Олег Однороженко: Печатки руських королів

Серед європейських архівів є один, який має особливе значення для вивчення історії середньовічної України-Руси - Таємний державний архів Пруської культурної спадщини в Берліні (Geheimes Staatsarchiv Preußischer Kulturbesitz).

Саме тут зберігаються оригінальні акти Руського королівства. І не лище вони. Цей архів постав за часів Тевтонського Ордену та містить величезні матеріали з історії України та цілої Центрально-Східної Європи.

Останніми тижднями вдалося опрацювати значну кількість пергаментних і паперових документів архіву.

Передусім, звичайно, ті, що мають відтиски печаток. Сьогодні публікую фото королівської печатки Юрія І Львовича (1301-1308), яку вживали його син Андрій та внук Юрій ІІ. Печатка двобічна - на першій стороні король Юрій на троні, на другій його ж постатть на коні та в рицарському обладунку:

Микола Бандрівський: Ранньосередньовічний Львів і астрологічні традиції Візантійського імператорського двору (до проблеми поширення чужорідних культових практик при дворі галицьких давньоруських владик)

У даній розвідці аналізується повний текст напису латинською, який був вміщений над входом до Галицької брами у ранньосередньовічному Львові. З огляду на згадки в цьому написі терміну «Гороскоп» та знаку зодіакального сузір’я Лева у контексті «встановлення/заснування» Львова, автор прийшов до висновку про ймовірність астрологічних і, можливо, культових практик в процесі освячення (?) Львова як міста. В статті також вперше ставиться питання про існування при дворах галицьких королів/князів ХІІ-ХІІІ ст. астрологів (астрологічних шкіл-?), які приїжджали сюди спершу в свитах (почту) вельможних візантійських урядовців під час заключення міждинастичних русько-візантійських шлюбів та в складі дипломатичних місій. Фінальна хвиля проникнення на Галицьку Русь астрологічних знань і самих астрологів з Візантії могла відбутися після взяття хрестоносцями Константинополя у 1204 році.

Ключові слова: Галицька Русь; Львів; ХІІ-ХІІІ ст., астрологія, Візантія

До останнього часу, здавалось би, не було матеріалів, щоби ставити питання на зразок «а чи була астрологія на Галицькій Русі і у Львові зокрема?» А, між тим, саме під таким оглядом слід розглядати, як припускаємо, не до кінця ще пояснений дослідниками напис, який в давні часи знаходився над входом до Галицької брами. Переважна більшість сьогоднішніх істориків подає у своїх працях лише першу частину цього напису, початок якого звучить так: «DUX LEO MIXI FUNDAMENTA IECIT POSTERI NOMEN DEDERE LEONTOPOLIS…» (в перекладі: «Князь Лев заклав мені фундаменти, нащадки назвали мене Львігородом…») не наводячи, з якихось причин, продовження цієї фрази: «…HOROSKOPUS PERTHENOPOLIM LEOMI PRAEPOSVIT» (що значить: «…Гороскоп з-під Лева підніс місто». В перекладі Олега Петрука закінчення цитованої фрази перекладено як «…гороскопом з-під Лева встановлено місто».

Виникає питання: для чого у цьому коротенькому тексті вжито термін «гороскоп», в той час, як мова у ньому йде, здавалось би, про далеку від астрономії річ – заснування міста? Як знаємо, під гороскопом розуміють астрономічно розраховану схему розташування планет на Небозводі в момент якихось визначальних подій (як от: народження дитини, укладання шлюбу, заснування міста і т. п.). Такі схеми-гороскопи складалися для астрономічного «передбачення» подальшої долі започаткованих в конкретний момент явищ, подій та ін.

Якщо ж у написі на Галицькій брамі йшлося про те, що «…Гороскоп з-під Лева підніс місто» то, по-перше, це означатиме, що мова йде про невеликий проміжок часу: від 11 серпня до 17 вересня, коли Сонце знаходиться в зодіакальному сузір’ї Лева. Отож, подія, про яку мовилося в латиномовному написі над входом до Галицької брами, відбулася, скоріш за все, у серпні, хоча, на думку О. Петрука, вона могла відбутися також наприкінці липня (якщо прив’язуватися до слова «гороскоп» і сучасної (?) розбивки року за астрологічними знаками зодіаку), або й у вересні, якщо розглядати астрономічний рух Сонця. По-друге, в закінченні напису «…гороскоп з-під Лева підніс місто» криється ще один – чи не найважливіший аспект порушеної проблеми, а саме: перша письмова згадка про Лева, яка не має стосунку до постаті однойменного князя, оскільки йдеться про зодіакальне сузір’я.

Микола Бандрівський: З проблематики «доЛевового» періоду в історії Львова (релігієзнавчий екскурс)

На підставі західноєвропейських і давньоруських писемних джерел автор висловлює припущення про ймовірність заснування Львова не пізніше ХІІ ст. Окрема увага приділена щойно опублікованому І.Мицьком документу про будівництво у Львові давньоруського кафедрального храму на кошти Великого київського князя Святополка ІІ Ізяславича, що у співставленні з повідомленням Тверського літопису (про «Львов великий» під 1241 р.) дають підстави відносити заснування Львова ще до «доЛевового» періоду.

Ключові слова: походження Львова; ХІІ ст.; давньоруський кафедральний собор; союз з Візантією.

В останнє десятиліття відновилася дискусія про найдавніший період в історії Львова. Проте, ця дискусія, як і в довоєнний та радянський часи, відбувається виключно в руслі: хто з двох князів - Данило Романович чи його син Лев Данилович, були засновниками нашого міста. Вважаємо таку постановку питання некоректною, оскільки тут вже заздалегідь звужені часові рамки і наперед задані персоналії. Мабуть, через це, а також через певну абсолютизацію львівськими істориками писемних джерел, археологи провідних наукових установ в цій дискусії участі не беруть.
Вивчення матеріалів на вищеозначену тему, як сьогодні видається, кожного неупередженого дослідника приводить до висновку, що не все так просто, як це нам нещодавно представив Л.Войтович «відводячи» т. зв. заснуванню Львова час «не раніше 1245 і не пізніше 1256 р.». Зараз чим раз більшає матеріалів, які заперечують цю тезу і змушують звернутися до істориків давніх часів, які першими зауважили більш давнє походження Львова, ніж це нам пропонують сьогодні вважати. Приміром, на нашу думку, зараз є усі підстави повернутися (з певними уточненнями) до призабутої гіпотези Д.Зубрицького який вважав, що місто під назвою Львів існувало вже задовго до династії Романовичів, тому воно «…не могло бути засноване ані князем Львом, ані його батьком – королем Данилом» Назва міста, на думку Д.Зубрицького, походить «…не від князя Льва, а від лева – царя звірів». Своїми міркуваннями у цьому напрямку Д.Зубрицький мимоволі підняв з небуття маловідому донедавна фахівцям фразу вченого голландця середини ХVII ст. Андреаса Целлярія про те, що «…сумнівно, чи був цей Лев засновником міста, яке існувало ще до нього, як про це можна судити на підставі багатьох даних. Про Льва можна хіба сказати, що він це місто відновив, відбудував та зробив більше укріпленим».
Які, з відомих на сьогодні, писемних джерел підтверджують таке раннє – ще «доЛевове» походження Львова?

Карл фон Габсбург считает Украину неотъемлемой частью Европы

Глава дома Габсбургов Карл Габсбург-Лотарингский считает, что Австрии необходимо открыть для Украины перспективы присоединения к Евросоюзу в долгосрочной перспективе.

Украина имеет решающее значение для будущего Европы, без нее Европейский союз не состоится в полной мере. Об этом в интервью агентству "Укринформ" заявил внук последнего императора Австро-Венгрии Карла I, нынешний глава Дома Габсбургов Карл Габсбург-Лотарингский.

″Я считаю Украину одной из стран, имеющих решающее значение для Европы, для будущего Европы и для концепции “Европа для будущего“, – подчеркнул он.

По мнению Карла фон Габсбурга, Австрия должна принимать более активное участие в судьбе Украины, в частности, в рамках переговоров по урегулированию вооруженного конфликта на Донбассе, а также “открыть для Украины перспективы присоединения к Евросоюзу в долгосрочной перспективе“.

Он также выразил уверенность, что Украина в будущем войдет в состав ЕС. “Я в этом абсолютно уверен. Потому что я уверен в Европе, я еврооптимист. Для меня Европа никогда не будет полноценной без Украины. Украина – неотъемлемая часть Европы. Европейский союз не состоится в полной мере без Украины“, – заключил он.

Габсбурги – династия правителей Австрии с 1342 года, позже правили Австрийской и Австро-Венгерской империями. Западные регионы Украины входили в состав Австро-Венгрии до ее распада в 1918 году.

--------------------

Отто фон Габсбурґ
Україна також належить до Середньої Европи
(інтерв'ю)

Олег Заячківський: Ваша Високосте пане фон Габсбурґ, починаючи з останніх десятиліть ХIII і завершуючи першими десятиліттями ХХ сторіччя, тобто майже шість з половиною сторіч, правлячий рід Габсбурґів був однією з наймогутніших правлячих династій Европи. Якщо уважно поглянути на Ваше родове дерево, то складається враження, ніби воно увібрало всю шляхетну кров Европи. Не випадковим є, звичайно, і те, що жодному іншому правлячому дому не служили століттями так багато різних европейських націй. Чи не вбачаєте Ви тут зв’язку між шлюбами монарших осіб і державною владою?

Отто фон Габсбурґ: Певно, що так, тільки не державною владою, а співробітництвом націй. Завдяки цим шлюбним зв’язкам були створені всі передумови для належної співпраці, що на довший час об’єднала чимало різних народів. Нині ж це могло б відбуватися в інших формах, скажімо, через право націй на самовизначення.

О.З.: Чи існує для Вас культ предків?

О.ф.Г.: Ні. Властиво, є кілька предків, перед котрими я глибоко схиляюсь, адже вони є для нас визначними історичними особами, та це аж ніяк не означає, що з них слід робити якийсь культ.

О.З.: То чиє ж життя й правління є для Вас взірцем?