Маріас, Хуліан. Ідея метафізики (1954)
Праця «Ідея метафізики» (1954) іспанського філософа Хуліана Маріаса (1914-2005), головного учня Ортеги-і-Гассета, є трактатом з історичної логіки, аналізом емпіричної структури життя та реконструкцією метафізики як «науки про радикальну реальність», яка відповідає потребі людства знати, чого очікувати.
Книга зосереджена на критиці традиційної метафізики, що розуміється як абстрактна теорія, постулюючи натомість, що метафізика є необхідною функцією людського життя, яка виникає, коли життя стає проблематичним. Маріас досліджує функцію взаємозв'язку між життям і розумом, структуру розмежування між радикальною реальністю (моє життя) та вкоріненими реальностями (все інше), концепцію «встановлення» як рушійної сили знання та суттєвий зв'язок між історією філософії та побудовою особистої та систематичної істини.
Робота висвітлює виправдання Життєвого Розуму (la Razón Vital) та Мадридської школи не як замкнутої системи, а як суворого аналітичного інструменту для руйнування ілюзії чистого розуму та розуміння стійкості структур темпоральності, обставин та покликання, що визначають існування. Це важливе дослідження, яке ілюструє діалектику між Живою Істотою та Буттям (la dialéctica entre el Viviente y el Ser).
I. Концептуальна основа: Метафізика як життєва необхідність
Для Маріаса метафізика — це не інтелектуальна розкіш, а те, що людство робить, бо не має іншого вибору, якщо хоче жити з ясністю. Філософія — це спроба нав'язати порядок хаосу існування.
Радикальна Реальність: Автор стверджує, що відправною точкою всієї філософії є не «я» (ідеалізм), ані «речі» (реалізм), а єдність обох: моє життя. Том присвячено таксономічному визначенню ключових понять: Радикальної Реальності, Емпіричної Структури, Обставин, Проекту та Інсталяції.
Вісь Істини як Визначеності: Досліджується прозорий та систематичний тон твору. Маріас пропонує всебічну критику скептицизму, стверджуючи, що пошук визначеності є фундаментальною сферою мислення. Автор аналізує, як екзистенційна «корабельна аварія» виступає рушійною силою метафізики: лише коли людство відчуває себе втраченим, ми змушені побудувати карту реальності. Текст підкреслює першочерговість біографічного пояснення: метафізика – це те, що ми робимо зі своїм життям, коли ставимо його під сумнів.
II. Фокус аналізу: Емпірична структура та історична причина
Основна мета дослідження – аналіз того, як метафізика повинна пояснювати конкретну форму людського життя, яка завжди є історичною та розташованою в певному контексті.
Причини структури (життя як подія): Розглядаються первинні причини, закріплені в темпоральності. Маріас аналізує життя як «завдання», так і «майбутнє», що є джерелом, що підживлює потребу в життєвій причині. Автор визначає «встановлення» (буття у світі певним чином) як сцену для всієї можливої істини, припускаючи, що немає істини без суб'єкта, який її проживає.
Вісь актуальності (Метафізика та історія філософії): У цьому розділі розглядається напруженість, спричинена очевидною суперечністю минулих філософських систем. У книзі наголошується на тому, що історія філософії – це сама філософія в розвитку. Маріас аналізує послідовність теорій як важливий ресурс для розуміння того, як людство відкривало шари реальності. Робота ілюструє, як Ідея Метафізики є лабораторією людської самосвідомості, припускаючи, що спадщина Хуліана Маріаса полягає в поверненні метафізики до сфери повсякденного та нагального, підтверджуючи, що мислення – це найвища форма життя.
Центральні питання: Аналіз завершується зв'язком між метафізикою та антропологією. Робота Хуліана Маріаса існує в межах напруженості між суворістю системи та плинністю життя. Дослідження ілюструє, як його книга є важливим ресурсом для розуміння того, що метафізика – це наука про основи, які дозволяють людству володіти власним життям, припускаючи, що її цінність полягає в тому, що вона залишила нам бачення, де ясність є моральним імперативом інтелектуала.
Читати працю - https://archive.org/details/marias-julian.-idea-de-la-metafisica-1954_202107
