* ПРИКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕТНОСОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ НАРАТИВНИХ СИСТЕМ
* PRECARPATHIAN INSTITUTE FOR ETHNO-SOCIAL RESEARCH AND STRATEGIC ANALYSIS OF NARRATIVE SYSTEMS
* VORKARPATEN INSTITUT FÜR ETHNO-SOZIALFORSCHUNG UND STRATEGISCHE ANALYSE NARRATIVER SYSTEME
* ПРИКАРПАТСКИЙ ИНСТИТУТ ЭТНОСОЦИАЛЬНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ И СТРАТЕГИЧЕСКОГО АНАЛИЗА НАРРАТИВНЫХ СИСТЕМ

Пошук на сайті / Site search

Показаны сообщения с ярлыком Тарас Чухлиб. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Тарас Чухлиб. Показать все сообщения

01.12.2024

Тарас Чухліб: Україна на карті Європи 1613 року


Оце на зображеннях бачимо робочий кабінет видатного картографа світу Герарда Меркатора 1613 року в німецькому місті Дуйсбурзі, що на річці Рейн

У ньому він зображений за своїм робочим столом разом зі своїм знаменитим учнем Юдокосом Гондіусом. 

Але цікаві навіть не глобуси на столі, а цікавезна кольорова кабінетна карта на стіні.

На цій настінній мапі бачимо виокремлене зображення нашої України (!!!) жовтим кольором на карті тогочасної Європи.

Мабуть, тогочасні картографи щось знали...

Даний малюнок розміщений на початку Географічного Атласу Світу Меркатора видання 1613 року. 

Цей світовий географічний атлас видали вже вдячні сини Герарда Меркатора, бо він помер ще у 1594 році.

30.11.2024

Тарас Чухліб: Є офіційний міжнародний договір XVII ст. між Польщею та Московією про визнання українського народу як такого!


ЗА МІЖНАРОДНИМ ДОГОВОРОМ 1667 РОКУ МІЖ ВАРШАВОЮ ТА МОСКВОЮ БУЛО ВИЗНАНО ІСНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Усі знають про січневе Андрусівське перемир'я 1667 року між Московщиною та Польщею про поділ козацької України. 

Однак, лише фахівці-історики знають, що в грудні того ж року між Москвою та Варшавою було укладено додатковий військово-політичний договір про "УСПОКОЄННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ" - читайте на першому зображенні в передостанньому реченн!

Напівтаємний Московський договір 1667 року, оригінал якого нам вдалося віднайти в одному з сучасних архівів Польщі,  мав чітку спрямованість проти османської Туреччини. 

Звернімося до тексту цього, на жаль, малознаного в українській та світовій історіографії договору, який доповнював положення відомого Андрусівського перемир’я.

Вже на початку першої статті Московського договору 1667 року декларувалася його основна мета

«проти Бусурманського  наступу НА УКРАЇНУ, яка під владою Його Королівської Милості і Речі Посполитої перебуває, так і в утриманні Його Царської Величності у результаті цьогочасних Пактів (Андрусівського перемир’я) залишається». 

За цим договором, польський король пробачав всілякі провинності й відступництво «усім козакам по обидві сторони Дніпра» і разом з московським царем закликав 

«щоб КОЗАКИ УКРАЇНЦІ, які противляться, за об’явою обох Великих Государів, чи кого-небудь з них, ту ласку і добродійство вдячно прийнявши, від Бусурман відлучилися, і більше з ними не мали жодного порозуміння, але краще до Королівської Милості посли свої на Сейм з послушенством прислали. А якщо при Бусурманах, знехтувавши цьогочасним милосердям і жалуванням обох Великих Государів наших, залишилися, і до послушенства Королю  і Речі Посполитої повернутися не захотіли: тоді обидва Великі наші Государі примусити їх до того послушенства і відлучення від Бусурман мають».

Ось так Москва разом з Польщею хотіли разом упокорити непокірний український народ, який хотів був збудувати власну державу в 17 столітті! Адже окремою статтею Московського договору 1667 року передбачалося, що московський цар надасть війська на допомогу королю Польщі проти гетьмана Дорошенка, і навпаки король у разі потреби допоможе цареві Московщини польськими військами.

І цього в підручниках, енциклопедіях та вікіпедіях ви не прочитаєте...

А дивіться у чому прикол! Не тільки сучасні росіяни, але й багато сучасних поляків-науковців та політиків доказують неісторичність України та нашого Українського народу...   А тут бац! Є офіційний міжнародний договір між ними ж про визнання нашого народу як такого!

Хто є юристом, то той знає, що у разі потреби сучасні дипломати використовують під час переговорів тексти історичних міжнародних договорів і посилаються на міжнародні історичні прецеденти...

доктор наук, сержант резерву ЗСУ Тарас Чухліб



04.02.2021

Тарас Чухліб: Запорізька Січ виникла у першій половині 1500-х років

Як стверджують оригінальні історичні джерела, а саме - універсали і листи короля Польщі та великого князя Русі і Литви Сигізмунда І Старого, перші привілеї для українського козацтва на Низу почали надаватися ще з 1520 -1530-х років. 

Саме за наказом цього короля у 1533 році почав формуватися перший 2-тисячний реєстр низового козацтва у межах пониззя Дніпра. 

До цього часу українським історикам був відомий лише факт привілеїв для козацтва наданих королем Сигізмундом ІІ Августом протягом 1568 - 1572 років та "реформаторські" універсали для низового козацтва короля Стефана Баторія у 1578 - 1582 роках...

23.01.2021

Тарас Чухліб: Гетьман Дем’ян Ігнатович - предтеча Івана Мазепи


 У грудні 1671 року гетьман Дем’ян Ігнатович з приводу виконання Андрусівського перемир'я 1667 року між Варшавою та Москвою, а також належності Києва польському королеві оприлюднив таку гучну заяву

«Якщо царська величність дозволив наші землі потроху віддавати королю, то нехай би віддав уже нас усіх, король нам буде радий. Але в нас є на цьому боці Дніпра війська тисяч зі сто, будемо боронитися, а землі своєї не уступимо. Чекав я до себе царської величності милості, а царська величність дозволив нас у неволю віддати. Наших купців польські люди грабують і в тюрмах тримають, села навколо Києва плюндрують, а великий цар нічого їм не робить і нас не обороняє. Коли б ми самі себе не обороняли, то давно б поляки нас у неволю взяли, а на захист від московських людей сподіватися нічого...». 

А через місяць після свого різкого виступу проти Москви - у березні 1672 року Дем'ян Ігнатович вже не був гетьманом... I замотаним у килим із простріленою рукою був таємно вивезений до Москви на страту (з показів Карпа Мокриєвича генерального писаря який приймав участь у арешті Дем'яна). Щоправда, його не стратили, заслали у Сибір. Там він був ув’язнений, але очолив оборону Селенгінська від монголів, там і помер 1703 року.

17.11.2020

Тарас Чухліб: Якого ми роду та хто нас породив як українців


Досить часто запитують мене студенти: - Тарасе Васильовичу, а скажіть, от якщо нас народила мама за допомогою тата, то хто ж тоді народив нас як українців?

 Зазвичай відповідаю дуже просто: 

- Шановні мої допитливі жабенята, нас як українців народили пеньківці (Пеньківська археологічна культура існувала протягом 400 - 900-х років) разом з празькими корчаками (Празько-Корчацька культура існувала у 600 - 800-тих роках), а пеньківців і празьких корчаків, можливо, народили києвці (Київська культура: 200 - 500-ті роки) разом з черняхівцями (Черняхівська культура: 100 - 500-ті роки), а києвців з черняхівцями народили вже зарубинці (Зарубинецька культура існувала у 200 роках до нашої ери - 200 роках н.е.), а зарубинців народили у великих муках археологи разом з істориками... Отже, ми з вами є зарубинецько-черняхівсько-київсько-празько-корчацько-пеньківського роду!

Таблиця: Баран В. Д., Баран Я. В. Історичні витоки українського народу. — Київ, 2006.

16.11.2020

Тарас Чухліб: Чому ми повинні мати Великий Герб Нації

Наша країна і наш народ повинні мали свій Великий Герб, тому що: 

1) Великий Герб Нації є красивим та, величним символом нас - українців, як однієї з найвеличніших націй світу; 

2) Великий Герб Нації символізує у концентрованому візуально-геральдичному образі усю нашу величну історію від найдавніших часів до сучасності; 

3) Великий Герб Нації символізує єдність усіх українських територій, земель, величних держав і політичних утворень; 

4) Великий Герб Нації спонукає до вивчення своєї історії та показує усьому світові нашу спроможність бути провідною, величною та успішною державою світу зараз і в майбутньому.

Хай живе Велика Україна! Слава нашому Великому Гербу Нації! 

Хай здохнуть усі воріженьки нашого Великого Герба на вічні віки! Амінь!

Проект Великого Герба України, підтримуваний геральдистом Олегом Однороженком

На блакитному полі золотий тризуб (знак Володимира Святославича); 

над щитом срібний шолом із золотим оздобленням та шоломовою емблемою – на червоному полі св. Юрій у срібних обладунках та з золотим плащем, на срібному коні із золотими очима, узброєнням та упряжжю, влучає золотим списом срібного змія (династичний герб руських князів), 

над шоломом золота корона зі срібними перлинами та блакитним камінням (цісарська стемма Володимира Святославича та Ярослава Володимировича), 

згори срібна трихвоста хоругва з червоним хрестом (хоругва Руського королівства), 

за шоломом золотий спис зі срібним бунчуком (чолкою стяговою) та золотий спис із білим прапором із золотою облямівкою, на якому в червоному колі срібний хрест з червоною облямівкою над срібним півмісяцем рогами догори в супроводі восьми золотих і двох червоних зірок, 

навколо золоті літери: БХГВЗ (штандарт гетьмана Богдана Хмельницького), 

навколо щита золотий Знак гідності Голови Української Держави із санктуаріумом гетьмана Івана Мазепи;

 щит тримають золотий лев з червоним узброєнням, очима і язиком 

та козак у золотому вбранні з золотим мушкетом на лівому плечі та золотими порохівницею та шаблею при малиновому поясі, 

щитотримачі стоять на срібній скелі та зеленій горі, навколо яких блакитна стрічка з золотим написом: СЛАВА УКРАЇНІ; 

за всім пурпурова троянда з золотим оздобленням (державно-династичний знак Києво-Руської держави), 

на пелюстках якої герби українських історичних земель і державних утворень.

Праворуч:

1. на блакитному полі золотий лев з червоним узброєнням, очима і язиком спинається на срібну скелю (герб Руського королівства та Львівської землі);

2. на срібному полі червоний хрест (герб Руського королівства та Волинської землі);

3. на пурпуровому полі золотий двоголовий орел зі срібним узброєнням, очима і язиками (герб Руського королівства та Перемишльської землі);

4. на золотому полі чорна галка з червоним узброєнням і очима (герб Галицького королівства та Галицької землі);

5. на блакитному полі золоте сонце (герб Подільської землі);

6. на блакитному полі золотий хрест (герб Подільського господарства та Брацлавської землі);

7. на червоному полі срібний гриф з золотим узброєнням, очима і язиком під золотою короною (герб Белзької землі);

8. на срібному полі на зеленій землі між двома зеленими деревами йде чорний ведмідь з червоним узброєнням, очима і язиком (герб Холмської землі);

9. на червоному полі на срібному коні з золотими очима, узброєнням та упряжжю рицар у срібних обладунках тримає в правиці срібний меч з золотим руків’ям, в лівиці блакитний щит з золотим двораменним хрестом (герб Великого князівства Литовського і Руського та Поліської землі);

10. щит розтято: в правій частині – на блакитному полі три золоті пояси, в лівій частині – на срібному полі червоний ведмідь із золотим узброєнням, очима і язиком (герб Карпатської України);

11. на червоному полі золота голова тура в супроводі золотих зірки, троянди та півмісяця (герб Молдавського господарства та Бесарабії);

12. на зеленому полі золота троянда (герб Русо-Влахії та Буковини).

Ліворуч:

13. на блакитному полі срібний ангел (герб Київської землі);

14. на червоному полі срібний хрест (герб Сіверської землі);

15. на срібному полі чорний двоголовий орел з червоним узброєнням, очима і язиками (герб Великого князівства Чернігівського);

16. На золотому полі козак у блакитному жупані та червоних чоботах, з золотим мушкетом на лівому плечі та золотими порохівницею та шаблею при золотому поясі (герб Війська Запорозького);

17. на малиновому полі козак у золотому вбранні з золотим мушкетом на лівому плечі та золотими порохівницею та шаблею при золотому поясі, ліворуч золотий спис вістрям вгору (герб Війська Запорозького Низового);

18. на червоному полі на срібному коні із золотими очима, узброєнням та упряжжю козак у золотому вбранні та зі срібною шаблею із золотим руків’ям в правиці (герб Слобідської України);

19. на блакитному полі вражений золотою стрілою срібний олень з золотим узброєнням, очима і язиком (герб Війська Донського);

20. на срібному полі на зеленій землі козак у малиновому вбранні із золотим оздобленням, чорних шапці та чоботах тримає в правиці чорну рушницю із золотим оздобленням, в лівиці золотий спис, на якому малиновий двохвостий прапор зі срібним рицарським хрестом, при лівому боці золота шабля (герб Чорноморського війська);

21. на блакитному полі срібний двораменний хрест у супроводі трьох золотих корон (герб Надчорномор’я);

22. на червоному полі золотий двоголовий орел зі срібним узброєнням, очима і язиками (герб князівства Феодоро);

23. на блакитному полі золота тамга (герб Кримського ханства).

09.11.2020

Тарас Чухліб: Козаки виступали виразниками інтересів усього українського народу

Зображенння: Оригінальний текст Гадяцької угоди 1658 року між Україною, Польщею і Литвою. Метрика Коронна. Архів Головний Актів Давніх у Варшаві.

Вже у першому пункті Гадяцької угоди 1658 року про відродження Великого князівства Руського гетьманом Іваном Виговським і козаками обумовлювалися права української мови в межах Польсько-Литовсько-Руської держави: 

"Релігія Грецька старожитна, така з якою Старожитня Русь до Корони Польської приступила, щоб при своїх прерогативах і вільного вживання богослужіння залишалася, допоки МОВА НАРОДУ РУСЬКОГО засягає у всіх містах і містечках, селах, так в Короні Польській як і Великому князівстві Литовському...".

Як чітко видно з цього історичного документа 1658 року: 

а) козаки виступали виразниками інтересів усього українського народу

б) козаки відроджували Старожитню Русь, тобто - Київську Русь; 

в) козаки вимагали рівноправного ставлення до української мови у Польщі і Литві поряд з польською та литовською мовою; 

г) козаки вимагали рівноправного і толерантного ставлення до "старожитньої грецької релігії" українського народу... 

І якщо якась падлюка буде говорити щось інакше - то тикайте цю падлюку його падлючою мордою у цей документ!




21.10.2020

Тарас Чухліб: У 1863 р. українці боролися за відродження своєї держави

У 1863-1864 році українці разом з поляками, білорусами та литовцями об'єдналися проти Російської імперії у великому повстанні. Основною метою цієї народної війни мало стати відродження Речі Посполитої у союзі автономних держав за Гадяцькою угодою 1658 року - України, Польщі та Литви. Про це свідчить медаль, яка була виготовлена на замовлення повстанського Центрального національного комітету.

На цій медалі читаємо головне гасло тогочасних повстанців - "ВІЛЬНІ З ВІЛЬНИМИ. РІВНІ З РІВНИМИ" та бачимо герб відроджуваної у боях з Російською імперією держави на якій зображено старовинний герб України-Русі - "Архистратиг Михаїл". У повстанському Маніфесті від 22 січня 1863 року було записано: «Наш старий меч вийнято, святий прапор Орла, Погоні й Архангела розгорнуто».



29.09.2020

Тарас Чухліб: Книжка про Україну (1907 р.)

 У 1907 році в імперському Петербурзі побачила світ чудова книга під назвою "УКРАЇНА", де висвітлювалася історія, етнографія й маловідома іконографія "страны Украина" та українського народу...



23.09.2020

Тарас Чухліб: Реєстр козацьких полків (1650 р.)

Зберігся короткий реєстр, який укладено після Зборівської угоди 1649 року на основі відповідного реєстру. 

Він вказує назви полків, конкретну кількість козаків, прізвища полковників: 

«Полки Козаків Запорозьких 1650 [року] вписаних до Книг Гродських Руських...: Чигиринський – 3183 [козаків] Федір Якубович, Полковник Чигиринський; Черкаський – 2989 Яків Воронченко, Полковник Черкаський; Канівський – 3170 Семен Савич, Полковник Канівський; Корсунський – 3472 Лук’ян Мозира, Полковник Корсунський;

Білоцерківський – 3073 Михайло Громика, Полковник Білоцерківський;

Уманський – 3087 Йосип Глух, Полковник Уманський;

Брацлавський – 2047 Данило Нечай, Полковник Брацлавський;

Кальницький – 2046, Іван Федор[ович]. Полковник Кальницький;

Київський – 2000,  Антон Жданович, Полковник Київський;

Переяславський – 2915, Федір Лобода, Полковник Переяславський;

Кропивнянський – 2053, Филон Джалалій, Полковник Кропивнянський;

Прилуцький – 1958, Тимош Носач, Полковник  Прилуцький;

Миргородський – 3159, Матвій Гладкий, Полковник Миргородський;

Полтавський – 2793, Мартин Пушкаренко, Полковник Полтавський;

Ніжинський – 983, Прокіп Шумейко, Полковник Ніжинський;

Черніговський – 996, Мартин Небаба, Полковник Черніговський".

 Знайшов та переклав доктор наук Тарас Чухліб

10.09.2020

Тарас Чухліб: Сагайдачний проти Бутурліна

6 жовтня 1618 року українські козацькі полки підійшли до поселення Котел неподалік Донського монастиря, що поблизу Москви.

Українсько-польське та московське війська вишикувалися одне проти одного, й до герцю стали їхні командувачі.

Тоді гетьман Петро Сагайдачний зійшовся сам на сам із царським воєводою Василієм Бутурліним й переміг його у двобої - спочатку вибив з його рук списа, потім вдарив його перначем по голові так, що той звалився з коня...


Зображення: Лист гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного з "обозу над річкою Москва". 1618 рік. АГАД Варшава.


Гетьманське сідло. 17 століття. ЧІМ ім. В. Тарновського

26.08.2020

Тарас Чухліб: Історія національних громад України: вірмени

Протягом XI - XVII століть в різних регіонах сучасної України утворюються вірменські поселення.

Найбільші громади вірменів були у Львові, Кам'янці-Подільському, Володимирі, Луцьку, Станіславі, Язлівці, Брадах, а також Криму, Північному Причорномор'ї та Приазов'ї.

Важливим стимулом переселення вірмен на українські землі, в основному торгово-ремісничого населення, були сприятливі умови для господарської діяльності, а також надання їм права мати свій суд, самоврядування, церкву.

Сьогодні близько 100 000 вірменів складають основу української нації нашої держави...

Цікаво, що в Червоній Русі працювали вірменські друкарні, а в 1618 році Ованес Карматенянц видав «Альгіш Бітікі» («Молитовник») - єдину у світі друковану книгу вірмено-кіпчацькою мовою, яка була письмовим варіантом розмовної мови вірмен в Україні.



22.08.2020

Тарас Чухліб: Полково-сотенний адміністративний поділ Козацької держави Україна

Сьогодні, в умовах війни з РФ, потрібно використати досвід існування військово-адміністративного устрою, який існував у нас протягом 17 - 18 століть. Тільки так ми зможемо оборонитися від потенційної загрози з боку Кремля на Сході, Півдні та Півночі України, адже загальна протяжність загроженого кордону є більше 1 974 кілометрів! Тому звернімося до того як наші предки могли оборонятися і вирішувати аналогічну проблему кілька століть тому.

Початок Української козацької революції на чолі з Богданом Хмельницьким взимку 1648 року спричинив до появи на теренах східних воєводств Речі Посполитої полково-сотенного адміністративного поділу його території у вигляді козацьких полків. Цей устрій поступово змінював польські державні інституції і поширювався на інші українські землі. Поступово територія, яка переходила під українську юрисдикцію збільшувалася. Поряд з Київським з'явилися Брацлавський, Паволоцький, Уманський, Кальницький (Вінницький) полки, що охопили територію колишніх Київського та Брацлавського воєводств Речі Посполитої. Невдовзі полково-сотенний устрій поширився на землі південно-східної Волині та Поділля і навіть порубіжних районів Руського воєводства.

Під час козацько-польських переговорів у лютому 1649 р. гетьман Б.Хмельницький заявив, що під його владою повинна бути не лише територія Наддніпрянщини, Волині і Поділля, але і землі по Львів, Галич і Холм. Згодом між ворогуючими сторонами було укладене тимчасове перемир'я, яке обмежило прагнення гетьмана оволодіти західноукраїнськими землями. Демаркаційна лінія, яка була встановлена між Польщею і козацькою Україною мала проходити "по ріки Прип'ять і Горинь, а від подільського і брацлавського воєводства по Кам'янець". Однак польська сторона намагалася відсунути розмежувальну лінію у східному напрямі і обмежити українську територію кордоном по лінії річок Случ і Буг, де б прикордонними козацькими містами ставали Бар, Вінниця і Брацлав.

07.05.2019

Тарас Чухліб: Поняття «Україна» та «Українний» в офіційному дискурсі Війська Запорізького 1649-1659 рр.

Доповідь на круглому столі «Ранньомодерна Україна: проблема термінології та уніфікації понятійного апарату». – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Інститут історії України НАН України. – Кам’янець-Подільський. – 21 травня 2015 р. – 34 с.

          В докладе раскрывается терминологическая сущность исторических понятий «Украина» и «Украинный». На основании историческо-лингвистического анализа и других методов исследования текстов официальной документации Войска Запорожского за 1649 – 1659 гг. автор приходит к выводу: эти понятия в средине XVII в. постепенно трансформируются с «географическо-териториальных» терминов в «политическо-национальные» и употребляются для обозначения появившегося на землях Восточной Европы «малого» государства во главе с гетманом.   

Як сучасному історикові відчути «дух давнини» та наповнити його відповідним змістом? Очевидно, що «схопити» саму суть історії, можливо за допомогою різних методологій, в т. ч. і за допомогою «історії понять», акцентуючи на залежності семантичних структур від форм переживання історичного часу[1]. У такому випадку «історія понять» допомагає дати відповідь на питання на скільки зберігся зміст, що вкладався у це поняття та яких він зазнав часових змін? Батько «історії понять» Райнгард Козеллек зазначав, що «у формі кожного поняття втілюються горизонти та встановлюються межі людського досвіду й мислимих теорій. Тому історія може черпати з понять ті знання, які залишаються поза полем зору в процесі аналізу речей та явищ»[2].

19.02.2019

Тарас Чухліб: Гетьман Хмельницький — це український Джордж Вашингтон

«ПОЛЬСЬКИЙ ПРЕМЬЄР-МІНІСТР ПОМИЛЯЄТЬСЯ, АДЖЕ ГЕТЬМАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ – ЦЕ УКРАЇНСЬКИЙ ДЖОРДЖ ВАШИНГТОН!», — зазначив в інтерв’ю польській газеті «РІЧ ПОСПОЛИТА» український історик Тарас Чухліб

З пропозицією прокоментувати висловлені нещодавно прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким знання давньої історії України головний редактор газети «Річ Посполита» Богуслав Хробот звернувся до відомого українського історика, співробітника Інституту історії України, доктора наук Тараса Чухліба.

— Пане Тарасе, нещодавно польське та українське суспільство було збурене словами прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького про те, що гетьмана Богдана Хмельницького можна порівняти з вождями націонал-соціалізму Гітлером і Гімлером… Як Ви можете прокоментувати його висловлювання?

Доктор Тарас Чухліб: Відверто кажучи, дуже здивований такою викривленою історичною пам’яттю поважного державного діяча сучасної Польщі… Очевидно, польське суспільство та його інтелектуали дадуть гідну оцінку поганим знанням з давньої історії польсько-українських стосунків свого очільника. Адже сьогодні кожен український школяр знає, що гетьман Богдан Хмельницький у 1648 році розпочав боротьбу за відновлення незалежності Русі та у результаті багатолітнього збройного спротиву заснував Українську державу, яка була відроджена спочатку у 1917 — 1921 роках, а потім – у 1991 році й існує до цього часу.
«... Ми стоїмо зараз біля початку гігантського вселюдського процесу, до якого ми всі прилучені. Ми ніколи не досягнемо ідеалу ... про вічний мир у всьому світі, якщо нам ... не вдасться досягти справжнього обміну між чужоземною й нашою європейською культурою» (Ґадамер Г.-Ґ. Батьківщина і мова (1992) // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика: вибрані твори / пер. з нім. - Київ: Юніверс, 2001. - С. 193).
* ИЗНАЧАЛЬНАЯ ТРАДИЦИЯ - ЗАКОН ВРЕМЕНИ - ПРЕДРАССВЕТНЫЕ ЗЕМЛИ - ХАЙБОРИЙСКАЯ ЭРА - МУ - ЛЕМУРИЯ - АТЛАНТИДА - АЦТЛАН - СОЛНЕЧНАЯ ГИПЕРБОРЕЯ - АРЬЯВАРТА - ЛИГА ТУРА - ХУНАБ КУ - ОЛИМПИЙСКИЙ АКРОПОЛЬ - ЧЕРТОГИ АСГАРДА - СВАСТИЧЕСКАЯ КАЙЛАСА - КИММЕРИЙСКАЯ ОСЬ - ВЕЛИКАЯ СКИФИЯ - СВЕРХНОВАЯ САРМАТИЯ - ГЕРОИЧЕСКАЯ ФРАКИЯ - КОРОЛЕВСТВО ГРААЛЯ - ЦАРСТВО ПРЕСВИТЕРА ИОАННА - ГОРОД СОЛНЦА - СИЯЮЩАЯ ШАМБАЛА - НЕПРИСТУПНАЯ АГАРТХА - ЗЕМЛЯ ЙОД - СВЯТОЙ ИЕРУСАЛИМ - ВЕЧНЫЙ РИМ - ВИЗАНТИЙСКИЙ МЕРИДИАН - БОГАТЫРСКАЯ ПАРФИЯ - ЗЕМЛЯ ТРОЯНЯ (КУЯВИЯ, АРТАНИЯ, СЛАВИЯ) - РУСЬ-УКРАИНА - МОКСЕЛЬ-ЗАКРАИНА - ВЕЛИКАНСКИЕ ЗЕМЛИ (СВИТЬОД, БЬЯРМИЯ, ТАРТАРИЯ) - КАЗАЧЬЯ ВОЛЬНИЦА - СВОБОДНЫЙ КАВКАЗ - ВОЛЬГОТНА СИБИРЬ - ИДЕЛЬ-УРАЛ - СВОБОДНЫЙ ТИБЕТ - АЗАД ХИНД - ХАККО ИТИУ - ТЭХАН ЧЕГУК - ВЕЛИКАЯ СФЕРА СОПРОЦВЕТАНИЯ - ИНТЕРМАРИУМ - МЕЗОЕВРАЗИЯ - ОФИЦЕРЫ ДХАРМЫ - ЛИГИ СПРАВЕДЛИВОСТИ - ДВЕНАДЦАТЬ КОЛОНИЙ КОБОЛА - НОВАЯ КАПРИКА - БРАТСТВО ВЕЛИКОГО КОЛЬЦА - ИМПЕРИУМ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА - ГАЛАКТИЧЕСКИЕ КОНВЕРГЕНЦИИ - ГРЯДУЩИЙ ЭСХАТОН *
«Традиция - это передача Огня, а не поклонение пеплу!»

Translate / Перекласти