Олег Гуцуляк: Націоналізм - це вища форма патріотизму

Патріотизм передбачає лише захист свого (отриманого від предків - традицій, держави, церкви; формула: «Спирайся на досвід попередників і ти переможеш, або, принаймні, не програєш»; «так треба» або «так батьки жили»).

Націоналізм - це переведення спадку предків в нову, більшу якість (бо досвід попередників, що пов’язаний з тисячолітнім рабством, з покірною вдачею «маленьких людей», в нових умовах себе не виправдовує, а тому молодим, "новим людям" він не потрібний).

Це як в притчі про талант (Мф. 25:14-30): патріотизм зариває їх у землю для зберігання, а націоналізм - примножує, пускаючи їх у діло.

Так, першою націоналісткою й стала Жанна д'Арк, бо проголосила гасло не "За короля!" (тобто представника певної династії, що йде від предків), а "За милу Францію!" (Pour la belle France!). Ось про яку "красу, яка врятує світ", говорив Ф. Достоєвський.

Так, першими націоналістами стали митці італійського Відродження, які почали зображати людське тіло не з канонами Романської епохи, а так, як воно є прекрасне, у природі (бо так до них зашепотіли фрески Великої Античності). 

Так, націоналістами стали діячі німецької Реформації, які відмовилися від нав'язаного традицією предків посередника між людиною і Богом і "вийшли на прямий контакт", бо так все гучніше волали до них Великі Спокусники з трансцендентних світів...

Так, "нових людей", націоналістів може й "занести не туди", так, іноді можна втратити навіть те, що отримав як "стартовий капітал" ("заповіт предків"), піддавшись намовам Великого Друга (Порадника, Спокусника)...

Але, як відомо, no risk, no success. Так розвивається людська цивілізація.

----------------

Олег Гуцуляк: Национализм - это высшая форма патриотизма

Патриотизм предполагает лишь защиту своего (полученного от предков - традиций, государства, церкви; формула: «Опирайся опыт предшественников и ты победишь, или, по крайней мере, не проиграешь», «так надо» или «так родители жили»).

Национализм - это перевод наследства предков в новое, большее качество (ибо опыт предшественников, связанный с тысячелетним рабством, с покорной нравом «маленьких людей», в новых условиях себя не оправдывает, а потому молодым, "новым людям" он не нужен) .

Это как в притче о таланте (Мф. 25: 14-30): патриотизм зарывает его в землю для хранения, а национализм - умножает, пуская его в дело.

Так, первой националисткой и стала Жанна д'Арк, потому провозгласила лозунг не «За короля!" (то есть представителя определенной династии, идущей от предков), а "За прекрасную Францию!" (Pour la belle France!). Вот о какой "красоте, которая спасет мир", говорил Ф. Достоевский.

Да, первыми националистами стали художники итальянского Возрождения, которые начали изображать человеческое тело не по канонам Романской эпохи, а так, как оно есть прекрасно, в природе (ибо так к ним зашептали фрески Великой Античности). 

Да, националистами стали деятели немецкой Реформации, которые отказались от навязанного традицией предков посредника между человеком и Богом и "вышли на прямой контакт", потому что так все громче кричали к ним Великие Соблазнители с трансцендентных миров ...

Да, "новых людей", националистов может и "занести не туда", да, иногда можно потерять даже то, что получил как "стартовый капитал" ("завещание предков"), поддавшись уговорам Великого Друга (Советника, Искусителя)...

Но, как известно, no risk, no success. Так развивается человеческая цивилизация.

----------------

Oleg Gutsulyak, Ph.D.: Nationalism is the highest form of patriotism

Patriotism presupposes only the protection of one's own (received from the ancestors - traditions, state, church; the formula: “Rely on the experience of your predecessors and you will win, or at least you won’t lose”, “this is how it should be” or “this is how the parents lived”).

Nationalism is a transfer of the heritage of ancestors into a new, greater quality (because the experience of predecessors associated with millennial slavery, with the submissive disposition of "little people" does not justify itself under new conditions, and therefore young, "new people" do not need it).

It's like in the parable of talent (Matthew 25: 14-30): patriotism buries it in the ground for storage, and nationalism multiplies it, letting it go into action.

So, Joan of Arc became the first nationalist, therefore she proclaimed the slogan not “For the king!” (that is, a representative of a certain dynasty descending from the ancestors), but “For beautiful France!” (Pour la belle France!). "Beauty that will save the world", said F. Dostoevsky.

So, the first nationalists were the artists of the Italian Renaissance, who began to depict the human body not according to the canons of the Romanesque era, but as it is beautifully, in nature (because this is how the frescoes of Great Antiquity were whispered to them).

So, the leaders of the German Reformation became nationalists, who abandoned the mediator between man and God imposed by the tradition of their ancestors and "came into direct contact", because the Great Seducers from the transcendental worlds shouted at them louder and louder ...

Yes, “new people”, nationalists can be “put in the wrong place”, yes, sometimes you can even lose what you received as “start-up capital” (“the testament of the ancestors”), succumbing to the persuasion of the Great Friend (Counselor, Tempter) ...

But, as you know, no risk, no success. This is how human civilization develops.