Андрій Поцелуйко: Від логосу до цивілізації: філософія науки у схемі Балабана і Кляйна

 Balaban, A., Klein, D. Is chemistry 'The Central Science'? How are different sciences related? Co-citations, reductionism, emergence, and posets. Scientometrics 69, 615–637 (2006). https://doi.org/10.1007/s11192-006-0173-2

Коли говорять, що хімія є «центральною наукою», це твердження зазвичай сприймають як характеристику її особливого місця між фізикою та біологією. Хімія справді поєднує світ елементарних взаємодій із світом життя, перетворюючи фундаментальні фізичні закони на різноманіття речовин, матеріалів і біологічних структур. 

Проте сучасне розуміння центральності науки набагато глибше, ніж проста констатація її проміжного положення. Особливо яскраво це виявляється у схемі часткового впорядкування наук, запропонованій Александру Балабаном і Девідом Кляйном. Ця модель є не лише класифікацією дисциплін, а й своєрідною філософською картою людського пізнання.

Найдивовижніше у цій схемі те, що вона починається не з фізики, не з математики і навіть не з природи. Її першоосновою є логіка. Саме вона займає найфундаментальніше місце, бо без законів правильного мислення неможливе жодне знання. Логіка передує всім окремим наукам, оскільки вона визначає саму форму істинного судження. Вона не говорить, яким є світ, але визначає, яким має бути мислення, щоб воно могло сказати про світ щось істинне.

Без логіки немає можливості відрізнити правильний висновок від помилкового, істину від суперечності, доказ від припущення. У цьому сенсі логіка є не однією з наук, а універсальною умовою існування будь-якої науки.

Проте навіть логіка сама по собі ще не породжує знання. Вона нагадує музичну грамоту, яка сама не створює музики. 

Саме тому наступним рівнем Балабан і Кляйн розміщують раціоцинацію — процес логічного міркування. Це людська здатність застосовувати логічні принципи для побудови нових висновків, встановлення причинних зв'язків і створення пояснень.

Андрей Шуман: Россия падает в герменевтическую пропасть

Мы живём в мире коллективного солипсизма. Фактов не существует. Факт появляется только тогда, когда общество считает это фактом. Общество может считать, что 2 х 2 = 5. И это никакая не постправда. Так есть и будет всегда -- реальность это реальность глазами общества. 

А как же возникла логика и интерсубъективность фактов?

Одно общество все решает, что есть, а чего нет. Но а теперь возьмем два общества, три, четыре. Они полностью автономны и независимы в понимании, что есть факт. Но если встаёт задача разным обществам договариваться относительно одних и тех же фактов, встаёт необходимость интерсубьективных механизмов верификации наших рассуждений.

Получается, что логика появляется в тот момент, когда два и более разных обществ хотят иметь консенсус. И логика становится тем механизмом, который позволяет договариваться в условиях коллективного солипсизма.

Это причина, почему логика как техника (не как наука) появляется в Месопотамии в период создания первой Мир-системы с её центром в Месопотамии и с первым  lingua franca -- аккадским.

Чем лучше общество интегрировано в Мир-систему, тем больше в общественном дискурсе будет логики.

Интересно, что СССР, несмотря на особую форму правления и особую форму организации общества, был интегрирован в Мир-систему. 

А Россия теперь из этой Мир-системы уходит. Это не многополярный мир, как думает Кремль, это - уход из мира. Это создание герменевтической пропасти со всем миром, где логики не остаётся совсем. От логики отказываются. Китай не отказывается от логики, а Россия уже отказалась.

Пример государства, которое вышло из Мир-системы -- Северная Корея. Но она существует только потому, что состоит на обеспечении Китая. А Китаю Северная Корея нужна для военного противостояния чужими руками в регионе. Что-то вроде ДНР у России в Европе.

А будет ли Россия, когда полностью выйдет из Мир-системы, на обеспечении Индии или Китая? Конечно нет.

Так что отказ от логики ударит по России очень больно. Выйдя из Мир-системы, Россия скатиться в деградацию, социальную, экономическую, политическую.

Выходит, что логику не просто так придумали в условиях коллективного солипсизма и того, что 2 х 2 может быть равно 5.