Роман Івасів: Теодіцея «руского міра»

В переддень Хрещення Руси-України та св. рівноапостольного князя Володимира Великого, патріарх Московскій і всєя Русі Кіріл звершив богослужіння на Володимирській гірці в Києві, де знову нагадав віруючим про необхідність єднання Росії, України та Білорусі. Це вже п’ятий візит патріарха Кіріла в Україну. І що цікаво, з кожним роком його зустрічає все менше віруючих: біля пам’ятника св. Володимирові Великому молилися не більше 700 чоловік.

«Коли нас ще не було, все ваше вже було нашим» — тільки так можна оцінити слова патріарха Кіріла на молебні: «Сьогодні наслєднікі тієї святої Русі живуть в різних державах, але наша сила — завжди в святій Русі. Це той духовний генетичний код, який ми всотуємо з молоком матері, та система духовних цінностей, яка об’єднує наслєдніков святої Русі». Зрозуміло, до «наслєдніков» зачислюються тільки вірні РПЦ та УПЦ МП і навіть найменшої згадки про УПЦ КП, УАПЦ, чи, боронь Боже, УГКЦ! Понімаєш, ось така близорука наслєдствєнность! А всі храми та монастирі, що набудували діди-прадіди українців — «ісконно русскіє». Ось, так! І вже зовсім не суттєвим є те, що за даними соцопитувань прихильників УПЦ МП в Києві 19%. Поглянемо детальніше на чому базується ця система цінностей РПЦ, так би мовити «теодіцея па-масковскі».

Хоругва добре — а ядерна боєголовка краще, або освячення… сатани

І це без перебільшення. Ось батюшка Міхаїл (Васильев), РПЦ, який знаходиться в штаті російських військ стратегічного призначення (РВСН), гордо заявляє: «Сьогодні в частинах РВСН діють 16 наших храмів. Для наших священнослужителів вже стало доброю традицією освячення міжконтинентальных балістичних ракет перед їх запуском». В тому числі самої найпотужнішої ракети в світі — РС-20В «Воєвода»), відомій також як «Сатана» (запуск— в 2006 році). Продовжимо цей «радісний» список для потенційних ворогів «руского міра». Освячення ракетних установок у квітні 2008 року: чотири пускових установки ракет «Тополь», шістьох машин забезпечення, а також декілька десятків одиниць оперативно-тактичних комплексів «Іскандер» та зенітно-ракетних комплексів С-300. Освячення винищувача-бомбардувальника СУ-34 та стратегічного бомбардувальника ТУ-95МС «Козєльск». Освячення підводних човнів: «Карєлія», «Курск», «Ліпєцк», атомного «Сєвєродвінска» та атомного підводного ракетного крейсера «Омск» (2010 рік).

Як бачимо, на цьому фоні «ісконно православнаґо» поєднання молитви і зброї ісламські фундаменталісти з їхнім джихадом виглядають аматорами-початківцями.

Роман Івасів: Волонтерство як служіння

Волонтерська діяльність, день якої у світі відзначають 5 грудня, — жертовна праця людини заради добра ближнього, яка не приносить їй ніякої матеріальної користі; це добровільний внесок в збільшення добробуту певної спільноти чи суспільства. Сьогодні пригадаємо тих окремих жертовних людей та громадські й релігійні організації, яких в Україні побільшало, особливо з війною Росії проти України.

Волонтерський рух допомоги українським військовикам (ЗСУ, Нацгвардії й добробатам), які з 2014 року стримують російську збройну агресію, виник стихійно й охопив усі верстви українського суспільства. Важко означити точну кількість активістів і волонтерських організацій. Наразі держава не веде їх чіткого обліку. Але за даними соціологічного опитування, проведеного у вересні 2014 р. Київським міжнародним інститутом соціології, кошти на рахунки армії переказувала третина жителів України, а ще чверть передавала допомогу через волонтерські організації. При цьому волонтери збирали й доставляли українським бійцям в зону АТО різноманітні ресурси, від харчів, ліків, одягу, амуніції, автотранспорту, військових приладів до ремонту та вдосконалення техніки. Доволі часто під обстрілами й небезпекою для власного життя. Це нагадало первісне значення слова «волонтер» (від фр. volontaire — доброволець) — людину, яка добровільно поступала в позаминулому столітті на воєнну службу у Франції. І хоч наш народ вже втомився четвертим роком війни і добряче зубожів, він не перестає допомагати своїм захисникам.