SULTANA HASEKI HIURREM: HER STATUS IN TOPCAPY PALACE
AND ROLE IN THE POLICY OF THE OTTOMAN PORTE[1]
[1] Dedicated to the 85th anniversary of the birth of Yaroslav Kalakura
Abstract. The purpose of the study: the study concerns Roxolana’s life and activities in the Ottoman Empire in the 16th century, and particularly the fact of her Ukrainian ethnical origin, her status in the Sultan’s Palace and her participation in the international policy of the High Porte. Besides, there have been characterised the family relations which were between Suleiman Kanuni and Roxolana. Grounds putting in practice by Roxolana her political and charity activities have been identified. There have been identified probable dates of the birth of both figures, as well as studied depiction of their artistic images in works of arts. The Methodology of the study is based on the principles of providing the historism, scientific objectivity, a specific historical systematicity, and also on the interdisciplinarity principle and the principle of identification of the authenticity and informational value of the data and facts having been found. While making this study there were applied general historical methods of making a historiographical, terminological, typological and textologic analyses, and also the comparativistics method. The academic novelty of the study is reception of the Historiosophy of Ukraine’s History in the context of intercivilisational relations. The point of interest is also the given facts, which make it possible to say, that Roxolana enjoyed a high position in the palace of Topcapy in the times of the Ottoman Empire, which enabled her to be engaged in some political activities. Besides, Sultana Haseki Hiurrem together with her daughter Sultana Mihrimah was engaged in charity activities in different spheres. For instance, owing to their efforts a mosque was erected to commemorate the famous Sufi scholar and philosopher Mevlana Djelaleddin Mehammed Rumi. It should be noted, that one of the most significant charity actions of Roxolana in the context of civilisational measurements we can consider her practical repair of the so called “The Dome of the Cliff” (Turk. “Kubbet-üs Sahra”), that is in Jerusalem. ‘The Dome of the Cliff” is supposed to be a sacred thing in three monotheistic religions: Judaism, Christianity and Islam. The most important charity action of Mihrimah was provision of a road from Mecca to the peak of the Arafat Mountain, so as to enable water supplying. While studying the artistic aspect of the formulated problem, and namely – portrait images of Sultana Haseki Hiurrem, a special interest is risen by the copy of the picture by the Italian artist Paolo Veronese “A Wedding[1Party in the Galilean Kana”, which is supposed to be on of the best works of the said artist, who depicted Roxolana-Haseki Hiurren by the side of the Turkish Sultan Suleiman Kanuni. Interpretation of the said artispic masterpiece and some other arguments give a better grounds for a high assessment of such importqant historic Turkish personalities, as Sultan Kanuni and his Ukrainian wife Sultana Roxolana, who are of much significance in studying the hisotry of mutual relations between Ukraine and Turkey in the context of civilisational measurements. While studying the above said topic, there has been underlined the importance of the data found in Turkish written sources, the information available in historiography and also that of portrayal presentations by famous artists, so as to support strengthening needs for a profound and objective studying of the said problem, particularly in relation of the development of the Ukrainian-CrimeanTatar-Turkish cultural relations.
The Conclusions. On a base of the outcomes of this study we can state, that Roxolana was a Ruthenian (that is a Ukrainian) by her origin; she was born in 1502 or in 1504 in Ukraine and died on 15 April 1558 after travelling with her husband to Adrianople; Roxolana was buried non the territory of Suleimaniye Mosque, the latter having been built due to a project by Architect Mimar Sinan. Roxolana and Kanuni’s daughter Mihrimah was born in 1522, she died on 25 January 1578. Authors of numerous studies state, that the family relations between Roxolana and Suleiman Kanuni, which were based on mutual love, guaranteed Roxolana a high position in the Sultan’s Palace and a certain influence on the policy of the Ottoman Turkey. This study demonstrates, that Roxolana became a Sultana during the respective rising of the High Porte. In this context Roxolana supported her husband stimulating him to increase the list of his new victories in remote military marches. The formulated problem and theme requires its further studying with taking in account the data, available in Turkish written sources and in historiography. Besides, studying the theme on a base of the data from works of art increases the grounds for characterisation of the said figures, particularly so as to study the history of cultural relations between Ukraine and Türkiye.
Кey words: history, Roxolana, Каnuni, Тоpcapy, source, Turkey, Ukraine, Poland, culture, portrait.
***
СУЛТАНША ХАСЕКІ ГЮРРЕМ: СТАНОВИЩЕ В ПАЛАЦІ ТОПКАПИ І РОЛЬ У ПОЛІТИЦІ ОТТОМАНСЬКОЇ ПОРТИ
АНОТАЦІЯ. Мета дослідження – у дослідженні йдеться про життя та історичну діяльність Роксолани в Османській імперії в XVI ст., зокрема про факт її українського походження, про її становище в палаці султана та про участь у міжнародній політиці Високої Порти. Окрім того, характеризуються сімейні стосунки, що існували між Сулейманом Кануні та Роксоланою. З’ясовуються підстави для здійснення Роксоланою політичної та доброчинної діяльності. Встановлено ймовірні дати щодо народин обох постатей, а також відображення їхніх художніх образів у мистецьких творах. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ базується на принципах історизму, наукової об’єктивності, конкретно-історичної системності, а також міждисциплінарності, встановлення достовірності та інформаційної цінності виявлених відомостей і фактів. При проведенні цього дослідження були застосовані загальноісторичні методи історіографічного, термінологічного, типологічного, текстологічного аналізів, метод компаративістики. НАУКОВА НОВИЗНА дослідження полягає в осмисленні історіософії історії України в контексті міжцивілізаційних відносин. Звертається увага на відзначені факти, які уможливлюють говорити про те, що Роксолана мала визначне становище в палаці Топкапи Османської імперії, яке давало їй змогу займатися певною дипломатичною діяльністю. Крім того, разом з донькою-султаншою Мігрімаг Султанша Хасекі Гюррем проводила доброчинну діяльність, що стосувалася різноманітних питань. Наприклад, завдяки її зусиллям була побудована мечеть на честь видатного вченого-філософа-суфія Мевлана Джелаледдіна Мугаммеда Румі. Варто заначити, що однією із дуже значимих доброчинних акцій Роксолани в контексті цивілізаційних вимірів можна вважати здійснення нею повного ремонтування так званого “Куполу скелі” (турецьк. “Kubbet-üs Sahra”) в Єрусалимі. Купол скелі вважається святинею трьох монотеїстичних релігій: іудаїзму, християнства та ісламу. Найважливішою доброчинною справою Султанши Мігрімаг стало будівництво надійного шляхопроводу від Мекки до вершини гори Арафату, з метою забезпечення водопостачання. Досліджуючи мистецький аспект проблеми, а саме портретні зображення Султанша Хасекі Гюррем, особливу увагу привертає до себе репродукція картини італійського художника Паоло Веронезе “Весілля в Кані Галілейській”, яка вважається однією з найкращих робіт названого художника, де поруч із турецьким султаном Сулейманом Кануні зображена Роксолани-Хасекі Гюррем. Інтепретування названого витвору художнього мистецтва та інші наведені арґументи посилюють обґрунтування оцінки таких важливих історичних турецьких постатей, як султан Сулейман Кануні та його дружина-українка султанша Роксолана, які мають неабияке значення для вивчення історії взаємин між Україною та Туреччиною в контексті цивілізаційних вимірів. У процесі вивчення зазначеної теми наголошується врахування відомостей, наявних у
турецьких писемних джерелах, інформації з історіографії, а також картинних відтворень визнаних митців з метою посилення обґрунтування необхідності глибокого об’єктивного дослідження порушеної проблеми, зокрема щодо розвитку українсько-кримськотатарсько-турецьких культурних взаємин.
ВИСНОВКИ. За результатом означеного дослідження можемо стверджувати, що Роксолана за етнічним походженням була русинкою (тобто українкою), народилася 1502 або 1504 року в Україні, померла 15 квітня 1558 р. після подорожі разом з чоловіком до Адріанополя і похована в Мавзолеї на території мечеті Сулейманіє, побудованому за проєктом архітектора Мімара Сінана. Їхня з Сулейманом Кануні донька народилася у 1522 р., померла 25 січня 1578 р. У численних наукових дослідженнях зазначається, що сімейні стосунки між Роксоланою і Сулейманом Кануні, які ґрунтувалися на взаємній любові, забезпечували Роксолані високе становищем у палаці султана та певний вплив на політику Оттоманської Туреччини. З цієї студії виявляється, що Роксолана в період зазначеного піднесення Високої Порти стала султаншою. У цьому контексті вона підтримувала свого чоловіка у здобутті нових перемог у далеких воєнних походах.
Названа тема потребує подальшого вивчення з урахуванням відомостей, які містяться у турецьких писемних джерелах та історіографії. Крім того, вивчення теми за даними мистецьких творів посилює обґрунтування оцінки цих постатей, зокрема для вивчення історії культурних взаємин між Україною та Туреччиною.🇺🇦🇹🇷
КЛЮЧОВІ СЛОВА: історія, Роксолана, Кануні, Топкапи, джерело, Туреччина, Україна, Польща,
культура, портрет.
Шановні читачі, для ознайомлення з повним текстом див. : http://eehb.dspu.edu.ua/article/view/264752?fbclid=IwAR0xwXQV1cuQx0bh4rVkX5qRQY0pGkX7ksD-B9In3X-uNk-rhaZmMGqFsog
ОтветитьУдалить