Андрей Сошников: Чинники Великої дивергенції Європи

Одним із головних чинників Великої дивергенції (стрімкого збагачення Європи) був майже одночасний приліт на Північний Захід Європи (спочатку до Нідерландів, потім у Велику Британію) «чорного лебедя» у вигляді чотирьох R, що викликали появу п'ятої R:

1. Reading. Після винаходу Йогана Гутенберга у Європі почалося поширення знань на паперових носіях. З'явився клас інтелігенції.

2. Reformation. Однією з ідей протестантства була настанова догодити Богові своєю старанною працею заради особистого збагачення. Причому під працею розумілася праця як самої людини, так і її грошей, які вона інвестує в подальший розвиток бізнесу.

3. Riot. Революція Кромвеля.

4. Revolution. «Славна революція» 1688 р., під час якої «непатріотичне» населення Англії закликало штатгальтера буржуазних Нідерландів Вільгельма Оранського, щоб скинути з престолу короля Якова II. Вільгельм скинув, став королем сам і добровільно пішов на значні обмеження королівської влади. У 1689 р. було прийнято Білль про права- «Акт, що проголошує правничий та свободи підданих і встановлює порядок успадкування корони».

У жодної з «чотирьох R» не було глибоких європейських причин. Всі вони були химерні та непередбачувані. З цього збігу чотирьох R зросло п'яте R. 

5. Reassessment. Суспільство прийняло клас винахідників-підприємців-торгівців, поставило їх на більш високу щабель, ніж колишній вищий клас — аристократію. Суспільство стало усвідомлювати, що діяльність цих людей сприяє збагаченню всіх. З цієї переоцінки почалося Велике збагачення людства, результатом якого є факт, що сьогоднішньому жителю чорної Африки є величезна кількість джерел приємних емоцій, що були недоступні Королю Сонце Людовіку XIV та його придворним. І розпочалася Промислова революція, що призвела до Великого збагачення людства.

Приблизно до середини другого тисячоліття Європа відставала у науковому, культурному, технічному розвитку від Китаю, арабів, у чомусь від Індії та імперії Османа. Причиною тисячоліття темних століть, стало не так завоювання Риму варварами, як пітьма християнської церкви, що захопила панівні позиції. Саме церква стала гальмом прогресу Європи на довгі 1000 років. Без неї німці засвоїли б цінності Риму, як сам Рим до того засвоїв грецькі цінності.

У середині другого тисячоліття Європа ще відставала, але вже активно запозичувала. Індійська десяткова система прийшла до Європи через арабів. У тих самих арабів навчалися математики, медицини, астрономії. У 1613 р. Лейденський університет заснував одну з перших у Європі кафедр арабської мови та культури. Так, шовк, порцеляна, порох, папір були придумані в Китаї. Перші дві позиції хоч постачали до Європи, поки ті самі не навчилися і не перевершили творців. А з вогнепальною зброєю у Китаї поекспериментували та перестали. У Європі ж зробили зрештою ефективну зброю, завдяки якій почали бити і арабів, і османів, і захоплювати колонії інших континентах. Те саме і з папером. Книгодрукування створили в Європі, в результаті чого стали поширюватися в тому числі й наукові знання. А на Сході все зупинилося.

Чому зупинилось? А «традиційні цінності», «духовні скріпи», «наступність поколінь» тощо. Неофобія, одним словом. І іслам, і конфуціанство воліли шукати відповіді у працях давніх мудреців. Пошук нових знань дуже не вітався у цих цивілізаціях. Що ще нового можна дізнатися про світ? Все давно відомо.

А європейці, які відкинули «традиційні цінності», нічому не вірили. Навіть працям античних мудреців, збережених для цивілізації народом Книги — євреями. Спочатку ці знання древніх мудреців вважалися священними, однак, люди з раціональним мисленням поступово почали ставити їх під сумнів,  знаходячи в них безліч помилок. До кінця XVII - початку XVIII ст. Коперник, Галілей, Декарт, Ньютон та інші створили нову науку, яка відкидала класичні канони.

«...(грецькі вчені), безумовно, схожі на дітей: своєю готовністю говорити та нездатністю щось виробляти; бо їхня мудрість здається багатослівною і безплідною у плані творів...» (Френсіс Бекон). Вільям Гілберт у книзі De Magnete писав, що не витрачатиме час на цитування стародавніх греків, бо ті нічого не знають.

Крім вчених, які створювали нові знання, в європейських «містах майстрів» (буржуа-містянин, master, з англ. —  господар) було багато вмілих людей, котрі по-перше, робили для вчених прилади для досліджень (годинник, термометр, барометр, компас, телескоп, мікроскоп), по-друге, створювали джерела задоволень на основі нових наукових знань

Не цуралися практичних речей і вчені. Першовідкривач кисню Джозеф Прістлі вигадав також газовану воду та гумку для олівців. Вільям Томсон, він же лорд Кельвін, відомий працями в галузі фізики, механіки та термодинаміки вигадав змішувач гарячої та холодної води.

Своєрідною «передавальною ланкою» між науковою та промисловою революціями стало Просвітництво. Саме в епоху Просвітництва інформація про «винахід винаходів» стала порівняно швидко поширюватися провідними європейськими країнами.

Позитивно вплинув на прогрес Європи такий чинник, як її політична роздробленість, результатом якої стала конкуренція, зокрема за людей, які  створюють нові знання та цінні речі. Якщо вченому чи умільцеві щось не подобалося в одній державі, він легко переміщався до іншої.

При цьому вчені, які живуть у різних містах і країнах, спілкувалися між собою за допомогою листів, обмінювалися знаннями. У Європі виникла наука, на основі якої розпочалася Промислова революція. Парова машина спочатку Ньюкомена, потім Уатта і Болтона, ткацькі верстати Аркрайта, різко підвищили продуктивність праці. Зауважимо, ці люди не лише інженери-винахідники. Насамперед вони підприємці, які створювали виробництва на основі своїх винаходів. Багато хто при цьому вихідці з низів.

Таким чином, причиною Великої дивергенції Європи стали наука, конкуренція, права власності, суспільство споживання та протестантська трудова етика. Все це призвело до домінування Європи над рештою світу. Суспільство споживання сприяло прогресу. Люди прагнули підвищення якості життя, створювався попит. На попит вчені, буржуа та майстри відповідали пропозицією. Ось так Європа і відірвалася від решти світу у технологіях, виробництві та розбагатіла. 

США створені європейцями, причому найбільш енергійними європейцями. Японія ж досягла успіху тому, що з революції Мейдзі стала активно запозичувати не тільки європейські технології, а й європейські ідеї устрою суспільства.