Слава Швец: «Троицы» Рублева больше нет

«Троицы» Рублева больше нет.

Физически она еще существует - но существование уже предопределено. С сегодняшнего дня она будет исчезать и бледнеть, как чеширский кот, пока не исчезнет почти окончательно, до досок со слабо видными силуэтами.

Я все думаю - может, ее невовремя нашли? Невовремя расчистили, написали о ней тысячу книг и статей, сделали символом - и неизбежно за символом пришли, чтобы использовать. 

Мне ужасно жаль труда всех людей - реставраторов, сотрудников музея, искусствоведов - которые смогли сделать так, чтобы мы все некоторое время жили в мире, в котором существовала «Троица».

…….

Удивительно, как группа людей превращается в раковую опухоль, пожирающую все живое.

«Царская охота» ("Хаанның аңнаашкыны")

В 2014 г. на набережной Енисея в Кызыле была установлена скульптурная композиция «Царская охота» (тув. "Хаанның аңнаашкыны") работы бурятского скульптора Даши Намдакова.

Это подлинное эпическое сказание, отлитое в бронзе: пара царственных всадников ведёт соколиную охоту в сопровождении охотничьих барсов (!); они мчатся по степи с быстротой ветра, преследуя добычу, которая вот-вот будет сражена стрелой, выпущенной из огромного лука.

У наездников есть реальные прототипы – царь и царица из скифского кургана Аржаан-2, датируемого VII в. до н. э. 

Артефакты из этого захоронения экспонируются в Национальном музее Тувы.

Скульптор с большой точностью и в то же время поэтичностью воспроизвел предметы облачения, вооружения и охотничьего снаряжения.

Ірина Різун: «Сакральне мистецтво» Олекси Новаківського

У вівторок, 14 березня 2017 року, о 16:00 в залах Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької (Львів, вулиця Листопадового Чину, 7) відбудеться відкриття виставки творів Олекси Новаківського (до 145-річчя від дня народження) під назвою «Сакральне мистецтво».  Експозицію виставки складуть живописні та графічні роботи зі збірки Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького і приватних колекцій.

На експозиції виставки представлено живописні полотна й графічні композиції Олекси Новаківського (1872–1935) на релігійну тематику. Над сакральними сюжетами митець працював упродовж усього життя, але найбільше розвинув їх під час зрілої, символіко-експресивної, фази творчості. Цим творам притаманне загострене суб’єктивне світобачення, виражене через гіпертрофоване авторське «Я», а їхні ідеї висловлено за допомогою синтезу кольорів і ліній. Напругу переживань та емоцій митець передає через форму й знаки, перетворюючи конкретний художній образ на багатозначний символ — головний складовий елемент сакрального мистецтва.

Олекса Харлампійович Новаківський

Релігійна тематика у творах О. Новаківського майстерно переплітається із символічними сюжетами життя й часом залишається ніби на другому плані, що зовсім не применшує її значення, а, навпаки, вказує на значущість цього фундаментального чинника.

Олекса Новаківський. Начерк до однойменної поеми Т.Шевченка «Марія», 1914 р. Дошка, олія.

Особливе значення для формування творчих засад О. Новаківського мало давньоукраїнське та європейське сакральне мистецтво. Його перше знайомство з бароковим релігійним мистецтвом відбулося в храмі Успіння Пресвятої Богородиці в рідному селі Ободівка на Поділлі. Пізніше він разом із художником П. Клименком працював над іконостасом у селі Кубанка поблизу Одеси. А під час навчання в Краківській академії мистецтв пізнав низку творів західноєвропейського мистецтва — від картин доби Відродження до робіт визначних майстрів кінця XIX — початку XX ст. Передусім ідеться про твори, які оглянув у Маріацькому костелі, каплиці Чесного Хреста на Вавелі, музеї князів Чорторийських. Це загальноєвропейське надбання розширило його мистецький кругозір, ознайомило з різноманітними проблемами й сформувало уявлення про розвиток малярської традиції у Європі. Та все ж найвагоміший вплив на О. Новаківського мало знайомство з митрополитом Андреєм Шептицьким і духовно-культурною спадщиною Львова. Це стало поштовхом для розвитку творчого потенціалу митця та поглибило його зацікавлення можливостями сучасної творчої інтерпретації давньоукраїнської іконописної традиції.

Олекса Новаківський. Серце Ісуса. Кінець 1920 – початок 1930-х рр. Картон, олія.

У доробку О. Новаківського на сакральну тематику можна виділити такі основні типи творів: це власне ікони («Серце Ісуса», «Благовіщення», «Воскресіння», «Мати Милосердя»); алегоричні полотна з християнськими символами («Втрачені надії. Визволення», «Пробудження»); картини, у яких використана композиція, характерна для іконопису («Князь Ярослав Осмомисл», «Мистецтво»); зображення сакральних споруд — від ранніх невеликих етюдів-пейзажів («Костел в с. Могила», «Процесія в с. Водники», «Юр з городом») до символічних краєвидів («Церква Св. Юра у Львові при заході сонця», «Юр експресивний»); портрети з біблійною символікою та церковними спорудами на тлі («Портрет Олександра Барвінського», «Митрополит у чернечих ризах»).