«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…».jpg)
Абаев Николай Вячеславович
Доктор исторических наук, профессор кафедры философии Тувинского государственного университета, зав. Лаборатории цивилизационной геополитики Института Внутренней Азии Бурятского государственного университета, зав. Лабораторией «кочевых» цивилизаций, акад. РАСН и МАИ (Нью-Йорк), Почетный доктор буддийской философии Института буддизма БТСР, депутат ПП Великого Хурала (парламента) Республики Тыва, заслуженный деятель науки РТ.
Имеет более 210 научных публикаций на русском, английском, корейском, китайском, монгольском, болгарском и др. языках. Основные научные интересы: философия и психология буддизма, культура психической деятельности народов Центральной и Северо-Восточной Азии, экологическая культура и этноконфессиональные традиции тюрко-монгольских народов в «кочевой» цивилизации Внутренней Азии, тэнгрианская метафизика и ее влияние на политическую культуру, стиль мышления и социального поведения народов Евразии.
Родился 7 ноября (по документам, на самом деле 7 октября) 1949 г. в селе Тоора-Хем Тоджинского кожууна Тувинская АССР. Фамилия от бурятского дедушки, который усыновил Николая в детстве, когда родители учились в институте, чтобы он мог ходить в деревенскую школу. Тувинская родовая фамилия Тоджинская - Кол и его тувинский дед был эдигетом Тоджинского хошуна.
В 1972 г. окончил Восточный факультет Дальневосточного Государственного университета (специальность: страноведение Китая, востоковед-историк, референт-переводчик с китайского и английского языков со знанием японского). В1978 г. в Институте востоковедения АН СССР защитил кандидатскую диссертацию по теме «Соотношение теории и практики в чань-буддизме», в 1992 г. защитил докторскую диссертацию по теме «Чань-буддизм и культура психической деятельности в средневековом Китае». Владеет 9-ю языками, в том числе бурят-монгольским, китайским, английским, немецким и др. Труды Н.В. Абаева опубликованы в Китае, Монголии, Болгарии, Южной Корее.
CURRICULUM VITAE
Abaev Nikolai Viatcheslavovitch
Born: 07.11.1949.
Lopsantchapa St.35|1, App. 33
667011 Kyzyl – 11, Respublic of Tuva
Russian Federation
P.O. Box 60
Tel.(394-22)51283 (home)
Fax: (394-22)11969 (residence)
E-mal: abanikolaj@yandex.ru
Experience:
Since 2001 – present Professor of the Chair of Philosophy in Tuvan State University, Kyzyl City.
November, 1998 – April, 2001 Head of the Oriental Depatment of Tuvan Institute for Humanities, Professor of Tuvan Institute for Pedagogical Education, Kyzyl City.
April, 1997 – June, 1998 General Director of the Institute for Oriental Studies of Buryat Stat University, Ulan-Ude City.
November, 1993 – April, 1997 Head of the World History department, Buryat State Un., Ulan-Ude.
January, 1992 – December, 1999 Head of the World History and Humanitarian department of Buryat Branch of Novosibirsk State University, Ulan-Ude.
June, 1984 – November, 1993 Head of the Department of Oriental Studies of Buryat filial of Siberian Branch of Academy of Sciences, USSR.
April, 1978 – June, 1984 Junior Scientific Worker, department of Buddhology of Buryat Inst. of Social Science, Ulan-Ude.
December, 1974 – April, 1978 Aspirant of Institute of Oriental Studies, Moscow.
August, 1974 – December Junior Scientific Worker, Buryat Branch of Siberian Department of Academy of USSR, Ulan-Ude; Head of Department of Buddhism Studies, Head of Sector of Orienalistics.
August, 1972 – August, 1974 Teaching assistant of the World History Department, Far East State University, Vladivostok City.
Education:
1972 – Far East State University, Department of Chinese Studies, Vladivostok.
1978 – “Kandidatskaya”degree on History of religion and Social Philosophy.
1992 – “Doctorskaya” degree in Social Anthropology and Psychology, Philosophy of Religion, Automatization and Informatization of Psychic Training in Buddhism, Historical Ethnology of Central and Eastern Asia.
Rewards:
1994 – Acting Member of Academy of Social Sciences of Russian Academy of Sciences of Russian Federation.
1997 – Acting member of International Academy of Informatisation (New York).
2001 – Honorable Professor of Buddhist Philosophy of Institute of Buddhism of Russian Buddhist Sangha (Buryatia, RF).
Main works:
– Chan-Buddhism and Culture of Psychic activities in mediaval China. Novosibirsk: Nauka, 1983, 167p. {in Russian}.
– Ecological traditions in the Culture of Central Asian peoples. Novosibirsk: Nauka, 1992, 172 p. {in Russian}.
– Sun Lutan aboud the philosophical foundations of Inner Schools of Wu-Shu. Novosibirsk: Nauka, 1992, 169 p. {in Russian}.
– Buddism in Buryatia. Ulan-Ude: BSU, 1997, 121 p. {in English}.
Комментариев нет:
Отправить комментарий