Вперше назва слов'янського раю згадується у «Повчанні» Володимира Мономаха: «И сему ся подивуемы, како птица небесныя изъ ирья йдуть». Пізніше Ирій став більш відомий нам під назвою Вирій, рай. Наші предки вірили, що це тепла благодатна країна на заході чи півдні, місце проживання духів предків і душ ще ненароджених людей, зимівлі птахів та інших тварин. Вирій уявлявся як тепла країна, розташована на землях за морем, або на острові. Там панує вічне літо, або ж там літо, коли на інших землях зима і навпаки. Вирій вважався місцем перебування бога Сонця - Хорса (Хора/Гора). У народних віруваннях там також ховається взимку все життя, переховується насіння, посіяне в землю.
Так де ж розташовувався Ирій?
Його локація в мітах давнього Єгипту, адже копти (давні єгиптяни) називали країну мертвих ніяк інакше як - Іару. Іару (Іалу) - заплава небесного Нілу, дослівно, очерети (jar - очерет; .w - множина), «поля очерету» («сехет іару») - місце, в якому праведники, після суду Осіріса, знаходять вічне життя і блаженство.
У 109-му розділі єгипетської Книги Мертвих йдеться, що Іару оточує стіна з бронзи, ячмінь там росте висотою в 4 ліктя, жито висотою в 9 ліктів. Віньєтка 110-го розділу Книги Мертвих зображує поля Іару прорізаними повноводними каналами. За уявленнями єгиптян, померлі виконують в Іару всі сільськогосподарські роботи. Поля Іару - поля раю, ідеал хліборобського народу.
«Нехай пройду я свій шлях і нехай буду я орати. Я живу в світі з богом міста і я знаю води, і міста, і номи, і озера, які є в Сехет-хетеп (поля щасливих). Я перебуваю там, я сильний там, я став духом (Ху) там, я споживаю їжу там, я сію насіння там, я пожинаю врожай там, я ораю там, я люблю там і я в світі з богом Хетепом (радісним)» (Єгипетська Книга Мертвих).
Бог Ра обіцяє померлому наступне:
«Ти увійдеш на небеса, ти пройдеш по небу, ти приєднаєшся до зоряних божеств. Тебе будуть шанувати у твоїй лодії, ти будеш оспіваний в гімнах в човні Атет, ти побачиш Ра в його святилищі, ти побачиш Ра в його святилищі, ти день за днем будеш разом з його диском» (Єгипетська Книга Мертвих).
1. Вирій // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
2. Вирій // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. Повість врем’яних літ. Київ. 1990. с. 358.
4. Гнатюк, В. (2000). Нарис української міфології. Львів: Ін-т народознавства НАНУ. с. 45–46.
5. "Египетская мифология". М., Эксмо, 2002
6. Уоллис Бадж "Египетская религия".
Так де ж розташовувався Ирій?
Його локація в мітах давнього Єгипту, адже копти (давні єгиптяни) називали країну мертвих ніяк інакше як - Іару. Іару (Іалу) - заплава небесного Нілу, дослівно, очерети (jar - очерет; .w - множина), «поля очерету» («сехет іару») - місце, в якому праведники, після суду Осіріса, знаходять вічне життя і блаженство.
У 109-му розділі єгипетської Книги Мертвих йдеться, що Іару оточує стіна з бронзи, ячмінь там росте висотою в 4 ліктя, жито висотою в 9 ліктів. Віньєтка 110-го розділу Книги Мертвих зображує поля Іару прорізаними повноводними каналами. За уявленнями єгиптян, померлі виконують в Іару всі сільськогосподарські роботи. Поля Іару - поля раю, ідеал хліборобського народу.
«Нехай пройду я свій шлях і нехай буду я орати. Я живу в світі з богом міста і я знаю води, і міста, і номи, і озера, які є в Сехет-хетеп (поля щасливих). Я перебуваю там, я сильний там, я став духом (Ху) там, я споживаю їжу там, я сію насіння там, я пожинаю врожай там, я ораю там, я люблю там і я в світі з богом Хетепом (радісним)» (Єгипетська Книга Мертвих).
Бог Ра обіцяє померлому наступне:
«Ти увійдеш на небеса, ти пройдеш по небу, ти приєднаєшся до зоряних божеств. Тебе будуть шанувати у твоїй лодії, ти будеш оспіваний в гімнах в човні Атет, ти побачиш Ра в його святилищі, ти побачиш Ра в його святилищі, ти день за днем будеш разом з його диском» (Єгипетська Книга Мертвих).
1. Вирій // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
2. Вирій // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. Повість врем’яних літ. Київ. 1990. с. 358.
4. Гнатюк, В. (2000). Нарис української міфології. Львів: Ін-т народознавства НАНУ. с. 45–46.
5. "Египетская мифология". М., Эксмо, 2002
6. Уоллис Бадж "Египетская религия".
Комментариев нет:
Отправить комментарий