X.24.264752; Web of Science-Emerging Sources Citation Index ;  http://eehb.dspu.edu.ua/article/view/264752

UDC 94(560=161.2)(092) “15” DOI 10.24919/2519-058X.24.264752                        

СУЛТАНША ХАСЕКІ ГЮРРЕМ: СТАНОВИЩЕ В ПАЛАЦІ ТОПКАПИ І РОЛЬ У ПОЛІТИЦІ ОТТОМАНСЬКОЇ ПОРТИ                            

У  дослідженні  йдеться  про  життя  та  історичну діяльність  Роксолани  в  Османській  імперії  в  XVI  ст.,  зокрема  про  факт  її  українського походження, про її становище в палаці султана та про участь у міжнародній політиці Високої Порти. Окрім того, характеризуються сімейні стосунки, що існували між Сулейманом Кануні та Роксоланою. З’ясовуються підстави для здійснення Роксоланою політичної та доброчинної діяльності. Встановлено ймовірні дати щодо народин обох постатей, а також відображення їхніх  художніх  образів  у  мистецьких  творах. 

Методологія  дослідження  базується  на принципах історизму, наукової об’єктивності, конкретно-історичної системності, а також міждисциплінарності,  встановлення  достовірності  та  інформаційної  цінності  виявлених відомостей і фактів. При проведенні цього дослідження були застосовані загальноісторичні методи історіографічного, термінологічного, типологічного, текстологічного аналізів, метод компаративістики. 

Наукова новизна дослідження полягає в осмисленні історіософії історії України в контексті міжцивілізаційних відносин. Звертається увага на відзначені фактів, які уможливлюють говорити про те, що Роксолана мала визначне становище в палаці Топкапи Османської імперії, яке давало їй змогу займатися певною дипломатичною діяльністю. 

Крім того, разом з донькою-султаншою Мігрімаг Султанша Хасекі Гюррем проводила доброчинну діяльність,  що  стосувалася  різноманітних  питань.  Наприклад,  завдяки  її  зусиллям  була побудована  мечеть  на  честь  видатного  вченого-філософа-суфія  Мевлана  Джелаледдіна Мугаммеда Румі. 

Варто заначити, що однією із дуже значимих доброчинних акцій Роксолани в  контексті  цивілізаційних  вимірів  можна  вважати  здійснення  нею  повного  ремонтування так званого “Куполу скелі” (турецьк. “Kubbet-üs Sahra”) в Єрусалимі. Купол скелі вважається святинею трьох монотеїстичних релігій: іудаїзму, християнства та ісламу. 

Найважливішою доброчинною  справою  Султанши  Мігрімаг  стало  будівництво  надійного  шляхопроводу  від Мекки  до  вершини  гори  Арафату,  з  метою  забезпечення  водопостачання.  

Досліджуючи мистецький  аспект  проблеми,  а  саме  портретні  зображення  Султанша  Хасекі  Гюррем, особливу увагу привертає до себе репродукція картини італійського художника Паоло Веронезе “Весілля в Кані Галілейській”, яка вважається однією з найкращих робіт названого художника, де  поруч  із  турецьким  султаном  Сулейманом  Кануні  зображена  Роксолани-Хасекі  Гюррем. Інтепретування  названого  витвору  художнього  мистецтва  та  інші  наведені  арґументи посилюють обґрунтування оцінки таких важливих історичних турецьких постатей, як султан Сулейман Кануні та його дружина-українка султанша Роксолана, які мають неабияке значення для вивчення історії взаємин між Україною та Туреччиною в контексті цивілізаційних вимірів. 

У  процесі  вивчення  зазначеної  теми  наголошується  врахування  відомостей,  наявних  у турецьких  писемних  джерелах,  інформації  з  історіографії,  а  також  картинних  відтворень визнаних  митців  з  метою  посилення  обґрунтування  необхідності  глибокого  об’єктивного дослідження  порушеної  проблеми,  зокрема  щодо  розвитку  українсько-кримськотатарсько-турецьких культурних взаємин.

За результатом означеного дослідження можемо стверджувати, що Роксолана за етнічним походженням була русинкою (тобто українкою), народилася 1502 або 1504 року в Україні, померла 15 квітня 1558 р. після подорожі разом з чоловіком до Адріанополя і похована в Мавзолеї на території мечеті Сулейманіє, побудованому за проєктом архітектора Мімара Сінана. Їхня з Сулейманом Кануні донька народилася у 1522 р., померла 25 січня 1578 р. У численних наукових дослідженнях зазначається, що сімейні стосунки між Роксоланою і Сулейманом Кануні, які ґрунтувалися на взаємній любові, забезпечували Роксолані високе становищем у палаці султана та певний вплив на політику Оттоманської Туреччини. З цієї студії виявляється, що Роксолана в  період  зазначеного  піднесення  Високої  Порти  стала  султаншою.  У  цьому  контексті  вона підтримувала свого чоловіка у здобутті нових перемог у далеких воєнних походах. 

Названа тема потребує подальшого вивчення з урахуванням відомостей, які містяться у  турецьких  писемних  джерелах  та  історіографії.  Крім  того,  вивчення  теми  за  даними мистецьких творів посилює обґрунтування оцінки цих постатей, зокрема для вивчення історії культурних взаємин між Україною та Туреччиною.

Ferhad Turanly: Sultana Haseki Hiurrem: Her Status In Topcapy Palace and Role in the Policy of the Ottoman Porte (Султанша Хасекі Гюррем: становище в палаці Топкапи і роль у політиці Оттоманської порти)

Turanly F. (2022). Sultana Haseki Hiurrem: Her Status In Topcapy Palace and Role in the Policy of the Ottoman Porte. Shidnoyevropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 24,  24–35. DOI 10.24919/2519-058X.24.264752

SULTANA HASEKI HIURREM: HER STATUS IN TOPCAPY PALACE 

AND ROLE IN THE POLICY OF THE OTTOMAN PORTE[1] 

[1] Dedicated to the 85th anniversary of the birth of Yaroslav Kalakura 

Abstract. The purpose of the study: the study concerns Roxolana’s life and activities in the Ottoman Empire in the 16th century, and particularly the fact of her Ukrainian ethnical origin, her status in the Sultan’s Palace and her participation in the international policy of the High Porte. Besides, there have been characterised the family relations which were between Suleiman Kanuni and Roxolana. Grounds putting in practice by Roxolana her political and charity activities have been identified. There have been identified probable dates of the birth of both figures, as well as studied depiction of their artistic images in works of arts. The Methodology of the study is based on the principles of providing the historism, scientific objectivity, a specific historical systematicity, and also on the interdisciplinarity principle and the principle of identification of the authenticity and informational value of the data and facts having been found. While making this study there were applied general historical methods of making a historiographical, terminological, typological and textologic analyses, and also the comparativistics method. The academic novelty of the study is reception of the Historiosophy of Ukraine’s History in the context of intercivilisational relations. The point of interest is also the given facts, which make it possible to say, that Roxolana enjoyed a high position in the palace of Topcapy in the times of the Ottoman Empire, which enabled her to be engaged in some political activities. Besides, Sultana Haseki Hiurrem together with her daughter Sultana Mihrimah was engaged in charity activities in different spheres. For instance, owing to their efforts a mosque was erected to commemorate the famous Sufi scholar and philosopher Mevlana Djelaleddin Mehammed Rumi. It should be noted, that one of the most significant charity actions of Roxolana in the context of civilisational measurements we can consider her practical repair of the so called “The Dome of the Cliff” (Turk. “Kubbet-üs Sahra”), that is in Jerusalem. ‘The Dome of the Cliff” is supposed to be a sacred thing in three monotheistic religions: Judaism, Christianity and Islam. The most important charity action of Mihrimah was provision of a road from Mecca to the peak of the Arafat Mountain, so as to enable water supplying. While studying the artistic aspect of the formulated problem, and namely – portrait images of Sultana Haseki Hiurrem, a special interest is risen by the copy of the picture by the Italian artist Paolo Veronese “A Wedding[1Party in the Galilean Kana”, which is supposed to be on of the best works of the said artist, who depicted Roxolana-Haseki Hiurren by the side of the Turkish Sultan Suleiman Kanuni. Interpretation of the said artispic masterpiece and some other arguments give a better grounds for a high assessment of such importqant historic Turkish personalities, as Sultan Kanuni and his Ukrainian wife Sultana Roxolana, who are of much significance in studying the hisotry of mutual relations between Ukraine and Turkey in the context of civilisational measurements. While studying the above said topic, there has been underlined the importance of the data found in Turkish written sources, the information available in historiography and also that of portrayal presentations by famous artists, so as to support strengthening needs for a profound and objective studying of the said problem, particularly in relation of the development of the Ukrainian-CrimeanTatar-Turkish cultural relations. 

Людмила Пустельник: Міхрімаx, донька Роксолани, і мати “жіночого султанату”

Найвпливовішою донькою Сулеймана І принцесу визнали ще за її життя. Міхрімах вирішувала чимало в політиці Оттоманської імперії, хоч і не завжди успішно. Як і зіркова мама, не раз вдавалася до плетива інтриг. Яблуко від яблуні…

Її ім’я перекладається як “сонце та місяць”. Що символічно: публічний імідж принцеси – політикиня та покровителька архітектурного мистецтва; все висвітлено променями осяйного монаршого життя. Хоч була в неї і таємниця, нерозділеної любові.

Перша дитина Роксолани, народжена ще тоді, коли кохана жінка султана Cулеймана була його рабинею. Потім з’явилися на світ ще троє молодших, хлопців.

Юні роки – все, як у людей,  дуже привілейованих. Добра освіта, вміння вести світські бесіди на будь-які теми, знання кількох мов. Світло-русява красуня, як свідчить портрет венеціанського художника, зі статусом могутньої султанської доньки. Він гарантував величезний вплив на майбутнього чоловіка, ким би той не був. Та низку привілеїв, що про них решта турецького жіноцтва навіть не мріяла.

Міхрімах вийшла заміж 1539го, коли їй виповнилося 17. Весілля відбулося під час церемонії обрізання менших братів, Джігангіра та Беязіта. Чоловіком принцеси став Рустем-паша. Попри те, що  Роксолана пропонувала іншого кандидата – генерал-губернатора Каїру, про якого також відомо, що був дуже вродивим. Але Сулейман потрeбував родича, в чиїй відданості не було б сумнівів. Рустем звернув на себе увагу, ще коли був звичайним пажем у палаці. Султан випустив з рук якусь дрібницю, поки інші слуги кинулися за нею вниз по сходах, майбутній зять вистрибнув з вікна – щоб якнайшвидше повернути власникові.

Історія “соціального ліфту” Рустема – не менш вражаюча, ніж в його знаменитої тещі. В зрілі роки його смаки в одязі критикували за надмірність – наказував шити вбрання лише з коштовних парчі та шовку як єдино гідних свого носія матерій. А дитинство було босоногим, як належало звичайному свинопасові в Хорватії, одній з колоній Оттоманської Порти. Імперія практикувала так званий “податок кров’ю” – жорстокий закон, згідно з яким підкорена територія повинна була розрахуватися “дезірме” – дітьми та підлітками, вони пізніше поповнювали турецькі збройні сили. Так хлопець-християнин опинився при дворі, одному з наймогутніших середньовічного світу. Згодом зарекомендував себе на адміністративній роботі, як сьогодні сказали б. Брат Рустема дослужився до адмірала, а він сам увійшов до султанської сім’ї. Завдяки інтелекту, ввічливості та тверезості – рисам, що мають бути притаманними чоловікові на посаді великого візира – так вважав Сулейман І.

В Турции обнаружили уникальные письма Роксоланы и документы времен УНР

В архивах Турции обнаружили уникальные документы времен УНР, эпохи казачества и письма Роксоланы Хюррем. Также в Османском архиве был найден договор султана с гетманом Дорошенко.

Как рассказал чрезвычайный и полномочный посол Украины в Турции Андрей Сибига в интервью для "Радио Свобода", он лично смог ознакомиться с оригиналом Брест-Литовского мирного договора, ратификационной грамотой к нему, которые датированы 1918 годом.

"Наверное, я был первым украинцем, который за последние 100 лет прикоснулся к этому кусочку истории. Это невероятные ощущения! Среди прочего – договор султана с гетманом Дорошенко. И это один из первых документов, в котором фактически речь идет о международной субъектности казацкого государства. Документ очень хорошо сохранился. Наверное, применяли турецкоязычный оригинал, а украинский просто хранили в архиве", - отметил посол.

Он добавил, что в архивах нашли множество документов, которые касаются Крыма, а также Киева.

"О Крыме я вообще скажу, что там очень большое количество документов, которые также еще ждут своего исследователя. О Киеве я задавал в поиск, много документов. Есть переписка, доклады военачальников о боях, в том числе и с казаками. Там все это есть", - рассказал Сибига.

Он признался, что его впечатлили письма Роксоланы, которые прекрасно сохранились. Она была единственной известной султаншей родом из Украины и стала очень влиятельной во времена Османской империи. Директор архива разрешил сделать копию этих документов для Украины.

Как сообщил украинский посол, кроме Роксоланы султаншами стали еще четыре женщины из Украины. "Кроме Хюррем Султан, Роксоланы, были и другие султанши украинского происхождения, по меньшей мере четыре. Была такая Надежда Тюрхан родом из Тростянца Винницкой области. Также чрезвычайно влиятельная, она очень много сделала для своей Родины происхождения, как считают историки. Собственно, ее султанство приходилось на период Богдана Хмельницкого, а затем и на период Юрия Хмельницкого", - отметил Сибига.

Он рассказал и о документах времен УНР и сообщил, что его команда нашла подтверждение того, что посольство в годы УНР располагалось в Турции в очень престижном месте и проработало 4 года.

"Османская империя в то время была своеобразным хабом дипломатическим, где пересекалось очень много геополитических интересов. И Украина там присутствовала. Мы видели текущие документы, нашли первые проявления публичной дипломатии, когда жена украинского посла Лотоцкого в украинской вышиванке на страницах центральных газет сфотографировалась. Это имело большой резонанс. Архив содержит документацию с XIV столетия и далее. То есть, там есть документы всего периода существования Османской империи", - объяснил посол.