Проте їхня природа, соціальна база, історичний контекст і тривалість були дуже різними.
Подібність насамперед полягає у слабкості централізованої влади та сильній ролі місцевого самоврядування.
Махновська Вільна територія будувалася на ідеї «вільних рад», де громади й селянські зібрання мали самі організовувати життя без державної бюрократії.
У ранній Швейцарській конфедерації також існувала традиція кантональної автономії, локальних зборів громадян і слабкого надцентру.
Швейцарські кантони об’єднувалися радше як союз взаємної оборони, ніж як централізована держава. У цьому сенсі обидва утворення можна розглядати як форми федеративної або конфедеративної самоорганізації «знизу».
Ще одна паралель — прикордонний і військовий характер цих суспільств.
Махновщина виникла в умовах громадянської війни та постійної боротьби між більшовиками, білими, українськими національними силами й іноземними арміями.
Рання Швейцарія також формувалася в гірському прикордонному просторі між великими політичними силами — передусім такими як Священна Римська імперія та Габсбургами.
В обох випадках військова мобілізація місцевого населення була основою політичної автономії. Швейцарські ополчення й махновська повстанська армія мали репутацію надзвичайно ефективних нерегулярних сил.