На найпростішому рівні існує хімічна взаємодія молекул. Потім виникає самопідтримувана хімічна система — клітина. З появою багатоклітинності окремі клітини починають спеціалізуватися й кооперуватися. Виникають тканини, органи, нервові системи. Нервова система відкриває новий рівень організації: матерія вже не просто реагує на середовище, а починає створювати внутрішні моделі цього середовища.
У певний момент ця тенденція приводить до появи мозку — системи, яка складається з величезної кількості взаємопов'язаних біохімічних процесів і здатна не лише реагувати на світ, а й моделювати його. Саме тут виникає один із найбільш загадкових переходів в історії природи — свідомість.
Свідомість, якщо розглядати її як властивість складної нервової системи, є особливим типом організації матерії. Мільярди клітин, хімічні реакції, електричні імпульси та синаптичні взаємодії утворюють систему, всередині якої виникає суб'єктивний досвід. Це один із тих моментів, які можна назвати еволюційним стрибком: кількісне накопичення складності приводить до якісно нового режиму функціонування.
Але на цьому процес не зупиняється.
***
Від мозку до культури
Мозок породжує ще одну надзвичайно важливу властивість — здатність передавати інформацію не лише генетично, а й через навчання.
З цього моменту еволюція отримує другий канал накопичення інформації.
Гени передають інформацію через покоління біологічним шляхом. Культура дозволяє передавати її значно швидше — від мозку до мозку. Людина може не успадкувати певну поведінку генетично, але навчитися її від іншої людини. Наступне покоління може не просто повторити набуте, а змінити його й передати далі.
Так виникає кумулятивна культура.
Це принципово новий механізм. Один організм може винайти простий інструмент. Наступний може його вдосконалити. Наступне покоління може додати ще одну технологічну операцію. Через сотні й тисячі поколінь накопичення стає величезним.
У результаті виникає ситуація, коли складність уже не потрібно щоразу створювати заново генетично. Вона може накопичуватися в інформаційному середовищі.
Мова, міф, письмо, математика, наука, технологія — це різні форми такого накопичення.
Особливо важливим був момент, коли інформація перестала бути повністю залежною від живого мозку. Письмо дозволило винести пам'ять назовні. Книги стали своєрідною зовнішньою пам'яттю людства. Комп'ютери зробили наступний крок: вони почали не лише зберігати інформацію, а й автоматично її обробляти.
Таким чином, еволюція складності поступово вийшла за межі біологічної тканини.
***
Технологія як продовження біологічної історії
У цьому сенсі технологічну цивілізацію можна розглядати як продовження певної тенденції, яка почалася задовго до появи людини.
Біологічна еволюція створила системи, здатні зберігати інформацію.
Потім вона створила системи, здатні її обробляти.
Потім — системи, здатні передавати її між поколіннями.
Потім ці системи створили зовнішні носії інформації.
І нарешті людина створила машини, здатні самостійно виконувати дедалі складніші операції з інформацією.
На цьому етапі з'являється штучний інтелект.
ШІ не є біологічною еволюцією. Він не виникає через мутації генів і природний добір організмів. Його походження технологічне. Але він виникає як продукт ланцюга, початок якого лежить у біологічній еволюції.
У цьому сенсі між біологією та ШІ існує парадоксальний зв'язок: біологічна еволюція створила мозок, мозок створив культуру, культура створила технологію, а технологія створила ШІ.
***
Зворотний зв'язок
Однак поява ШІ змінює саму структуру цього процесу.
До певного моменту напрямок був таким:
біологія → мозок → культура → технологія.
А тепер виникає зворотний зв'язок:
біологія → мозок → культура → технологія → ШІ → вплив на біологію.
ШІ починає впливати на медицину, фармакологію, генетику, біологічне моделювання, дослідження білків, розробку ліків та інші сфери, пов'язані з живою матерією.
Це означає, що продукт біологічної еволюції починає змінювати умови, в яких відбувається подальший розвиток біологічних систем.
Людина вже давно робить це за допомогою культури. Сільське господарство, медицина, міста, гігієна, технології та зміна способу життя давно змінили середовище природного добору.
Але ШІ потенційно може зробити цей процес набагато швидшим.
Він може допомагати знаходити закономірності в біологічних даних, моделювати складні молекулярні системи, проектувати нові молекули та прискорювати пошук біологічних рішень.
Тобто виникає новий тип контуру:
біологічна система створює інтелект → інтелект створює технологію → технологія починає змінювати біологічну систему.
Це вже не проста лінія еволюції. Це петля зворотного зв'язку.
***
Новий рівень складності
Можливо, саме тут знаходиться сенс поняття «еволюційного стрибка».
Стрибок — це не обов'язково поява організму, який просто складніший за попередній. Значно цікавіше, коли виникає новий рівень, на якому починає накопичуватися складність.
Клітина стала новим рівнем організації хімії.
Багатоклітинний організм — новим рівнем організації клітин.
Нервова система — новим рівнем організації інформації.
Свідомість — новим рівнем організації внутрішніх моделей.
Культура — новим рівнем передачі та накопичення інформації.
Технологія — способом винесення інформаційної обробки за межі біологічного організму.
А штучний інтелект може стати новим рівнем, на якому інформаційні системи починають дедалі активніше брати участь у створенні інших складних систем.
Тут виникає принципова зміна: складність уже не обов'язково повинна бути результатом повільного біологічного відбору.
Вона може проектуватися, моделюватися, комбінуватися й оптимізуватися цілеспрямовано.
***
Від еволюції організмів до еволюції організації
Проте це не означає, що еволюція має просту мету — створити дедалі складніші системи. У природі існує величезна кількість прикладів спрощення. Паразити втрачають функції, організми пристосовуються до вузьких екологічних ніш, складні структури можуть ставати непотрібними.
Тому було б неправильно говорити, що еволюція «прагне» до складності.
Можливо, точніше говорити про інше: еволюція створює величезне різноманіття способів організації матерії, а в деяких напрямках виникають системи, здатні накопичувати дедалі більше інформації та створювати нові рівні організації.
Саме такі переходи і є найцікавішими.
Життя — це не просто складніша хімія.
Мозок — не просто складніший орган.
Культура — не просто складніша поведінка.
Технологічна цивілізація — не просто складніше суспільство.
Кожен із цих рівнів змінює правила, за якими наступна складність може виникати й накопичуватися.
І що тоді являє собою ШІ?
У цій перспективі ШІ можна розглядати не як «наступну форму життя» і не як окремий вид, а як новий елемент у ланцюгу передачі та перетворення інформації.
Він виник не замість біологічної еволюції, а завдяки їй.
І тепер він може почати впливати назад на біологічний світ, який його породив.
Це створює дуже незвичайну ситуацію в історії природи: біологічна система вперше створила інструмент, здатний дедалі глибше досліджувати, моделювати й потенційно змінювати саму біологію.
Тому можливо, що найважливішим у появі ШІ є не питання про те, чи стане він «розумнішим за людину».
Значно фундаментальніше питання звучить так:
чи почала матерія створювати системи, за допомогою яких вона може цілеспрямовано конструювати нові форми самої себе?
Якщо відповідь у майбутньому виявиться позитивною, то поява ШІ може виявитися не просто черговим технологічним винаходом.
Вона може бути ще одним переходом між рівнями організації — моментом, коли еволюція складності отримує можливість дедалі більше переходити від сліпого відбору до інформаційного моделювання, проектування та цілеспрямованої зміни.
Тоді історія може виглядати не як проста послідовність:
хімія → життя → людина → машина,
а як поступове виникнення нових способів, якими матерія може зберігати інформацію, обробляти її, моделювати світ і створювати наступні рівні організації.
І в цьому сенсі ШІ справді не є окремою від еволюції історією.
Він є продуктом еволюції, який починає впливати на її подальшу траєкторію.
Комментариев нет:
Отправить комментарий