* ПРИКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕТНОСОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ НАРАТИВНИХ СИСТЕМ
* PRECARPATHIAN INSTITUTE FOR ETHNO-SOCIAL RESEARCH AND STRATEGIC ANALYSIS OF NARRATIVE SYSTEMS
* VORKARPATEN INSTITUT FÜR ETHNO-SOZIALFORSCHUNG UND STRATEGISCHE ANALYSE NARRATIVER SYSTEME
* ПРИКАРПАТСКИЙ ИНСТИТУТ ЭТНОСОЦИАЛЬНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ И СТРАТЕГИЧЕСКОГО АНАЛИЗА НАРРАТИВНЫХ СИСТЕМ

Пошук на сайті / Site search

Показаны сообщения с ярлыком Сербия. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Сербия. Показать все сообщения

22.03.2020

Максим Жих: О происхождении сербов

Порой история как будто нарочно так формулирует перед исследователями свои загадки, так нарочито задаёт противоречащие друг другу подсказки, уводящие мысль в противоположные стороны, словно не хочет, чтобы тайна когда-нибудь была надёжно разгадана. Одной из таких тайн, подсказки в решении которой расходятся в разные стороны, является происхождение сербов, точнее, самого их имени.

С одной стороны,имя сербов имеет прекрасную внутриславянскую этимологию. По мысли Г.А. Ильинского, этноним сербы связан с украинским присербитися – "присоединиться, пристать, привязаться" (от глагола сербити – "связывать, цеплять, соединять"), общеславянским пасерб – «пасынок» (русское пасерб; пасербка, пасербица – "падчерица"; украинское пасерб; болгарское пасерб; польское раsiеrb). Серб – изначально "человек, который является членом родового союза" или задруги, в отличие от пасерба (образование, параллельное pa-synъkъ – "пасынок", pa-dъkterica – "падчерица" и т.п.) – "незаконного или вообще неполноправного члена того же союза (задруги)". 

С тем же кругом понятий связывал этноним сербы и Х. Шустер-Шевц, который обратил внимание на русское диалектное сербáть – "хлебать" и сопоставил его с древним обычаем молочного родства. Согласно Х. Поповской-Таборской славянский этноним сербы происходит из того же слова, что и кашубские sĕrba и sĕrbizna, которое имело первичное значение "сосать, лакать". Изначально понятие сербы означало тех, кто сосал молоко одной и той же матери и было термином семейного родства, который затем вторично был расширен до "племенного" названия в значении "члены одного рода (общности)". Г.Ф. Ковалёв отметил, что вероятными следами этого древнего значения слова сербы являются белорусское сябры/сябар, и заимствованные из восточнославянских языков латышское sebrs эстонское sōber – "друг" [1].

С другой стороны, у античных писателей начала н.э. упоминаются в описаниях Сарматии некие Σέρβοι, servi Sarmatorum и подобные этнонимы, ведущими в иранскую или в индоарийскую этноязыковую среду Северного Причерноморья. И по мнению ряда учёных [2], славянский этноним "сербы" восходит именно к этим, сармато-аланским "античным сербам" и перешёл в славянскую этнонимию в ходе их славянизации в эпоху великого переселения народов (*sьrbъ, *Sьrbi <— Σέρβοι, Serbi).

Какая же из этих двух основных теорий происхождения имени сербов (внутриславянская или иранская) верна? Окончательно сказать вряд ли когда-нибудь получится...

21.02.2019

Олег Гуцуляк: Правда о Косовской битве, албанцах и сербах

Косовская битва 1389 г. действительно имела место, однако, она была также в значительной степени мифологизирована сербами, а относящиеся к ней факты сильно искажены. Так, в Косовской битве кроме сербов принимала участие целая коалиция балканских народов: албанцы, болгары, валахи, греки, а также почти десять тысяч хорватов.

Албанцы не только выставили в Косовской битве наибольшее количество воинов, но именно они сражались в самых первых рядах и на самых опасных участках. Битва была проиграна только потому, что Лазар Бранкович, зять князя Лазара Хребляновича, переметнулся на сторону турок вместе со своими воинами в самый разгар битвы.

А вот тщательный анализ героических сербских песен, посвященных Косовской битве, показал, что главный герой этой битвы, имя которого у сербов не сохранилось, был настоящим албанцем. В турецких и других документах были найдены свидетельства случайного прохожего, который запомнил, что имя этого героя было Копал – чисто албанское имя! Затем оно было переделано на сербский манер и стало звучать, как Копилич, а уже в XVIII веке было переделано в Обилич. Отсюда и название крупного сербского селения недалеко от места битвы и от мавзолея султана Мурада – Обилич.

13.02.2019

Костянтин Рахно: Сполучені Штати Гіпербореї, або Хто боїться мишеняти Джеррі?

Сербський соціялістичний мислитель Драгош Калаїч в одній зі своїх статей гнівно викриває начебто основоположний для американської культури образ миші. На його думку, миша є уособленням лихварства, мондіялістичної ідеології, капіталістичної системи економіки та споживацької цивілізації, а її культ нібито уособлює новий світовий порядок, у якому немає місця сербам [7].
На жаль, доводиться констатувати, що за цими філіппіками на адресу маленької беззахисної істоти стоїть повне незнання як традиційної символіки, так і традиції взагалі, насамперед середземноморсько-балканської, що мала б бути авторові рідна й близька.
Йдеться про грецьку мітологію, що заклала підвалини европейської та американської культури. Саме вона допомагає пояснити символічний зміст протистояння й борні двох ключових персонажів американської популярної культури, які вже понад сімдесят років тішать малих і дорослих глядачів мультиплікаційних фільмів, – кота Тома та миші Джеррі. Кіт – це той самий лев, тигр чи пантера, котрі у стародавніх греків пов’язувалися виключно з Діонісом і були його тваринами, особливо в острівних культах [9, с. 52; 3, с. 75, 77, 85-86; 6, с. 278, 288]. „Під ярмом його йдуть пантера й тигр” [12, с. 62]. Діоніс міг з’явитися в подобі одного з цих хижих котячих.
Натомість миша – хтонічна істота, що була твариною Аполлона. Епітет Аполлона smintheus „Мишачий” згадується вже в Гомера на самому початку „Іліади” (І 39). Тут, що дуже типово для хтонізму, поєднувалися цілющі й згубні функції в одному образі. Миші шкідливі для посівів. Згідно зі схоліями до „Іліади”, Аполлон напускає мишей на поле свого жерця, щоб покарати цього останнього. Проте миші також мислилися корисними, через що, як свідчить Еліян (De nat. an. XII 5), мешканці міста Гамаксита в Троаді утримували мишей у святилищі Аполлона і годували їх за державний рахунок. Суміш хтонічної мантики мишей і їхніх губительних функцій проглядається в оповіді Страбона про храм Аполлона Смінтея у Хрисі, де коло ніг ідола була зображена миша. За місцевою легендою, тевкри, що прийшли сюди з Криту, отримали від оракула повеління там зупинитися на мешкання, де на них нападуть сини землі. Розповідають, що це сталося в околицях Гамаксита, тому що величезна кількість польових мишей виповзла там уночі й перегризла всю шкіру на зброї й посуді. Ось там тевкри й спинилися [9, с. 316; 1, с. 96-97; 13, с. 72].
«... Ми стоїмо зараз біля початку гігантського вселюдського процесу, до якого ми всі прилучені. Ми ніколи не досягнемо ідеалу ... про вічний мир у всьому світі, якщо нам ... не вдасться досягти справжнього обміну між чужоземною й нашою європейською культурою» (Ґадамер Г.-Ґ. Батьківщина і мова (1992) // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика: вибрані твори / пер. з нім. - Київ: Юніверс, 2001. - С. 193).
* ИЗНАЧАЛЬНАЯ ТРАДИЦИЯ - ЗАКОН ВРЕМЕНИ - ПРЕДРАССВЕТНЫЕ ЗЕМЛИ - ХАЙБОРИЙСКАЯ ЭРА - МУ - ЛЕМУРИЯ - АТЛАНТИДА - АЦТЛАН - СОЛНЕЧНАЯ ГИПЕРБОРЕЯ - АРЬЯВАРТА - ЛИГА ТУРА - ХУНАБ КУ - ОЛИМПИЙСКИЙ АКРОПОЛЬ - ЧЕРТОГИ АСГАРДА - СВАСТИЧЕСКАЯ КАЙЛАСА - КИММЕРИЙСКАЯ ОСЬ - ВЕЛИКАЯ СКИФИЯ - СВЕРХНОВАЯ САРМАТИЯ - ГЕРОИЧЕСКАЯ ФРАКИЯ - КОРОЛЕВСТВО ГРААЛЯ - ЦАРСТВО ПРЕСВИТЕРА ИОАННА - ГОРОД СОЛНЦА - СИЯЮЩАЯ ШАМБАЛА - НЕПРИСТУПНАЯ АГАРТХА - ЗЕМЛЯ ЙОД - СВЯТОЙ ИЕРУСАЛИМ - ВЕЧНЫЙ РИМ - ВИЗАНТИЙСКИЙ МЕРИДИАН - БОГАТЫРСКАЯ ПАРФИЯ - ЗЕМЛЯ ТРОЯНЯ (КУЯВИЯ, АРТАНИЯ, СЛАВИЯ) - РУСЬ-УКРАИНА - МОКСЕЛЬ-ЗАКРАИНА - ВЕЛИКАНСКИЕ ЗЕМЛИ (СВИТЬОД, БЬЯРМИЯ, ТАРТАРИЯ) - КАЗАЧЬЯ ВОЛЬНИЦА - СВОБОДНЫЙ КАВКАЗ - ВОЛЬГОТНА СИБИРЬ - ИДЕЛЬ-УРАЛ - СВОБОДНЫЙ ТИБЕТ - АЗАД ХИНД - ХАККО ИТИУ - ТЭХАН ЧЕГУК - ВЕЛИКАЯ СФЕРА СОПРОЦВЕТАНИЯ - ИНТЕРМАРИУМ - МЕЗОЕВРАЗИЯ - ОФИЦЕРЫ ДХАРМЫ - ЛИГИ СПРАВЕДЛИВОСТИ - ДВЕНАДЦАТЬ КОЛОНИЙ КОБОЛА - НОВАЯ КАПРИКА - БРАТСТВО ВЕЛИКОГО КОЛЬЦА - ИМПЕРИУМ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА - ГАЛАКТИЧЕСКИЕ КОНВЕРГЕНЦИИ - ГРЯДУЩИЙ ЭСХАТОН *
«Традиция - это передача Огня, а не поклонение пеплу!»

Translate / Перекласти