Книга Синіши Малешевича «Nationalism as a Way of Life» (Націоналізм як спосіб життя) є однією з найбільш вагомих праць у сучасній соціології націй та націоналізму.
Ця книга фактично є продовженням його попередніх фундаментальних досліджень, таких як Grounded Nationalisms (Обґрунтовані націоналізми, 2019), і фокусується на тому, як націоналізм трансформувався в ХХІ столітті, ставши домінуючою формою сучасного світосприйняття.
Малешевич відходить від традиційного розгляду націоналізму лише як ідеології чи політичного руху, пропонуючи натомість погляд на нього як на глибоко вкорінену соціальну практику.
1. Основна теза: Націоналізм як «тло» життя
Головний аргумент Малешевича полягає в тому, що в сучасному світі націоналізм став настільки всеохопним, що ми перестали його помічати. Він порівнює його з повітрям: ми не думаємо про нього, поки воно чисте, але без нього неможливе наше соціальне існування.
Від ідеології до практики: Автор стверджує, що націоналізм — це не просто набір ідей, які проповідують політики, а сукупність щоденних ритуалів, бюрократичних процедур та способів сприйняття світу.
Природність: Націоналізм перетворив «націю» на єдину легітимну форму політичної спільноти. Ми сприймаємо поділ світу на нації як щось природне і вічне, хоча це відносно новий історичний феномен.
2. Ключові концептуальні стовпи
Для пояснення того, як націоналізм став «способом життя», Малешевич виділяє три критичні чинники:
А. Організаційна потужність (Organizational Ideological Power)
Націоналізм не тримається на самій лише вірі. Він потребує величезного бюрократичного апарату. Школи, армії, податкові служби та перепис населення постійно «відтворюють» націю. Держава класифікує нас як громадян певної країни з моменту народження, роблячи національну ідентичність неминучою.
Б. Гіпер-ідеологізація
Малешевич стверджує, що сучасні суспільства є більш ідеологізованими, ніж будь-коли в історії. Навіть якщо ми вважаємо себе аполітичними, наша мова, освіта та медіа-простір просякнуті національними категоріями.
В. Мікро-солідарність
Це один із найцікавіших аспектів книги. Автор аналізує, як абстрактна любов до мільйонів незнайомців (нації) поєднується з нашою природною схильністю до солідарності в малих групах (сім'я, друзі). Націоналізм успішно «каналізує» емоції з мікро-рівня на макро-рівень держави.
3. Критика «банального націоналізму»
Малешевич розвиває ідею Майкла Білліґа про «банальний націоналізм» (прапори на урядових будівлях, монети, прогноз погоди). Однак він іде далі, підкреслюючи, що ці символи працюють лише тому, що вони підкріплені соціальною інфраструктурою.
Важлива думка: Націоналізм — це не те, що ми «маємо» (ідентичність), а те, що ми «робимо» (соціальна дія).
4. Націоналізм, насильство та війна
Малешевич — експерт із соціології війни, і в цій книзі він пояснює, чому люди готові вмирати за націю.
Він заперечує ідею, що люди агресивні за природою.
Навпаки, він показує, як складні бюрократичні структури та ідеологічна обробка «примушують» або «переконують» індивіда подолати страх смерті заради абстрактної спільноти.
Висновок
Книга Синіши Малешевича — це виклик спрощеним поглядам на націоналізм. Вона доводить, що навіть у часи глобалізації націоналізм не зникає, а лише глибше вкорінюється в наші повсякденні звички, структуруючи те, як ми мислимо, відчуваємо та діємо.
Зміст книги
Вступ: Життя у націєцентричному світі (Living in a Nation-Centric World)
Розділ 1. Націоналізм як спосіб життя (Nationalism as a Way of Life) — виклад основної теоретичної концепції.
Розділ 2. Між імперським та національним світами (Between the Imperial and the National Worlds) — аналіз переходу від імперій до національних держав.
Розділ 3. Від релігійної до націоналістичної суб'єктивності (From Religious to Nationalist Subjectivities) — як національна ідентичність замінила або трансформувала релігійну віру.
Розділ 4. Національні рухи та імперське невдоволення (National Movements and Imperial Discontent).
Розділ 5. «Золота доба» та націоналістичні наративи (The Golden Age and Nationalist Narratives) — про роль міфів про славне минуле у формуванні нації.
Розділ 6. Від громадянського до етнічного обґрунтування нації (From Civic to Ethnic Grounding of Nationhood).
Розділ 7. Націоналізація перемог та поразок у війнах (Nationalising War Victories and War Defeats) — як історична пам'ять про війни стає частиною ідентичності.
Розділ 8. Воїни, цивільні та дух націоналізму (Warriors, Civilians, and the Spirit of Nationalism).
Розділ 9. Від «глибинного побратимства» до націоналістичної суб'єктивності (From Deep Comradeship to Nationalist Subjectivities) — аналіз мікро-солідарності та емоційних зв'язків.
Розділ 10. Уявлені спільноти та уявні змови (Imagined Communities and Imaginary Plots) — про зв'язок націоналізму, теорій змов та кризових ситуацій (наприклад, пандемій).
Розділ 11. Поза межами націєцентричних реальностей (Beyond Nation-Centric Realities) — погляд на майбутнє та межі націоналізму.
Висновок: Сучасна суб'єктивність як націоналістична суб'єктивність (Modern Subjectivities as Nationalist Subjectivities).
Про автора: Синіша Малешевич (Sinisa Malesevic, нар. 5 квітня 1969, Баня-Лука) — ірландський вчений, професор кафедри соціології в Університетському коледжі, Дублін, Ірландія. Він також є старшим науковим співробітником у Національній консерваторії мистецтв та мистецтв (CNAM), Париж, Франція. Він є автором дев'яти та редактором восьми книг та томів, включаючи впливові монографії «Ідеологія, легітимність та нова держава» (2002), «Соціологія етнічності» (2004), «Ідентичність як ідеологія» (2006), «Соціологія війни та насильства» (2010), Національні держави та націоналізми (2013), Підйом організованої жорстокості (2017) та Обґрунтовані націоналізми (2019).
Комментариев нет:
Отправить комментарий