Андрій Богданович: Технічне мислення ≠ математичне мислення

**“Не кожен технар — математик”: як технічна освіта втрачає талановитих студентів**

Уявімо студента, який з дитинства розбирав телевізори, лагодив мопеди, збирав комп’ютери, розумівся на електриці краще за сусідського майстра. Він вступає до технічного університету з мрією стати інженером — створювати, винаходити, вдосконалювати. І вже на другому курсі він починає сумніватися: “Це точно мій шлях?” А на третьому — кидає навчання.

Що сталося?

Він не впорався з математичним аналізом, матрицями, подвійними інтегралами й диференціальними рівняннями. Але чи означає це, що він **“не технар”?** Зовсім ні. Це означає, що **система освіти переплутала поняття “технічний інтелект” і “математична абстракція”**.

### 📌 Технічне мислення ≠ математичне мислення

Поширена помилка — вважати, що хороший інженер чи технік має бути блискучим математиком. Але насправді **технічне мислення — це інше**.

**Технічне мислення** — це здатність бачити, як працює система, уявляти її в дії, розуміти механізми, шукати рішення у фізичному світі.

**Математичне мислення** — це абстрактна логіка, маніпулювання символами, робота з ідеальними моделями.

Технік мислить “як це зробити”, а не “як це довести”.

---

### 🛠 Коли університет перетворюється на фільтр

Технічні університети часто орієнтуються на радянську традицію: **висока математика — це головний етап “очищення” від слабких**. І дійсно, студенти, які не витримують хвильових рівнянь чи лінійної алгебри, зникають з журналів.

Але проблема в тому, що **часто зникають не “слабкі” студенти, а сильні техніки** — люди з руками, з досвідом, з уявою.

Вони могли б бути інженерами, автоматизаторами, конструкторами, але їм не дали шансу: не здали абстрактну формулу — не пройшли далі.

Це все одно, що не пускати водія автобуса за кермо, бо він не може довести теорему Піфагора.

---

### 🔧 Інженерія — не лише про теореми

Світові компанії давно це зрозуміли.

У технічних коледжах Німеччини, Швейцарії, США чи Ізраїлю **більше уваги приділяється практиці**, проєктам, лабораторіям, командній роботі. Так, базові знання з математики потрібні, але ніхто не перетворює навчання на абстрактний марафон.

Навпаки — студенти з “руками й головою” отримують шанси проявити себе, навіть якщо вони не друзі з інтегралами.

---

### 🚨 Що втрачає Україна?

Ми маємо гостру нестачу кваліфікованих інженерів, майстрів, механіків, електронників, фахівців з автоматизації.

І водночас — **втрачаємо молодь, яка могла б зайняти ці ніші**, тільки тому, що система відсіяла їх за академічними критеріями, непридатними до реального виробництва.

Це все одно, що топити дровами нову бойлерну.

---

### ✅ Що робити?

1. **Розрізняти типи мислення** — не всі інженери мають бути математиками.

2. **Запроваджувати альтернативні треки**: практичні інженерні програми з меншим акцентом на теорію.

3. **Давати більше проєктної, практичної роботи** — нехай студенти створюють, а не лише здають.

4. **Не принижувати “неакадемічних” студентів** — бо часто саме вони створюють найкращі речі руками.

## 🙌 Висновок

Технічна освіта має навчати **робити**, а не лише **рахувати**.

Ми маємо цінувати **технічний інтелект** — не менш ніж математичний. Бо без інженерів-практиків **ніяка математика не перетвориться на міст, літак чи електростанцію**.

Можливо, майбутній Ілон Маск просто кинув політех, бо не впорався з функціями Бесселя. І це не його провина.

Александр Трушин: Новый тренд на рынке труда: вузовский диплом выходит из моды

Новый тренд на рынке труда: впервые за двадцать с лишним лет высшее образование перестало быть конкурентным преимуществом молодежи при устройстве на работу. Работодателей перестали интересовать дипломы соискателей. Главным стал опыт работы, а также «полезные связи». И молодежь быстро решила, что теперь долго учиться не нужно. Это показало свежее исследование РАНХиГС.

Лишь третья часть молодых людей считает качественное высшее образование важнейшим фактором при устройстве на работу (33 процента юношей и 34 процента девушек). Гораздо большее значение, по их мнению, имеют опыт работы, готовность много трудиться и нужные связи. Это показало исследование Центра экономики непрерывного образования Института прикладных экономических исследований РАНХиГС (ЦЭНО ИПЭИ РАНХиГС) «Трудоустройство молодежи: опыт работы или хорошее образование». С 2015 года ЦЭНО был запущен мониторинг трудоустройства молодежи, в котором изучаются приоритеты молодых людей в возрасте от 18 до 30 лет (были опрошены более 1830 человек) при устройстве на работу в Ивановской, Свердловской и Новосибирской областях. И вот не очень ожидаемый результат: высшее образование перестало быть основным конкурентным преимуществом на рынке труда.

Из семи крупных сфер занятости — промышленность, бюджетная сфера, услуги, госуправление, правоохранительные структуры, финансы и информационные технологии — последняя больше всего заставляет задуматься. Здесь более половины (56,1 процента) молодых людей считают, что высшее образование вовсе не обязательно для получения перспективной работы. Хотя именно в этой сфере самая высокая доля молодых работников с университетскими дипломами. В то же время высшее образование в большей степени важно для тех, кто работает в области финансов (почти 70 процентов), госуправления (66,5) и правоохранительных структурах (65,1 процента).

Молодежь не хочет учиться? Нет, напротив. Речь о том, что далеко не все полученные в вузе знания находят применение в работе. А стало быть чего мучиться? Больше всего довольны своим образованием те, кто занят в силовых структурах (88,5), госуправлении (81,3) и строительстве (80,4 процента). А не хватает университетских знаний преподавателям (48,4), творческим работникам (47,4) и ученым (60 процентов). Словом, все в порядке там, где требуется четкое исполнение приказов начальства. Где требуется самостоятельное мышление, там проблемы. Не таков ли портрет нашей сегодняшней экономики?

Социологи, кстати, давно заметили снижение ценности высшего образования — где-то после 2010 года. По данным ФОМ, в июльском замере этого года на вопрос «Согласны ли вы или нет с тем, что высшее образование обеспечивает человеку успешную карьеру и облегчает достижение жизненных целей?» положительных ответов стало на 18 процентов меньше, чем в 2008 году — 58 против 76 процентов. И почти зеркально — на 20 процентов — выросла доля отрицательных ответов — с 19 до 39 процентов.