«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
А вот Русские Пожарки в официальных документах до XVIII века звались Мордовские Пожарки. Кстати, и само наименование Пожарки непростое. В легендах говорят о неких пожарищах. Но версия, что это искаженное название "Можар" (имя народа и местности) по-видимому более верная. Так и князь Пожарский родом с Нижегородчины по-настоящему князь Можарский. Ну а можары, можеряне - это суть оригинальное именование народа мещера.
В этом смысле мордовское (мокшанское и эрзянское) = местное русское и местное русское = мокшанское и эрзянское, это давно уже ясно как 2Х2=4. И Можар-Пожар на 100% этно-топоним.
В этом свете показательна история последнего эря-терюханского пророка Кузьмы "Бога" Алексеева (начало XIX века), проповедовавшего в Терюшской волости. В контексте его "подрывной деятельности" упоминается, что на его моления в керемети приходили не только терюхане, но и русские. Какие русские могли ходить на терюханские моления? Переселенцы из под Городца или Мурома? Конечно нет, это были терюханские новокрещены. Собственно и сам Кузьма Алексеев был новокрещеном, чем, я уверен, и были вызваны столь жесткие карательные меры царских властей по отношение к нему и его сподвижникам. Ибо нельзя, вот так дерзко, из "мордвы" перекинуться в "русского" и потом обратно в эрзянина. Это всегда жестко наказывалось в империи.
Мусульманам - татарам, можарам, мишарям было проще сохранить свою этническую идентичность, нежели эрзя и мокше - язычникам, поэтому устойчивые татарские кусты деревень на Нижегородчине есть до сих пор, а эрзянских и мокшанских не осталось, все давно русскими стали.
В заключении - именно по этой причине финно-угорский этнофутуризм так сильно не нравится некоторым попам, и "профессиональным русским", ибо по их мнению посягает на самое святое, высеченное в граните за сотни лет - обрусение, пропагандируя обращение к старым племенным идентичностям.
Примечания к иллюстрациям:
1 - Костюмы сергачской мордвы (эрзя).
2 - Узорное ткачество мишарей: а) – закладная техника (карсунские мишари); 2 – браная техника (кулаткинские мишари) - тут опять присутствуют типичные волго-финнские орнаментальные мотивы.
3 - Женский костюм мишарей: а) – сергачская группа (середина 19 в.): рубаха зюле кулмяк с лоскутным узором, тастар с серебряной застёжкой; б) – темниковская группа (18 в.): белая полотняная рубаха с типично финнской вышивкой. Это говорит о вероятности перехода в ислам темниковской мордвы с сохранением традиционной мордовской вышивки в костюме.
Комментариев нет:
Отправить комментарий