Салазар не був революціонером, не створював масового політичного руху, не виступав на багатотисячних мітингах і не прагнув очолити державу як політичний демагог чи харизматичний вождь. Його шлях до вершини влади був зовсім іншим. Він був насамперед ученим, економістом і професором університету, людиною академічного світу, яка присвятила себе дослідженню державних фінансів і політичної економії.
Виходець із відносно скромної родини, Салазар здобув освіту в університеті Коїмбри, де згодом сам став професором. Його сучасники відзначали виняткову дисциплінованість, стриманість і схильність до інтелектуальної праці. Він не належав до типу політиків, які шукають популярності, полюбляють публічність чи прагнуть постійно перебувати в центрі уваги. Навпаки, Салазар віддавав перевагу тиші кабінету, науковій роботі та викладанню.