Tykhin Rozav: Чому мова має значення

Українська мова є важливим елементом ідентичності українського народу. Тому утверджуючи українську мову в Україні, а, отже, витісняючи російську, ми зміцнюємо серед українців почуття окремого "ми" і тим самим посилюємо українську ідентичність. А що сильніша наша національна ідентичність, що більше ми вирізняємося від інших, то потужніша наша відпірність до інформаційно-ідеологічного впливу зовні, особливо з боку нашого головного екзистенційного ворога Росії. 

Таким чином не мають слушності ті російськомовні українці, які вперто відмовляються переходити на спілкування українською в повсякденному житті. Усвідомлюють це чи ні, але цим вони підтримують коридор, через який Москва має можливість чинити руйнівний вплив на свідомість нашого народу, спираючись на мовну нібито тотожність українців та росіян. 

І ніякі спекуляції, що російськомовні українці також на фронті захищають незалежність України, не є і не можуть бути виправданням відмови переходити на  українську — якщо російська є чинником ослаблення української ідентичності, а відповідно і ослаблення України, то ця ворожа мова має бути відкинута зі всією безоглядністю. Бо не можна захищати Україну на фронті і водночас підривати міць України російською мовою. Тому є тількі дві причини,  чому значна частина російськомовних українців  так затято не хоче переходити на українську — вони або не усвідомлюють загрози, яку становить їхня припнятість до російської, або українська ідентичність, а, отже, й Україна не є для них ніяка цінність. 

Правда, ще дехто, твердить, що російськомовні насправді не проти, але не хочуть переходити на українську, бо їх, мовляв, змушують, брутально шпетять за їхню позицію, що викликає в них спротив. Це теж не виправдання. Бо тоді треба чітко визначитися і виступати не проти самої ідеї переходу на українську, а проти аґресивної аґітації за цю ідею. Втім, на масовому рівні така войовнича аґітація неуникненна. Так було і в Чехії, коли чехи утверджували чеську, і в Ізраїлі, коли гебраї утверджували іврит.