Сергій Чаплигін: Концепція "Глобальної Британії"

Щодо  "Global Britain in a Competitive Age" - концепції зовнішньої та військової політики Великобританії, яка за словами є найзначнішим переглядом зовнішньополітичної та оборонної стратегії з часів «Холодної війни».

Після референдуму 2016 року уряд Великої Британії почав використовувати термін «Глобальна Британія», як назва стратегії, яка буде основою зовнішньої політики після «Брекзіту».

Великобританія має дотримуватися  традиції глобального поведінки  і не сприймати себе на міжнародному рівні лише європейським гравцем. Адже до XX століття  Британська імперія розташовувалася на території п'яти континентів. Внутрішні кордони країни мали набагато менше значення для британців, ніж кордони імперії, а це зміцнювало у свідомості нації силу та великі можливості щодо власного месіанства, розвитку торгівлі, соціального патерналізму, а також захисту територій в домініонах, протекторатах та колоніях імперії. Поступово усвідомлення могутності імперії і глобальне мислення нації стали невід'ємною частиною національної самосвідомості, і до цих пір ці поняття в значній мірі визначають менталітет британців.

Тому, згідно цієї концепці Велика Британія має лишиться «глобальною» і після виходу з ЄС (як це було протягом останніх чотирьох століть) дотримуватися своїх національних інтересів, як всередині країни, так і за її межами. 

Нагадаю. Політику Великої Британії формують еліти, які складаються з правлячої аристократії, представників офіцерської касти, банкірських домів, дипломатичного корпусу та ін., з їх концепцією імперської спадщини у структурі національної ідентичності - Global Britain, що означає претензію на роль одного з світових лідерів після звільнення країни  від «тягаря брюссельських правил».

Напрямки.

США - топ пріоритет. Рівноправні відносини з п'ятіркою Ради Безпеки ООН. Залишитися  ключовим гравцем на Середньому Сході та поставити новий акцент на Індо-Тихоокеанський регіон, як центр світового зростання. 

Співдружність Націй є величезною перевагою, тому що дозволяє Британії взаємодіяти з широкою мережею країн по всьому світу зі схожою історією, правовою спадщиною та інститутами.

Для вирішення подібних питань Великобританія має повернути технологічне лідерство та забезпечити країну новими інструментами впливу на хід світових подій. Точками зростання повинні стати штучний інтелект, квантові обчислення, космос, кібернетика, біотехнології…

Для реалізації цих цілей Британія готує збільшення витрат на національну оборону відразу на 24 млрд фунтів стерлінгів. Ще 4 млрд буде спрямовано на інноваційні технологічні проекти. 

За планами Лондона Британія повинна в найближчі чотири роки стати провідною військово-морською державою  (тільки число ядерних боєголовок, які використовуються на британських атомних підводних човнах має збільшитися до 260) і серйозно оновити сухопутні сили. 

Відповідно на Близькому Сході, в східній частині Середземного моря і в Чорноморському регіоні Британія створює власну систему альянсів і партнерських відносин.

Все дуже просто -  в найближчі десять років знову стати Global Britain.

Щодо України.  

Московитська агресія щодо України вималювала нову геополітичну ситуацію, в якій остання вимушена шукати союзників в протистояння московитському експансіонізму. Це співпадає з метою Великої Британії, яку цікавить створення геополітичного бар'єру між московією і Європою, як важеля тиску. У Лондоні розуміють, що важелі тиску, створені в Скандинавії, країнах Балтії, Туреччині та на Кавказі, не йдуть в жодне порівняння з тим геополітичним тиском, який може бути створено в Україні. Відповідно в силу об'єктивних і суб'єктивних обставин і складається політичний та військово-технічний союз Україна-Британія.

N. B. Бажаючі можуть ознайомитися з стратегічним оглядом безпеки, оборони, розвитку  та зовнішньої політики «Глобальна Великобританія в конкурентну епоху». Документ має 114 сторінок - наймасштабніший  з часів холодної війни. 

У Редьярда  Кіплінга є пригодницький роман для юнаків «Кім», де за сюжетом, Кімбол О'Хара - хлопчик-сирота європейського походження, який виріс серед азіатів, випадково виявляється втягнутим у геополітичне суперництво між Британською та московитськими імперіями за панування в Південній і Центральній Азії  в XIX - початку XX століть - «Велику гру». Завдяки Кіплінгу ця гарна і емоційно заряджена метафора увійшла в широкий оборот.

Але «Велика гра» це не тільки метафора, а й історична реальність. У неї є глибоке коріння в традиційній для Центральної Азії  геополітичної багатовекторності. Історично в Центральній Азії не склалося єдиної, жорсткої, усталеної  структури. Тут  складним чином переплелося безліч різноманітних, нестабільних і перемішаних між собою структурних утворень. Недарма Збігнев Бжезінський в своїй «Великій шахівниці» називає Кавказько-Центрально-Азійський геополітичний регіон «Євразійськими Бакланами». Саме це дозволяло (та й дозволяє)  великим зовнішнім гравцям, за допомогою цілеспрямованої політики, викликати до життя ті чи інші соціально-історичні та культурно-ідентифікаційні нашарування реальності. Адже класичні геополітичні теорії, починаючи з часів Гарольда Маккіндера, пов'язують боротьбу за Центральну Азію з боротьбою за світове панування в цілому. Посткласичні ж, в свою чергу, пропонують декілька геополітичних напрямків за якими може «рухатися» Центральна Азія. 

Як метафора, так і реальність «Великої гри», чи «Великої гри-2» в ХХІ столітті наразі залишається актуальною й для України.

Бо як слушно зауважив Кіплінг: «Тільки коли всі помруть - скінчиться Велика гра!».

Сергій Чаплигін: "Britannia Pacifatrix". Імперське мистецтво Сигізмунда Гьотце

Англійський художник та філантроп Сигізмунд Гьотце (Sigismund Goetze) з 1912 по 1921 роки за власний кошт розписував будівлю Форін-офісу фресками, які би зображували походження, утворення, розвиток, розширення та тріумф Британської імперії.

Заключною фрескою стала "Britannia Pacifatrix", закінчена в 1921 році та присвячена перемозі в Першій світовій війні.

Велика Британія як переможниця, в римських обладунках, зображена в центрі, біля її ніг - зброя розбитого ворога. 

До них припадають троє дівчат - алегорії на Сербію, Чорногорію та Бельгію. Остання простягає до захисниці зламаний меч в нагадування того, що саме вторгнення німців до нейтральної Бельгії стало формальним приводом для вступу Великої Британії у війну.

Тризуб Нептуна за спиною – символ володарки морів. 

Голі атлетичні юнаки - чотири "білі" домініони: Південно-Африканський Союз, Канада, Австралія, Нова Зеландія. 

Витязь поруч із шаблею у середньовічному обладунку символізує Індію. 

В кутку стоїть принц Фейсал - лідер арабів, які повстали у минулій війні проти османського панування. Він персоніфікує собою нові близькосхідні володіння Імперії. 

Чорний хлопчик, який тримає кошик з фруктами, символізує африканські колонії.

Ліва частина картини віддана союзникам. 

Головна роль відведена Північноамериканським Сполученим Штатам. Тільки дівчині у фригійському ковпаку та в зірково-смугастому одязі Британія тисне руку і вважає за потрібне дивитися в очі. 

Поруч з Америкою стоять Франція в обладунку та одягнена в римську тогу Італія з фасціями в руках.

Далі йдуть другорядні, союзники. Дівчина в кімоно - Японія, Греція представлена дівчиною зі статуеткою Фами – богинею чуток, поголосу та репутації, Румунія несе на голові амфору з олією, Португалія – кошик з виноградом. 

У самому кутку, уведмежій шкурі, охопивши себе руками від горя, - Московщина. Про неї мені нічого не хочеться говорити...

Украина-Польша-Великобритания создают военно-политический альянс

 Министр иностранных дел Дмитрий Кулеба назвал факты, которыми уже можно поделиться.

1. С инициативой создания такого трехстороннего сотрудничества в октябре прошлого года выступила Украина

2. Этот новый формат является частью нашей стратегии малых альянсов как проактивной внешней политики. Отдельное внимание уделено им и в Стратегии внешнеполитической деятельности. Напомню: суть в том, что мы не можем ждать безопасности и процветания в будущем, когда станем членами ЕС и НАТО. Они нужны нам уже сегодня. Поэтому мы уже сегодня достигаем практического укрепления, сплачивая дружеские и близкие по духу страны в малые альянсы.

Мы создаем пояс безопасности и процветания и усиливаем Балто-Черноморскую ось. Так появились Люблинский треугольник с Польшей и Литвой, Квадрига с Турцией, Ассоциированное трио с Грузией и Молдовой. Все они успешно развиваются, приобретают вес, уже сегодня приносят Украине конкретные преимущества.

3. Новый формат не привязан к локальной географии – это объединения стран, разделяющих общие принципы, стремящиеся укреплять безопасность и развивать торговлю, готовые к конкретным действиям. Варшава, Киев и Лондон обладают не только реалистическим осознанием угроз безопасности Европе и стратегией противодействия вызовам со стороны РФ, но и большим потенциалом трехстороннего сотрудничества в областях торговли, инвестиций, энергетики, в том числе возобновляемого. Соединяя своими усилиями Атлантику, Балтику и Черное море, мы создаем новые возможности для наших стран и региона в целом.

P.S. Велика Британія офіційно підтримує українські претензії на Східну Слобожанщину і Таганріжчину!!!

«Міністр закордонних справ Великої Британії заявила очільнику МЗС РФ про необхідність відводу російських збройних сил від українських кордонів. Сергій Лавров на це відповів, що військові знаходяться на території своєї країни. Ліз Трасс повторила, що вони мають бути відведені. На це російський міністр знову заперечив, що військові нічого не порушують, оскільки мають право на території РФ проводити будь-які маневри. 

Після цього він сам звернувся з питанням до британської колеги: «Ви ж визнаєте суверенітет Росії над Ростовською та Воронезькою областями?»

«Велика Британія ніколи не визнає суверенітету Росії над цими регіонами», - після короткої паузи відповіла очільниця МЗС». 

Цитуємо за: https://www.kommersant.ru/doc/5207486

Владимир Мошегов: Пятая империя

Это не то что вы подумали. Так называлась апокалиптическая пуританская секта в Англии, весьма активная с 1649 по 1660 гг. 

Название секты идет от пророчества Книги Даниила о четырех древних империй (Вавилонская, Персидская, Македонская и Римская), которые предшествуют царству Христа. А у иудеев соответственно - царству Израиля. 

На 1666 год (понятное Число Зверя) адепты указывали как на год окончания земного правления «плотских человеков» и пришествие Царства Христа. 

Люди были лихие. Первый лидер «Пятой империи», генерал-майор Томас Харрисон был цареубийцей (семнадцатым из пятидесяти девяти комиссаров (судей), подписавших смертный приговор королю Карлу в 1649 г.). Но удостоился чести стать первым, кто  был признан виновным в цареубийстве, повешен и четвертован.

6 января 1661 года пятьдесят членов «Пятой империи» во главе с винным бондарем Томас Веннер предприняли попытку штурма Лондона во имя «царя Иисуса». Большинство  было убито на месте, прочие, во главе с Веннером повешены и четвертованы за государственную измену.

Такие это были неспокойные люди. На фото - Ян Боун, современный последователь «Пятой Империи», выступает на торжестве в честь установки мемориальной доски Томасу Рейнсборо (12 мая 2013 г.), под знаменем, с изображением рыкающего Иудейского Льва, являющегеся точной копией того, что использовали повстанцы «Пятой Империи».

Сергій Чаплигін: "Велика гра-2": геополітичний трикутник Великобританія-Туреччина-Україна

У Редьярда  Кіплінга є пригодницький роман для юнаків «Кім», де за сюжетом, Кімбол О'Хара - хлопчик-сирота європейського походження, який виріс серед азіатів, випадково виявляється втягнутим у геополітичне суперництво між Британською та Російською імперіями за панування в Південній і Центральній Азії  в XIX - початку XX століть - «Велику гру».

Завдяки Кіплінгу ця гарна і емоційно заряджена метафора увійшла в широкий оборот.

Але «Велика гра» це не тільки метафора, а й історична реальність. У неї є глибоке коріння в традиційній для Центральної Азії  геополітичної багатовекторності.

Історично в Центральній Азії не склалося єдиної, жорсткої, усталеної  структури. Тут  складним чином переплелося безліч різноманітних, нестабільних і перемішаних між собою структурних утворень. Недарма Збігнев Бжезінський в своїй «Великій шахівниці» називає Кавказько-Центрально-Азіатський геополітичний регіон « Євразійськими Бакланами».

Саме це дозволяло (та й дозволяє)  великим зовнішнім гравцям, за допомогою цілеспрямованої політики, викликати до життя ті чи інші соціально-історичні та культурно-ідентифікаційні нашарування реальності. 

Класичні геополітичні теорії, починаючи з часів Гарольда Маккіндера, пов'язують боротьбу за Центральну Азію з боротьбою за світове панування в цілому. Посткласичні ж, в свою чергу, пропонують декілька геополітичних напрямків за якими може «рухатися» Центральна Азія. 

Як метафора, так і реальність «Великої гри», чи «Великої гри-2», наразі залишається актуальною й для України.

В Азово-Чорноморському регіоні складається в якійсь мірі нова геополітична ситуація. Агресія Росії проти України змушує її шукати союзників в протистояння російському експансіонізму.

Відповідно тут, в силу об'єктивних і суб'єктивних обставин, складається політичний і військово-технічний трикутник Великобританія-Туреччина-Україна.

Після Brexit у Лондона з'явилася свобода рук в побудові зовнішньої політики відповідно до своїх глобальними інтересами. На Близькому Сході, в східній частині Середземного моря і в чорноморському регіоні Британія створює власну систему альянсів і партнерських відносин. І Анкарі відведена одна з головних ролей.

Історично так склалося, що британська політика була в більшості випадків спрямована на підтримку Туреччини.

Британія також зацікавлена в Україні, як своєму природному партнері в азово-чорноморському регіоні.

І інтереси цих  трьох країн все більше перетинаються з російськими. А це робить військово-політичний трикутник досить життєздатним в доступній для огляду перспективі.

Бо як слушно зауважив Кіплінг: «Тільки коли всі помруть - скінчиться Велика гра!».

В цьому контексті варто прочитати важливий стратегічний, програмний документ: «Глобальна Британія в епоху конкуренції. Комплексний огляд безпеки, оборони, розвитку і зовнішньої політики», який Борис Джонсон представив 16 березня у британському парламенті (ідеться про бачення британської політики і світових процесів у цих сферах до 2030 року з визначенням конкретних заходів і дій до 2025-го).

А також «Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Великобританією та Україною», підписану 8 жовтня 2020 року (цей документ був розроблений і підписаний у рекордні для міжнародної дипломатичної практики терміни і угода підтвердила та надала подальшого поштовху двосторонньому співробітництву між Києвом і Лондоном у секторі безпеки та оборони, включаючи військову та військово-технічну співпрацю).

На сьогодні маємо:

1. Тренувальна місія Orbital;

2. Кораблі Її Величності в Чорному морі;

3. Допомога Великобританії Військово-морським силам України

4. Збройні сили України і Великобританії провели спільні військові навчання «Козацький булава» («Cossak Mace»). Вперше британський військовий підрозділ (4-й батальйон Королівського Шотландського полку), перебував на території України в повному складі з технікою і озброєнням.

Ferhad Turanly: Людина, яка змінила погляд на історію.

Прем’єр-міністра Великої Британії Марґарет Хільди Тетчер (роки правління: 1980‒1991)

Художньо-документальний фільм «Залізна Леді», продемонстрований на українському телеканалі «1plus1» 23 січня 2015 року, справив на мене дуже сильне враження, і тому захотілося висловити деякі власні думки з цього приводу. В зазначеній стрічці розповідається про життя та політичну діяльність Прем’єр-міністра Великої Британії Марґарет Хільди Тетчер (роки правління: 1980‒1991) ‒ жінки, яка змінила погляд на історію.

Під час її прем’єрства були здійснені економічні реформи, відновлено контроль над Фолклендськими островами, які є заморською територією Великої Британії, розташованою в Атлантичному океані, в результаті морського воєнного походу 1981 р., що закінчився перемогою над військом Аргентини; був покладений край холодній війні між імперією зла ‒ СРСР й іншими комуністични країнами та Західним світом, в тому числі й між названою імперією та США. Все це вдалося Марґарет Тетчер зреалізувати завдяки особистій незламній волі та рішучості в управлінні державою, а також через усвідомлення того, що саме служіння національній ідеї є вищої цінністю.

У цьому контексті на увагу заслуговує філософія, якої в своїй діяльності практично дотримувалася Марґарет Тетчер. Вона говорила: «Важливо те, що людина думає, а не що відчуває». Ще однією мудрою думкою, приналежною вказаній легендарній жінці є наступна: «Стежте за своїми думками, бо ж вони перетворюються у відповідні слова; стежте за своїми словами, бо ж вони перетворюються у відповідні дії; стежте за своїми діями, бо ж вони перетворюються у звички, з яких формується характер людини, котрий й і визначає її долю».

Отже, на нашу думку, Марґарет Тетчер є взірцем того, як необхідно керувати державою навіть за складних умов її існування та як отримати перемоги й світове визнання. Варто було б всім українським державним управлінцям переглянути названий мною вище фільм і наслідувати прикладу унікальної людини, якою залишилася в історії та пам’яті багатьох людей колишній прем’єр-міністр Великої Британії пані Марґарет Тетчер, щоб відповідним чином діяти в теперішніх складних умовах для України час і отримати кінцевий результат, перемогти над всіма та всім, що намагається зашкодити нашій країні стати нарешті цивілізованою незалежно й сильною Європейською державою зі загальновизнаною заслуженою до себе повагою світової спільноти.

Слава нації, смерть ворогам!